про повернення позовної заяви
22 березня 2021 року Справа № 915/336/21
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е. М., розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейнленд», вул. Жуковського, 15, м. Одеса, 65026 (код ЄДРПОУ 42546738)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Влажена», пр-т. Героїв Сталінграду, 91/1, м. Миколаїв, 54025 (код ЄДРПОУ 38086189)
про стягнення коштів в сумі 652 700, 00 грн.
без повідомлення (виклику) учасників
До господарського суду Миколаївської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Грейнленд» з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Влажена» 652 700, 00 грн. за невиконання умов договору поставки.
Дослідивши матеріали позовної заяви, судом встановлено наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 162 ГПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Положеннями ст. 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
За вимогами частини четвертої ст. 131-2 Конституції України, в редакції, яка набрала чинності з 30.09.2016 відповідно до Закону України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Підпунктом 11 пункту 161 розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України, передбачено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.
За змістом частини третьої статті 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до п.п. 20 п. 1 розділу ХІІ «Перехідні положення» ГПК України положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 161 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.
Відповідно до ч. 3 ст. 56 ГПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Відповідно ж до приписів частини першої статті 58 вказаного Кодексу, представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Таким чином, процесуальний кодекс розмежовує такі юридичні категорії, як "самопредставництво" і "представництво" (постанова КГС ВС від 23.11.2020 у справі № 908/592/19).
Отже, наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи, як в порядку самопредставництва, так й іншими особами, як представниками юридичної особи.
Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.
У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких підтверджуються відповідно до частини 3 статті 56 ГПК України.
Аналіз наведених вище законодавчих положень дає підстави для висновку, що для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності) (п. 28 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2020 року у справі № 9901/39/20).
Судом встановлено, що позовну заяву, подану на розгляд суду, підписано заступником директора ТзОВ «Грейнленд» Курінським Д.О.
На підтвердження повноважень до матеріалів позовної заяви додано копію довіреності від 01.03.2021 року, якою директор ТОВ «Грейнленд» Друзь А.В. уповноважує заступника директора Курінського Д.О. представляти інтереси компанії, зокрема в будь-яких судах України; наказ № 9 від 18.02.2021 року про прийняття на роботу на посаду заступника директорм ОСОБА_1 , статут ТзОВ «Грейнленд» (нова редакція), затверджений рішенням засновників № 1906/ЗД ТзОВ «Грейнленд» від 19.06.2019 року та виписку з ЄДРЮОФОПГФ від 20.06.2019 року.
Таким чином, із наведених положень законодавчих актів не вбачається, що заступник директора ТзОВ «Грейнленд» Курінський Д.О. наділений повноваженнями на самопредставництво, оскільки позовну заяву підписано на підставі довіреності.
В наданому статуті ТзОВ «Грейнленд» зазначено, що: виконавчим органом товариства є директор (п. 13.1); директор має право без довіреності діяти від імені товариства, репрезентувати його в усіх установах, підприємствах і організаціях (п. 13.4).
Крім того, відповідно до доданого до матеріалів позовної заяви витягу ЄДРЮОФОПГФ від 20.06.2019 року вбачається, що Друзь А.В. є керівником, а Шарапанівський О.Ю. має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі відписувати договори без обмежень.
Проте зазначені матеріали, які додані до позовної заяви, на підтвердження наявності у Курінського Д.О. повноважень представляти інтереси ТзОВ «Грейнленд» в судах, не містять інформації про те, що поіменована особа наділена повноваженнями на самопредставництво у розумінні частини 3 статті 56 ГПК України.
Суд зазначає, що з метою забезпечення державних органів достовірною інформацією створено Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр, Реєстр) (частина перша статті 7 Закону №755-IV).
Обов'язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі, серед інших перелічених у цій статті відомостей, належать: відомості щодо керівників державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб та осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (частина третя статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»).
Статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру, закріплений статтею 10 вказаного Закону, яка, зокрема, визначає, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.
Отже, відсутність відповідного запису у реєстрі є належним і достатнім (достовірним) підтвердженням відсутності таких відомостей (інформації) для будь-якого державного органу, яким є і суд.
Отже, не встановивши на підставі доданих до позовної заяви документів права заступника директора Курінського Д.О. на самопредставництво ТзОВ «Грейнленд», судом також перевірено наявність таких повноважень у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, оскільки статус документів та відомостей, внесених до цього Реєстру, відповідно до статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" вважаються офіційними, достовірними і можуть бути використані для будь-якого державного органу, яким є і суд.
Згідно з відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейнленд», який має право вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, зазначено - Друзь Андрій Васильович (згідно статуту).
Однак відомості про особу, що підписала позову заяву в Реєстрі відсутні, а отже Курінський Д.О. не є особою, уповноваженою діяти від імені юридичної особи відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) в порядку самопредставництва.
Разом з тим, за змістом ч. 1 ст. 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
При цьому слід зауважити, що до останніх (законних представників) особа, яка підписала позовну заяву подану від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейнленд», в силу положень ст. 57 вказаного Кодексу, не відноситься.
Отже, позовна заява від імені ТзОВ «Грейнленд» підписана Курінським Д.О., який діє на підставі довіреності як представник, тому з урахуванням вищенаведених конституційних та процесуальних положень повинен мати статус адвоката.
У Єдиному реєстрі адвокатів України відсутні відомості про те, що Курінський Д.О. має статус адвоката, і документа, який би це посвідчував, до позовної заяви не додано.
Отже, з урахуванням приписів ч. 4 ст. 131-2, підпункту 11 п. 161 розділу XV "Перехідних положень" Конституції України та ст. 56 ГПК України, до позовної заяви не додано документів, які підтверджують повноваження особи, що підписала позовну заяву, на представництво/самопредставництво та доказів на підтвердження того, що зазначена особа здійснює адвокатську діяльність та уповноважена представляти інтереси позивача як адвокат.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для повернення позовної заяви на підставі п. 1 ч. 5 ст. 174 ГПК України.
Відповідно до ч. 6 ст. 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Відповідно до ч. 8 ст. 174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Керуючись ст. 174, 232-235, 254-256 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву (вх. № 3963/21 від 17.03.2021 року) і додані до неї документи повернути позивачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Грейнленд».
Додатки для позивача:
- позовна заява з додатками всього на 45-ти арк. та конверт.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку та строки, визначені статтями 255, 256 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу ХІ “Перехідні положення” Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала підписана 22.03.2021 року
Суддя Е.М. Олейняш