про розстрочення виконання рішення суду
22 березня 2021 року Справа № 915/1346/20
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.,
при секретарі судового засідання Матвєєвої В.В.,
за участю представників учасників справи:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали заяви відповідача про розстрочення виконання рішення у справі
за позовом: Приватного акціонерного товариства “Миколаївська теплоелектроцентраль” (Каботажний спуск, 18, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 30083966);
до відповідача: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Машпроект” (вул.Чайковського, 6-А, кв. 26, м. Миколаїв, 54042, ідентифікаційний код 22440780);
про: стягнення грошових коштів у загальній сумі 200090 грн. 48 коп.
11.03.2021 від Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Машпроект” (далі - ОСББ “Машпроект” ) до суду надійшла заява № 10-3 від 11.03.2021 (вх. № 3667/21) про розстрочку виконання рішення суду, в якій заявник просить:
“1. Розстрочити виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 11.01.2021 у справі № 915/1346/20.
2. Затвердити наступний графік виконання зазначеного рішення Господарського суду Миколаївської області від 11.01.2021 у справі № 915/1346/20 в частині стягнення з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Машпроект” на користь Приватного акціонерного товариства “Миколаївська теплоелектроцентраль”:
- з 01.04.2021 по 30.04.2021 - 26570,00 грн.
- з 01.05.2021 по 31.05.2021 - 26570,00 грн.
- з 01.06.2021 по 30.06.2021 - 26570,00 грн.
- з 01.07.2021 по 31.07.2021 - 26570,00 грн.
- з 01.08.2021 по 31.08.2021 - 26570,00 грн.
- з 01.09.2021 по 30.04.2021 - 26570,00 грн.
- з 01.10.2021 по 31.10.2021 - 26574,40 грн.”
Заяву мотивовано, зокрема, тим, що:
- ОСББ “Машпроект” перебуває у скрутному фінансовому становищі, яке виникло з вини власників квартир, які недобросовісно виконують свої обов'язки з оплати комунальних послуг та мають значну заборгованість перед об'єднанням (станом на 01.02.2021 заборгованість становила 466071 грн.);
- боржник на даний час виконує обов'язки перед Державним бюджетом України, здійснює поточні платежі на користь Приватного акціонерного товариства “Миколаївська теплоелектроцентраль” (далі - ПрАТ “Миколаївська ТЕЦ”), КП “Миколаївводоканал”, ТОВ “Центр-Ліфт”, а також оплачує послуги з вивозу твердих побутових відходів; виплачує заробітну плату працівникам; виконує негайні ремонтні роботи, ? що також тягне за собою необхідність постійного фінансування на належному рівні.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 16.03.2021 призначено розгляд заяви в судовому засіданні на 22.03.2021 о 15:30.
22.03.2021 до господарського суду від стягувача (позивача) надійшла заява № 09-01/516 від 19.03.2021 (вх. № 4193/21), в якій стягувач заперечує проти розстрочення рішення суду. В обґрунтування заперечень зазначає наступне:
- ПрАТ “Миколаївська ТЕЦ” є стратегічно важливим та соціально значним теплопостачальним підприємством міста Миколаєва, оскільки забезпечує теплом житлові будинки та квартири, школи, дошкільні заклади, лікарні, установи і організації, що фінансуються з державного бюджету, а також інші об'єкти;
- основною метою та предметом діяльності стягувача є виробництво, транспортування та постачання теплової енергії споживачам міста Миколаєва, а також виробництво та постачання електричної енергії до Державного підприємства “Енергоринок”, іншої мети та предмету діяльності Товариство не має;
- стягувач забезпечує тепловою енергією більш ніж 40 % споживачів теплової енергії міста Миколаєва;
- ПрАТ “Миколаївська ТЕЦ” перебуває у скрутному фінансовому становищі, з квітня по листопад всі працівники підприємства переведені на 4-х денний робочий тиждень;
- через невідповідність тарифів, які не забезпечують рентабельність підприємства та низький рівень розрахунків за послуги теплопостачання споживачами послуг, стягувач несе збитки, що підтверджується звітом про фінансові результати, з якого вбачається, що за 9 місяців 2020 року позивач зазнав збитків на суму 56976000,00 грн.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Сторони явку повноважних представників в судове засідання 22.03.2021 не забезпечили, хоча про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.
Так, копію ухвали суду від 16.03.2021 позивач отримав 18.03.2021, а відповідач отримав 19.03.2021, що підтверджується повідомленням від 18.03.2021 про вручення ухвали суду (а.с. 169) та відомостями з офіційного сайту “Укрпошта” за відстеженням за штрихкодовим ідентифікатором 5400143125005.
Враховуючи наведене та те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов'язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, суд, керуючись засадами рівності учасників судового процесу перед законом і судом, розумності строків розгляду заяви про розстрочення виконання судового рішення, доходить висновку про можливість розгляду останньої в даному судовому засіданні за відсутності представників сторін.
Розглянувши заяву про розстрочення виконання судового рішення, судом встановлено наступне.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 11.01.2021 у даній справі позов задоволено частково. Стягнуто з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Машпроект” на користь Приватного акціонерного товариства “Миколаївська теплоелектроцентраль” заборгованість в сумі 182993,04 грн., яка складається з 170531,15 грн. - основного боргу, 6661,90 грн. - 3 % річних, 4799,99 грн. - інфляційних втрат, 1000,00 грн. - пені, а також 3001,36 грн. - судового збору.
08.02.2021 на виконання вищевказаного рішення судом видано відповідний наказ.
Проаналізувавши обставини справи та доводи сторін в їх сукупності, дослідивши подані до матеріалів справи докази, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду, з огляду на наступне.
Відповідно до положень ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі “Горнсбі проти Греції” (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II).
Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (рішення від 7 червня 2005 року у справі “Фуклев проти України”, заява № 71186/01, п. 84). На державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі “Чижов проти України”, заява №6962/02).
Саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у п. 1 ст. 6 Конвенції.
При цьому, згідно ч. 2 ст. 326 ГПК України, невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Частиною 1 ст. 327 ГПК України передбачено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Зі змісту ч. 1 ст. 331 ГПК України, вбачається, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч. 5 ст. 331 ГПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України “Про виконавче провадження” за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 року по справі № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 року по справі № 11-рп/2012).
Поряд з цим, господарським процесуальним законодавством передбачено механізм розстрочення виконання рішення за наявності певних умов.
Так, за приписами ч. 3, 4 ст. 331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Вказані норми визначають процесуальну можливість вирішення питань, пов'язаних з проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. У процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим.
Законодавець у будь-якому випадку пов'язує розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
Розстрочення - це виконання рішення частинами, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.
При цьому, необхідно враховувати, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст. 331 ГПК України, ця норма не вимагає, і господарський суд законодавчо обмежений річним терміном відстрочки чи розстрочки виконання рішення з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, тощо.
Разом з тим, положення Господарського процесуального кодексу України не містять визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд повинен оцінити докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 86 такого кодексу. Відповідно до вказаної статті господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Крім того, питання про розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення.
За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення п. 1 ст. 6 Конвенції (ухвала ЄСПЛ від 07.10.2003 року у справі “Корнілов та інші проти України”, заява № 36575/02, тривалість виконання вісім місяців).
Таким чином, для з'ясування обставин чи є період виконання рішення надмірно тривалим, варто звернути увагу на особливі обставини кожної справи.
Розстрочення виконання рішення суду має здійснюватися з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора. Тобто, важливим є досягти балансу інтересів сторін.
В даному випадку, заява про розстрочення виконання судового рішення обґрунтована перебуванням об'єднання у скрутному фінансовому становищі, наявністю значної заборгованості власників квартир, які недобросовісно виконують свої обов'язки з оплати комунальних послуг, а також необхідністю, крім виконання рішення суду в даній справі, регулярно здійснювати поточні платежі в державний бюджет, на користь ПрАТ “Миколаївська ТЕЦ”, КП “Миколаївводоканал”, ТОВ “Центр-Ліфт”, а також оплачувати послуги з вивозу твердих побутових відходів; виплачувати заробітну плату працівникам; виконувати негайні ремонтні роботи.
Викладені обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи документами, а саме: переліком щомісячних нарахувань кожному співвласнику ОСББ “Машпроект” від 24.12.2020 та довідкою ОСББ “Машпроект” від 24.12.2020 про боржників, що мають значну заборгованість по сплаті комунальних послуг; постановами виконавчих органів від 25.04.2019 у ВП № 58984015 та від 21.06.2019 у ВП № 59341402 про відкриття виконавчих проваджень зі стягнення на користь ОСББ “Машпроект” з мешканців будинку заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг.
Враховуючи вищевикладене, майновий і фінансовий стан та баланс інтересів обох сторін, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви про розстрочення виконання судового рішення та наявність правових підстав для розстрочення виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 11.01.2021 у справі № 915/1346/20, за яким загальна сума боргу, враховуючи судові витрати, складає 182993,04 грн. на 5 місяців щомісячними рівними платежами.
Відповідно до ч. 7 ст. 331 ГПК України про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.
Керуючись ст. ст. 233-235, 254-255, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Машпроект” № 10-3 від 11.03.2021 (вх. № 3667/21) про розстрочку виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 11.01.2021 у справі № 915/1346/20 задовольнити частково.
2. Розстрочити виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 11.01.2021 у справі № 915/1346/20 у загальній сумі 182993,04 грн. на 5 місяців наступним чином:
- з 01.04.2021 по 30.04.2021 - 36598,61 грн.
- з 01.05.2021 по 31.05.2021 - 36598,61 грн.
- з 01.06.2021 по 30.06.2021 - 36598,61 грн.
- з 01.07.2021 по 31.07.2021 - 36598,61 грн.
- з 01.08.2021 по 31.08.2021 - 36598,60 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку та строки, визначені статтями 255, 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ “Перехідні положення” Господарського процесуального кодексу України.
Суддя В.С. Адаховська