Іменем України
16 березня 2021 року справа № 927/1062/20
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Демидова М.О., за участю секретаря судового засідання Хіловської І.Д., розглянувши матеріали справи за позовом за позовом: Заступника керівника Чернігівської місцевої прокуратури, вул. Шевченка,1, м.Чернігів, 14000, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1
в інтересах держави в особі позивача: Куликівської селищної ради Куликівського району Чернігівської області вул. Миру, 67, смт. Куликівка, Чернігівська область, 16300, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Круп'яний завод Куликівка", вул. Гетьмана Полуботка,6-А, м.Чернігів, 14000,
e-mail: не відомий
про стягнення 23257грн. 02коп.
Представники сторін:
від позивача: не прибув;
від відповідача: не прибув;
від прокурора: не прибув;
Заступником керівника Чернігівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Куликівської селищної ради Куликівського району Чернігівської області подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Круп'яний завод Куликівка" про стягнення заборгованості у сумі 19425 грн. 41 коп., пені у сумі 2133 грн. 32 коп., інфляційних нарахувань у сумі 1698 грн.29 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором оренди землі від 23.12.2011.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 24.11.2020 відкрите спрощене позовне провадження, розгляд справи по суті призначено на 22.12.2020.
У судове засідання 22.12.2020 сторони явку своїх повноважних представників не забезпечили, про час та місце судового засідання судом повідомлені належним чином шляхом надсилання за їх належними юридичними адресами ухвали господарського суду. Вказане підтверджено наявним у справі повідомленням про вручення поштового відправлення від 25.11.2020 №1400050073108 (прокурору), від 25.11.2020 №1630001209202 (позивачеві).
27.11.2020 на адресу Господарського суду Чернігівської області підприємством зв'язку повернуто поштове відправлення, а саме ухвала суду від 24.11.2020 надіслана судом відповідачу за даним позовом, із зазначенням причини повернення: "неправильно визначена (відсутня) адреса".
Розгляд справи було відкладено на 19.01.2021, про що учасники справи повідомлені ухвалою суду від 22.12.2020.
У судове засідання 19.01.2021 сторони не прибули.
Від позивача 04.01.2021 на електронну адресу суду та 11.01.2021 на поштову адресу суду надійшли аналогічні клопотання №03-05/2097 від 30.12.2020 про розгляд справи без участі предстаника позивача. У поданих клопотаннях позивачем позовні вимоги підтримані у повному обсязі та зазначено про те, що відповідачем добровільно не виконує зобов?язання за спірним договром.
Клопотання позивача про проведення судового засідання без участі представника є таким, що підлягає задоволенню судом, оскільки участь у судовому засіданні у даному випадку є процесуальним правом, а не обов?язком сторони відповідно до п.2 ч.1 ст.42 Господарського процесуального кодексу України.
28.12.2020 на адресу Господарського суду Чернігівської області підприємством зв'язку повернуто поштове відправлення, а саме ухвала суду від 22.12.2020 надіслана судом відповідачу за даним позовом, із зазначенням причини повернення: "неправильно визначена (відсутня) адреса".
На електронну адресу суду від Чернігівської місцевої прокуратури надійшла заява № 71-387вих-21 від 19.01.2021, в якій повідомлено про те, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань юридичною адресою ТОВ "Круп'яний завод Куликівка" зазначено буд. 6А по вул. Гетьмана Полуботка у м. Чернігові. Враховуючи те, що фактично за юридичною адресою адміністрація підприємства відсутня, прокурор просить суд здійснювати листування у справі за місцем фактичного проживання одного із засновників підприємства ОСОБА_1 , за адресою АДРЕСА_1 . Даний лист не містить ЕЦП.
Чернігівською місцевою прокуратурою подано до суду оригінал заяви № 71-387вих-21 від 19.01.2021 аналогічного змісту.
19.01.2021 судом постановлено про відкладення судового засідання на 02.02.2021, 14:00, про що учасники справи повідомлені ухвалою суду від 19.01.2021.
Судом здійснено направлення ухвали суду від 19.01.2021 у тому числі і на адресу засновника відповідача у справі ТОВ "Круп'яний завод Куликівка" - ОСОБА_1 , за адресою АДРЕСА_1 .
20.01.2021 на електронну адресу суду позивачем надіслано заяву №03-05/142 від 25.01.2021, у якій повідомлено про те, що позивачем вжито заходів досудового врегулювання спору, спір вирішити зазначеним шляхом не вбачається можливим, так як відповідач добровільно не виконує зобов'язання за договором оренди, не узгоджує податкове зобов'язання з орендної плати за землю, а саме - не подає податкову декларацію з плати за землю/орендної плати за земельну ділянку комунальної власності/ за 2019 та 2020 звітні роки. Позивач просить розглянути справу за наявними доказами та за відсутності представника позивача. Даний лист містить ЕЦП. Оригінал заяви № 03-05/142 від 25.01.2021 аналогічного змісту направлено на адресу суду позивачем 29.01.2020.
У судове засідання 02.02.2021 представники сторін не прибули.
Представник позивача, відповідача та прокуратури у судове засідання не прибули, про час та місце судового розгляду справи повідомлялися належним чином шляхом надсилання за їх офіційними юридичними адресами та на адресу засновника відповідача відповідної ухвали господарського суду.
Копія ухвали суду від 19.01.2021 про відкладення судового засідання на 02.02.2021, 14:00, яка направлялась на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві, повернулась до суду неврученою із зазначенням оператора поштового зв'язку про причини повернення: "неправильно зазначена (відсутня) адреса, неповна адреса для уточнення номеру офіса".
Ухвалою суду від 22.02.2021 розгляд справи №927/1062/20 відкладено на 16.02.2021, 15:00.
У зв?язку із тимчасовою непрацездатністю судді Демидовою М.О. у період з 16.02.2021 до 19.02.2021 розгляд справи 16.02.2021 не відбувся, про що сторін було повідомлено телефонограмами, які наявні у матеріалах справи.
Ухвалою суду від 22.02.2021 розгляд справи призначено на 16.03.2021, 15:00, про що учасників справи повідомлено відповідною ухвалою.
Представник позивача, відповідача та прокуратури у судове засідання 16.03.2021 не прибули, про час та місце судового розгляду справи повідомлялися належним чином шляхом надсилання за їх офіційними юридичними адресами та на адресу засновника відповідача відповідної ухвали господарського суду.
Вказане підтверджено наявним у справі повідомленням про вручення поштового відправлення від 23.12.2020 №1400050584820 (прокурору), від 23.12.2020 №1630001219801 (позивачеві).
Від позивача 04.03.2021на електронну адресу суду та 09.03.2021 на поштову адресу суду надійшли аналогічні заяви №03-05/424 від 03.03.2021 про розгляд справи без участі представника позивача. У поданих клопотаннях позивачем позовні вимоги підтримані у повному обсязі та зазначено про те, що відповідачем добровільно не виконує зобов?язання за спірним договром.
Від прокуратури на адресу суду надійшл письмова заява від 12.03.2021 про розгляд справи без участі представника.
Клопотання позивача та прокурора про проведення судового засідання без участі представників є такими, що підлягає задоволенню судом, оскільки участь у судовому засіданні у даному випадку є процесуальним правом, а не обов?язком сторони відповідно до п.2 ч.1 ст.42 Господарського процесуального кодексу України.
04.02.2021 тав 26.02.2021 на адресу Господарського суду Чернігівської області підприємством зв'язку повернуто поштові відправлення, а саме ухвала суду від 22.12.2020 надіслана судом відповідачу на офіційну юридичну адресута на адресу засновника відповідача, із зазначенням причини повернення: "неправильно визначена (відсутня) адреса", "адресат відсутній за вказаною адресою".
З'ясовуючи належність повідомлення відповідача про розгляд справи та можливість вирішення даного господарського спору, суд виходить з такого.
Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Пунктом 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Згідно з частиною першою статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.
Отже, у разі, якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. За змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18).
Таким чином, сам лише факт неотримання поштової кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надала суду таку адресу для кореспонденціїї (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.07.2018 у справі № 44/227-б).
Крім цього, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Враховуючи викладене вище та факт направлення судом ухвал на офіційну адресу та адресу засновника відповідача у справі та повернення вказаних ухвал із відміткою поштового відділення: "неправильно визначена (відсутня) адреса", "адресат відсутній за вказаною адресою", суд доходить висновку про належне повідомлення учасника судового процесу про відкриття провадження у справі №927/1062/20 та відкладення судового засідання.
Відзиву на позов, заяв і клопотань від відповідача не надходило.
Відповідач у справі не повідомляв суд про намір подати відзив на позовну заяву у більш тривалий строк згідно положень п. 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України.
Наведене дає підстави суду дійти висновку про належне повідомлення відповідача про розгляд справи судом.
Крім того, явка представників сторін в судове засідання судом обов'язковою не визнавалася.
Відповідно до ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Згідно ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній доказами та матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.
23.11.2011 між Куликівською селищною радою (орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Круп'яний завод Куликівка" (орендар, відповідач) укладено договір оренди землі, відповідно до п.1.1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку - забудовані землі, яка знаходиться в смт. Куликівка, вул. Заводська, 3, Чернігівської області (а.с. 36-40).
В оренду передається земельна ділянка з кадастровим номером №7422755100:01:009:0015 площею 1,1295 га, у тому числі землі несільськогосподарського призначення (п. 2 договору).
На земельній ділянці знаходяться об'єкти: об єкти нерухомого майна. Земельна ділянка передається в оренду з об?єктами нерухомого майна (п. 3,4 договору).
Відповідно до п. 5-6 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.01.2011 становить 204779,25 грн. Земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню.
Відповідно до п. 8 договір укладено на 20 років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Пунктом 9 договору сторони обумовили, що орендна плата вноситься у розмірі 3%від величини нормативної грошової оцінки, що становить у грошовому виразі 6143,38 грн. на рік шляхом перерахування на рахунок Куликівської селищної ради.
Відповідно до п. 10 договору обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.
Орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно у розмірі 1/12 частини річної орендної плати, що становить 511,95 грн. із річної орендної плати 6143,38 грн. до 25 числа поточного місяця (п. 11 договору).
Відповідно до п. 28 договору орендодавець має право, серед іншого, своєчасного внесення орендної плати.
Договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Куликівському районі Чернігівської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 742270004000591.
Між сторонами підписано акт приймання-передачі земельної ділянки в оренду (а.с. 41).
Акт підписано без зауважень та заперечень.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо суб?єкта, на земельній ділянці площею 444,0 кв.м. за адресою Чернігівська область, Куликівський район, смт. Куликівка, вул. Заводська, буд. 3, знаходиться нежитлова будівля - об?єкт нерухомоті, належний ТОВ «Круп?яний завод Куликівка» на праві приватної власності за довором купівлі-продажу від 28.07.2011 (а.с. 43).
Позивачем на адресу Куликівського відділу Чернігівської місцевої прокуратури направлявся лист №03-09/1410 від 02.09.2020, у якому повідомлялося про наявну перед позивачем у відповідача заборгованість з орнедної плати за договором та доданий розрахунок нарахування заборгованості, пені та інфляційних втрат (а.с. 19-35).
У матеріалах справи наявний лист Куликівської селищної ради №03-09/1802 від 13.11.2020, направлений на адресу прокурора Куликівського відділу (а.с. 83) , у якому вказана інформація про те, що на виконання ст. 289 Податкового кодексу України Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру листом №22-28-0.22-125/2-19 від 04.01.2019 повідомила те, що відповідно до пункту 9 підрозділу 6 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (у редакції Закону України від 23.11.2018 №2628-УІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів») індекс споживчих цімн за 2017-2023 роки, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, застосовується із значенням 100 відсотків. Значення коефіцієта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за 2018 рік становить 1,0. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від діти проведення нормативної грошової оцінки земель. Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: 1096 рік - 1,703, 1997 рік - 1,059, 1998 рік - 1,006, 1999 рік -1,127, 2000 рік - 1,182, 2001 рік - 1,02, 2005 рік-1,035, 2007 рік - 1,028, 2008 рік-1, 152, 2009 рік - 1,059, 2010 рік -1,0, 2011 рік - 1,0, 2012 рік - 1,0, 2013 рік - 1,0, 2014 рік - 1,249, 2015 рік - 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) та 1, 2 для сільськогосподарських угідь (рілля, перелоги, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження), 2016 рік - для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) - 1,0 для земель несільськогосподарського призначення - 1,06, 2017 - 2020 роки-1,0.
Індексація нормативно горошової оцінки запроваджена на рівні держави І кв. метра земельної ділянки несільськогосподарського призначення щорічно починаючи з 2012 року по 2018 рік і становила:1,0-у 2012 році, 1,0- у 2013 році, 1,249 - у 2014 році, 1,433- у 2015 році, 1,06 - у 2016 році, 1,0 - у 2017 - 2020 роках.
Річна орендна плата за договором становить 3% нормативно горошової оцінки і складає 11655,25 грн.
Місячний розмір орендної плати становить 1/12 частини річної орендної плати згідно договору - 971,27 грн.
За доводами прокурора та позивача, орендар свій обов'язок своєчасно сплачувати орендну плату за землю за договором не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість перед місцевим бюджетом Куликівської селищної ради за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 у сумі 11655,25 грн. та за період з 01.01.2020 по 31.08.2020 у сумі 7770,16 грн. Загальна сума боргу склала 19425,41 грн.
Заборгованість у сумі 19425,41 грн. заявлено до стягнення з відповідача за даним позовом.
Відповідно до п. 14 договору у разі невнесення орендної плати у строки, визначені договором, справляється пеня, яка нараховується на суму податкового боргу із розрахунку 120% річної облікової ставки НБУ, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його погашення, залежно від того, яка із величин таких ставок є більшою, за кожен календарний день прострочення у його сплаті.
На підставі п. 14 договору прокурором заявлено до стягнення з відповідача пеню за період з 25.01.2019 по 31.12.2019 на суму 1920 грн. 59 коп., з 26.01.2020 по 31.08.2020 на суму 212 грн. 73 коп., що разом складає 2133 грн. 32 коп., що прокурор обґрунтовує наявним у матеріалах справи розрахунком (а.с. 7-8, 25-27).
На підставі положень ст. 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача інфляційні нарахування за 26.01.2019 по 31.08.2020 суму 1698,29 грн., що прокурор обґрунтовує наявним у матеріалах справи розрахунком.
Обґрунтовуючи позов заступник керівника Чернігівської місцевої прокуратури посилається на те, що несплата відповідачем орендних платежів є порушенням економічних інтересів держави та інтересів територіальних громад в особі Куликівської селищної ради, порушення закону України "Про Державний бюджет України" та невиконання доходної частини Державного бюджету України, що завдає шкоди інтересам держави. У листі №03-09/1668 від 23.10.2020 (а.с. 46) Куликівська селищна рада повідомила прокуратуру про те, що не буде звертатися до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості. Реалізуючи конституційну функцію, прокуратура звернулась до суду з позовом в інтересах держави в особі Куликівської селищної ради.
Заперечень на позов відповідач у встановлений судом строк не надав.
Заявником та позивачем станом на дату прийняття судом даного рішення надходження коштів не підтверджене.
Встановивши фактичні обставини справи, дослідивши надані матеріали, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність обгрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у поному обсязі з таких підстав.
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України від 14.10.2014у № 1697-VII "Про прокуратуру", який набрав чинності 15.07.2015. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Протиправна бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов'язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.
Однак суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною сьомою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Таким чином, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.
У підтвердження здійснення повідомлення в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" до позовної заяви додано повідомлення про підготовку позову Чернігівською місцевою прокуратурою в інтересах держави в особі Куликівської селищної ради до Господарського суду Чернігівської області про стягнення заборгованості з орендної плати з відповідача (а.с. 50).
Позивачем не оспорюється факт отримання зазначеного повідомлення прокуратури та наявність підстав для представництва позивачем не оскаржується.
Враховуючи викладене, прокурором вказані вимоги ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» виконано в повному обсязі.
Крім того, у листі №03-09/1668 від 23.10.2020 Куликівська селищна рада повідомила прокуратуру про те, що не буде звертатися до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості (а.с. 46).
Незважаючи на систематичне невиконання відповідачем договору, Куликівською селищною радою у період з 2019 року по теперішній час заходів, спрямованих на стягнення заборгованості зі сплати орендної плати не вжито.
Сам факт не звернення до суду сільської ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси жителів територіальної громади, свідчить про те, що указаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження щодо стягнення заборгованості з орендної плати за землю, у зв'язку із чим у прокурора виникають обгрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади та звернення до суду з таким позовом в особі Куликівської селищної ради.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність обгрунтованих підстав для звернення прокурора з даним позовом до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно із ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами
Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (ст. 14 Конституції України).
Статтею 792 Цивільного кодексу України визначено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України та ст. 1 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 № 161-XIV (зі змінами та доповненнями) право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Згідно зі ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
За змістом ч. 2 ст. 16 Закону України "Про оренду землі" укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому ЗК України, або за результатами аукціону.
У відповідності до п. в) ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
Згідно з ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
За ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
Як вбачається з пункту 14.1.136 статті 14 Податкового кодексу орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Згідно зі ч. ч. 1-3 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Абзацом 4 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про оренду землі" строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.
Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (статті 11, 626 Цивільного кодексу України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (стаття 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджений факт укладення між позивачем та відповідачем у справі договору оренди оренди землі від 23.11.2011, а також факт передачі позивачем за актом приймання передачі відповідачу визначену вказаним договором земельну ділянку.
Факт користування орендованою земельною ділянкою відповідачем не спростовано.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Круп'яний завод Куликівка" обов'язку щодо сплати орендної плати в обумовлені строки за вищевказаним договором не виконало.
Доказів протилежного відповідачем під час судового розгляду справи не надано, доводи заступника керівника Чернігівської місцевої прокуратури, викладені у позовній заяві, відповідачем не спростовано, належність та допустимість наданих прокурором у справі доказів відповідачем також не спростовані.
Розмір заборгованості відповідача з орендної плати за договором оренди землі від 23.11.2011 за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 та за період з 01.01.2020 по 31.08.2020 у загальному розмірі 19425,41 грн. підтверджений матеріалами справи, її фактичними обставинами та відповідачем у справі не спростований.
За таких обставин вимога позивача про стягнення з відповідача 19425 грн.41 коп. заборгованості з орендної плати за землю є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
На підставі умов пункту 14 договору прокурором заявлено до стягнення з відповідача пеню за період з 25.01.2019 по 31.12.2019 на суму 1920 грн. 59 коп., з 26.01.2020 по 31.08.2020 на суму 212 грн. 73 коп., що разом складає 2133 грн. 32 коп.
Розрахунок суми пені є обґрунтованим, а вимога про її стягнення є такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі положень ст. 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача інфляційні нарахування за період з 26.01.2019 по 31.08.2020 на суму 1698,29 грн.
Наданий прокурором та позивачем розрахунок вказаних нарахувань відповідає фактичним обставинам справи, а тому вимога про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань за період з 26.01.2019 по 31.08.2020 суму 1698,29 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Таким чином позов підлягає задоволенню у повному обсязі з покладенням на відповідача витрат зі сплати судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Платником судового збору у даній справі є Чернігівська обласна прокуратура.
За таких обставин, з відповідача підлягає стягненню на користь Чернігівської обласної прокуратури судовий збір у сумі 2102,00 грн.
Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Круп'яний завод Куликівка" (вул. Гетьмана Полуботка,6-А, м.Чернігів, 14000, код 37804670) на користь Куликівської селищної ради Куликівського району Чернігівської області (вул. Миру, 67, смт. Куликівка, Чернігівська область, код 04412432) заборгованість з орендної плати у сумі 19425 грн. 41 коп., пеню у сумі 2133 грн. 32 коп., інфляційних нарахувань у сумі 1698 грн.29 коп. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Круп'яний завод Куликівка" (вул. Гетьмана Полуботка,6-А, м.Чернігів, 14000, код 37804670) на користь прокуратури Чернігівської області, вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, 14000, код 02910114, судовий збір у сумі 2102 грн. 00 коп. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В судовому засіданні 16.03.2021 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п.п. 17.5 п.17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України з урахуванням п. 4 розділу Х Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України.
З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення підписаний 22.03.2021.
Суддя М.О. Демидова