22 березня 2021 року Справа № 915/318/21
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області,
головуючий суддя Давченко Т.М.,
розглянувши матеріали
позову заступника військового прокурора Миколаївського гарнізону,
вул. Нікольська, 18а, м. Миколаїв, 54000;
в інтересах держави
в особі Міністерства оборони України,
пр. Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168;
до відповідачів:
1) Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаїв,
пр. Миру, 62-а, м. Миколаїв, 54056;
2) фермерського господарства “Алеся”,
вул. Шкільна, 6А, с. Кубряки, Веселинівський район, Миколаївська область, 57070;
про визнання недійсним договору про спільний обробіток землі та повернення земельної ділянки
Заступником військового прокурора Миколаївського гарнізону (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Міністерства оборони України пред?явлено до Квартирно-експлуатаційного відділу (КЕВ) міста Миколаїв та фермерського господарства (ФГ) “Алеся” позов з такими вимогами:
“1. Визнати недійсним договір №539/5 від 06.07.2016, укладений між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Миколаїв (54056, м. Миколаїв, пр. Миру, 62-а, код ЄДРПОУ 08929523) та Фермерським господарством “Алеся” (57070, Миколаївська обл., Веселинівський р-н, с. Кубряки, вул. Шкільна, 6А, код ЄДРПОУ 38094210) про спільний обробіток землі, припинивши його дію на майбутнє з моменту набрання рішенням суду законної сили;
2. Зобов?язати Фермерське господарство “Алеся” (57070, Миколаївська обл., Веселинівський р-н, с. Кубряки, вул. Шкільна, 6А) звільнити земельну ділянку площею 803,65 га, розташовану на території Ставківської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області (територія полігону військової частини НОМЕР_1 ), яка використовується останнім на підставі договору №539/5 від 06.07.2016 про спільний обробіток землі, укладеного з Квартирно-експлуатаційним відділом м. Миколаїв;
3. Витрати по сплаті судового збору стягнути з відповідача на користь Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону (65012, м. Одеса, вул. Пироговська, 11, код ЄДРПОУ 38296363, МФО 820172, ДКСУ, м. Київ, р/р UA208201720343170001000082762)”.
Вимоги щодо недійсності правочину ґрунтуються на тому, що спірний договір укладено між КЕВ м. Миколаїв та ФГ “Алеся” з порушеннями вимог діючого законодавства щодо укладання договорів спільної діяльності, порядку передачі земель оборони в користування, а також без погодження уповноваженими на це суб?єктами владних повноважень. Викладені обставини у відповідності до ст.ст. 203, 215 ЦК України є підставою для визнання цього договору недійсним. Вимоги про звільнення земельної ділянки обґрунтовані посиланням на ст. 212 ЗК України.
Дана позовна заява підлягає залишенню без руху у зв?язку з наступним.
У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
На підтвердження оплати позову в даній справі судовим збором прокурором подано платіжне доручення від 11.02.2021 № 78 на суму 29875 грн. 40 коп.
У позовній заяві указано, що такий розмір судового збору визначено прокурором із розрахунку подачі до господарського суду позовної заяви із двома позовними вимогами: майнового характеру (1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) ? в сумі 27605 грн. 40 коп., та немайнового характеру (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб) ? в сумі 2270 грн.
Разом із тим, позов не містить пояснень щодо того, з якої суми вирахувано 1,5 відсотка ціни позову та на підставі яких документів визначено ціну позову.
Правові засади справляння судового збору, платників, об?єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України “Про судовий збір” (далі - Закон).
Законом визначено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону).
Ст.ст. 162-163 ГПК України містять положення, за якими у позовній заяві має зазначатися ціна позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються або оспорюються. Ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів ? сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ? вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, ? загальною сумою всіх вимог.
Майновий позов (позовна заява майнового характеру) ? це вимога про захист права або інтересу, об?єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну, а категорію майнових спорів складають, зокрема, спори, пов?язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми його використання. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об?єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
Таким чином, наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (наведену правову позицію, зокрема викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 року у справі №907/9/17).
Зазначене також відповідає висновкам Верховного Суду, наведеним у постановах від 15.04.2019 року у справі № 918/484/18, від 12.12.2019 року у справі № 908/31/19, від 12.09.2018 року у справі №922/3655/16 та від 16.03.2020 року у справі №910/16651/19, які в силу положень ч. 4 ст. 236 ГПК України враховуються при виборі і застосуванні норм права.
Статтею 181 ЦК України визначено, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об?єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Згідно з ч. 1 ст. 190 ЦК України, майном як особливим об?єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов?язки.
Таким чином, позовна вимога про зобов?язання звільнити земельну ділянку у розумінні змісту даної статті є майновою вимогою, тобто судовий збір за неї сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового характеру.
Отже, указану вимогу належало оплатити судовим збором в розмірі 1,5 відсотка ціни позову (вартості спірної земельної ділянки), але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Разом із тим, у позовній заяві не міститься відомостей щодо вартості спірної земельної ділянки і до позову не додані відповідні докази.
Викладене унеможливлює перевірку судом правильності визначення прокурором суми судового збору, якою оплачений даний позов.
За такого неможливо визнати, що прокурором належним чином виконано вимоги п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України.
Окрім іншого, відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру”, наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор зобов?язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб?єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб?єктом владних повноважень.
Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб?єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб?єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.
Проте, всупереч викладеному прокурором до позовної заяви не додано доказів попереднього (до звернення до суду) повідомлення позивача ? Міністерства оборони України ? про намір звернутися з позовом до суду; натомість до позову додано лише інформаційний запит прокурора із зазначенням про з?ясування підстав для вжиття заходів представницького характеру.
Згідно ч.ч. 1-4 ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п??яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ураховуючи викладене, позовна заява підлягає залишенню без руху.
Керуючись ст.ст. 162, 174, 176, 234 ГПК України
1. Залишити позовну заяву заступника військового прокурора Миколаївського гарнізону без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали, - десять днів з дня вручення даної ухвали.
Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://mk.arbitr.gov.ua.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, проте заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Т.М. Давченко