"10" березня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/3680/20
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Ольшанченка В.І.
при секретарі судового засідання Чкан Д.В.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (м. Київ)
до Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського "Харківський авіаційний інститут" (м. Харків)
про стягнення 227909,45 грн,
за участю представників:
позивача - не з'явився;
відповідача - не з'явився;
Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (позивач) надало Господарському суду Харківської області позовну заяву до Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського "Харківський авіаційний інститут" (відповідач), в якій просить стягнути з Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського "Харківський авіаційний інститут" (61070, Харківська обл, м. Харків, вул. Чкалова, 17; 02066769) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6; код ЄДРПОУ: 20077720) борг у загальній сумі 227909,45 грн, у тому числі: пеню у сумі 190547,25 грн та 3% річних у сумі 37362,20 грн. Також позивач просить стягнути з відповідача на свою користь судові витрати, а саме 3418,70 грн сплаченого судового збору та інші витрати, пов'язані з розглядом даної справи. Свої позовні вимоги обґрунтовує порушенням відповідачем умов п. 6.1 договору постачання природного газу №9703/19-ТЕ(Т)-32 від 28.12.2018.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Підготовче засідання вказаною ухвалою суду призначено на 09.12.2020 о 14:00 год, про що повідомлено учасників справи.
01.12.2020 позивач надав письмові пояснення по справі.
04.12.2020 відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому вказує, що ХАІ є навчальним закладом та фінансується виключно за рахунок бюджетних коштів, а причиною відсутності відповідних коштів було недофінансування з державного бюджету, тому заборгованість (прострочення платежу) виникла через недостатність обігових коштів і була повністю погашена одразу після надходження коштів. У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог позивача та просить відмовити у задоволенні позову, у тому числі відмовити у задоволенні вимоги про стягнення пені (або зменшити її на 95%).
14.12.2020 позивач надав відповідь на відзив, в якій заперечує проти викладеного у відзиві зазначає, що в момент підписання договору відповідач погодився з тим, що за неналежне виконання умов договору на нього буде покладено відповідальність відповідно до умов договору, виконання умов договору не ставиться в залежність від виконання будь-яких зобов'язань з боку третіх осіб, зокрема кінцевих споживачів, або відсутність у боржника прибутку, відсутність коштів на рахунках, тобто боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов'язання за будь-яких обставин.
У відповіді на відзив позивач просить суд при розгляді питання зменшення пені або відмови у позові врахувати майновий стан сторін - і боржника і кредитора, обставини, що обумовили прострочення. Так, позивач вказує, що несвоєчасність оплати контрагентів прямо перешкоджає виконанню покладених на позивача державою обов'язків, погіршує фінансове становище, впливає на якість та своєчасність надання послуг з поставки газу для інших споживачів природного газу, закачування природного газу у підземні сховища для забезпечення опалювального періоду 2019 - 2020 років. Також в обґрунтування свого майнового стану позивач посилається на значний обсяг несплаченої заборгованості підприємств, нестачу коштів для здійснення його поточної діяльності, у тому числі - для забезпечення підприємств необхідним обсягом природного газу протягом опалювальних сезонів 2017/2018, 2018/2019 та 2019/2020 років. Позивач зазначив, що ця інформація є публічно-доступною, повний текст звітності розміщено на офіційному сайті позивача - http://www.naftogaz.com/www/3/nakweb.nsf/0/A2AAC31DBEF1A880C2257F7F005473E6?OpenD ocument&Expand=5 &).
Заперечуючи проти зменшення пені позивач у відповіді вказує, що скрутне фінансове становище або заборгованість кінцевих споживачів відповідача не є винятковим випадком та підставою для уникнення відповідальності за неналежне виконання зобов'язань за договором, матеріали справи не містять жодного належного і допустимого доказу скрутного фінансового становища відповідача та не містять будь-якого доказу на підтвердження будь-яких намагань відповідача виконати зобов'язання за договором вчасно. Враховуючи викладене та оскільки відповідач не додав жодного документу, який би міг свідчити про можливість зменшення штрафних санкцій, зокрема, будь-яких документів на підтвердження свого скрутного матеріального становища і неможливості ним здійснення вчасної оплати позивач не вбачає виключних та достатніх підстав для зменшення штрафних санкцій.
Протокольною ухвалою суду від 23.12.2020 прийнято до розгляду відповідь позивача на відзив відповідача.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.12.2020 сторін повідомлено про продовження строку проведення підготовчого провадження на 30 днів та про відкладення підготовчого засідання на 25.01.2021 об 11:30 год.
Протокольною ухвалою суду від 08.02.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 24.02.2021 об 11:00 год, про що відповідача повідомлено ухвалою суду від 08.02.2021, а позивача викликано в судове засідання для участі в судовому розгляді справи ухвалою суду від 08.02.2021.
10.03.2021 представники сторін у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суду не повідомили, хоча позивач та відповідач були належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення відповідних поштових відправлень.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
28.12.2018 між позивачем та відповідачем був укладений договір постачання природного газу №9703/19-ТЕ(Т)-32 (надалі - договір), за яким постачальник (позивач) зобов'язується поставити споживачеві природний газ, за кодом ДК 021:2015 09120000-6 - Газове паливо (природний газ), місце поставки: вул. Калова, 17, місто Харків, Київський район, Харківська область, а споживач (відповідач) зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору.
Відповідно до п. 1.2 договору природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.
Згідно з п. 1.3 договору за цим договором може бути поставлений природний газ (за кодом згідно з УКТЗЕД 2711 21 00 00) власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, ввезений ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на митну територію України.
Пунктом 2.1 договору сторони визначили, що позивач передає відповідачу в період з 01 січня 2019 року по 31 квітня 2019 року (включно) замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу в кількості 1216,269 тис куб м, в тому числі по місяцях.
Відповідно до п. 3.1 вказаного договору позивач передає відповідачу природний газ у його загальному потоці у разі передачі:
- природного газу власного видобутку - у пунктах приймання-передачі природного газу від газодобувних підприємств та/або з підземних сховищ до газотранспортної системи;
- імпортованого природного газу - у пунктах приймання-передачі природного газу на газовимірювальних станціях, які перебувають на кордоні України, та в пунктах приймання-передачі природного газу з підземних сховищ до газотранспортної системи.
Право власності на природний газ переходить від позивача до відповідача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ відповідач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов'язану з правом власності на природний газ.
Згідно з п. 3.8 договору приймання-передача газу, переданого позивачем відповідачу у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.
Відповідно до п. 3.9.1 і 3.9.3 вказаного договору відповідач зобов'язується надати позивачу не пізніше 7-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену копію акту про надання послуг з розподілу (транспортування) природного газу за розрахунковий період, складеного між відповідачем та оператором ГРМ (ГТС), а також підписані відповідачем два примірники акта приймання-передачі природного газу, де зазначаються фактичні обсяги використаного у розрахунковому періоді природного газу згідно з цим договором із урахуванням п. 3.8 цього договору, його фактична ціна та вартість.
Позивач не пізніше 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, повертає відповідачу один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою. У разі не підписання позивачем акта приймання-передачі природного газу позивач письмово повідомляє відповідача про причини такого не підписання акта (п. 3.10 договору).
Пунктом 4.1 зазначеного договору сторони визначили, що ціна (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України) та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється Положенням. У разі зміни ціни на газ відповідно до умов чинного законодавства, вона є обов'язковою для сторін за цим договором з дати набрання чинності відповідних змін.
Згідно з п. 4.2. договору ціна за 1000 куб м газу становить 6235,51 грн, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%. Усього разом з податком на додану вартість - 7482,61 грн.
Відповідно до п. 4.3 договору загальна вартість цього договору становить 7584057,51 грн, крім того ПДВ - 1516811,50 грн, разом з ПДВ - 9100869,01 грн.
Пунктом 5.1 цього ж договору сторони узгодили, що оплата за природний газ здійснюється відповідачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом розрахункового періоду.
Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання газу.
Згідно з п. 11.1 зазначеного договору сторони визначили, що договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису позивача печаткою, і діє в частині реалізації природного газу з 01.01.2019 по 30.04.2019 (включно), відповідно до статті 631 ЦКУ, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
Відповідно до п. 11.2 договору пункти 2, 3, 3.2.2, 3.4.2, 3.8.2, абз.2) підп. 3.9.2 п.3.9, 3.13, 5.7, абзац п'ятий підп.5) п.6.2, підп.8) п.6.2, підп.4) п.6.3, абзац третій підп.2 п.6.4 цього договору застосовуються з дня зазначеного в повідомленні постачальника, яке направляється на електронну адресу споживача, зазначену в пункті 12 цього договору та розміщується на офіційному сайті постачальника.
28.03.2019 між сторонами була укладена додаткова угода №1 до договору, в якій сторони визначили, що пункти 2, 3, 3.2.2, 3.4.2, 3.8.2, абз. 2) підп. 3.9.2 п. 3.9, 3.13, 5.7, абзац п'ятий підп. 5) п. 6.2, підп. 8) п. 6,2, підп. 4) п. 6.3, абзац третій підп. 2 п. 6.4 цього договору застосовуються сторонами з «01» березня 2019 року. Пункти 3.2.1, 3.4.1, 3.8.1, абз. 1) підп. 3.9.2 п. 3.9, абзац четвертий підп. 5) п. 6.2, абзац другий підп. 2 п. 6.4 цього договору з "01" березня 2019 року втрачають чинність.
В додатковій угоді №2 від 28.03.2019 до договору сторони зменшили обсяг природного газу, який позивач передає відповідачу, та зменшили загальну вартість договору. Так, у п. 2.1 вказаної угоди сторони зазначили, що постачальник передає споживачу з 01.01.2019 по 30.04.2019 (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 1025,351 тис куб метрів, в тому числі по місяцях (тис куб м). У п. 2 зазначеної угоди сторони змінили п. 4.3 договору та узгодили, що загальна вартість договору становить 6393586,41 грн, крім того ПДВ- 1278717,28 грн, разом з ПДВ - 7672303,69 грн.
Також 28.03.2019 сторони уклали додаткову угоду №3 до договору, в якій визначили: "По тексту договору слова Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" замінити словами Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" у відповідному відміннику.
На виконання умов договору постачання природного газу №9703/19-ТЕ(Т)-32 від 28.12.2018 позивач поставив протягом січня - квітня 2019 року, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 7636671,49 грн, що підтверджується копіями актів приймання-передачі природного газу від 31.01.2019 за січень 2019 року на суму 2541169,86 грн, від 28.02.2019 за лютий 2019 року на суму 2175502,09 грн, від 31.03.2019 за березень 2019 року на суму 2056221,78 грн та від 30.04.2019 за квітень 2019 року на суму 863777,76 грн.
Відповідачем проводилися розрахунки за поставлений позивачем природний газ несвоєчасно, що підтверджується операціями по підприємству "ХАІ НАУ ім. Жуковського" з 01.12.2018 по 31.03.2020 по договору №9703/19-ТЕ(Т)-32, а також копіями банківських виписок з особового рахунку позивача за 13.03.2019, 11.04.2019, 16.08.2019 та за 26.09.2019.
Так, розрахунок за природний газ, отриманий у січні 2019 року за договором постачання природного газу №9703/19-ТЕ(Т)-32 від 28.12.2018, відповідач здійснив 13.03.2019 в сумі 2541169,86 грн.
За природний газ, отриманий у лютому 2019 року за договором, відповідач розрахувався 11.04.2019 у сумі 2175502,09 грн.
За отриманий у березні 2019 року природний газ, відповідач розрахувався 25.09.2019 у сумі 2056221,78 грн, та за отриманий у квітні 2019 року природний газ розрахунок відповідач здійснив 16.08.2019 у сумі 863777,76 грн.
Таким чином, відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання у строк, встановлений п. 5.1 договору постачання природного газу №9703/19-ТЕ(Т)-32 від 28.12.2018.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 629 ЦК України встановлює обов'язковість договору для виконання сторонами.
Відповідач не надав доказів виконання зобов'язань за договором у встановлений строк.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 7.2 договору передбачено, що у разі прострочення споживачем оплати згідно пунктів 5.1, 5.2 цього договору він зобов'язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 15,3% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Позивачем нараховані 3% річних за загальний період з 26.02.2019 по 24.09.2019 в загальній сумі 37362,20 грн.
Перевіривши розрахунок 3% річних, суд вважає позовні вимоги в цій частині підлягаючими задоволенню повністю.
На підставі п. 7.2 договору позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за загальний період з 26.02.2019 по 24.09.2019 в загальній сумі 190547,25 грн.
Пунктом першим ст. 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Згідно з п.п. 3.17.4 п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
На підтвердження клопотання про зменшення розміру пені на 95% і незадовільного майнового стану, відповідач надав тільки довідку про стан виконання ним договірних зобов'язань перед позивачем за договором на постачання природного газу №9703/19-ТЕ(Т)-32 від 28.12.2018.
Самого лише посилання відповідача на те, що він є навчальним закладом і фінансується за рахунок бюджетних коштів, не достатньо для зменшення розміру нарахованої позивачем пені, а тим більше для відмови у позові в цій частині.
Крім того, слід зазначити, що відсутність коштів для належного виконання грошового зобов'язання не може бути визнана обставиною, що звільняє від відповідальності (форс-мажорною обставиною), незалежно від підстав її виникнення.
Відповідач не надав суду жодних доказів та ніяким чином не обґрунтував розмір, на який він просить зменшити пеню (95%).
Розглянувши клопотання відповідача про зменшення розміру пені на 95%, викладене у відзиві на позовну заяву, суд вважає за необхідне відхилити його як необґрунтоване, оскільки відповідач не довів винятковості свого випадку, тяжкої фінансової ситуації, не обґрунтував розмір (95%), на який він просить зменшити пеню, та не підтвердив документально, а зважаючи на положення статей 73, 74, 76 - 80 ГПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідач не надав суду доказів оплати природного газу, спожитого протягом січня - квітня 2019 року, у строк, встановлений п. 5.1 договору постачання природного газу №9703/19-ТЕ(Т)-32 від 28.12.2018, пені, 3% річних або будь-яких обґрунтованих заперечень.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними та підлягаючими задоволенню повністю.
Згідно з ст. 129 ГПК України з відповідача належить стягнути на користь позивача судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 193 ГК України, ст. 525, 526, 530, 610, 611, 625, 629, 712 ЦК України, ст. 73, 74, 76 - 80, 86, 123, 129, 202, 237, 238 ГПК України,
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського "Харківський авіаційний інститут" (61070, м. Харків, вул. Чкалова, 17. Код ЄДРПОУ 02066769) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6. Код ЄДРПОУ 20077720) 3% річних у сумі 37362,20 грн, пеню у сумі 190547,25 грн та судовий збір у сумі 3418,64 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Харківської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне рішення складено "22" березня 2021 р.
Суддя В.І. Ольшанченко
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.