"23" березня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/433/21
Господарський суд Одеської області у складі судді Демешина О. А., при секретарі судового засідання Рибці Ю. Е., розглянувши матеріали справи № 916/433/21
за позовом Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (код - 38727770), в особі Білгород-Дністровської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (67700, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Шабська, 81, код: 38728376)
до відповідача Державного підприємства "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" (67700, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Шабська, 81, код - 01125689)
про стягнення 4364,08 грн.
з підстав порушення умов договору
В порядку ч. 13 ст. 8, ч. 2, 5 ст. 252 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.
СУТЬ СПОРУ: 19.02.2021 року Державне підприємство "Адміністрація морських портів України", в особі Білгород-Дністровської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (далі - Позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Державного підприємства "Білгород-Дністровський морський торговельний порт"
(далі - Відповідач) про стягнення 4364,08 грн., з яких: основна заборгованість в сумі 3 395,90 грн., 3 % річних від простроченої суми заборгованості в сумі 144,55 грн., інфляційні втрати в сумі 297,20 грн., пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ в сумі 526,43 грн.
22.02.2021 року суд відкрив провадження по справі, ухвалив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ст. 247- 252 ГПК України, без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, встановив відповідачу строк на подання відзиву на позов із врахуванням вимог ст.165 ГПК України та ч.1 ст.251 ГПК України - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Копія Ухвали про відкриття провадження по справі була направлена сторонам на адреси місцезнаходження та отримана позивачем 04.03.2021 року та відповідачем 26.02.2021 року, про що свідчать відповідні поштові повідомлення.
На підставі ч. 9 ст. 165 ГПК України у зв'язку із ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
25.02.2021 року між Позивачем (Адміністрація) та Відповідачем (Підприємство) укладено Договір № 24-П-БДФ-20 про відшкодування витрат Адміністрації.
Предметом даного Договору, відповідно до п. 1.1. Договору, є відшкодування Підприємством витрат Адміністрації, понесених в рахунок сплати Адміністрацією рахунків за послуги з подачі-прибирання та користування вагонами з вантажем та суміжними послуги ПАТ «Укрзалізниця».
Відповідно до умов п. 2.1. Розрахунки між Підприємством та Адміністрацією за усіма видами платежів за послуги ПАТ «Укрзалізниця» проводяться на умовах 100% попередньої оплати на рахунок Адміністрації. Рахунки на оплату передаються Адміністрацією Підприємству не рідше одного разу на декаду наступним чином;
- направляються за адресою електронної пошти Підприємства: mail@bdport.com.ua.
- оригінал рахунку передається через розрахунковий центр Адміністрації безпосередньо уповноваженому представнику Підприємства під підпис у відповідному журналі.
Підприємство сплачує рахунок не пізніше ніж протягом двох робочих днів з моменту його отримання одним з наведених вище способом.
При несплаті попереднього рахунку, підтвердження навантаження вагонів для Підприємства припиняється до повної оплати.
Згідно п. 2.2. Договору, надання послуг Адміністрацією та приймання їх результатів Підприємством оформлюється Актом наданих послуг, який оформлюється Адміністрацією та щомісячно не пізніше 15-го числа місяця, наступного за звітним, направляється Підприємству. Підприємство зобов'язане повернути Адміністрації один екземпляр підписаного акту до 20-го числа.
Акт звірки за надані послуги підписується сторонами до 15 числа місяця наступного за звітним. Залишок коштів зараховується у авансовий платіж Підприємства на наступну декаду.
Згідно п. 2.3. Договору, Розрахунки за Договором здійснюються у національній валюті на розрахунковий рахунок Адміністрації. Банківські послуги та комісії оплачує Підприємство.
До укладення Договору, 10.01.2020 року Відповідач звернувся до Позивача листом № 06/08-30, в якому зазначив, що з метою запобігання блокування роботи Підприємства по обробці вантажів, що надходять у вагонах, накопиченню відвантажених вагонів та таких, що вже надійшли та просив розглянути можливість здійснення Адміністрацією, в рамках укладеного з ПАТ «Укрзалізниця» договору, оплати послуг ПАТ «Укрзалізниця» в рахунок попередньої оплати на картку ПАТ «Укрзалізниця». Відповідач в даному листі вказав, що зобов'язується забезпечити надходження коштів на рахунок Позивача, а також сплатити пеню у зв'язку з простроченням оплати.
Відповідно до ч. 3 ст., 631 ЦК України, Сторони встановили, що умови даного Договору застосовуються до відносин між Сторонами, які виникли до його укладення, а саме з 01.01.2020 року.
Згідно з п. 7.1. Договору, цей Договір набирає чинності з моменту підписання його повноважними представниками Сторін та діє до 31.03.2020 року.
Додатковою угодою від 30.03.2020 року строк дії Договору було продовжено до 31.05.2020 року.
Додатковою угодою від 10.08.2020 року строк дії Договору було продовжено до 31.12.2020 року.
Так, за період дії Договору, з урахуванням другого абзацу п. 7.1. Договору, Позивачем було надано Відповідачу відповідні послуги за Договором, виставлено та надано для оплати рахунок, який Відповідач не сплатив, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 7 212,96 грн.
13.02.2020 року Відповідачем, за вх. № 117, було отримано лист Позивача № 144/12-01- 12 Вих/12 від 12.02.2020 року з актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) та рахунками на оплату, серед яких був рахунок № 52 від 31.01.2020 року та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 48 від 31.01.2020 року.
25.06.2020 року Відповідач звернувся до Позивача з листом № 516 щодо проведення взаємозаліку заборгованості, шляхом перенесення сум авансового платежу з договору № 9-П- БДФ-13 від 13.06.2013 року в рахунок договору № 24-П-БДФ-20 від 25.02,2020 року.
Відповідно до Акту взаємозаліку від 03.07.2020 року та бухгалтерської довідки від 03.07.2020 року було проведено взаємозалік сум дебіторської та кредиторської заборгованості, у зв'язку з чим сума боргу за рахунком № 52 від 31.01.2020 року склала 3 395,90 грн.
Позов ґрунтується на тому, що Відповідачем вказана сума боргу не сплачена.
Тому, посилаючись на умови Договору та ст. ст. 509, 525, 612, 526, 530, 625 ЦК України Позивач просить суд стягнути з Відповідача: основна заборгованість в сумі 3 395,90 грн., 3 % річних від простроченої суми заборгованості в сумі 144,55 грн., інфляційні втрати в сумі 297,20 грн., пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ в сумі 526,43 грн.
Однією із загальних засад цивільного законодавства України є свобода договору, відповідно ст. 3 ЦК України.
Згідно п. 1, ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами, відповідно до ст. 629 ЦК України.
Аналогічні положення містить і ГК України.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідач узгодив заборгованість у розмірі 7 212,96 грн. шляхом підписання акту звірки взаємних розрахунків за 1 квартал 2020 року. Після взаємозаліку коштів, Відповідачем було узгоджено заборгованість у розмірі 3 395,90 грн. шляхом підписання акту звірки взаємних розрахунків за 2 квартал 2020 року.
Отже, за відсутності в матеріалах справи доказів оплати з боку Відповідача суми боргу за рахунком № 52 від 31.01.2020 року у розмірі 3 395,90 грн. - суд вважає доведеним наявність заявленого боргу відповідача.
Тому, позов в цій частині слід задовольнити.
Крім того, згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договорі або законом, зокрема, відшкодування збитків.
Пунктом 4.1. Договору передбачено, що у випадку порушення Договору Сторона несе відповідальність, визначену цим Договором та чинним законодавством України.
Згідно п. 4.2. Договору, порушенням Договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього Договору.
Пунктами 1, 2 статті 230 ГК України визначено, що санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 4.3, Договору встановлено, що у разі прострочення оплати за отримані послуги, Підприємство сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.
Також, відповідно до вимог пункту 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.
Позивачем у відповідності до умов договору та вимог чинного законодавства розраховано пеню, ,інфляційні та 3% річних, які підлягають стягненню. З відповідача. Їх розміри, відповідно, 526,43 грн. - пеня, 297,20 грн. - інфляційні та 144,55 грн. - сплата 3% річних.
Отже, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.
Керуючись ст.ст. 129, 233, 238, 240 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" (67700, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Шабська, 81, код - 01125689) на користь Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (код - 38727770), в особі Білгород-Дністровської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (67700, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Шабська, 81, код: 38728376): 3 395 гривень 90 коп. боргу, 526 гривень 43 коп. пені, 297 гривень 20коп. інфляційних, 144гривні 55 коп. сплати 3% річних та 2270 гривень 00 коп. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.241 ГПК України
та може бути оскаржено в порядку ст.ст.253-259 ГПК України.
Суддя Демешин О.А.
Повний текст складено 23 березня 2021 р.
Суддя О.А. Демешин