23 березня 2021 року
м. Київ
Справа № 905/2407/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Львова Б. Ю. (головуючий), Бенедисюка І. М. і Булгакової І. В.,
розглянувши клопотання про повернення судового збору дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (далі - Підприємство)
за касаційною скаргою Підприємства
на рішення господарського суду Донецької області від 17.08.2020
та постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.10.2020
зі справи № 905/2407/19
за позовом Підприємства
до Служби автомобільних доріг у Донецькій області
про стягнення 1 423 116,00 грн.,
Ухвалою Верховного Суду від 16.02.2021 касаційне провадження за касаційною скаргою Підприємства на рішення господарського суду Донецької області від 17.08.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.10.2020 зі справи № 905/2407/19 закрито на підставі пункту 4 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України; Кодекс).
05.03.2021 (згідно з поштовою відміткою на конверті) Підприємство звернулося до Верховного Суду з клопотанням про повернення судового збору за подання касаційної скарги, сплаченого платіжним дорученням від 24.12.2020 № 530, на суму 42 693,48 грн.
Розглянувши подане клопотання, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на таке.
Відповідно до частини другої статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» (далі - Закон).
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 7 Закону сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду у разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Отже, наведеною нормою Закону передбачено повернення судового збору в разі закриття (припинення) провадження у справі.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку). Якщо ухвала про відкриття касаційного провадження мотивована також іншими підставами, за якими відсутні підстави для закриття провадження, касаційне провадження закривається лише в частині підстав, передбачених цим пунктом.
Зважаючи на те що наведена скаржником у цій справі підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, не отримала свого підтвердження після відкриття касаційного провадження, Суд на підставі пункту 4 частини першої статті 296 ГПК України закрив касаційне провадження за касаційною скаргою у справі № 905/2407/19.
Аналіз процесуального законодавства свідчить про неможливість ототожнення понять «закриття провадження у справі» та «закриття касаційного провадження».
Підстави для закриття провадження у справі визначені статтею 231 ГПК України.
Наслідком закриття провадження у справі є відсутність (скасування) рішення, яким закінчено розгляд справи по суті, тоді як закриття касаційного провадження призведе до залишення в силі рішення суду апеляційної інстанції.
Наведене підтверджує різне значення понять «закриття провадження у справі» та «закриття касаційного провадження».
Отже, пункт 5 частини першої статті 7 Закону передбачає можливість повернення судового збору саме у випадку закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Оскільки повернення судового збору у випадку закриття касаційного провадження пунктом 5 частини першої статті 7 Закону не передбачено, клопотання Підприємства про повернення судового збору задоволенню не підлягає.
Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, що викладена в ухвалі від 29.05.2019 зі справи № 820/4918/16 (провадження № 11-42апп19).
Керуючись статтею 7 Закону, статтями 123, 234, 235 ГПК України, Верховний Суд
Відмовити дочірньому підприємству «Донецький облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» у задоволенні клопотання про повернення судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги на рішення господарського суду Донецької області від 17.08.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.10.2020 зі справи № 905/2407/19.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Б. Львов
Суддя І. Бенедисюк
Суддя І. Булгакова