Рішення від 22.02.2021 по справі 914/2773/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.2021 справа № 914/2773/20

Господарський суд Львівської області у складі судді Гоменюк З.П., при секретарі судового засідання Зусько І.С., розглянув матеріали справи

за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України «Центральний проектний інститут» в особі філії «Львівський проектний інститут», м. Львів

до відповідача Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області, м. Львів

про стягнення 118050,41 грн

за участю представників:

від позивача: Суходольська Л.В.;

від відповідача: Баліцький О.Й., Гедеон О.Ю.

Обставини розгляду справи.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Державного підприємства Міністерства оборони України «Центральний проектний інститут» в особі філії «Львівський проектний інститут» до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області про стягнення 118050,41 грн.

Ухвалою суду від 02.11.2020 р. відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 30.11.2020 р.

18.11.2020 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№33125/20).

20.11.2020 р. позивач подав відповідь на відзив (вх.№33441/20).

Ухвалою суду від 30.11.2020 р., занесеною до протоколу судового засідання від 30.11.2020 р., закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.01.2021 р.

В судовому засіданні 11.01.2021 р. суд розпочав розгляд справи по суті та заслухав вступне слово сторін.

В судовому засіданні 11.01.2021 р. оголошено перерву до 11.02.2021 р.

Ухвалою суду від 11.02.2021 р., занесеною до протоколу судового засідання від 11.02.2021 р., розгляд справи відкладено на 22.02.2021 р.

17.02.2021 р. відповідач подав пояснення (вх.№3768/21).

В судовому засіданні 22.02.2021 р. суд продовжив розгляд справи по суті.

Після судових дебатів, проаналізувавши зібрані у справі докази та у зв'язку із відсутністю підстав для відкладення розгляду справи, суд дійшов висновку про необхідність прийняття рішення у справі та вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення рішення.

В судовому засіданні 22.02.2021 р. після повернення з нарадчої кімнати судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору та правова позиція учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що між сторонами було укладено договір на виконання проектних і вишукувальних робіт, на виконання якого позивач роботи вартістю 106732,80 грн. і 27.02.2020 р. надіслав відповідачу проектну документацію разом з накладною та актом здачі-приймання виконаних робіт, проте відповідач в порушення умов договору виконані роботи не оплатив, у зв'язку з чим, позивач в позовній заяві просив суд стягнути з відповідача 106732,80 грн основного боргу, 9428,14 грн пені за прострочення термінів оплати, 108,65 грн інфляційних нарахувань та 1780,82грн 3% річних.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказав, що він уклав договір оренди нежитлового приміщення, для визначення суми, потрібної на капітальний ремонт якого і було укладено договір на виконання проектних і вишукувальних робіт з позивачем.

Відповідач ствердив, що позивач істотно порушив умови договору на виконання робіт, не виконавши роботи до 31.12.2019 р., через що договір фактично втратив сенс та правовий зміст для відповідача, оскільки внаслідок невиготовлення проектно-кошторисної відповідача було позбавлено можливості здійснити капітальний ремонт та, в подальшому, використовувати адміністративні приміщення.

Як заявив відповідач, у листі від 11.03.2020 р. позивач повідомив його про виконання робіт стадії «Проект» та про припинення робіт з розробки технічної документації у зв'язку із відсутністю фінансування, а також звернувся до відповідача з пропозицією укласти додаткову угоду про перенесення терміну виконання проектних робіт стадії РД на 1 квартал 2020 р. (листи від 24.12.2019р. №127 та від 03.02.2020 р. №12).

Відповідач зазначив, що після закінчення терміну дії послуги та роботи надані та виконані в повному обсязі не були, вказаний договір не був пролонгований, а також не було укладено додаткової угоди про перенесення терміну виконання проектних робіт на стадії «Робочий проект» на І квартал 2020 року,

За твердженнями відповідача, наведеними у відзиві, одержання 28.02.2020р. технічної документації разом з рахунком на оплату та актом здачі-приймання виконаних робіт по договору унеможливило проведення оплати за проведені роботи з тих причин, що договір був укладений в кінці 2019 року і це, у свою чергу, призвело до неможливості внесення змін до кошторису.

Крім того, відповідач звернув увагу суду на те, що встановити точну дату виконання позивачем робіт по першому етапу - Стадія «Проект» не вбачається за можливе з огляду на відсутність дати в акті здачі-приймання виконаних робіт, а також заперечив проти стягнення пені за період з 12.03.2020 р. по 30.09.2020р. оскільки нарахування пені за період, що перевищує шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, суперечить положенням ч.6 ст.232 ГК України.

Позивач заявив, що відповідач не надав мотивованої відмови від прийняття виконаних робіт, залишив виготовлену документацію стадії «Проект» залишив у себе, але разом з тим не оплатив робіт з її виготовлення.

Позивач зазначив, що відповідач у відзиві сам визнав, що договір на виготовлення проектно-кошторисної документації було укладено в кінці 2019 року, що призвело до проблеми внесення змін до кошторису бюджетної установи, а позивач виконав роботи стадії «Проект» вартістю 106732,80 грн до 31.12.2019 р., але не передав їх відповідачу і зупинив подальшу розробку проектної документації у зв'язку із тим, що у телефонному режимі той повідомив що бюджетне фінансування відсутнє, а виконані роботи оплачені не будуть, і саме тому позивач, розуміючи складнощі в оплаті виконаних робіт, звертався до відповідача з пропозицією укласти додаткову угоду про перенесення терміну виконання проектних робіт стадії «Робоча документація» на І квартал 2020 р., але не одержав жодної відповіді на свої пропозиції.

Позивач звернув увагу на те, що відповідач, звинувачуючи його у тому, що він втратив з його вини він можливість здійснення капітального ремонту та, в подальшому, використання орендованих ним приміщень, не розірвав договір оренди, та не висловлював намірів його розірвати.

У поданих поясненнях відповідач заявив, що позивач не інформував його про виявлену неможливість досягнення результатів, зазначених у договорі, та призупинення виконання робіт за договором до прийняття узгодженого з відповідачем рішення про доцільність продовження робіт, а відповідач не отримував жодних листів про це в період дії договору з 18.09.2019 р. по 31.12.2019 р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

18.09.2019 р. між Головним управлінням Державної міграційної служби України у Львівській області (замовник) та Державним підприємством Міністерства оборони України «Центральний проектний інститут» в особі директора філії «Львівський проектний інститут» (виконавець) укладено договір №23/19 на виконання проектних і вишукувальних робіт, який, відповідно до п.8.1., набув чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2019р. та до повного виконання сторонами всіх зобов'язань за ним.

Відповідно до п.1.1. договору, виконавець зобов'язується за завданням замовника своїми силами і засобами виконати проектні роботи по об'єкту: «Капітальний ремонт адміністративних приміщень, розташованих на 4 та 5 поверхах будівлі по вул.І.Франка, 61 під приміщення ГУ ДМСУ у Львівській області», надалі - роботи, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи.

Згідно з п.1.5. договору, зміст робіт, терміни їх виконання визначаються в «Календарному плані робіт» (додаток №3).

Пунктом 2.1. договору встановлено, зокрема, такі обов'язки виконавця: своєчасно виконати роботи відповідно до «Календарного плану робіт» (Додаток №3), «Завдання на проектування», інших положень цього договору, норм чинного законодавства України та передати Замовнику готову продукцію (пп.2.1.1.); негайно інформувати замовника про виявлену неможливість досягнення результатів, зазначених у договорі, та призупинити виконання робіт за договором до прийняття узгодженого з замовником рішення про доцільність продовження робіт (пп.2.1.3); погодити готову технічну документацію із замовником, а при необхідності разом з замовником - з компетентними державними органами та органами місцевого самоврядування (пп.2.1.4.)

Замовник зобов'язаний прийняти результати виконаних робіт та оплатити їх (пп.2.2.2. договору).

За умовами п.2.3. договору, замовник має право контролювати виконання робіт виконавцем і запитувати необхідні документи, а за умовами п.2.4. договору, виконавець має право отримати оплату за виконані проектні роботи в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Як встановлено в п.3.1. договору, загальна вартість робіт (договірна ціна) є твердою і становить 266 832 грн з ПДВ.

Як передбачено пунктом 3.2. договору, загальна вартість робіт (договірна ціна) визначається згідно з протоколом погодження договірної ціни на виконання проектних робіт (додаток 1), що складається на підставі кошторису на виконання проектних робіт (додаток 2).

Відповідно до п.3.4. та п.3.5. договору, розрахунки між сторонами за цим договором проводяться протягом 5-ти робочих днів з моменту підписання акту здачі-приймання виконаних робіт. Розрахунки за договором здійснюються в безготівковому порядку за платіжними дорученнями замовника. Обов'язок замовника по оплаті вважається виконаним з моменту списання грошових коштів з його поточного рахунку.

Замовник має право на дострокову оплату виконаних робіт та на оплату виконаних робіт частинами після закінчення окремих видів робіт або етапів робіт, про що складаються окремі акти здачі-приймання робіт (п.3.6. договору).

Пунктом 4.1. договору визначено, що здавання виконаних робіт виконавцем та їх приймання замовником здійснюється по кожному етапу робіт, встановленому в «Календарному плані робіт» (додаток №3), відповідно до вимог ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» та інших нормативних документів України, «Завдання на проектування» та умов цього договору.

Згідно з п.4.2. договору, за підсумками виконання кожного етапу робіт і не пізніше одного дня після їх виконання, виконавець направляє замовнику два примірники акта здачі-приймання виконаних робіт відповідно до етапу, підписаного виконавцем (далі по тексту - «акт»),

Відповідно до п.4.3. договору, датою отримання виконаних робіт вважається дата, зазначена в поштовому повідомленні на отримання (при відправці поштовим зв'язком) або дата підписання накладної (при безпосередній доставці).

Замовник зобов'язаний протягом 5 днів з дня отримання акту здачі-приймання робіт та комплекту документів, зазначених у пункті 4.1 цього договору, надіслати виконавцеві підписаний акт здачі-прийняття проектної продукції або мотивовану відмову від прийняття робіт (п.4.4. договору)

За умовам п.4.5. договору, якщо у встановлений термін виконавець не отримає підписаний акт здачі-приймання чи мотивованої відмови, робота вважається прийнятою без зауважень з виконанням всіх умов договору, а за умовами п.4.6. договору - у випадку мотивованої відмови замовника складається двосторонній акт з переліком необхідних доробок і термінів їх виконання.

Пунктом 4.7. договору сторони погодили, що якщо в ході виконання робіт виявляється неможливість досягнення необхідних результатів внаслідок обставин, не залежних від виконавця, останній зобов'язаний призупинити роботи, письмово повідомивши замовника не пізніше 2 робочих днів після призупинення робіт. Протягом 10 днів з моменту повідомлення сторони зобов'язані підписати додатковий договір про доцільність і напрями продовження робіт або про припинення дії договору. У разі припинення договору з підстав, зазначених у цьому пункті, замовник зобов'язаний оплатити вартість робіт, виконаних до виявлення неможливості отримати передбачені договором результати робіт, але не вище встановленої цим договором вартості фактично виконаних робіт. Оплата здійснюється замовником протягом 10 робочих днів з моменту підписання акта виконаних робіт після узгодження вартості виконаних робіт та отримання від виконавця відповідного рахунку.

За порушення з власної вини замовника термінів оплати робіт виконавця останній має право стягнути з замовника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за весь період прострочення, але не більше 10% від суми такого простроченого зобов'язання (п.7.2. договору).

Відповідно до п.7.3. договору, за порушення виконавцем строків виконання зобов'язання замовником стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Згідно з п.7.4. договору, сплата штрафних санкцій не звільняє сторони від виконання їхніх зобов'язань за договором.

Як зазначено в п.10. договору, додатками до договору є: додаток 1. Протокол погодження договірної ціни; додаток 2. Кошторис №1 на проектні роботи; додаток 3. Календарний план робіт.

Відповідно до додатку №2 до договору «Кошторис №1 на проектні (вишукувальні) роботи. Капітальний ремонт адміністративних приміщень, розташованих на 4 та 5 поверхах будівлі по вул.І.Франка, 61 під приміщення ГУ ДМСУ у Львівській області», вартість робіт становить 266832 грн з ПДВ, в тому числі 1 етап - стадія «Проект» - 106732,80 грн, 2 етап - стадія «Робоча документація» - 160099,20 грн.

Згідно з календарним планом робіт по об'єкту «Капітальний ремонт адміністративних приміщень, розташованих на 4 та 5 поверхах будівлі по вул.І.Франка, 61 під приміщення ГУ ДМСУ у Львівській області», початком виконання робіт по стадії «Проект» з ціною 106732,80 грн та стадії «Робоча документація» з ціною 160099,20 грн є 3 квартал 2019 року, а закінченням - 4 квартал 2019 року.

У акті №2 здачі-приймання виконаних робіт по договору №23/19 від 02.10.2019 р. на виготовлення проектно-кошторисної документації по об'єкту: «Капітальний ремонт адміністративних приміщень, розташованих на 4 та 5 поверхах будівлі по вул.І.Франка, 61 під приміщення ГУ ДМСУ у Львівській області» 1 етап - Стадія «Проект» зазначено, що представник виконавця і представник замовника склали цей акт у тому, що проектно-кошторисна документація задовольняє умовам договору та оформлена у належному порядку; договірна ціна 1-го етапу за договором становить 106732,80 грн, в тому числі ПДВ 17788,80 грн; належить до оплати за виконані роботи 106732,80 грн.

Вказаний акт підписано директором філії виконавця та скріплено печаткою філії і не підписано замовником.

У накладній №6 від 25.02.2020 р. (одержувач: Головне управління ДМС України у Львівській області) вказано про направлення технічної документації по об'єкту «Капітальний ремонт адміністративних приміщень, розташованих на 4 та 5 поверхах будівлі по вул.І.Франка, 61 під приміщення ТУ ДМСУ у Львівській області», а саме документації з найменуванням «Проект» №400-І.ФР.61-ДМСУ (9 томів).

Як стверджував позивач та визнавав у відзиві відповідач, вказана документація була направлена виконавцем 27.02.2020 р. та отримана замовником 28.02.2020 р., про що свідчить відповідне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

10.03.2020 р. виконавець склав для замовника рахунок №2 за виконання проектних робіт по об'єкту: «Капітальний ремонт адміністративних приміщень, розташованих на 4 та 5 поверхах будівлі по вул.І. Франка, 61 під приміщення ГУ ДМСУ у Львівській області» 1 етап - Стадія «Проект» на суму 106732,80грн.

В листі №37 від 11.03.2020 р. виконавець зазначив, що Філія «Львівський проектний інститут» виконала роботи по стадії проект, але у зв'язку із відсутністю фінансування припинила роботи по розробці робочої документації і звернулась до замовника із пропозицією укласти додаткову угоду про перенесення терміну виконання проектних робіт стадії РД на 1 квартал 2020 р. (листи від 24.12.2019 р. №127 та від 03.02.2020 р. №12), проте письмові звернення філії були залишені замовником без будь-якого реагування. У зв'язку із відсутністю інформації щодо подальшого виконання договірних зобов'язань, виконавець цим листом надіслав розроблену документацію стадії проект разом із накладною №6, актом здавання- приймання №2 (2 примірники) та рахунком на оплату №2 і просив замовника прийняти виконані роботи, підписати акт здавання-приймання, повернути виконавцю його примірник та оплатити виставлений рахунок згідно із п.4.7 договору №23/19, а у випадку відмови від оплати проектної документації - дати письмову мотивовану відповідь із зазначенням конкретних причин відмови.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Згідно зі ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Як передбачено ст.174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

Укладений сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду, а саме його різновидом - договором підряду на проектні та пошукові роботи.

Як встановлено ч.1 ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі ст.318 ГК України, за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх. Договір підряду відповідно до цієї статті укладається на будівництво, розширення, реконструкцію та перепрофілювання об'єктів; будівництво об'єктів з покладенням повністю або частково на підрядника виконання робіт з проектування, поставки обладнання, пусконалагоджувальних та інших робіт; виконання окремих комплексів будівельних, монтажних, спеціальних, проектно-конструкторських та інших робіт, пов'язаних з будівництвом об'єктів.

Згідно з ч.ч.1 та 2 ст.887 ЦК України, за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як передбачено ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту (ст.846 ЦК України).

Так, дійсно у календарному плані робіт , що є невід'ємним додатком до договору, сторони встановили, що кожен з двох етапів робіт має бути виконаним протягом 3- 4 кварталу 2019 року.

При цьому, відповідно до п.8.1. договору, договір діє до 31.12.2019 р. Разом з тим, варто зазначити, що у згаданому пункті договору зазначено і те, що договір діє до повного виконання сторонами всіх зобов'язань за ним.

Суд звертає увагу відповідача на те, що строк дії договору та строк виконання зобов'язання за договором не є тотожними, а закінчення строку дії договору не є підставою припинення зобов'язань за договором, зокрема, в частині виконання робіт за договором.

Статтею 849 ЦК України передбачено права замовника під час виконання роботи.

Так, замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором. За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків (ст.852 ЦК України).

Суду залишається незрозумілою пасивність відповідача при виконанні договору, в той час, коли виконавець за договором нібито за відсутності вини замовника зволікав з виконанням робіт та зрештою порушив строки виконання етапів таких робіт, адже як умовами договору, так і законодавством було передбачено право замовника у будь-який час перевірити хід і якість робіт.

При цьому, посилання на істотне порушення позивачем договору та позбавлення цим відповідача того, на що він розраховував при його укладенні, ймовірно, з'явились у відповідача вже під час розгляду справи судом, адже відповідач не доводив вжиття ним до цього часу належних заходів щодо реалізації своїх прав, а в матеріалах справи відсутні докази відмови відповідача від договору підряду з будь-яких причин, докази розірвання сторонами договору чи припинення зобов'язань іншим шляхом.

Статтею 853 ЦК України передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Розділом 4 договору сторони встановили, що за підсумками виконання кожного етапу робіт і не пізніше одного дня після їх виконання, виконавець направляє замовнику два примірники акта здачі-приймання виконаних робіт і датою отримання виконаних робіт вважається дата, зазначена в поштовому повідомленні на отримання, а замовник зобов'язаний протягом 5 днів з дня отримання акту здачі-приймання робіт та комплекту документів, зазначених у пункті 4.1 цього договору, надіслати виконавцеві підписаний акт здачі-прийняття проектної продукції або мотивовану відмову від прийняття робіт. При цьому, якщо у встановлений термін виконавець не отримає підписаний акт здачі-приймання чи мотивованої відмови, робота вважається прийнятою без зауважень з виконанням всіх умов договору.

В матеріалах справи містяться докази направлення проектної документації та акту виконаних робіт замовнику, а останній не заперечує їх отримання 28.02.2020 р.

Враховуючи вищезгадані умови законодавства і договору, з огляду на те, що замовник не надав мотивованої відмови від підписання акту, такий вважається підписаним саме 28.02.2020 р.

Той факт, що замовник зберіг та не повернув отриману документацію, не висловивши жодної мотивованої відмови та уникаючи підписання акту, і почав заперечував проти прийняття робіт і необхідності їх оплати лише на стадії розгляду спору судом, не свідчить про добросовісність поведінки відповідача з огляду на необхідність дотримання сторонами договірних відносин принципу «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).

Отже, за відсутності активної поведінки відповідача щодо відмови від договору чи його розірвання, а також документально зафіксованої мотивованої відмови від прийняття робіт, такі роботи вважаються прийнятими та підлягають оплаті.

При цьому, те, що позивач прострочив виконання робіт, а відповідач вчасно та належно не висловив своїх заперечень, може слугувати підставою лише для застосування до виконавця відповідних штрафних санкцій, проте не звільняє замовника від необхідності оплатити виконані та отримані роботи.

Відповідно до ч.5 ст.626 ЦК України, договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором. (ст.854 ЦК України, ст.321 ГК України).

За умовами договору, розрахунки повинні бути проведені протягом 5-ти робочих днів з моменту підписання акту здачі-приймання виконаних робіт.

Таким чином, стягненню з відповідача підлягає 106732,80 грн вартості виконаних та неоплачених робіт.

За умовами ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст.612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вказано у ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Як визначено частиною першою статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч.ч.1- 3 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондують приписам, встановленим Господарським кодексом України.

Так, згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

За приписам частини 6 статті 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до статей 1 і 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За умовами п.7.2. договору, за порушення з власної вини замовника термінів оплати робіт виконавця останній має право стягнути з замовника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за весь період прострочення, але не більше 10% від суми такого простроченого зобов'язання.

Внаслідок здійсненого з врахуванням положень ч.6 ст.232 ГК розрахунку суд встановив, що стягненню підлягає пеня в сумі 8019,54 грн

Сума боргу (грн)Розмір подв. обл. ставки (%)К-сть днів у роціК-сть днів простр.Початок простр.Кінець простр. (включно)Сума пені (грн)

106732,822366112.03.202012.03.202064,16

106732,8203664213.03.202023.04.20202449,61

106732,8163664924.04.202011.06.20202286,30

106732,8123669212.06.202011.09.20203219,48

Всього 8019,54 грн

Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд здійснив власний розрахунок 3% річних в межах заявлених позовних вимог -

Сума боргу (грн)Розмір проц. (%)К-сть днів у роціК-сть днів простр.Початок простр.Кінець простр. (включно)Сума проц (грн)

106732,8336620312.03.202030.09.20201775,96

Всього 1775,96

Сума інфляційних втрат, відповідає сумі, заявленій позивачем, та становить 108,65 грн.

Враховуючи все вищенаведене, суд прийшов до висновку, що права позивача були дійсно порушені невиконанням відповідачем обов'язку щодо оплати виконаних робіт, а позовні вимоги підлягають задоволенню частково в частині стягнення 106732,80 грн основного боргу, 8019,54 грн пені, 1775,96 грн 3% річних та 108,65 грн інфляційних нарахувань. В задоволенні решти позову слід відмовити.

Як передбачено п.2 ч.5 ст.238 ГПК України, в резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат.

Оскільки, згідно з п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, судовий збір щодо задоволених позовних вимог, який становить 2076,83 грн, підлягає покладенню на відповідача.

Керуючись ст.ст.4, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області, м.Львів, вул.Січових Стрільців, 11 (ідентифікаційний код 37831493) на користь Державного підприємства Міністерства оборони України «Центральний проектний інститут», м.Київ, вул.Народного Ополчення, 5а (ідентифікаційний код 07989865) в особі філії «Львівський проектний інститут», м.Львів, вул.І.Франка, 61 (код ЄДРПОУ ВП 37515252) 106732,80 грн основного боргу, 8019,54 грн пені, 1775,96 грн 3% річних, 108,65 грн інфляційних нарахувань та 2076,83 грн судового збору.

3. В задоволенні решти позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

В судовому засіданні 22.02.2021 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повне рішення складено 18.03.2021 р.

Суддя З.П. Гоменюк

Попередній документ
95707244
Наступний документ
95707246
Інформація про рішення:
№ рішення: 95707245
№ справи: 914/2773/20
Дата рішення: 22.02.2021
Дата публікації: 24.03.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Львівської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; купівлі-продажу; поставки товарів, робіт, послуг
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (04.10.2021)
Дата надходження: 04.10.2021
Предмет позову: про: стягнення 118 050,41 грн.
Розклад засідань:
03.08.2021 12:34 Господарський суд Львівської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
КОРДЮК ГАЛИНА ТАРАСІВНА
СТРАТІЄНКО Л В
суддя-доповідач:
ГОМЕНЮК З П
КОРДЮК ГАЛИНА ТАРАСІВНА
СТРАТІЄНКО Л В
Трускавецький В.П.
Трускавецький В.П.
відповідач (боржник):
Головне управління Державної міграційної служби України у Львівській області
заявник апеляційної інстанції:
Головне управління Державної міграційної служби України у Львівській області
заявник касаційної інстанції:
Головне управління Державної міграційної служби України у Львівській області
позивач (заявник):
Державне підприємство Міністерства оборони України Центральний проектний інститут в особі філії Львівський проектний інститут
м.Львів, ДП МОУ "Центральний проектний інститут" в особі філії "Львівський проектний інститут"
Філія "Львівський проектний інститут" ДП МОУ "Центральний проектний інститут"
суддя-учасник колегії:
КІБЕНКО О Р
КОНДРАТОВА І Д
КРАВЧУК НАТАЛІЯ МИРОНІВНА
СКРИПЧУК ОКСАНА СТЕПАНІВНА