"22" березня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/100/21
Господарський суд Одеської області у складі судді С.В. Літвінова, розглянувши справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ" (а/с 271,Черкаси,Черкаська область,18002) до відповідача: Комунальний заклад "Балтська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат №1 І-ІІ ступенів" (вул.Шевченко,16,Балта,Балтський район, Одеська область,66101) про стягнення 22864,82 грн.;
Відповідно до ч. 13 ст. 8, ч. 2, 5 ст. 252 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Комунального закладу "Балтська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат №1 І-ІІ ступенів", в якому просить господарський суд: про стягнення 22864,82 грн..
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договору постачання природного газу №С/364-19 від 18.03.2018р..
Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.01.2021р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/100/21, Справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін). Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог ст. 166 ГПК України протягом 10 днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу строк для подання заперечень із урахуванням вимог 167 ГПК України, протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив.
Відповідачу ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, на його юридичну адресу, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Як вбачається з матеріалів справи, надіслана судом відповідачу рекомендованим листом з позначкою "Судова повістка" ухвала про відкриття провадження у справі була вручена, що підтверджується поштовим повідомленням.
Згідно з ч.ч.5, 7 ст. 252 ГПК України ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учассуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.
Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Зі змісту ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
Відповідач надав заперечення на позовну заяву відповідно яких просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову з підстав зазначених у запереченнях.
Згідно положень ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи суд встановив.
Між ТОВ «ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ» (далі - Позивач) та Комунальним закладом «Балтська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат №1 І-ІІ ступенів» (далі - Відповідач), (разом - Сторони) існували договірні відносини на підставі Договору постачання природного № С/364-19 від 18.03.2019 року укладеного за результатами проведених конкурсних відкритих торгів на постачання природного газу для споживачів, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів. Договір був пролонгований додатковою угодою № 10 від 19.12.2019 року до 31.03.2020 року.
Так, згідно з пунктом 1.1. Договору, Постачальник зобов'язується поставити Споживачу у 2019 році природний газ (далі-газ), в обсягах і порядку, передбачених даним Договором, а
Споживач зобов'язується прийняти газ та оплатити Постачальнику його вартість у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених даним Договором.
Пунктом 1.2. Договору встановлено, що Постачальник за даним договором передає споживачу природний газ в обсязі - 67,107 тис.м.куб., у тому числі в помісячному розрізі та зазначено, що дані обсяги можуть збільшуватись чи зменшуватись.
Вартість договору та ціна за 1000,0 кубічних метрів природного газу без врахування вартості транспортування, передбачені п. 3.2. Договору.
Так, відповідно п. п. 3.2. 3.6. Договору Загальна вартість Договору складає - 479 602,58 гри., ціна за 1000 м.куб., природного газу складає - 6 940,00 грн., (з врахуванням ПДВ);
Додатковою угодою №10 від 22.01.2020 року, було встановлено ціну природного газу за 1000 м.куб. -9 213,00 грн. (з врахуванням ПДВ);
Пунктом 1.6. договору встановлено, що зміна ціни природного газу визначається в додаткових угодах до даного договору у відповідності до вимог Закону України «Про публічні закупівлі».
На виконання умов договору протягом дії договору були укладені додаткові угоди: Додаткова угода № 1 від 26.03.2019 року про внесення суми ПДВ в ціну Договору, Додаткова угода № 2 від 02.05.2019 року про зміну ціни природного газу Договору., Додаткова угода № 3 від 06.05.2019 року про зміну ціни природного газу Договору, Додаткова угода № 4 від 13.05.2019 року про зміну ціни природного газу Договору, Додаткова угода № 5 від 03.06.2019 року про впровадження добового балансування, Додаткова угода № 6 від 17.10.2019 року про зміну реквізитів Позивача, Додаткова угода № 7 від 17.10.2019 року про зміну ціни природного газу Договору, Додаткова угода № 8 від 02.12.2019 року про зміну ціни природного газу Договору, Додаткова угода № 9 від 03.12.2019 року про зміну ціни природного газу Договору, Додаткова угода № 10 від 19.12.2019 року про пролонгацію Договору до 31.03.2020 року, Додаткова угода № 11 від 05.02.2020 року про зміну ціни природного газу Договору.
Відповідно до п. 4.4 Договору, розрахунки проводяться до 15-го числа місяця наступного за місяцем постачання.
Відповідно п. 5.4.2. Договору, споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість газу на умовах та в обсягах, визначених договором.
В п. 2.9.3 Договору вказано, що послуги з постачання природного газу підтверджуються підписаним Постачальником та Споживачем актом приймання-передачі газу, в зв'язку з чим дані обсяги спожитого природного газу Відповідачем погоджені.
Пунктом 2.7. Договору зазначено, що коригування (перегляд) планових місячних обсягів природного газу на 25 число розрахункового місяця здійснюється за письмовою заявою Споживача Постачальником у разі якщо Споживач повідомив Постачальника про зміну планових обсягів газу не менш ніж за 3 робочих дні відповідно до 25 числа розрахункового місяця.
Згідно з п. 2.4. Договору, місячний обсяг відбору (споживання) газу Відповідачем не повинен коливатися більш ніж на +- 5% від підтвердженого обсягу газу, тому п. 5.4.5. Договору зазначено, що Споживач зобов'язується самостійно обмежити (припинити) відбір газу у випадках: Перевищення добової норми та/або місячного підтвердженого обсягу газу без узгодження з Постачальником.
Відповідно до акту №РН-0000660 від 31.01.2020 року , Відповідач спожив з ресурсу Позивача природний газ в обсязі - 15.3750000 тис.м.куб. на суму - 141 649.87 грн.
З метою надання доказів споживання з ресурсу позивача вказаних обсягів Відповідачем, надаємо копії актів приймання-передачі підписаних та скріплених печатками сторін Договору: Акт-приймання передачі за березень 2020 року №РН-0001960 від 31.03.2020 року, Акт коригування обсягу природного газу № ВН-0000017 від 31.03.2020 року, Акт приймання-передачі за лютий 2020 року №РН-00001773 від 29.02.2020 року, Акт приймання-передачі за лютий 2020 року №РН-00001563 від 29.02.2020 року, Акт приймання-передачі за січень 2020 року №РН-0000660 від 31.01.2020 року, Акт приймання-передачі за грудень 2019 року №РН-0005261 від 24.12.2019 року, Акт коригування обсягу природного газу № ВН-000117 від 31.12.2019 року, Акт приймання-передачі за листопад 2019 року №РН-0004878 від 30.11.2019 року, Акт приймання-передачі за жовтень 2019 року №РН-0003901 від 31.10.2019 року, Акт приймання-передачі за липень 2019 року №РН-0002770 від 31.07.2019 року, Акт приймання-передачі за червень 2019 року №РН-0002507 від 30.06.2019 року, Акт приймання-передачі за травень 2019 року №РН-0002132 від 31.05.2019 року, Акт приймання-передачі за квітня 2019 року №РН-0001621 від 30.04.2019 року.
Відповідно до Додаткової угоди №10 від 19.12.2019 року, плановий обсяг споживання природного газу у січні 2020 року становив - 10.411 тис.м.куб.. проте фактичне споживання природного газу у січні 2020 року склало - 15.3750000 тис.м.куб., що на 4,964 тис.м.куб. більше від заявленого.
Таким чином, позивач вважає, що збитки, завдані Позивачу через відхилення від планових обсягів споживання природного газу у січні 2020 року у вигляді понадлімітного споживання становить - 22 864,82 грн.
З метою досудового врегулювання спору, Позивач зазначив, що направляв на адресу Відповідача претензію Акт-Претензію № 844/11-01 від 24.11.2020 року з розрахунком завданих збитків на виконання ч. З ст. 222 ГК України, що була проігнорована Відповідачем.
Враховуючи, що відповідач Своїми діями порушив права та законні інтереси ТОВ «ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ», позивач звернувся до суду з позовною заявою, згідно якої просить суд стягнути з відповідача заборгованість у вигляді понадлімітного споживання природного газу у січні 2020 року у розмірі 22 864,82 грн. та судові витрати.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частиною 1 статі 626 ЦК унормовано, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частини 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України).
Спеціальним законом, який визначає засади функціонування ринку природного газу України, є Закон України «Про ринок природного газу».
Відповідно до статті 3 Закону України «Про ринок природного газу» одним з принципів функціонування ринку природного газу є вільна торгівля природним газом та рівності суб'єктів ринку природного газу незалежно від держави, згідно із законодавством якої вони створені.
Згідно зі статтею 12 названого Закону постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнято природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами.
Постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом.
Права та обов'язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу (частини 2, 3 статті 12 Закону України «Про ринок природного газу»).
Відповідно до п.п.1. п.1.Розділу VI Правил постачання природного газу, якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об'єм (обсяг) постачання природного газу споживачу його постачальником буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу на цей період, постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків за перевищення об'єму (обсягу) природного газу, що розраховується за формулою В = (Vф - Vп) X Ц х К, де: Vф -об'єм (обсяг) природного газу, який фактично поставлений постачальником споживачу протягом розрахункового періоду за договором на постачання природного газу; Vп -підтверджений обсяг природного газу на розрахунковий період; Ц - ціна природного газу за договором постачання природного газу; К - коефіцієнт, який визначається постачальником та не може перевищувати 0,5.
Статтею 526 ЦК України унормовано, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 193 Господарського кодексу України також передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно ч.1 ст. 226 ГК України, учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, - зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.
Сторона, яка порушила своє зобов'язання або напевно знає, що порушить його при настанні строку виконання, повинна невідкладно повідомити про це другу сторону. У протилежному випадку ця сторона позбавляється права посилатися на невжиття другою стороною заходів щодо запобігання збиткам та вимагати відповідного зменшення розміру збитків.
У ході розгляду справи судом установлено, що відповідачем порушено умови Договору у вигляді понадлімітного споживання природного газу у січні 2020 року у розмірі 22 864,82 грн., у зв'язку з чим суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню.
Станом на день розгляду справи, відповідач борг не сплатив, документів спростовуючих позовні вимоги не надав.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ст.79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Посилання відповідача які зазначенні у запереченнях на позов, не спростовують висновків, до яких дійшов суд.
При цьому, суд звертає увагу сторін на те, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЧ), яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів… мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. І хоча п.1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суду обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Саме такі висновки викладені у рішенні ЕСПЧ від 10.02.2010р.у справі "Серявін та інші проти України".
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст.129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунального закладу "Балтська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат №1 І-ІІ ступенів" (вул. Шевченко, 16, Балта, Балтський район, Одеська область ,66101, код 22495775) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергогазрезерв» (вул. Гоголя, №137, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 36860996) заборгованість у вигляді понадлімітного споживання природного газу у січні 2020 року у розмірі 22 864,82 грн. та 2270грн. судового збору.
Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.
Повний текст складено 22 березня 2021 р.
Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Літвінов