ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
03.03.2021Справа № 910/12508/20
За позовомПечерської районної в місті Києві державної адміністрації та Відділу культури Печерської районної в місті Києві державної адміністрації
доФізичної особи-підприємця Яковенка Олександра Семеновича
пророзірвання договору, стягнення заборгованості та виселення з нежитлового приміщення
Суддя Смирнова Ю.М.
Секретар судового засідання Багнюк І.І.
Представники учасників справи:
від позивача-1Мітін І.І.;
від позивача-2Цвілій О.С.;
від відповідачаЛук'янченко Д.В.
Печерська районна в місті Києві державна адміністрація та Відділ культури, туризму та охорони культурної спадщини Печерської районної в місті Києві державної адміністрації звернулися до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Яковенка Олександра Семеновича, в якому просять суд:
- розірвати договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 25.11.2016 №14/602 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду;
- стягнути з Фізичної особи-підприємця Яковенка Олександра Семеновича на користь Відділу культури, туризму та охорони культурної спадщини Печерської районної в місті Києві державної адміністрації заборгованість з орендної плати за договором оренди №14/602 від 25.11.2016 у розмірі 22000,79 грн;
- виселити Фізичну особу-підприємця Яковенка Олександра Семеновича з нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м.Київ, бульв. Лесі Українки, 7, загальною площею 34,2 кв.м.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі вищевказаного договору оренди відповідачу було передано у користування нежитлове приміщення загальною площею 34,20 кв.м, що знаходиться за адресою: м.Київ, бульвар Лесі Українки, 7. Однак, всупереч норм чинного законодавства та умов договору відповідач не виконував належним чином взяті на себе зобов'язання; в ході перевірки фактичного використання приміщення було виявлено нецільове використання орендованого приміщення; в результаті неналежного виконання орендарем умов договору оренди станом на 18.08.2020 у відповідача виникла заборгованість за період з 01.03.2020 по 18.08.2020, яка складає 22000,79 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.09.2020, після усунення позивачем обставин, які стали підставою для залишення позовної заяви без руху, за вказаним позовом відкрито провадження у справі №910/12508/20; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначено на 04.11.2020.
У підготовчому засіданні 04.11.2020 оголошено перерву 25.11.2020, продовжено відповідачу строк для подання відзиву на позов до 17.11.2020.
18.11.2020 через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній проти заявлених позовних вимог заперечив, посилаючись, зокрема на те, що продаж у орендованому приміщенні, яке надано відповідачу в оренду під розміщення торгівельного об'єкту з продажу канцтоварів та поліграфічної продукції, кави та здійснення ксерокопіювання не свідчить про порушення цільового використання даного приміщення, оскільки товари таких товарних груп не перевищують 5% обсягу роздрібного товарообороту магазину.
Крім того, відповідач вважає неправомірним нарахування йому до сплати у спірний період ПДВ та земельного податку, оскільки позивач-2 не є їх платником, а також стверджує про те, що в період карантину бібліотека, де знаходиться орендоване майно не працювала, а отже позивачами неправомірно нараховано відповідачу до сплати ПДВ, земельний податок та орендну плату без урахування рішення Київської міської ради від 26.03.2020 №903/9073.
25.11.2020 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивачів надійшла відповідь на відзив, в якій останні проти тверджень відповідача у відзиві на позов навели свої заперечення та зазначили, зокрема про те, що заборгованість відповідача зі сплати орендної плати у спірний період складає 28271,27 грн з ПДВ, а заборгованість зі слати земельного податку - 5556,32 грн.
У підготовчому засіданні 25.11.2020 було оголошено перерву 10.12.2020.
04.12.2020 через канцелярію суду від відповідача надійшла заява про допуск свідка.
10.12.2020 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких він проти тверджень позивачів у відповіді на відзив, заперечив.
У підготовчому засіданні 10.12.2020 оголошено перерву 24.12.2020.
21.12.2020 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивачів надійшли додаткові пояснення по суті спору.
У підготовчому засіданні 24.12.2020 оголошено перерву 11.01.2021.
Судове засідання, призначене на 11.01.2021, не відбулося.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2021 підготовче засідання у справі призначено на 03.02.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 24.02.2021.
У судовому засіданні з розгляду справи по суті 24.02.2020 оголошено перерву до 03.03.2021.
Представники позивачів у судовому засіданні 03.03.2021 заявлені позовні вимоги підтримали, просили суд позов задовольнити. Також представники позивачів пояснили суду, що в частині стягнення з відповідача заборгованості у спірний період, просять стягнути з відповідача тільки заборгованість зі сплати орендної плати.
Представник відповідача у судовому засіданні 03.03.2021 проти заявлених позовних вимог заперечив з підстав наведених у відзиві на позов і запереченнях на відповідь на відзив та надав суду письмовий виступ у дебатах.
В судовому засіданні 03.03.2021 на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників справи, Господарський суд міста Києва
25.11.2016 між Печерською районною в місті Києві державною адміністрацією, як орендодавцем (позивач-1), Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м.Києва", як підприємством-балансоутримувачем (згідно розпорядження Печерської районної в місті Києві державної адміністрації від 31.07.2018 №464 нерухоме майно перезакріплено за Відділом культури Печерської районної в місті Києві державної адміністрації - позивачем-2) та Фізичною особою-підприємцем Яковенком Олександром Семеновичем, як орендарем (відповідач), укладено договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду№14/602 (договір).
Згідно з п.1.1 договору орендодавець на підставі п.117 частини II протокольного рішення постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 01.11.2016 №29 та розпорядження Печерської районної в місті Києві державної адміністрації "Про укладання договору оренди" від 25.11.2016 №616, керуючись ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, далі - об'єкт, яке знаходиться за адресою: м.Київ, бульвар Лесі Українки, 7 для розміщення торгівельного об'єкту з продажу канцтоварів та поліграфічної продукції - 6%.
Об'єктом оренди є нежиле приміщення загальною площею 34,20 кв.м, у т.ч. на 1-му поверсі 34,20 кв.м, згідно з викопіюванням з поповерхового плану, що складає невід'ємну частину цього договору; вартість об'єкта згідно із затвердженим 29.08.2016 висновком про вартість майна станом на 30.06.2016 становить 1 кв.м 27333,33 грн., всього 934800,00 грн (п.п.2.1, 2.2 договору).
Орендна плата визначена на підставі п.20 таблиці 2 Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 №415/1280, і становить з 25.11.2016 без ПДВ 136,67 грн за 1 кв.м орендованої площі, що в цілому складає за базовий місяць розрахунку листопад 2016 року 5608,80 грн з ПДВ. Відповідно до п.11 рішення Київської міської ради від 21.04.2015 №415/1280 зі змінами, затвердженими рішенням Київської міської ради від 07.07.2016 №583/583 з 25.11.2016 до 01.07.2017, але не пізніше дати набуття чинності новою редакцією Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва, буде застосовуватись розрахунок орендної плати у розмірі 50% від встановленої орендної ставки. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України. Додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою. Орендна плата сплачується орендарем на рахунок підприємства-балансоутримувача. Орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця (п.п.3.1, 3.2, 3.5, 3.6, 3.7 договору).
У п.4.1.1 договору сторонами погоджено, що орендодавець, зокрема, зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту підписання цього договору з додатками передати по акту приймання-передачі об'єкт, а у п.4.2.4 договору визначено обов'язок орендаря своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі.
Відповідно до п.5.1.3 договору орендодавець має право відмовитися від договору та вжити необхідних заходів для примусового виселення орендаря при несплаті орендарем орендної плати протягом 3 місяців підряд з дня закінчення строку платежу.
Згідно п.8.5 договору у разі виявлення факту використання об'єкту не за цільовим призначенням договір може бути розірвано. Орендар зобов'язаний додатково сплатити різницю між орендною платою, розрахованою за фактичний вид використання об'єкта, встановлений перевіркою та орендною платою, визначеною цим договором за весь період оренди, з початку дії цього договору.
Цей договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє до 10.06.2019. На вимогу однієї зі сторін договір може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України (п.п.9.1, 9.6 договору).
На момент розгляду справи дію договору пролонговано, спірний договір є чинним, що визнається сторонами.
У додатках до договору сторони погодили план об'єкту оренди та розрахунок орендної плати.
Відповідно до додаткового договору №2 від 03.09.2018 у договір внесені зміни щодо підприємства-балансоутримувача.
Також 03.09.2018 між сторонами підписано акт приймання-передачі нерухомого майна.
Відповідно до акту обстеження нежитлового приміщення від 13.11.2019, складеного представниками орендодавця та балансоутримувача за адресою: м.Київ, бульв.Л.Українки, 7, площа приміщення 34,2 кв.м виявлено, що в приміщенні розміщено магазин. В асортименті товарів магазину переважають канцелярські товари та поліграфічна продукція, в невеликій кількості наявні книги, промислові товари, а саме: портфелі та сумки для комп'ютера, дитячі іграшки, здійснюється продаж кави та ксерокопіювання, що підтверджується товарним чеком від 13.11.2019, виданим Фізичною особою-підприємцем Яковенком Олександром Семеновичем. Також у вказаному акті зазначено про те, що борг зі сплати орендної плати відсутній, під час обстеження виявлено нецільове використання орендованого приміщення, а саме: книг, промислових товарів, кави та ксерокопіювання, внаслідок чого вирішено не подовжувати договір оренди з Фізичною особою-підприємцем Яковенком Олександром Семеновичем та повідомити останнього про необхідність звільнення приміщення та підписання акту приймання-передачі.
Як зазначили позивачі у позовній заяві, внаслідок неналежного виконання орендарем своїх зобов'язань за договором, у відповідача в період з 01.03.2020 по 18.08.2020 виникла заборгованість зі сплати орендної плати, у зв'язку з чим позивачі просять стягнути з відповідача 22000,79 грн орендної плати.
Крім того, оскільки всупереч нормам чинного законодавства та умов договору відповідач не виконував належним чином взяті на себе зобов'язання зі сплати орендної плати, а в ході перевірки фактичного використання приміщення було виявлено нецільове його використання, то позивачі вказують на наявність підстав для розірвання договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 25.11.2016 №14/602 та виселення Фізичної особи-підприємця Яковенка Олександра Семеновича з нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м.Київ, бульв. Лесі Українки, 7, загальною площею 34,2 кв.м.
Також позивачі додатково зазначили, що за змістом п.2 ч.2 ст.3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", який набрав чинності 27.12.2019 не можуть бути об'єктами оренди Національний архівний фонд, архіви (архівні установи), документи з них, архівні підрозділи, архівні відділи та бібліотеки, об'єкти культури, мистецтва, у тому числі виняткової історичної, художньої, наукової чи іншої культурної цінності, що занесені до Державного реєстру національного культурного надбання, а також об'єкти архітектури, меморіальні комплекси, заповідники, парки загальнонаціонального значення, пам'ятки державної частини Музейного фонду України (музейні предмети, музейні колекції та музейні зібрання), пам'ятки археології (крім пам'яток культурної спадщини, нерухомих об'єктів, що знаходяться на території історико-культурних заповідників).
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивачів підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч.2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч.1 ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 129 Конституції України унормовано, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.
За приписами ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України).
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 Господарського процесуального кодексу України).
Будь-які подані учасниками процесу докази підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.
За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами договір є договором оренди, який підпадає під правове регулювання глави 58 Цивільного кодексу України, глави 30 Господарського кодексу України та Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Відповідно до ч.1 ст.283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно із ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Матеріалами справи (акт приймання-передачі від 03.09.2018) підтверджується факт передачі орендодавцем в оренду майна, що є об'єктом оренди за договором.
За змістом ст.762 Цивільного кодексу України передбачено, що з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Частинами 1 та 4 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (який чинний у період, за який стягується заборгованість) передбачено, що орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором, орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.
Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Порядок сплати орендної плати та інших платежів сторони визначили у розділі 3 договору.
Як вже зазначалось судом, за змістом розділу 3 договору орендна плата за договором визначена на підставі п.20 таблиці 2 Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 №415/1280, і становить за базовий місяць розрахунку листопад 2016 року 5608,80 грн з ПДВ. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою. Орендна плата сплачується орендарем на рахунок підприємства-балансоутримувача незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця.
Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Отже, з урахуванням положень ст.530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п.3.7 договору, відповідач повинен був сплачувати орендну плату щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи, у період з 01.03.2020 по 31.08.2020 позивачем-2 було нараховано відповідачу до сплати орендну плату на загальну суму 40529,04 грн. Строк виконання відповідачем обов'язку з оплати орендної плати за договором є таким, що настав.
Однак суд не погоджується із розрахунком орендної плати, який навів позивач-2, з наступних підстав.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11.03.2020 №211, яка набула чинності 12.03.2020 установлено з 12 березня до 3 квітня 2020 року на усій території України карантин, дію якого було неодноразово продовжено.
Відповідно до п.1 рішення Київської міської ради від 26.03.2020 №903/9073 "Про деякі питання нарахування орендної плати за користування майном територіальної громади міста Києва, плати за право тимчасового користування місцями, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва, для розміщення рекламних засобів" (рішення від 26.03.2020 №903/9073) визначено, що тимчасово, на строк з моменту набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11.03.2020 №211 (далі-Постанова) та до 31.07.2020 встановити орендну плату за оренду майна територіальної громади міста Києва у розмірі 50% від розміру орендної плати, визначеної у договорах оренди, укладених до набрання чинності цим рішенням.
Згідно п.2 рішення від 26.03.2020 №903/9073 встановлено, що тимчасово, на строк з моменту набрання чинності Постановою та до 31.07.2020, у випадку неможливості використання об'єкта оренди у зв'язку з введенням обмежувальних заходів, передбачених Постановою, про що орендар має повідомити орендодавцю та підприємству-балансоутримувачу (за наявності), встановити орендну плату за оренду майна територіальної громади міста Києва у розмірі 1 (одна) гривня незалежно від розміру орендної плати, визначеної у договорах оренди. Письмове повідомлення про неможливість використання об'єкта оренди направляється орендарем орендодавцю та підприємству-балансоутримувачу (за наявності) протягом 10 робочих днів з дати набрання чинності цим рішенням.
Крім того, п.1 рішення Київської міської ради від 30.07.2020 №253/9332 "Про деякі питання нарахування орендної плати за користування майном територіальної громади міста Києва, плати за право тимчасового користування місцями, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва" (рішення від 30.07.2020 №253/9332) визначено, що тимчасово, на строк з 1 серпня 2020 року до 31 грудня 2020 року, встановити плату за право тимчасового користування місцями, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва, для розміщення засобів зовнішньої реклами та реклами на транспорті комунальної власності у розмірі 50% від визначеної у договорах тимчасового користування місцями, що перебувають в комунальній власності територіальної громади міста Києва, для розміщення рекламних засобів, що укладаються та укладених до набрання чинності цим рішенням.
Також тимчасово, на строк з 1 серпня 2020 року до 31 грудня 2020 року встановлено орендну плату за майно територіальної громади міста Києва у розмірі 50% від орендної плати, визначеної у діючих договорах (п.2 рішення від 30.07.2020 №253/9332).
Пунктом 3 рішення від 30.07.2020 №253/9332 визначено, що тимчасово, на строк з 1 серпня 2020 року до 31 грудня 2020 року, у випадку неможливості використання об'єкта оренди у зв'язку з введенням обмежувальних заходів, передбачених Постановою, про що орендар має повідомити орендодавцю та підприємству-балансоутримувачу (за наявності), встановити орендну плату за оренду майна територіальної громади міста Києва у розмірі 1 (одна) гривня незалежно від розміру орендної плати, визначеної у договорах оренди. Письмове повідомлення про неможливість використання об'єкта оренди направляється орендарем орендодавцю та підприємству - балансоутримувачу (за наявності) протягом 10 робочих днів з дати неможливості використання об'єкта оренди.
Судом встановлено, що письмового повідомлення про неможливість використання об'єкта оренди у зв'язку з введенням карантинних заходів відповідач позивачам не надсилав. Отже, відсутні підстави для застосування до правовідносин сторін, які виникли з питання оплати орендної плати положень п.2 рішення від 26.03.2020 №903/9073 та п.3 рішення від 30.07.2020 №253/9332, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про нарахування відповідачу до сплати у період з 12.03.2020 (дата набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11.03.2020 №211) по 18.08.2020 (дата, яка зазначена позивачами у позовній заяві як закінчення спірного періоду) орендної плати у розмірі, що становить 50% від орендної плати, визначеної у договорі.
Враховуючи наведене за розрахунком суду у період з 01.03.2020 по 18.08.2020 обґрунтованим є розмір орендної плати, що становить 21853,75 грн з ПДВ.
Суд зазначає, що нарахування проводилось відповідно до положень п.3.5 договору, згідно з яким, додатково до орендної плати нараховується ПДВ у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою. Доказів визнання недійсним даного пункту договору або оскарження в установленому законом порядку матеріали справи не містять, а відповідачем суду не надано. З цих же підстав суд відхиляє посилання відповідача на неправомірне нарахування позивачами земельного податку, адже п. 4.2.14 договору передбачений обов'язок орендаря компенсувати витрати підприємства-балансоутримувача за користування земельною ділянкою. В будь-якому разі, питання правильності визначення обсягів податкових зобов'язань сторін як з ПДВ, так із земельного податку знаходиться поза межами предмету спору у справі, що розглядається, а тому твердження відповідача про наявність в нього переплати за договором суд відхиляє.
В матеріалах справи наявні належні та допустимі докази, які свідчать про оплату відповідачем у спірний період орендної плати у розмірі 17236,93 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №297 від 24.06.2020 на суму 3885,80 грн, №296 від 18.06.2020 на суму 3715,83 грн, №304 від 28.08.2020 на суму 6153,78 грн, №299 від 09.07.2020 на суму 3481,52 грн.
Отже за розрахунком суду, враховуючи наведені вище обставини, заборгованість відповідача зі сплати орендної плати за договором, нарахованої за період з 01.03.2020 по 18.08.2020, складає 4616,82 грн.
Доказів оплати вказаної суми орендної плати відповідачем суду не надано, а матеріали справи не містять.
З огляду на вищевикладене, вимоги позивачів про стягнення з відповідача орендної плати, нарахованої у період з 01.03.2020 по 18.08.2020, підлягають задоволенню частково, на суму 4616,82 грн.
Щодо позовних вимог про розірвання договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 25.11.2016 №14/602 та виселення Фізичної особи-підприємця Яковенка Олександра Семеновича з нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м.Київ, бульв.Лесі Українки, 7, загальною площею 34,2 кв.м суд зазначає наступне.
Положеннями ч.1 ст.782 Цивільного кодексу України передбачено право наймодавця відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
Зазначені положення чинного законодавства України кореспондуються з п.5.1.3 договору, згідно якого орендодавець має право відмовитися від договору та вжити необхідних заходів для примусового виселення орендаря при несплаті орендарем орендної плати протягом 3 місяців підряд з дня закінчення строку платежу.
В силу приписів ч.2 ст.773 Цивільного кодексу України якщо наймач користується річчю, переданою йому у найм, не за її призначенням або з порушенням умов договору найму, наймодавець має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
Також наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі (п.1 ч.1 ст.783 Цивільного кодексу України).
Згідно п.8.5 договору у разі виявлення факту використання об'єкту не за цільовим призначенням договір може бути розірвано. Орендар зобов'язаний додатково сплатити різницю між орендною платою, розрахованою за фактичний вид використання об'єкта, встановлений перевіркою та орендною платою, визначеною цим договором за весь період оренди, з початку дії цього договору.
Частинами 1, 2 ст.651 Цивільного кодексу України унормовано, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
За змістом ст.188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
У разі звернення до суду з вимогою про розірвання договору оренди у зв'язку з несплатою орендарем орендної плати протягом трьох місяців позивачу необхідно довести, власне, факт такої несплати та її триваючий характер (протягом трьох місяців підряд).
Укладаючи договір, сторони визначили підставою для розірвання договору несплату орендної плати три місяці поспіль з дня закінчення строку платежу.
Проте, в матеріалах справи відсутні докази несплати орендарем орендної плати протягом трьох місяців підряд з дня закінчення строку платежу, оскільки відповідно до платіжного доручення №296 від 18.06.2020 відповідачем було сплачено частину заборгованості за cпірний період, в т.ч. березень 2020 року.
Крім того суд зазначає, що запровадження постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11.03.2020 №211, яка набула чинності 12.03.2020, карантину з 12 березня 2020 року на усій території України, дію якого було неодноразово продовжено, вплинуло на можливість провадження будь-якої підприємницької діяльності в цей період в Україні взагалі. Доступ до об'єкту оренди був обмежений, бібліотека, в якій відповідач орендує приміщення, була зачинена до середини червня 2020 року, що сторонами не заперечується.
Щодо тверджень позивачів про те, що в ході перевірки фактичного використання приміщення було виявлено його нецільове використання суд зауважує наступне.
Згідно п.17.1 Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 №415/1280 із подальшими змінами, орендодавці та підприємства-балансоутримувачі здійснюють контроль за використанням майна, переданого в оренду, та документальний контроль своєчасності надходження орендної плати до бюджету. Контроль здійснюється шляхом документальної або фактичної перевірки умов виконання договору оренди та використання орендованого майна. У разі необхідності залучаються представники відповідних органів державної виконавчої влади та депутати Київської міської ради. Орендодавці та підприємства-балансоутримувачі здійснюють контроль за виконанням орендарями умов договору оренди і, у разі виникнення заборгованості з орендної плати або інших платежів, вживають заходи щодо стягнення заборгованості, в тому числі проводять відповідну претензійно-позовну роботу. Орендодавці та підприємства-балансоутримувачі до 25 числа місяця, наступного за звітним кварталом, надають інформацію Департаменту та Постійній комісії про сплату за оренду та про перерахування частини орендної плати до бюджету міста Києва, а також про вжиті заходи щодо погашення заборгованості з орендної плати. Зазначені звіти оприлюднюються на офіційному сайті Департаменту. Підприємства-балансоутримувачі один раз на півроку здійснюють перевірку фактичного використання майна з обов'язковим складанням актів перевірки та наданням їх орендодавцю.
На підтвердження нецільового використання відповідачем орендованого приміщення позивачі посилаються на акт обстеження нежитлового приміщення від 13.11.2019, складеного представниками орендодавця та балансоутримувача за адресою: м.Київ, бульв.Л.Українки, 7, площа приміщення 34,2 кв.м. В акті зазначено, що в приміщенні розміщено магазин, в асортименті якого переважають канцелярські товари та поліграфічна продукція, в невеликій кількості наявні книги, промислові товари, а саме: портфелі та сумки для комп'ютера, дитячі іграшки, здійснюється продаж кави та ксерокопіювання, що підтверджується товарним чеком від 13.11.2019, виданим Фізичною особою-підприємцем Яковенком Олександром Семеновичем. Також у вказаному акті зазначено про те, що борг зі сплати орендної плати відсутній, під час обстеження виявлено нецільове використання орендованого приміщення, а саме: книг, промислових товарів, кави та ксерокопіювання, внаслідок чого вирішено не подовжувати договір оренди з Фізичною особою-підприємцем Яковенком Олександром Семеновичем та повідомити останнього про необхідність звільнення приміщення та підписання акту приймання-передачі.
Згідно відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності Фізичної особою-підприємця Яковенка Олександра Семеновича є 47.62 - роздрібна торгівля газетами та канцелярськими товарами в спеціалізованих магазинах.
Відповідно до п.3.1.5 Інструкції щодо заповнення форм державних статистичних спостережень стосовно торгової мережі та мережі ресторанного господарства, затвердженої наказом Держкомстату України 24.10.2005 №327 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.11.2005 за №1350/11630, яка є чинною станом на день вирішення спору по суті, спеціалізований магазин - різновид магазину, у якому здійснюється торгівля широким асортиментом товарів однієї або декількох (не більше чотирьох) товарних груп. Можуть продаватись товари інших товарних груп, але кожна з них не повинна перевищувати 5% обсягу роздрібного товарообороту магазину. Вид спеціалізації визначається за найбільшою за обсягом продажу товарною групою.
При цьому, як зафіксовано самими представниками позивачів у згаданому акті, в магазині відповідача за адресою: м.Київ, бульв.Л.України, 7 переважають канцелярські товари, здійснюється продаж поліграфічної продукції, проте конкретну кількість у відсотковому значенні товарів інших груп не вказано.
За таких обставин, акт обстеження від 13.11.2019 не доводить факту нецільового використання відповідачем орендованого приміщення.
Також позивачами не спростовано належними та допустимими доказами твердження відповідача про те, що такий акт складено в односторонньому порядку, обстеження об'єкта оренди проведено без повідомлення та участі орендаря.
Враховуючи наведене, суду дійшов висновку, що позивачами належними та допустимими доказами не підтверджено наявність істотних порушень договору оренди, внаслідок чого позовні вимоги про розірвання договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 25.11.2016 №14/602 та виселення Фізичної особи-підприємця Яковенка Олександра Семеновича з нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м.Київ, бульв.Лесі Українки, 7, загальною площею 34,2 кв.м не визнаються судом обґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Крім того суд відхиляє твердження позивачів щодо того, що за змістом п.2 ч.2 ст.3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", який набрав чинності 27.12.2019 не можуть бути об'єктами оренди Національний архівний фонд, архіви (архівні установи), документи з них, архівні підрозділи, архівні відділи та бібліотеки, об'єкти культури, мистецтва, у тому числі виняткової історичної, художньої, наукової чи іншої культурної цінності, що занесені до Державного реєстру національного культурного надбання, а також об'єкти архітектури, меморіальні комплекси, заповідники, парки загальнонаціонального значення, пам'ятки державної частини Музейного фонду України (музейні предмети, музейні колекції та музейні зібрання), пам'ятки археології (крім пам'яток культурної спадщини, нерухомих об'єктів, що знаходяться на території історико-культурних заповідників), оскільки відповідно до ч.2 Прикінцевих та перехідних положень зазначеного нормативно-правового акту договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.
За таких обставин, враховуючи всі наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Печерської районної в місті Києві державної адміністрації та Відділу культури, туризму та охорони культурної спадщини Печерської районної в місті Києві державної адміністрації до Фізичної особи-підприємця Яковенка Олександра Семеновича.
Згідно положень п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги висновки суду про часткове задоволення позовних вимог, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.74, 129, 238 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Яковенка Олександра Семеновича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Відділу культури Печерської районної в місті Києві державної адміністрації (01010, місто Київ, вул.М.Омеляновича-Павленка, будинок 15, ідентифікаційний код 37451566) 4616 (чотири тисячі шістсот шістнадцять) грн 82 коп. заборгованості та судовий збір у розмірі 441 (чотириста сорок одна) грн 10 коп.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
4. В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст.256, 257, п.п.17.5 п.17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 22.03.2021
Суддя Ю.М. Смирнова