ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 47/45402.03.10
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аршак»
До Приватного підприємства «Сігмабуд»
третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача
Товариство з обмеженою відповідальністю «Вікторія - Транс»
про стягнення 108754,00 грн.
Суддя Станік С.Р.
Представники:
Від позивача Антонова Г.І. -представник за довіреністю;
Від відповідача Ліпіна М.В. -представник за довіреністю;
Від третьої особи Дубровська О.М. -представник за довіреністю.
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення суму коштів на оплату митного збору до Київської регіональної митниці в розмірі 21 092,26 грн., послуги митного терміналу до ВАТ «КАТП 13054»в розмірі 5 604,00 грн., послуги брокера до ТОВ «Павол»в сумі 1 773,15 грн., 79 420,59 грн. компенсації втраченого товару, а також відшкодування витрат по сплаті державного мита -1087,54 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2009р. було порушено провадження у справі № 47/454, розгляд якої було призначено на 05.11.2009р.
Але судове засідання 05.11.2009 -не відбулось у зв'язку з знаходженням судді Станіка С.Р. на лікарняному, у зв'язку з чим ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2009 розгляд справи було призначено на 08.12.2009.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.12.2009 було продовжено вирішення спору в справі № 47/454 на більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою статті 69 ГПК України, залучено до участі у розгляді справи у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Вікторія - Транс», а також відкладено розгляд справи на 02.02.2010 з метою витребування документів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.02.2010 розгляд справи відкладено до 02.03.2010.
В судовому засіданні 02.03.2010 представник позивача заявлені вимоги підтримав у повному обсязі. Просив суд позов задовольнити. Вимоги позивача мотивовані тим, що на підставі укладеного між сторонами договору на транспортно-експедиційні послуги № ДГ-0000023 від 20.03.2007 позивачем було замовлено у відповідача згідно заявки № 3 від 22.10.2008 траспортно-експедиційні послуги з перевезення належного позивачу вантажу (алюмінієва паста у бочках по 50 кг, загальною вагою 10 225 кг) за маршрутом м. Камник, Словенія - м. Київ, Україна, вартість перевезення -2 600 євро. Але 30.10.2008 при здійсненні наведеного перевезення сталося ДТП за участю автомобіля перевізника -ТОВ «Вікторія-Транс», який здійснював перевезення належного позивачу вантажу, внаслідок чого частину вантажу було пошкоджено, частину - втрачено, а частина підлягала знищенню, що підтверджено Актом експертизи Київської торгово-промислової палати № 1-4627 від 05.11.2008. Позивач на підставі п. 5.3 договору на транспортно-експедиційні послуги № ДГ-0000023 від 20.03.2007, ст. ст. 610, 618 Цивільного кодексу України просив суд стягнути з відповідача 79 420,59 грн. вартості пошкодженого, втраченого та знищеного вантажу під час перевезення згідно заявки № 3 від 22.10.2008, а також понесених витрат на оплату митного збору до Київської регіональної митниці в розмірі 21 092,26 грн., послуги митного терміналу до ВАТ «КАТП 13054»в розмірі 5 604,00 грн., послуги брокера до ТОВ «Павол»в сумі 1 773,15 грн.
Представник відповідача в судовому засіданні 02.03.2010 проти заявлених вимог заперечував, просив суд у позові відмовити. У письмовому відзиві на позов відповідач в обґрунтування заперечень посилався на те, що Акт експертизи Київської торгово-промислової палати № 1-4627 від 05.11.2008 не є належним доказом, який підтверджує обставину пошкодження та непридатності вантажу (пасти алюмінієвої), оскільки експертиза не є судовою, а тому підстави для задоволення вимоги позивача про відшкодування 79 420,59 грн. вартості пошкодженого, втраченого та знищеного вантажу під час перевезення згідно заявки № 3 від 22.10.2008 - відсутні. Також, відповідач наголошував на тому, що згідно п.2 ст. 17 Конвенції про договір міжнародного перевезення вантажу від 19.05.1956 він звільняється від відповідальності, якщо втрата вантажу, його пошкодження або прострочення викликані обставинами, завадити яким транспортер не міг, а такою обставиною на думку відповідача, є ДТП, яке сталося 30.10.2008 на трасі Київ-Чоп, в якому вина водія автомобіля перевізника -ТОВ «Вікторія-Транс»- відсутня, що підтверджено висновком експертизи у кримінальній справі, порушеній 12.11.2008 за фактом ДТП.
Представник третьої особи - ТОВ «Вікторія-Транс»- в судовому засіданні 02.03.2010 надав письмові пояснення по справі, в яких третя особа зазначала про те, що внаслідок ДТП, яке сталося 30.10.2008 на трасі Київ-Чоп за участю автомобіля перевізника -ТОВ «Вікторія-Транс», було знищено вантаж, який перевозився. За фактом ДТП порушено кримінальну справу № 159-0087, яка на даний час перебуває на стадії досудового слідства та скерована для проведення відповідних експертиз, вина водія ТОВ «Вікторія-Трасн»- відсутня, оскільки він до адміністративної відповідальності не притягався. Також третя особа у письмових поясненнях по справі зазначала про те, що нею платіжним дорученням № 192 від 10.12.2008 перераховано на користь позивача загалом 25 096,00 грн. в якості відшкодування сплаченого митного збору, послуги митного терміналу, послуги брокера.
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
20.03.2007 між позивачем - ТОВ «Аршак», як замовником, та відповідачем - ПП «Сігмабуд», як експедитором, було укладено договір на транспортно-експедиційні послуги № ДГ-0000023 (далі -договір № ДГ-0000023 від 20.03.2007), який підписано представниками замовника та експедитора, посвідчено печатками сторін (належним чином засвідчена позивачем копія якого знаходиться в матеріалах справи, а оригінал досліджено судом в судовому засіданні).
Умовами договору № ДГ-0000023 від 20.03.2007 сторони погодили, що замовник (позивач) доручає, а експедитор (відповідач) діє за дорученням та за рахунок замовника (позивача) в межах даного договору здійснюючи послуги по організації та доставці вантажів у міжміському та міжнародному сполученнях, з наданням транспортних послуг перевізником, довіреною особою якого являється (п. 1.1), конкретні умови кожного замовлення зазначаються у заявці замовника (позивача) і узгоджуються з експедитором (відповідачем) (п. 1.3), експедитор (відповідач) зобов'язався забезпечити збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення та до видачі вантажоодержувачу з повною матеріальною відповідальністю, яку несе залучений перевізник, або треті особи для виконання заявок замовника (позивача) (п. 2.6).
Згідно заявки № 3 від 22.10.2008 до договору № ДГ-0000023 від 20.03.2007, позивачем -ТОВ «Аршак»було замовлено у відповідача організацію перевезення вантажу -алюмінієва паста у бочках по 50 кг, загальною вагою 10 225 кг за маршрутом м. Камник, Словенія - м. Київ, Україна, вартістю 2 600 євро.
Також, у заявці № 3 від 22.10.2008 до договору № ДГ-0000023 від 20.03.2007 сторони погодили, що перевізник несе відповідальність за збереження вантажу у дорозі.
Відповідно до міжнародної товаро - транспортної накладної (CMR) № 07070787 від 27.10.2008, відповідачем здійснювалась організація перевезення вантажу -алюмінієва паста у бочках по 50 кг, загальною вагою 10 225 т за маршрутом м. Камник, Словенія - м. Київ, Україна, власником якого є позивач, про що свідчать підписи та печатки відправника та перевізника (третьої особи) у графах 22 та 23 CMR № 07070787.
Згідно інвойсу вантажовідправника № 4281 від 27.10.2008 з відбитками Львівської та Ужгородської митниць, загальна вартість вантажу -алюмінієва паста у бочках по 50 кг, загальною вагою 10 225 кг, який перевозився згідно заявки № 3 від 22.10.2008 до договору № ДГ-0000023 від 20.03.2007 за маршрутом м. Камник, Словенія - м. Київ, Україна, складає 10 225,00 дол. США.
Відповідно до довідки Прокуратури Кам'янка-Бузького району Львівської області від 31.10.2008 № 55(2)-08, направленої начальнику Львівської регіональної митниці 30.10.2008 на трасі Київ-Чоп (507 км) сталася дорожньо-транспортна пригода з участю автомашини «МАН-2000», д.н.з. 553-01 РТ з тентованим напівпричепом д.н.з. 059-68 РЕ під керуванням водія Огар П.М., 11.06.1986 р.н., який перевозив товар, що знаходився під митним контролем, та автомашиною «Фольксваген-Бора», д.н.з. 0042 під керуванням водія Возняка В,П. Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди автомашина «МАН-2000»отримала значні технічні пошкодження, а водій автомашини Огар М.П. тяжкі тілесні ушкодження з якими знаходиться в лікарні швидкої допомоги м. Львова.
Відповідно до декларації митної вартості форми ДМВ-1 № 462457, складеної 17.12.2008 митним декларантом, заявлена митна вартість вантажу -алюмінієва паста у бочках по 50 кг, загальною вагою 10 225 кг, який перевозився згідно заявки № 3 від 22.10.2008 до договору № ДГ-0000023 від 20.03.2007 за маршрутом м. Камник, Словенія - м. Київ, Україна, зазначена в розмірі 10 252,88 дол. США, що в еквіваленті станом на 17.12.2008 складало 79 339,87 грн.
Також, позивачем до матеріалів справи додано засвідчену копію митної декларації № 100000010/8/462457 з відмітками про прийняття товару під митний контроль та відмітками митного декларанта, відповідно до якої відбулось оформлення пошкодженого вантажу внаслідок ДТП, зокрема визначено, що фарба розфасована у 200 бочок загалом 10 000 кг, 181 бочка по 50 кг з пастою алюмінієвою мають деформації різного ступеню, вміст має інородні включення (пісок, трава, листя) і не придатним для цільового використання, 4 бочки по 50 кг -деформовані без вмісту, 1 бочка на 25 кг -деформована без вмісту. Також, зазначено про сплату 21 092,26 грн. митного збору.
Згідно Акту експертизи № 1-4627 від 05.11.2008, складеного експертом Київської торгово-промислової палати Камешко Л.А., при проведенні на замовлення позивача експертизи щодо пред'явленої алюмінієвої пасти у асортименті, яка перевозилась згідно CMR № 07070787 від 27.10.2008, рахунку № 4281 від 27.10.2008, встановлено, що експерту на території Київської регіональної митниці пред'явлено автомобіль № 55966РТ/А00837 ХХ, який розпломбовано представниками замовника експертизи, у присутності експерта, гол. інспектора ОТО-6 Київської регіональної митниці Іщенко В.П. та провідного спеціаліста департаменту врегулювання збитків СК «Універсальна»Прохорова С.А. Оглядом встановлено, що автомобіль заповнено не до граничної вмісткості деформованими та механічно пошкодженими металевими бочками, до кожної бочки прикріплено етикету з зазначенням: ARSHAK COMPANI, маса нетто, номер бочки, місце виготовлення; фактично в автомобілі виявилось 205 металевих бочок, згідно маркування з пастою алюмінієвою в асортименті. При перевірці якості 205 бочок зовнішнім оглядом встановлено:
- 1 бочка з алюмінієвою фарбою «Аквасильбер»на 25 кг -деформована, забруднена, з порушенням герметичності без вмісту;
- 4 бочки з алюмінієвою пастою «Політон»масою нетто 50 кг кожна - деформовані, забруднені, з порушенням герметичності без вмісту;
- 200 бочок з алюмінієвою пастою «ЕМ/90-К» - деформовані, забруднені, з порушенням герметичності, зокрема: 181 бочка з деформацією дна, кришок, корпусу різного ступеню -вміст з наявністю інородних включень у вигляді піску, трави, листя -не придатні для використання для цільового призначення; 19 бочок з пошкодженими обідками -без доступу до вмісту.
Також, експертом Київської торгово-промислової палати Камешко Л.А. у Акті експертизи № 1-4627 від 05.11.2008 зроблено висновок, що наведений безпосередній вплив як дір, пошкодження обідків на бочках може привести до утворення консистенції повітря-алюміній та до подальшого утворення високонебезпечного водню.
Відповідно до рахунків позивача, направлених відповідачу, а саме:
- № 5711 від 07.11.2008 на суму 1 386,00 грн., № 5902 від 11.12.2008 на суму 3 420,00 грн. та № 5934 від 17.12.2008 на суму 798,00 грн., позивачем було заявлено про відшкодування відповідачем загалом 5 586,00 грн. за послуги митного терміналу;
- № 1095 від 17.12.2008 на суму 1 773,15 грн., позивачем було заявлено про відшкодування відповідачем загалом 1 773,15 грн. за митно-брокерські послуги ТОВ «Павол».
21.11.2008 позивачем на адресу третьої особи -ТОВ «Вікторія-Транс»було направлено лист № 42, в якому позивач посилаючись на те, що перевезення належного позивачу вантажу за маршрутом м. Камник, Словенія - м. Київ, Україна здійснювалось безпосередньо ТОВ «Вікторія-Транс»на замовлення відповідача, а внаслідок ДТП вантаж було втрачено, відповідач зазначав, що матеріальна відповідальність покладається саме на третю особу -перевізника, а тому позивач просив третю особу здійснити перерахування на його користь митного збору в сумі 24 500,00 грн., послуги митного терміналу -3 096,00 грн., послуги брокера -2 500,00 грн., а всього -30 096,00 грн.
Згідно платіжного доручення № 192 від 10.12.2008 на суму 25 096,00 грн., третьою особою на користь позивача було перераховано загалом 25 096,00 грн. з призначенням платежу «Оплата згідно претензії по доставці вантажу за маршрутом Словенія-Україна».
Позивачем на адресу відповідача було направлено письмову претензію № 36 від 02.07.2009, направлення якої підтверджується фіскальним чеком Укрпошти № 0445 від 08.07.2009 та описом вкладеного у лист, згідно якої позивач згідно умов договору № ДГ-0000023 від 20.03.2007 просив відповідача відшкодувати вартість втраченого товару в сумі 10 225,00 дол. США, який перевозився згідно заявки № 3 від 22.10.2008 за маршрутом м. Камник, Словенія - м. Київ, Україна, а також відшкодувати 21 092,96 грн. митного збору, 864,00 грн. вартості проведеної експертизи, 5 604,00 грн. вартості послуг митного терміналу, 1 773,15 грн. вартості послуг брокера ТОВ «Павол».
Відповідно до листа прокуратури Кам'янка-Бузького району Львівської області від 26.01.2010, в провадженні прокуратури Кам'янка-Бузького району Львівської області знаходиться кримінальна справа № 159-0087, яка була порушена 12.11.2008 за ознаками злочину, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України за фактом дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 30.10.2008 на трасі Київ-Чоп (507 км) біля с. Баюни Кам'янка-Бузького району, в ході якої машина «МАН-2000», д.н.з 553-01 РТ з тентованим напівпричепом, д.н.з. 059-68-РЕ під керуванням водія Огара П.М., та автомашина «Фольксваген-Бора», д.н.з. 0042 під керуванням Возняка В.П., отримали значні технічні пошкодження, а водій автомашини Огар М.П. тяжкі тілесні ушкодження. 18.08.2009 по вказаній кримінальній справі була призначена повторна комісійна судово-трасологічна і судово-автотехнічна експертизи, проведення яких доручено КНІСЕ. 15.09.2009 вказана кримінальна справа скерована для проведення комісійної експертизи і знаходиться в провадженні експертів.
Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Стаття 316 Господарського кодексу України визначено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов'язань, пов'язаних із перевезенням.
Ст. 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Ст. 929 Цивільного кодексу України визначає, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Стаття 931 Цивільного кодексу України встановлює, що розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом.
Вимогами статті 932 Цивільного кодексу України визначено, що експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.
Ст. 12 Закону України “Про транспортно-експедиторську діяльність” від 1 липня 2004 року № 1955-IV встановлює, що клієнт зобов'язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.
Стаття 14 Закону України “Про транспортно-експедиторську діяльність” від 1 липня 2004 року № 1955-IV передбачає відповідальність клієнта за невиконання або неналежне виконання обов'язків, які передбачені договором транспортного експедирування і цим Законом, експедитор і клієнт несуть відповідальність згідно з Цивільним кодексом України, іншими законами та договором транспортного експедирування.
Згідно статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути зокрема відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно статті 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України передбачає, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Стаття 225 Господарського кодексу України встановлює, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Згідно статті 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Враховуючи вищевикладене судом встановлено, що на підставі укладеного між позивачем та відповідачем договору № ДГ-0000023 від 20.03.2007, відповідач зобов'язався надавати позивачу на його замовлення транспортно-експедиційні послуги по внутрішнім та міжнародним перевезенням вантажів, зокрема згідно погодженої між сторонами заявки № 3 від 22.10.2008 надати транспортно-експедиційні послуги з перевезення вантажу (алюмінієвої пасти у бочках по 50 кг, загальною вагою 10 225 кг) за маршрутом м. Камник, Словенія - м. Київ, Україна.
В свою чергу, відповідачем для здійснення вищенаведеного перевезення належного позивачу вантажу було залучено в якості перевізника ТОВ «Вікторія-Транс»(третю особу), яке безпосередньо здійснювало перевезення вантажу (алюмінієвої пасти у бочках по 50 кг, загальною вагою 10 225 кг) за маршрутом м. Камник, Словенія - м. Київ, Україна, що сторонами по справі не заперечувалось та зазначено у їх письмових поясненнях по справі.
Але, внаслідок того, що 30.10.2008 при здійсненні наведеного перевезення сталося ДТП за участю автомобіля перевізника -ТОВ «Вікторія-Транс», який здійснював перевезення належного позивачу вантажу, що підтверджується довідкою Прокуратури Кам'янка-Бузького району Львівської області від 31.10.2008 № 55(2)-08, внаслідок якого частину вантажу було пошкоджено, частину - втрачено, а частина підлягала знищенню, що підтверджено Актом експертизи Київської торгово-промислової палати № 1-4627 від 05.11.2008, яким зокрема встановлено що частина вантажу деформована, забруднена, з порушенням герметичності без вмісту, частина -з деформацією дна, кришок, корпусу різного ступеню -вміст з наявністю інородних включень у вигляді піску, трави, листя -не придатні для використання для цільового призначення, а частина - з пошкодженими обідками -без доступу до вмісту, наведений безпосередній вплив як дір, пошкодження обідків на бочках може привести до утворення консистенції повітря-алюміній та до подальшого утворення високонебезпечного водню.
Суд, дослідивши Акт експертизи Київської торгово-промислової палати № 1-4627 від 05.11.2008, складений експертом Київської торгово-промислової палати Камешко Л.А., на підставі ст.ст. 32, 33, 34. 42, 43 Господарського процесуального кодексу України приймає його як належний доказ пошкодження вантажу, що перевозився за маршрутом м. Камник, Словенія - м. Київ, Україна. Також, факт пошкодження та непридатності до використання вантажу зафіксовано у митній декларації № 100000010/8/462457.
Посилання відповідача у відзиві на те, що згідно п.2 ст. 17 Конвенції про договір міжнародного перевезення вантажу від 19.05.1956 він звільняється від відповідальності, якщо втрата вантажу, його пошкодження або прострочення викликані обставинами, завадити яким транспортер не міг, а такою обставиною на думку відповідача, є ДТП, яке сталося 30.10.2008 на трасі Київ-Чоп, в якому вина водія автомобіля перевізника -ТОВ «Вікторія-Транс»- відсутня, що підтверджено висновком експертизи у кримінальній справі, порушеній 12.11.2008 за фактом ДТП, - судом відхиляється як необґрунтоване, оскільки згідно статті 35 Господарського суду міста Києва саме вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені, а не сам факт порушення кримінальної справи та проведення по ній досудового слідства.
Також, суд враховує і те, що у між позивачем та третьою особою відсутні будь-які договірні відносини щодо здійснення перевезення належного позивачу вантажу за маршрутом м. Камник, Словенія - м. Київ, Україна, згідно статті 932 Цивільного кодексу України саме відповідач, як експедитор, несе перед позивачем, як замовником, відповідальність за порушення договору залученими експедитором особами, а тому підстави для покладення відповідальності за пошкоджений та втрачений вантаж саме на перевізника (ТОВ «Вікторія-Транс») -у суду відсутні. Також, суд зазначає і те, що відповідач не позбавлений права звернутися до перевізника в порядку регресу у розмірі виплаченого відшкодування.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскільки обставина справи щодо фактичного пошкодження вантажу та непридатності до використання вантажу при організації відповідачем на підставі заявки № 3 від 22.10.2008 до договору № ДГ-0000023 від 20.03.2007 перевезення належного позивачу вантажу за маршрутом м. Камник, Словенія - м. Київ, Україна підтверджується записом у митній декларації № 100000010/8/462457 та Актом експертизи Київської торгово-промислової палати № 1-4627 від 05.11.2008, складений експертом Київської торгово-промислової палати Камешко Л.А., суд вбачає по-перше: вину відповідача у заподіянні позивачу збитків саме в розмірі вартості пошкодженого вантажу, вартість якого згідно декларації митної вартості форми ДМВ-1 № 462457 складала 10 252,88 дол. США, що в еквіваленті станом на момент звернення з позовом визначено позивачем в сумі 79 420,59 грн., з чим суд погоджується, по-друге, позивачем доведено належними та допустимими доказами, що саме внаслідок дій відповідача позивачу завдано збитків в якості втрат, яких особа зазнала у зв'язку з пошкодженням речі, а по-третє: позивачем доведено причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідача відносно організації здійснення перевезення належного позивачу вантажу згідно заявки № 3 від 22.10.2008 до договору № ДГ-0000023 від 20.03.2007 та негативним наслідком зазначених дій щодо господарської діяльності позивача - понесення збитків вартості пошкодженого товару в розмірі 79 420,59 грн., право на відшкодування яких позивач має згідно ст. ст. 16, 22, 610, 618 Цивільного кодексу України та Закону України “Про транспортно-експедиторську діяльність” від 1 липня 2004 року № 1955-IV.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовна вимога позивача про стягнення з відповідача 79 420,59 грн. - є обґрунтованою та законною, була доведена позивачем належними та допустимими доказами, а тому підлягає задоволенню.
Вимоги позивача про стягнення з відповідача понесених витрат на оплату митного збору до Київської регіональної митниці в розмірі 21 092,26 грн., послуги митного терміналу до ВАТ «КАТП 13054»в розмірі 5 604,00 грн., послуги брокера до ТОВ «Павол»в сумі 1 773,15 грн. -задоволенню не підлягають, оскільки зазначені витрати понесені позивачем внаслідок переміщення належного позивачу вантажу через митний контроль і умовами договору № ДГ-0000023 від 20.03.2007 та заявки № 3 від 22.10.2008 не передбачено обов'язок відповідача відшкодовувати ці витрати позивачу. До того ж, суд враховує і те, що згідно платіжного доручення № 192 від 10.12.2008 на суму 25 096,00 грн., третьою особою на користь позивача було перераховано загалом 25 096,00 грн. з призначенням платежу «Оплата згідно претензії по доставці вантажу за маршрутом Словенія-Україна», які позивач просив оплатити третю особу саме як оплату згідно заявленої претензії.
З огляду на викладене, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме в сумі 79 420,59 грн. відшкодування вартості втраченого та пошкодженого товару. В іншій частині вимоги задоволенню не підлягають.
Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог. Також, позивачу підлягає поверненню з Державного бюджету України державне мито в сумі 08 (вісім) грн. 64 коп., зайво сплачене платіжним дорученням № 138 від 01.09.2009.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства «Сігмабуд»(код ЄДРПОУ 30112525, юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. м.Житомирська,9-Б) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аршак» (код ЄДРПОУ 31862758, юридична адреса: 03127, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, 120, к. 1) в якості відшкодування вартості товару - 74 420 (сімдесят чотири тисячі чотириста двадцять) грн. 59 коп., а також 744 (сімсот сорок чотири) грн. 21 коп. витрат по сплаті державного мита та 162 (сто шістдесят дві) грн. 79 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовити.
3. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.
4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Аршак»(код ЄДРПОУ 31862758, юридична адреса: 03127, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, 120, к. 1) з Державного бюджету України державне мито в сумі 08 (вісім) грн. 64 коп., зайво сплачене платіжним дорученням № 138 від 01.09.2009.
5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Станік С.Р.
Дата підписання рішення -30.04.2010