ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
23.03.2021 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1126/20
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу
за позовом: Акціонерного товариства "Калуський завод будівельних машин"
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "3 Бетони"
про стягнення 123326,27 грн, з яких: 114200,00 грн. - основний борг, 5140,52грн - пеня, 1273,95 грн. - 3% річних, 2711,80 грн. - інфляційні втрати.
Встановив: Акціонерне товариство "Калуський завод будівельних машин" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "3 Бетони" про стягнення 123326,27 грн, з яких: 114200,00 грн. - основний борг, 5140,52грн - пеня, 1273,95 грн. - 3% річних, 2711,80 грн. - інфляційні втрати.
Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.
28.12.2020, Господарським судом Івано-Франківської області постановлено ухвалу про залишення позовної заяви Акціонерного товариства "Калуський завод будівельних машин" без руху. Після усунення недоліків позовної заяви, суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов та запропонував сторонам у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження подати заяву з відповідним обґрунтуванням своїх заперечень (ухвала про відкриття провадження у справі від 13.01.2020).
Ухвала про відкриття провадження у справі отримана відповідачем 26.01.2021; даний факт підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.
Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Позиція позивача.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем укладеного між сторонами договору № 11/08-20 від 19.02.2020 в частині оплати виконаних робіт, в зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість в сумі 114200,00 грн.
З огляду на прострочку виконання грошового зобов'язання, позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 5140,52 грн, 3% річних в сумі 1273,95 грн. та 2711,80 грн. інфляційних втрат.
Матеріально-правовою підставою позову визначені стаття 175, 193, 265 Господарського кодексу України, статті 14, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 629, 625, 692 Цивільного кодексу України.
Позиція відповідача.
Згідно з ухвалою про відкриття провадження у справі суд встановив відповідачу строк до 15 днів з дня отримання цієї ухвали для надання суду відзиву на позовну заяву і всіх наявних у нього доказів, що підтверджують заперечення проти позову.
Товариство з обмеженою відповідальністю "3 Бетони" отримало ухвалу про відкриття провадження у справі 26.01.2021, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідач відзиву на позов або будь-яких заперечень на позов не надіслав.
Як вбачається із ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України, суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.
Обставини справи. Оцінка доказів.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх відповідно до приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд встановив наступне. 19 лютого 2020 року між Приватним акціонерним товариством "Калуський завод будівельних машин", як виконавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "3 Бетони", як замовником було укладено договір № 11/08-20, відповідно до умов якого (в редакції додатку №1 від 25.05.2020 до договору), виконавець зобов'язується виготовити металеву оснастку для балки прогонової будови L-33,0 м, а замовник прийняти та оплатити їх на умовах даного договору в сумі 1716000,00 грн (п. 1.1 додатку).
Виготовлення металевої оснастки буде проводитись у відповідності із технічною документацією, розробленою виконавцем згідно технічного завдання замовника, в терміни, визначені в Специфікації №1(п.1.2 договору).
У відповідності до умов Договору, позивач поставив та передав відповідачу виготовлену продукцію - металеву оснастку для балки прогонової будови L-33,0 м всього на суму 1716000,00 грн.
Крім того, згідно акту здачі-приймання робіт (наданих послуг) №0000044 від 30.07.2020 позивачем були проведені роботи (надані послуги) по договору № 11/08-20 від 20.02.2020, а саме: виготовлення та установка строповочних петель для зняття металевої оснастки для балки прогонової будови L-33,0 м на суму 34200,00 грн. з ПДВ.
Належне виконання позивачем (виконавцем) договірних зобов'язань підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткової накладної № РН-0000038 від 13 липня 2020 року на суму 1716000,00 грн. та акту № 0000044 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30 липня 2020 року на суму 34200,00 грн (а.с. 22, 36).
Ціна і умови розрахунків визначені в розділі 3 договору.
Згідно умов Договору Відповідач зобов'язаний здійснювати оплату за Товар в три етапи. Загальна вартість договору (в редакції додатку №1) становить - 1717000,00 грн (п.3.1 додатку).
У відповідності до пункту п.3.2.1 договору Етап №1 (в редакції додатку №1 від 25.05.2020 до договору) замовник зобов'язаний оплатити за товар попередню оплату 60% від загальної вартості в розмірі 1029600,00 грн. з ПДВ на протязі 3-х банківських днів з дня підписання договору.
Згідно з п.3.2.2 договору Етап №2 (в редакції додатку №1 від 25.05.2020 до Договору) замовник здійснює оплату в розмірі 20% в сумі 343200,00 грн. з ПДВ протягом 20 (двадцяти) днів після попередньої оплати згідно п.3.2.1 договору.
У відповідності до п.3.2.3 договору Етап №3 (в редакції додатку №1 від 25.05.2020 до Договору) кінцева оплата в розмірі 20% в сумі 343200,00 грн. з ПДВ здійснюється замовником на протязі 3-х банківських днів з моменту повідомлення сторін про готовність продукції до відвантаження та після прийомки металевої оснастки представниками сторін з оформленням акту прийомки.
Замовник прийняті на себе договірні зобов'язання щодо проведення розрахунку за отриману продукцію належним чином не виконав; оплату здійснив частково в сумі 1636000,00 грн. (копії платіжних доручень наявні в матеріалах справи (а.с. 37-42), в решті 80000,00 грн. у відповідача виникла заборгованість.
Крім того, відповідачем не оплачені проведені позивачем роботи з виготовлення та установки строповочних петель для зняття металевої оснастки для балки прогонової будови L-33,0 м на суму 34200,00 грн. з ПДВ.
При дослідженні зазначених вище доказів судом судом з'ясовано, що поставка товару, виконання робіт (надання послуг) позивачем відбулося на підставі договору № 11/08-20 від 19.02.2020.
З метою досудового врегулювання спору, позивач звернувся до відповідача з претензією №01/149 від 29.10.2020 з вимогою погасити борг в сумі 34200,00 грн. з ПДВ, яка отримана відповідачем - 30.10.2020 (а.с. 21); вимога щодо сплати заборгованості залишена без відповіді та задоволення.
В матеріалах справи також наявний, погоджений сторонами, акт звірки взаємних розрахунків від 06 жовтня 2020 року (а.с.20).
Відповідальність сторін визначена в розділі 5 договору.
Пунктом 5.3. сторони погодили, що у випадку прострочення термінів оплати виконаних робіт замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,5% від суми недоплати за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.
З огляду на прострочку виконання грошового зобов'язання, позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 5140,52 грн, 3% річних в сумі 1273,95 грн. та 2711,80 грн. грн. інфляційних втрат.
Позивач звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області за захистом свого порушеного права.
Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення. Висновок суду.
Внаслідок укладення договору № 11/08-20 від 19.02.2020 між сторонами у відповідності з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.
За змістом положень ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами, що встановлено ст. 629 ЦК України.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно приписів ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. (ст. 599 ЦК України). Відтак, в силу ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
За приписами ст. 76, 77, 78 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до норм ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За змістом ст. 13 ГПК України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції. Викладене вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.
Заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 114200,00 грн. на час прийняття рішення не сплачена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується документально та не спростований відповідачем; оцінюючи всі наявні докази в їх сукупності, з урахуванням предмету та підстав позовних вимог у даній справі, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення основного боргу в сумі 114200,00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що сума основного боргу відповідачем своєчасно не сплачена, тобто має місце прострочення виконання грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
В силу ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею).
З огляду на положення ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 5.3 договору сторони погодили, що у випадку прострочення термінів оплати виконаних робіт замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,5% від суми недоплати за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.
Згідно приписів ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачена вищевказаною нормою сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.
Господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.
Суд перевірив правильність нарахування позивачем пені, 3% річних та інфляційних втрат і зазначає наступне.
З огляду на прострочку виконання відповідачем його грошового зобов'язання перед позивачем, нарахування позивачем пені, 3% річних та інфляційних втрат є правомірним.
Позивачем правильно визначено момент прострочки виконання грошового зобов'язання, періоди нарахування пені та 3% річних, враховано зменшення суми заборгованості в день здійснення часткової оплати.
Проте, згідно з розрахунком проведеним судом в системі ІПС "Законодавство", з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в сумі 5126,49 грн (за період з 29.05.2020 по 01.06.2020 - 163,67 грн (за період з 29.05.2020 по 01.06.2020 - 163,67 грн; за період з 23.06.2020 по 29.06.2020 - 313,97 грн; за період з 17.07.2020 по 21.12.2020 - 4144,26 грн; за період з 07.11.2020 по 21.12.2020 - 504,59 грн), тобто на 14,03 грн. менше від суми нарахованої позивачем та 3% річних в сумі 1271,40 (за період з 29.05.2020 по 01.06.2020 - 30,69 грн; за період з 23.06.2020 по 29.06.2020 - 78,49 грн; за період з 17.07.2020 по 21.12.2020 - 1036,07 грн; за період з 07.11.2020 по 21.12.2020 - 126,15 грн), тобто на 2,55 грн. менше від суми нарахованої позивачем.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач помилився в арифметичних розрахунках щодо нарахування пені та 3% річних, а тому в частині стягнення пені в розмірі 14,03 грн. та 3% річних в сумі 2,55 грн. позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Щодо нарахування позивачем інфляційних втрат суд зазначає наступне.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Таким чином, базою для нарахування інфляційних є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, що існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, за який розраховуються інфляційні, є час прострочення з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).
При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.
Якщо прострочення відповідачем виконання зобов'язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, у вигляді стягнення інфляційних втрат за такий місяць.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Судувід 24.04.2019 у справі № 910/5625/18, від 13.02.2019 у справі № 924/312/18.
Разом з цим, прострочення грошового зобов'язання відповідачем за період з 29.05.2020 по 01.06.2020 тривало менше місяця - 4 дні, у зв'язку з чим вимоги про стягнення інфляційних втрат за вказаний період в сумі 187,20 грн. задоволенню не підлягають.
Згідно з вірним арифметичним розрахунком, проведеним судом в системі ІПС “Законодавство”, з урахуванням рекомендацій викладених в листі Верховного Суду України від 03.04.1997р. № 362-97р, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати за період з 17.07.2020 по 21.12.2020 (серпень-грудень) та з 07.11.2020 по 21.12.2020 в сумі, яка перевищує заявлену до стягнення позивачем, отже, суд задовольняє інфляційні втрати в межах заявлених позовних вимог у зазначені періоди в сумі 2524,60 грн.
За наведених обставин та правових норм, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову АТ "Калуський завод будівельних машин". Судові витрати.
Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 ГПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи часткове задоволення позову на відповідача покладається судовий збір в сумі 2098,43 грн (пропорційно розміру задоволених позовних вимог).
Керуючись статтями 13, 73, 74, 80, 81, 86, 123, 129, 165, 232, 236, 237, 238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
задоволити частково позов Акціонерного товариства "Калуський завод будівельних машин" до Товариства з обмеженою відповідальністю "3 Бетони" про стягнення 123326,27 грн, з яких: 114200,00 грн. - основний борг, 5140,52грн - пеня, 1273,95 грн. - 3% річних, 2711,80 грн. - інфляційні втрати.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "3 Бетони", вул. Богдана Хмельницького, 109, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300 (ідентифікаційний код 32014894) на користь Акціонерного товариства "Калуський завод будівельних машин", вул. Богдана Хмельницького, 79, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300 (ідентифікаційний код 01267876) - основну заборгованість в сумі 114200,00 (сто чотирнадцять тисяч двісті гривень), пеню в сумі 5126,49 (п'ять тисяч сто двадцять шість гривень сорок дев'ять копійок), 3% річних в сумі 1271,40 (одна тисяча двісті сімдесят одна гривня сорок копійок), інфляційні втрати в сумі 2524,60 (дві тисячі п'ятсот двадцять чотири гривні шістдесят копійок) та судовий збір в сумі 2098,43 (дві тисячі дев'яносто вісім гривень сорок три копійки).
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В решті позову - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 23.03.2021.
Суддя Л.М. Неверовська