"17" березня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/3751/20
Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.
при секретарі судового засідання Панченко Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №916/3751/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Балтська паливна компанія"
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Маркет"
про стягнення
за участю представників:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Балтська паливна компанія" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Маркет" заборгованості у розмірі 34 401, 39 грн., з яких 20 219,56 грн. - основний борг, 13 952, 48 грн. - пеня, 229, 35 грн. - 3% річних, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 102 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу та зберігання нафтопродуктів № 0307/20-2 від 03.07.2020р.
04.01.2021р. Господарським судом Одеської області постановлено ухвалу про залишення без руху позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Балтська паливна компанія" та встановлення останньому строку для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали суду.
18.01.2021р. за вх.№1201/21 Господарським судом одержано заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Балтська паливна компанія" про усунення недоліків позовної заяви.
18.01.2021р. Господарським судом Одеської області постановлено ухвалу, якою позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи у судове засідання.
17.02.2021р. за вх.№4542/21 господарським судом отримано пояснення, в яких відповідач зазначає, що вказана позивачем у позовній заяві сума боргу не відповідає дійсності, а саме сума основного боргу, оскільки позивачем було відпущено в автотранспорт ТОВ "Інтер-Маркет" дизельне пальне загальною вартістю - 242 499, 56 грн., як і заявлено, але з 03.07.2020р. відповідач здійснив оплати на користь позивача загальною сумою 232 280 грн. Тобто, сума основного боргу становить різницю між вартістю відпущеного пального та сумою оплат, та складає 10 219, 56 грн., замість 20 219, 56 грн. заявлених позивачем.
У судовому засіданні 17.02.2021р. за участю представника відповідача судом постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, та якою оголошено перерву у судовому засіданні до 10.03.2021р. о 10:30, із викликом учасників справи у судове засідання, а також запропоновано: учасникам справи - надати письмові пояснення щодо наявності документів, передбачених умовами п.п. 2.3, 2.4, 2.8, п. 3.8 договору купівлі-продажу та зберігання нафтопродуктів №0307/20-2 від 03.07.2020р.; позивачу - надати письмові пояснення щодо розміру заявленого до стягнення з відповідача основного боргу; відповідачу - письмові пояснення щодо позовних вимог в частині стягнення пені та 3 % річних, про що позивача повідомлено в порядку ст.120 ГПК України шляхом надіслання відповідної ухвали.
09.03.2021р. за вх.№ 6486/21 господарським судом одержано заяву, в якій позивач просить суд зменшити розмір позовних вимог та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Маркет" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Балтська паливна компанія" суму боргу у розмірі 23 384, 95 грн., з яких 10 219, 56 грн.- сума основного боргу, 12 952, 48 грн. - пеня, 212, 91 грн. - 3% річних, а також судові витрати покласти на відповідача.
Крім того, на вимогу ухвали суду від 17.02.2021р. позивачем повідомлено наступне.
Щодо розміру заявленого до стягнення з відповідача основного боргу згідно з пояснень відповідача, останній визнає факт поставки пального, а саме дизельного палива вартістю 242 499, 56 грн., які і заявлені позивачем до стягнення.
Щодо різниці в сумі основного боргу заявленого позивачем, остання виникла в наслідок технічної помилки, оскільки сума основного боргу заявленого у позовній заві здійснювалась без останнього платежу від відповідача у розмірі 10 000 грн.
Щодо пояснень відносно наявності документів, передбачених умовами п.п. 2.3, 2.4, 2.8, п. 3.8 договору, позивачем зазначено, що на підставі вищевказаних пунктів договору, складались та надсилались відповідачу відповідні видаткові накладні, податкові накладні, рахунки та акти звірки, у свою чергу відповідач до цього часу не надіслав позивачу підписані примірники направлених йому документів, разом з тим, від відповідача також не надходило жодних повідомлень щодо його незгоди з даними документами, більш того у письмових поясненнях наданих до суду, відповідач визнає факт поставки товару загальною вартістю 242 499, 56 грн.
У поясненнях за вх.№6556/21 від 10.03.2021р. відповідач визнає позовні вимоги щодо основного боргу лише у обсязі 10 819, 60 грн., у позовних вимогах щодо стягнення пені та 3% річних просить відмовити, з огляду на те, що позивач порушив умови договору, що і призвело до виникнення підстав нарахування штрафів та пені.
Також у судовому засіданні 10.03.2021р. представник відповідача надав усні пояснення, згідно з якими позивачем неправильно здійснено нарахування пені, оскільки у договорі встановлено порядок нарахування пені з одинадцятого дня прострочення оплати відповідачем.
У судовому засіданні 10.03.2021р. судом постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання про оголошення перерви до 17.03.2021р. із повідомленням учасників справи про судове засідання, про що представника відповідача повідомлено під розписку та позивачу в порядку ст.120 ГПК України відповідну ухвалу направлено на електронну адресу.
Учасники справи у судове засідання 17.03.2021р. не з'явились.
На підставі ст. 240 ГПК України у судовому засіданні 17.03.2021р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, господарським судом встановлено:
03.07.2020р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер-Маркет" (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Балтська паливна компанія" (Продавець) укладено договір №307/20-2 купівлі-продажу та зберігання нафтопродуктів, відповідно до умов якого, в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов'язується передати нафтопродукти у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар та повністю оплатити його ціну (вартість).
Згідно з п. 1.2 договору, якість товару, який передається у власність (поставляється) покупцю, повинна відповідати вимогам Державних стандартів (ДСТУ) або Технічних умов (ТУ), які діють на території України, що підтверджується паспортом якості виробника та/або сертифікатом відповідності (для товару, який підлягає сертифікації).
Загальна кількість товару, що передається за цим договором у власність покупця, сторонами не обмежується і визначається на підставі фактичного обсягу поставленого (переданого у власність) товару, протягом дії договору (п. 1.3 договору).
Відповідно до п. 2.3 договору остаточна кількість товару (партії товару) та інші умови зазначається сторонами у відповідній видатковій накладній та/або відповідній специфікації та/або у відповідному акті приймання-передачі товару.
У п. 2.4 договору визначено, що факт поставки (передачі у власність) товару в рамках цього договору може підтверджуватися або актами приймання передачі, або видатковими накладними на переданий товар, підписаними уповноваженими представниками обох сторін. Датою поставки (передачі у власність) товару вважається дата, що вказана у видатковій накладній, або в акті приймання-передачі товару. Постачальник не несе відповідальності за пошкодження чи втрату товару з моменту поставки (передачі) товару покупцеві відповідно до умов цього договору.
Згідно з п. 2.7 договору сторони погоджуються, що видаткова накладна (акт приймання-передачі) на переданий товар є документом, який засвідчує факт передачі у власність товару, а також засвідчує остаточно узгодженні сторонами назву та кількість товару. Кожна видаткова накладна (акт приймання-передачі) на переданий товар є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до п. 2.8 договору, право власності на товар виникає у покупця з моменту його передачі (поставки) та оформлення накладної (акту приймання-передачі).
Сплата вартості пального здійснюється на умовах 100% авансової оплати нафтопродуктів (тобто до моменту їх фактичного отримання) (п. 3.6 договору).
У п. 3.8 договору визначено, що сплата вартості пального здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника або шляхом внесення готівкових коштів до каси постачальника на підставі наданого постачальником рахунку на оплату. Рахунок на оплату нафтопродуктів сплачується протягом 1 (одного) робочого дня з моменту надання рахунку покупцеві.
Згідно з п. 3.9 договору, датою оплати (отримання грошей Постачальником) вважається дата надходження грошових коштів на банківський поточний рахунок постачальника або дата внесення покупцем готівкових коштів у касу постачальника.
Відповідно до п. 4.4.1, розділу 4.4 договору, покупець зобов'язаний повністю здійснювати оплату усіх товарів відповідно до умов цього договору (додатків, Специфікацій до нього), а також реально та належним чином виконувати усі свої зобов'язання по оплаті за поставлений (переданий у власність) товар, а також інші зобов'язання, передбачені цим договором та додатками до нього.
Нести відповідальність за невиконання та/або несвоєчасне виконання свої грошових зобов'язань відповідно до умов цього договору (п.4.4.4 договору).
У п. 5.3 договору встановлено, що кожна із сторін відповідає за збитки, у тому числі неодержані доходи, заподіяні іншій стороні через невиконання положень цього договору.
Згідно з п. 5.5 договору, у випадку несвоєчасної оплати продукції згідно умов цього договору покупець також сплачує на користь постачальника пеню, що обчислюється з 11 (одинадцятого) дня прострочення оплати відповідної партії продукції, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого боргу за кожен день прострочення оплати.
Згідно з п. 8.1 договору, договір набирає чинності з дати його укладення (підписання та скріплення печатками) сторонами та діє до 31 грудня 20202 року. Якщо за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення терміну (строку) дії цього договору жодна із сторін не вимагатиме його припинення або перегляду у письмовій формі, договір вважається продовженим на тих же умовах, ще на 1 (один) рік. Наступні пролонгації договору не допускаються.
На виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Балтська паливна компанія" передав нафтопродукти у власність Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Маркет", а останній прийняв на загальну суму 242 499, 56 грн., що підтверджується податковими накладними: №5 від 03.07.2020р. на суму 13 920 грн.; №12 від 06.07.2020р. на суму 13 920 грн.; №16 від 08.07.2020р. на суму 13 920 грн.; №21 від 10.07.2020р. на суму 13 920 грн.; № 24 від 11.07.2020р. на суму 6960 грн.; №30 від 13.07.2020р. на суму 18 000 грн.; №31 від 14.07.2020р. на суму 15 640 грн.; №33 від 15.07.2020р. на суму 7 360 грн.; №37 від 16.07.2020р. на суму 11 053, 98 грн.; №41 від 17.07.2020р. на суму 7 360 грн.; №43 від 18.07.2020р. на суму 17 720 грн.; №45 від 19.07.2020р. на суму 7 760 грн.; №45 від 21.07.2020р. на суму 16 684 грн.; №50 від 22.07.2020р. на суму 24 250 грн.; № 52 від 24.07.2020р. на суму 5 820 грн.; №57 від 27.07.2020р. на суму 8 924 грн., №60 від 28.07.2020р. на суму 19 605, 83 грн.; № 63 від 30.07.2020р. на суму 23 281, 75 грн.
В свою чергу відповідач частково оплатив передане від позивача дизельне пальне в сумі 232 280 грн., про що свідчать платіжні доручення: №185 від 03.07.2020р. на суму 13 920 грн., №187 від 06.07.2020р. на суму 13 920 грн., №189 від 08.07.2020р. на суму 10 440 грн., №195 від 13.07.2020р. на суму 31 320 грн., №197 від 14.07.2020р. на суму 11 040 грн., №203 від 16.07.2020р. на суму 11 040 грн., №209 від 21.07.2020р. на суму 10 600 грн., №217 від 24.07.2020р. на суму 30 000 грн., №220 від 04.08.2020р. на суму 20 000 грн., №232 від 07.08.2020р. на суму 30 000 грн., №236 від 12.08.2020р. на суму 20 000 грн., №241 від 14.08.2020р. на суму 20 000 грн., від 21.08.2020р. на суму 10 000 грн.
У претензії від 19.08.2020р. вих. №1908/20-1 про погашення заборгованості за поставлений товар та сплату штрафних санкцій, позивач просив відповідача невідкладно виконати умови договору купівлі-продажу та зберігання нафтопродуктів №0307-20-2 від 03.07.2020р. та перерахувати Товариству з обмеженою відповідальністю "Балтська паливна компанія" суму заборгованості в розмірі 32 14, 68 грн. Станом на 19.08.2020р. загальний борг становить 32 140, 68 грн., з яких 230 219, 56 грн., сума основного боргу, 11 921, 12 грн., штрафні санкції, з яких: штраф 11 728, 33 грн., 3% річних 192, 79 грн.
Також позивачем у вказаній претензії зазначено, що у разі невиконання з боку відповідача вимог даної претензії або залишення претензії без відповіді, позивач змушений буде звернутися до Господарського суду з позовною заявою про стягнення заборгованості та суми штрафних санкції, а також віднесенням на відповідача усіх витрат пов'язаних із поданням позовної заяви.
28.12.20202р. позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 34 401, 39 грн., з яких 20 219,56 грн. - основний борг, 13 952, 48 грн. - пеня, 229, 35 грн. - 3% річних.
09.03.2021р. позивач подав до суду заяву про зменшення позовних вимог, в якій просив суд стягнути з відповідача 10 219, 56 грн. основного боргу, 12 952, 48 грн. пені, 212, 91 грн. 3% річних, та яка прийнята до розгляду господарським судом, із врахуванням того, що відповідач не заперечував проти розгляду зменшених позивачем позовних вимог.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних мотивів.
Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Пунктом 1 ст.691 ЦК України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Положеннями ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Аналогічні положення містяться у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Як вище встановлено господарським судом, на підставі укладеного між сторонами договору купівлі-продажу та зберігання нафтопродуктів №0307-20-2 від 03.07.2020р., позивач зобов'язався передати нафтопродукти у власність відповідача, а відповідач зобов'язався прийняти товар та повністю оплатити його ціну (вартість).
Обставини передачі відповідачу дизельного пального на суму 243099, 56 грн., які позивач підтверджує наданими до суду податковими накладними, господарський суд визнає доведеними, із врахуванням того, що такі обставини визнані відповідачем та в силу вимог ч.1 ст.75 ГПК України не потребують доказуванню.
Також доведеними є обставини, які свідчать про часткову оплату відповідачем поставленого позивачем дизельного пального в сумі 232 280 грн., а відтак і про наявність заборгованості відповідача в сумі 10 819,56 грн.
Водночас виходячи з того, що у заяві про зменшення позовних вимог позивач просить суд стягнути з відповідача борг в сумі 10 219,56 грн. саме у такому розмірі позовні вимоги про стягнення з відповідача боргу підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені та 3% річних, господарський суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Так, згідно ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.
Згідно з ч.2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.
До того ж у п. 4.4.4 договору визначено, що відповідач зобов'язаний нести відповідальність за невиконання та/або несвоєчасне виконання свої грошових зобов'язань відповідно до умов цього договору.
Розрахунок пені, який здійснений позивачем, та згідно з яким, розмір нарахованої відповідачу пені за період з 09.07.2020р. по 10.09.2020р. становить 12 952, 48 грн., перевірений господарським судом та встановлено невідповідність цього розрахунку вимогам п. 5.5 договору, якою визначено, що у випадку несвоєчасної оплати продукції згідно умов цього договору покупець також сплачує на користь постачальника пеню, що обчислюється з 11 (одинадцятого) дня прострочення оплати відповідної партії продукції, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого боргу за кожен день прострочення оплати.
Господарський судом самостійно, з урахуванням конкретних обставин справи, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого мало місце невиконання зобов'язання, здійснено розрахунок пені та встановлено, що за період з 09.07.2020р. по 10.09.2020р. розмір пені становить 1 168,04 грн.
ДатаПоставкаОплата Сума боргуСтрок на оплатуПеня
08.07.202013 920 10 4403 48009.07.2020
10.07.202013 920 13.07.2020
11.07.20206 960 НОМЕР_1 13.07.2020
13.07.202018 00031 320 14.07.2020
14.07.202015 640 11 040 460015.07.2020
15.07.20207 360 НОМЕР_2 16.07.2020
16.07.202011 053,9811 040 136017.07.2020
17.07.20207 360 20.07.2020
18.07.202014 720 4 493,9820.07.20207, 37
19.07.20207 760 12 25320.07.202020,09
21.07.202016 684 10 600 28 93722.07.202056,93
22.07.202024 250 53 18723.07.2020174,38
24.07.20205 82030 00059 00727.07.2020116,08
27.07.20208 924 67 93128.07.2020111,36
28.07.202019 605, 83 87 536.8329.07.2020172,20
30.07.202023 281, 75 110 818,5821.07.2020399,67
04.08.2020 20 000
07.08.2020 30 000
12.08.2020 20 000
14.08.2020 20 000
21.08.2020 10 00010 818, 58 109,96
1168,04
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок 3% річних, який здійснений позивачем за період 09.07.2020р. по 10.09.2020р., та згідно з яким розмір 3% річних становить 212, 91 грн., господарським судом встановлено відповідність цього розрахунку обставинам справи щодо прострочення відповідача.
Щодо заявлених до стягнення з відповідача судових витрат з оплати судового збору, то їх розподіл здійснюється судом на підставі ст.129 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Балтська паливна компанія" задовольнити частково.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Маркет" (65007, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, буд. 88/1, офіс 310, код ЄДРПОУ 41231276) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Балтська паливна компанія" (66101, Одеська область, м. Балта, вул. Ломоносова, 177-Б, код ЄДРПОУ 41924223) заборгованість у розмірі 11 600 (одинадцять тисяч шістсот) грн. 51 коп., з яких: 10 219 (десять тисяч двісті дев'ятнадцять) грн. 56 коп. - основний борг, 1 168 (одна тисяча сто шістдесят вісім) грн. 04 коп. - пеня, 212 (двісті дванадцять) грн. 91 коп. - 3%, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 042 (одна тисяча сорок дві) грн. 73 коп.
3.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.
Повне рішення складено 22 березня 2021 р.
Суддя Г.Є. Смелянець