вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про закриття провадження у справі
23.03.2021м. ДніпроСправа № 904/2193/20
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Михайлової К.В.
та представників:
від позивача: Ушаков Е.В.;
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи-1: не з'явився;
від третьої особи-2: не з'явився;
від третьої особи-3: не з'явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Личкове" (с.Личкове, Магдалинівського району, Дніпропетровської області)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрне підприємство "Придніпровське" (м.Київ)
за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Комунального підприємства "Криничанське бюро технічної інвентаризації" (смт. Кринички, Криничанського району, Дніпропетровської області)
за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Олімпекс-Агро" (м. Київ)
за участю третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 (с. Личкове, Магдалинівського району, Дніпропетровської області)
про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 25.06.2019 та скасування запису про державну реєстрацію речового права
Суддя Фещенко Ю.В.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Личкове" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд:
- визнати недійсним договір оренди землі, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аграрне підприємство "Придніпровське" та громадянкою ОСОБА_1 , речове право за якою зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 25.06.2019 за № 32149654;
- скасувати реєстрацію речового права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 25.06.2019 за № 32149654;
- зобов'язати Комунальне підприємство "Криничанське бюро технічної інвентаризації" вчинити дії по (виключенню) скасуванню з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень запису про державну реєстрацію права оренди за Товариством з обмеженою відповідальністю "Аграрне підприємство "Придніпровське" на земельну ділянку площею 5,770 га, кадастровий номер 1222384000:01:001:0322;
- судові витрати покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрне підприємство "Придніпровське".
Позовні вимоги обґрунтовані наступним:
- 12.12.2010 Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Личкове" та громадянином ОСОБА_2 було укладено договір оренди земельної ділянки, предметом якого є оренда (користування) земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 5,770 га, кадастровий номер 1222384000:01:001:0322, розташованої на території Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області. Вказаний договір оренди було укладено строком на 10 років, починаючи з дати його державної реєстрації в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі у Магдалинівському відділі Дніпропетровської філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру 24.01.2012 за № 122230004000905 реєстратором відділу Держкомзему у Магдалинівському районі, тобто термін дії договору визначено до 24.01.2022, відповідно до пункту 2.3. договору;
- відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 31.03.2015, який зареєстровано в реєстрі за № 208, спадкоємцем земельної ділянки, що є предметом спірного договору оренди, є громадянка ОСОБА_1 ;
- з моменту набуття права власності на земельну ділянку в порядку спадкування громадянка ОСОБА_1 не заперечувала проти існування договору оренди, не ініціювала зміну, розірвання чи переукладення договору оренди землі і не зверталась з такими проханнями, отримувала оренду плату у встановленому розмірі та строки. Позивачем за весь час цільового користування земельною ділянкою жодного разу не було порушено істотних умов договору;
- розірвання договору оренди землі між позивачем та третьою особою - громадянкою ОСОБА_1 не відбувалося: акт прийому-передачі земельної ділянки не підписувався, угода про розірвання договору оренди земельної ділянки не укладалась;
- у листопаді 2018 року позивачем було запропоновано власнику земельної ділянки - громадянці ОСОБА_1 переукласти договір оренди землі на новий строк і громадянка ОСОБА_1 погодилась на вказану пропозицію, власноручно підписавши примірники договору оренди землі;
- після підписання договору оренди землі позивачем разом з необхідним пакетом документів було подано до державного реєстратора договір оренди землі для реєстрації речового права - права оренди за вказаним договором. У реєстрації вказаного речового права позивачу було відмовлено, у зв'язку з наявністю у відомостях Державного земельного кадастру інформації про зареєстрований договір оренди вказаної ділянки за Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Олімпекс-Агро". Для реєстрації речового права за позивачем необхідно було надати акт приймання-передачі (повернення) земельної ділянки, який мав би бути укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Олімпекс-Агро" та громадянкою ОСОБА_1 ;
- у жовтні 2019 року до позивача звернувся представник відповідача, повідомивши про необхідність виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки, належної громадянці ОСОБА_1 , для передачі у користування Товариству з обмеженою відповідальністю "Аграрне підприємство "Придніпровське";
- саме з вказаного звернення позивачу стало відомо про існування зареєстрованого речового права (право оренди) земельної ділянки громадянки ОСОБА_1 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Аграрне підприємство "Придніпровське". Дані обставини також було перевірено представником позивача за допомогою Інтернет-ресурсу Держгеокадастру та виявлено факт реєстрації 25.06.2019 за № 32149654 речового права - права оренди землі щодо земельної ділянки громадянки ОСОБА_1 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Аграрне підприємство "Придніпровське";
- даний факт унеможливлює здійснення державної реєстрації договору оренди землі, укладеного між власником та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Олімпекс-Агро", до закінчення строку дії попереднього договору укладеного між власником та позивачем.
Ухвалою суду від 19.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено її розгляд у підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження на 11.06.2020.
Від відповідача засобами електронного зв'язку надійшло клопотання (вх. суду №25330/20 від 10.06.2020), в якому він просить суд відкласти розгляд справи на інший день, у зв'язку із розповсюдженням коронавірусу та встановленням карантину.
У підготовче засідання 11.06.2020 з'явився представник позивача; представники відповідача та третіх осіб-1,2,3 у вказане засідання не з'явилися, при цьому, судом враховано відсутність в матеріалах справи відзиву на позовну заяву, продовження вказаного строку в силу пункту 4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України на строк дії карантину, а також наявність клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, яке було задоволено судом.
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 11.06.2020 підготовче засідання було відкладено на 09.07.2020.
Від відповідача надійшло клопотання (вх. суду № 30396/20 від 07.07.2020), в якому він просив суд відкласти розгляд справи на інший день, посилаючись на запровадження карантину.
Від відповідача надійшло клопотання (вх. суду № 30399/20 від 07.07.2020), в якому він просив суд зобов'язати позивача надати суду та сторонам по справі для огляду оригінал договору оренди земельної ділянки від 12.12.2010, посилаючись на те, що до позовної заяви додано копію договору оренди земельної ділянки від 12.12.2010, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ "Агрофірма "Личкове" та у відповідача виникає сумнів щодо існування такого договору.
Від третьої особи-2 надійшло клопотання (вх. суду № 30402/20 від 07.07.2020), в якому вона просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату та не розглядати справу без участі її представника, посилаючись на те, що 01.07.2020 ТОВ АФ "Олімпекс-Агро" звернулось до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області із листом про надання копії договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером № 1222384000:01:001:0322 (спірної земельної ділянки) та/або інформації про дату реєстрації, строк дії та номер реєстрації в державному реєстрі земель договору оренди земельної ділянки, а відповіді на лист ТОВ АФ "Олімпекс-Агро" не отримало.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. суду № 30404/20 від 07.07.2020), в якому він просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на наступне:
- ОСОБА_1 була ознайомлена з умовами договору оренди землі та підписала його особисто; про існування будь-яких інших укладених договорів оренди спірної земельної ділянки відповідача не повідомляла;
- державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов'язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав, з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації;
- станом на сьогоднішній день в Україні не існує єдиної бази, за допомогою якої можна встановити реєстрацію прав, які виникли та зареєстровані до 01.01.2013;
- відповідач ніяким чином не порушував право позивача, оскільки саме власник земельної ділянки звернувся до відповідача з пропозицією укласти договір оренди та запевнив, що земельна ділянка не перебуває в оренді.
У підготовче засідання 09.07.2020 з'явився представник позивача; представники відповідача та третіх осіб-1,2,3 у вказане засідання не з'явилися, при цьому, судом враховано відсутність в матеріалах справи відповіді на відзив на позовну заяву (направлення його лише 02.07.2020), продовження строку її подання в силу пункту 4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України на строк дії карантину, а також наявність клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.
Враховуючи наведені обставини, суд дійшов висновку про необхідність відкладення розгляду справи, оскільки суд позбавлений можливості вирішити питання, передбачені частиною 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України.
Так, враховуючи норми пункту 4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України щодо продовження процесуальних строків, ухвалою суду від 09.07.2020 підготовче засідання було відкладено на 05.08.2020.
Від позивача засобами електронного зв'язку надійшло клопотання (вх. суду № 34669/20 від 30.07.2020), в якому він просив суд забезпечити участь його представника в судовому засіданні 05.08.2020 в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 30.07.2020 відмовлено у задоволенні вказаного клопотання, у зв'язку з відсутністю технічної можливості (зайнятістю залів судового засідання, облаштованих засобами для проведення відеоконференцій).
Від третьої особи-2 засобами електронного зв'язку надійшло клопотання (вх. суду №35425/20 від 04.08.2020), в якому вона просила суд відкласти розгляд справи на іншу дату та розгляд справи без участі її представника не здійснювати, у зв'язку з тим, що 01.07.2020 третя особа-2 звернулось до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області із листом про надання копії договору оренди земельної ділянки та інформації про дату реєстрації, строк дії та номер реєстрації в державному реєстрі земель договору оренди земельної ділянки, а відповіді на лист ТОВ АФ "Олімпекс-Агро" станом на 04.08.2020 не отримало.
Від третьої особи надійшло клопотання (вх. суду № 35483/20 від 05.08.2020), в якому вона просила суд відкласти розгляд справи на інший день, посилаючись на запровадження карантину.
У підготовче засідання 05.08.2020 з'явився представник позивача; представники відповідача та третіх осіб-1,2,3 у вказане засідання не з'явилися, при цьому, судом враховано відсутність в матеріалах справи відповіді на відзив на позовну заяву, продовження строку її подання в силу пункту 4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України на строк дії карантину, а також наявність клопотання третьої особи про відкладення розгляду справи, яке було задоволено судом.
Враховуючи наведені обставини, суд дійшов висновку про необхідність відкладення розгляду справи, оскільки суд позбавлений можливості вирішити питання, передбачені частиною 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України.
Так, враховуючи норми пункту 4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України щодо продовження процесуальних строків, ухвалою суду від 05.08.2020 підготовче засідання було відкладено на 08.09.2020 в межах розумного строку.
Від третьої особи надійшло клопотання (вх. суду № 41372/20 від 08.09.2020), в якому вона просила суд витребувати від Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області наступні документи: книгу записів державної реєстрації договорів оренди землі в частині записів про реєстрацію Договору оренди землі, укладеного між ТОВ АФ "Олімпекс-Агро" та спадкодавцем ОСОБА_1 ОСОБА_2 з кадастровим номером 1222384000:01:001:0322, площею 5,770 га, розташованої на території Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області та завірену належним чином копію договору оренди землі, укладеного між ТОВ АФ "Олімпекс-Агро" та спадкодавцем ОСОБА_1 ОСОБА_2 з кадастровим номером 1222384000:01:001:0322, площею 5,770 га, розташованої на території Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області. Вказане клопотання обґрунтовано наступним:
- у 2010-2012 році між ТОВ АФ "Олімпекс-Агро" та спадкодавцем ОСОБА_1 - ОСОБА_2 був укладений Договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1222384000:01:001:0322, площею 5,770 га, розташованої на території Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області;
- 01.07.2020 оскільки примірник Договору оренди на підприємстві не зберігся ТОВ АФ "Олімпекс-Агро" звернулось до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровської області із заявою вих. № 1 від 01.07.2020 про надання примірника даного договору та інформацію (довідку) про дату реєстрації, строк дії та номер реєстрації в державному реєстрі;
- станом на 07.09.2020 письмової відповіді від ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровської області так і не надійшло;
- до 2013 року договори оренди землі реєструвалися центрами Державного земельного кадастру та записи про реєстрацію вносилися до книги записів державної реєстрації договорів оренди землі;
- з метою повного та всебічного розгляду справи, існує необхідність витребувати книгу записів про реєстрацію та інші документи, які доводять існування договору оренди землі, який був укладений між ТОВ АФ "Олімпекс-Агро" та ОСОБА_2 .
У підготовче засідання 08.09.2020 з'явилися представники позивача, відповідача та третьої особи-2; представники третіх осіб-1,3 у вказане засідання не з'явилися, причин нез'явлення суду не повідомили, про дату та час розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про вручення ухвали суду третій особі-1 - 13.08.2020 (а.с.36-37 у томі 2) та третій особі-3 - 08.08.2020 (а.с.29, 35 у томі 2).
У вказаному судовому засіданні було оглянуто оригінал договору оренди земельної ділянки від 12.12.2010.
Також у вказаному засіданні було розглянуто клопотання про витребування доказів, за наслідками чого ухвалою суду від 08.09.2020 підготовче засіданні було відкладено на 01.10.2020 та витребувано у Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області наступні документи: книгу записів державної реєстрації договорів оренди землі в частині записів про реєстрацію Договору оренди землі, укладеного між ТОВ АФ "Олімпекс-Агро" та спадкодавцем ОСОБА_1 ОСОБА_2 з кадастровим номером 1222384000:01:001:0322, площею 5,770 га, розташованої на території Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області та завірену належним чином копію договору оренди землі, укладеного між ТОВ АФ "Олімпекс-Агро" та спадкодавцем ОСОБА_1 ОСОБА_2 з кадастровим номером 1222384000:01:001:0322, площею 5,770 га, розташованої на території Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області. У зв'язку з тим, що зазначена інформація має суттєве значення для повного і всебічного розгляду справи.
Від Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області надійшло клопотання (вх. суду № 45070/20 від 28.09.2020), в якому він просив суд долучити до матеріалів справи лист відділу у Магдалинівському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 25.09.2020 № 1017/408-20 та витяг із книги записів державної реєстрації договорів оренди землі в частині записів реєстрації договору оренди земельної ділянки, укладеного 12.12.2010 між громадянином ОСОБА_2 та ТОВ АФ "Личкове", з кадастровим номером 1222384000:01:001:0322, площею 5,770, терміном на 10 років, який зареєстрований Магдалинівським відділом Дніпропетровської філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" від 24.01.2012 за №122230004000905, а також зазначив наступне:
- за інформацією відділу у Магдалинівської районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області до Книги реєстрації договорів оренди внесено запис про реєстрацію договору оренди земельної ділянки, укладеного 12.12.2010 між громадянином ОСОБА_2 та ТОВ "АФ "Личкове", з кадастровим номером 1222384000:01:001:0322, площею 5,770 терміном на 10 років. Даний договір оренди земельної ділянки зареєстровано Магдалинівським відділом Дніпропетровської філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" від 24.01.2012 за №122230004000905;
- відповідно до Книги реєстрації договорів оренди інформація щодо запису реєстрації Договору оренди землі, укладеного між ТОВ АФ "Олімпекс-Агро" та спадкодавцем ОСОБА_1 ОСОБА_2 з кадастровим номером 1222384000:01:001:0322, площею 5,770, розташованої на території Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області - відсутня. Вказаний вище договір у Відділі у Магдалинівському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області - не значиться (а.с.63 у томі 2).
Від третьої особи-2 засобами електронного зв'язку надійшло клопотання (вх. суду №45783/20 від 01.10.2020), в якому вона просить суд відкласти розгляд справи на інший день, у зв'язку з відрядженням її представника.
У підготовче засідання 01.10.2020 з'явився представник позивача; представники відповідача та третіх осіб-1,2,3 у вказане засідання не з'явилися, при цьому, судом відзначено всі учасники справи повідомлені про день, час та місце розгляду справи належним чином, зокрема: відповідач та третя особа-2, оскільки їх представники приймали участь у попередньому судовому засіданні (а.с.52 у томі 2); треті особи-1,2, оскільки відповідно до наявних в матеріалах справи поштових повідомлень, отримали ухвалу суду від 08.09.2020, а саме: третя особа-1 - 15.09.2020 (а.с.62 у томі 2) та третя особа-3 - 15.09.2020 (а.с.60 у томі 2).
Судом було відзначено, що 28.09.2020 до матеріалів справи були долучені додаткові докази, а також повідомлені нові обставини, які потребують висловлення правової позиції кожним з учасників справи.
Отже, з метою надання можливості ознайомленні із долученими Головноим управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області доказами, а також надання пояснень щодо їх змісту та повідомлених обставин, ухвалою суду від 01.10.2020 підготовче засідання було відкладено на 20.10.2020 в межах розумного строку.
Від третьої особи-2 засобами електронного зв'язку надійшло клопотання (вх. суду №49290/20 від 20.10.2020), в якому вона просила суд відкласти розгляд справи на інший день, у зв'язку із зайнятістю її представника в іншому судовому засіданні.
Від відповідача засобами електронного зв'язку надійшло клопотання (вх. суду №49297/20 від 20.10.2020), в якому він просив суд зупинити провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області по справі № 170/1462/20, посилаючись на наступне:
- 06.10.2020 відповідач звернувся до Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 про визнання договору оренди, укладеного між ТОВ "Агрофірмою Личкове" та ОСОБА_2 від 12.12.2010 недійсним та розгляд справи призначено на 06.11.2020;
- ТОВ "Аграрне підприємство "Придніпровське" вважає, що саме ОСОБА_1 порушила його право на користування земельною ділянкою, оскільки уклала з відповідачем договір оренди спірної земельної ділянки, при цьому повідомила про нібито існуючий договір, який ТОВ "Аграрне підприємство "Придніпровське" вважає недійсним та нечинним.
У підготовче засідання 20.10.2020 з'явилися представники позивача та відповідача; представники третіх осіб-1,2,3 у вказане засідання не з'явилися, при цьому, судом враховано наявність клопотання третьої особи-2 про відкладення розгляду справи; інші учасники причин нез'явлення суду не повідомили, про дату та час розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення (а.с.77-80 у томі 2).
Представник відповідача у підготовчому засіданні 20.10.2020 заявив усне клопотання про надання йому часу для ознайомлення з матеріалами справи, а саме: відповіддю та документами, наданими Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області. Вказане клопотання було задоволено судом.
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 20.10.2020 підготовче засідання було відкладено на 04.11.2020 в межах розумного строку.
Від позивача надійшли письмові пояснення (вх. суду № 4934/20 від 20.10.2020), в яких він зазначив про наявність "подвійної реєстрації" права оренди однієї земельної ділянки за різними особами. Також позивач наголошував на тому, що підприємства відповідача та третьої особи-2 мають одних власників і що договір оренди з гр. ОСОБА_1 було переоформлено з одного підприємства на інше, шляхом припинення договору з ТОВ "АФ "Олімпекс-Агро" та реєстрації права оренди за ТОВ "Аграрне підприємство "Придніпровське". Вказані дії та факти, що стали відомі з інформації відділу Держгеокадастру, на думку позивача, свідчать про ймовірні шахрайські дії відповідача та третьої особи-2 в частині подання недостовірних документів для реєстрації припинення договору оренди землі, якого фактично не існувало, а також свідчить про порушення чинного законодавства державним реєстратором, який без належної перевірки даних щодо користувачів земельної ділянки здійснив реєстрацію припинення права оренди за неіснуючим договором оренди та права оренди за договором з відповідачем, який фактично зареєстрований за наявності іншого чинного договору оренди земельної ділянки, укладеного з позивачем, тобто "подвійна" реєстрація права оренди щодо однієї і тієї ж земельної ділянки є очевидною. Стосовно виплати орендної плати гр. ОСОБА_1 відповідачем, позивач просив звернути увагу суду на те, що орендна плата була виплачена 04.06.2020, тобто вже під час судового розгляду справи і не може братись до уваги в якості аргументу щодо законності договору оренди, укладеного відповідачем з власником землі. Крім того, як зазначалось позивачем у позовній заяві, Товариство протягом дії договору оренди земельної ділянки своєчасно і у повному обсязі сплачувало оренду плату за користування земельною ділянкою, докази чого підтверджуються відповідними документами, доданими до матеріалів справи. З огляду на позовну заяву позивача, договір оренди земельної ділянки між ТОВ "Агрофірма "Личкове" та гр. ОСОБА_2 - спадкодавцем ОСОБА_1 , укладений строком на 10 років і, з огляду на дату його реєстрації 24.01.2012, він діє до 24.01.2022. З дати реєстрації вказаного договору оренди земельна ділянка перебуває у користуванні позивача, яким належним чином виконуються всі договірні зобов'язання, у тому числі щодо своєчасної та у повному обсязі сплати орендної плати, а також сплачуються податки і збори з доходів власника землі, тобто із сум орендної плати, та податки за користування земельною ділянкою, що відображено у звітності Товариства з податку на доходи фізичних осіб та у звітності сільськогосподарського товаровиробника (податковій декларації платника єдиного податку четвертої групи).
Підготовче засідання, призначене на 04.11.2020, не відбулось, у зв'язку з направленням судді для прийняття участі у підготовці суддів місцевих господарських судів з 02 листопада по 06 листопада 2020 року включно, про що було повідомлено учасників справи телефонограмами від 03.11.2020 та листами від 04.11.2020.
В подальшому, ухвалою суду від 11.11.2020 підготовче засідання було призначено на 09.12.2020.
Від третьої особи-2 засобами електронного зв'язку надійшло клопотання (вх. суду №51793/20 від 03.11.2020), в якому вона просила суд відкласти розгляд справи на інший день, у зв'язку із відрядженням її представника.
Представники позивача, відповідача та третіх осіб-1,2,3 у підготовче засідання 09.12.2020 не з'явилися, причин нез'явлення позивач, відповідач та треті особи-1,3 суду не повідомили.
Судом було зауважено, що в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення всіх учасників справи про дату, час та місце судового засідання.
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 09.12.2020 підготовче засідання було відкладено на 11.01.2021 в межах розумного строку.
Від третьої особи-2 засобами електронного зв'язку надійшло клопотання (вх. суду №753/21 від 11.01.2021), в якому вона просила суд відкласти розгляд справи на інший день, у зв'язку із запровадженням карантину.
Від відповідача засобами електронного зв'язку надійшло клопотання (вх. суду №826/21 від 11.01.2021), в якому він просив суд відкласти розгляд справи на інший день, у зв'язку із зайнятістю його представника в іншому судовому засіданні.
У підготовче засідання 11.01.2021 з'явився представник позивача, представники відповідача та третіх осіб-1,2,3 у вказане засідання не з'явилися, про день, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується:
- щодо відповідача та третьої особи-2 - поданими ними клопотаннями про відкладення розгляду справи, а саме: вх. суду №826/21 від 11.01.2021 (відповідач) та вх. суду №753/21 від 11.01.2021 (третя особа-2);
- щодо третіх осіб-1,3 - отриманими протягом всього періоду розгляду справи судом ухвал суду, з яких вбачається, що треті особи-1,3 обізнані про наявність даного судового провадження (постанова Верховного Суду від 22.01.2020 у справі № 911/572/19), але у жодне з 5-ти проведених засідань до суду не з'явилися, причин нез'явлення суду не повідомляли. При цьому, суд зазначає, що учасники судового провадження, безвідносно до отримання/неотримання поштової кореспонденції, в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, про що неодноразово наголошував Європейський суд з прав людини, зокрема, у рішенні від 03.04.2008 по справі "Пономарьов проти України", рішенні від 26.04.2007 по справі "Олександр Шевченко проти України", рішенні від 14.10.2003 по справі "Трух проти України". Суд наголошує на тому, що вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов'язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 зі справи "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 910/5187/19, від 24.03.2020 у справі 904/1975/19.
У підготовчому засіданні 11.01.2021 судом, відповідно до вимог статті 182 Господарського процесуального кодексу України, були здійснені всі дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
У зв'язку з виконанням завдань підготовчого провадження, ухвалою суду від 11.01.2021 було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті у судовому засіданні на 03.02.2021.
Підготовче засідання 03.02.2021 не відбулось, у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному з 28.01.2021 по 22.02.2021 включно.
Від третьої особи-2 надійшла заява (вх. суду № 5540/21 від 02.02.2021), в якій він просив суд відкласти розгляд справи, посилаючись на запровадження карантину.
Від відповідача надійшла заява (вх. суду № 5548/21 від 02.02.2021), в якій він просив суд відкласти розгляд справи, посилаючись на зайнятість його представника в іншому судовому процесі.
Ухвалою суду від 23.02.2021 судове засідання було призначено в межах розумного строку на 23.03.2021.
Від третьої особи-2 надійшло клопотання (вх. суду № 5540/21 від 02.02.2021), в якому він просив суд забезпечити участь його представника в судовому засіданні 23.03.2021 в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 22.03.2021 у задоволенні вказаного клопотання було відмовлено, у зв'язку з відсутністю технічної можливості провести судове засідання 23.03.2021 в режимі відеоконференції поза межами приміщення за допомогою системи EasyCon у зв'язку з наявністю справ, призначених до розгляду у залах Господарського суду Дніпропетровської області на 23.03.2021 об 11:00 год. (зайнятістю залів судових засідань облаштованих відповідними технічними засобами).
Від відповідача надійшла заява (вх. суду № 14349/21 від 23.03.2021), в якій він просив суд відкласти розгляд справи, посилаючись на зайнятість його представника в іншому судовому процесі.
У судове засідання 23.03.2021 з'явився представник позивача; представники відповідача та третіх осіб-1,2,3 у вказане засідання не з'явилися, причин неявки суду треті особи не повідомили; про дату, час та місце судового засідання відповідач та треті особи-1,2,3 були повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями.
Враховуючи фактичне повідомлення відповідача та третіх осіб-1,2,3 про судове засідання більше, ніж за 5 днів до судового засідання, суд дійшов висновку про їх належне повідомлення про день, час та місце розгляду справи.
Розглянувши подане відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи, суд вважає за необхідне відмовити у його задоволенні, з огляду на таке:
- клопотання аналогічного змісту заявлялися відповідачем декілька разів;
- відповідачем не наведено аргументів щодо неможливості заміни вказаного представника іншим;
- з матеріалів справи вбачається, що відповідач неодноразово подавав клопотання про відкладення розгляду справи, мотивуючи їх запровадженням Кабінетом Міністрів України на території України карантинних заходів, зайнятістю його представника в іншому судовому процесі та іншими обставинами;
- судом задовольнялися раніше подані клопотання відповідача та третьої особи-2 про відкладення розгляду справи та відкладався розгляд справи, з огляду на запровадження карантину, а також те, що від відповідача не надходив відзив на позовну заяву, та враховуючи положення Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, строк для їх подачі станом на момент розгляду таких клопотань - не закінчився;
- статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Стаття 27 Конституції України передбачає, що обов'язок держави - захищати життя людини;
- разом з тим, у відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів;
- за приписами статті 129 Конституція України, статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якої кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом;
- відкладення розгляду справи є правом суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 Господарського процесуального кодексу України).
- відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (з урахуванням змін і доповнень) судочинство в Україні здійснюється і в умовах карантину;
- окрім цього, згідно з частиною 4 статті 197 Господарського процесуального кодексу України (із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 30.03.2020 №540-ІХ) під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" або Державною судовою адміністрацією України;
- на виконання Закону України від 30.03.2020 № 540-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" та відповідно до пункту 10 частини 1 статті 152, частини 5 статті 153 Закону України "Про судоустрій і статус судів" Державна судова адміністрація України наказом від 08.04.2020 №169 затвердила Порядок роботи з технічними засобами відеоконференцзв'язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду;
- тобто, відповідач та третя особа-2, бажаючи взяти участь у судовому засіданні, проте позбавлені такої можливості у зв'язку з карантинними заходами чи іншими обставинами, відповідно до приписів статті 197 Господарського процесуального кодексу України мали право взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні суду, а також поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду може бути здійснено за допомогою системи відеоконференцзв'язку "EаsyCon";
- проте відповідного клопотання ні відповідачем ні третьою особою заявлено не було;
- матеріали справи містять докази повідомлення учасників справи про дату, час та місце проведення судового засідання. Участь представників учасників у засіданні суду є правом, а не їх обов'язком, виходячи зі змісту статей 202, 216 Господарського процесуального кодексу України;
- судом враховано, що в клопотанні відповідача не наведено обставин, існування яких об'єктивно могло перешкодити чи унеможливити проведення підготовчого засідання за наявними матеріалами справи без участі їх представників, розгляд справи вже сім разів відкладався, в тому числі, за клопотанням відповідача та третьої особи;
- відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій;
- а тому, враховуючи тимчасовий характер вжитих державою заходів для запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та пом'якшення карантинних заходів, оскільки суди в період карантину не припинили свою діяльність та продовжують здійснювати правосуддя, господарський суд, з урахуванням принципу розумності строків розгляду справи судом, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), зважаючи на те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання; з огляду на відсутність клопотань відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів тощо, крім того, розгляд справи вже неодноразово відкладався за клопотанням відповідача та третьої особи, господарський суд вважає можливим провести судове засідання без участі представників відповідача та третіх осіб-1,2,3.
З огляду на все вищевикладене, а також те, що провадження у даній справі відкрито 19.05.2020 (понад десять місяців назад), що свідчить про те, що задоволення в черговий раз поданиого відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи призведе до порушення розумних строків вирішення даного спору.
Аналогічні висновки щодо розгляду клопотань учасників справи про відкладення розгляду справи через запровадження карантину наведені у постановах Верховного Суду від 28.04.2020 у справі № 910/10553/18, від 15.05.2020 у справі № 17/32Є, від 26.05.2020 у справі № 1-24-7-5/297-06-7817, від 27.05.2020 у справі № 5011-74/9393-2012, від 28.05.2020 у справі № 910/2231/17.
Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Суд вважає, що відповідач та треті особи-1,2,3 не скористалися своїм правом на участь у судовому засіданні їх представників та вважає можливим провести судове засідання за відсутності їх представників.
В даному випадку підстави для відкладення розгляду справи чи оголошення перерви у судовому засіданні, визначені статтями 183 та 202 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.
Суд керується завданням господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Личкове" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд:
- визнати недійсним договір оренди землі, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аграрне підприємство "Придніпровське" та громадянкою ОСОБА_1 , речове право за якою зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 25.06.2019 за № 32149654;
- скасувати реєстрацію речового права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 25.06.2019 за № 32149654;
- зобов'язати Комунальне підприємство "Криничанське бюро технічної інвентаризації" вчинити дії по (виключенню) скасуванню з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень запису про державну реєстрацію права оренди за Товариством з обмеженою відповідальністю "Аграрне підприємство "Придніпровське" на земельну ділянку площею 5,770 га, кадастровий номер 1222384000:01:001:0322;
- судові витрати покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрне підприємство "Придніпровське".
Позовні вимоги обґрунтовані наступним:
- 12.12.2010 Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Личкове" та громадянином ОСОБА_2 було укладено договір оренди земельної ділянки, предметом якого є оренда (користування) земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 5,770 га, кадастровий номер 1222384000:01:001:0322, розташованої на території Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області. Вказаний договір оренди було укладено строком на 10 років, починаючи з дати його державної реєстрації в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі у Магдалинівському відділі Дніпропетровської філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру 24.01.2012 за № 122230004000905 реєстратором відділу Держкомзему у Магдалинівському районі, тобто термін дії договору визначено до 24.01.2022, відповідно до пункту 2.3. договору;
- відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 31.03.2015, який зареєстровано в реєстрі за № 208, спадкоємцем земельної ділянки, що є предметом спірного договору оренди, є громадянка ОСОБА_1 ;
- з моменту набуття права власності на земельну ділянку в порядку спадкування громадянка ОСОБА_1 не заперечувала проти існування договору оренди, не ініціювала зміну, розірвання чи переукладення договору оренди землі і не зверталась з такими проханнями, отримувала оренду плату у встановленому розмірі та строки. Позивачем за весь час цільового користування земельною ділянкою жодного разу не було порушено істотних умов договору;
- розірвання договору оренди землі між позивачем та третьою особою - громадянкою ОСОБА_1 не відбувалося: акт прийому-передачі земельної ділянки не підписувався, угода про розірвання договору оренди земельної ділянки не укладалась;
- у листопаді 2018 року позивачем було запропоновано власнику земельної ділянки - громадянці ОСОБА_1 переукласти договір оренди землі на новий строк і громадянка ОСОБА_1 погодилась на вказану пропозицію, власноручно підписавши примірники договору оренди землі;
- після підписання договору оренди землі позивачем разом з необхідним пакетом документів було подано до державного реєстратора договір оренди землі для реєстрації речового права - права оренди за вказаним договором. У реєстрації вказаного речового права позивачу було відмовлено, у зв'язку з наявністю у відомостях Державного земельного кадастру інформації про зареєстрований договір оренди вказаної ділянки за Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Олімпекс-Агро". Для реєстрації речового права за позивачем необхідно було надати акт приймання-передачі (повернення) земельної ділянки, який мав би бути укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Олімпекс-Агро" та громадянкою ОСОБА_1 ;
- у жовтні 2019 року до позивача звернувся представник відповідача, повідомивши про необхідність виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки, належної громадянці ОСОБА_1 , для передачі у користування Товариству з обмеженою відповідальністю "Аграрне підприємство "Придніпровське";
- саме з вказаного звернення позивачу стало відомо про існування зареєстрованого речового права (право оренди) земельної ділянки громадянки ОСОБА_1 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Аграрне підприємство "Придніпровське". Дані обставини також було перевірено представником позивача за допомогою Інтернет-ресурсу Держгеокадастру та виявлено факт реєстрації 25.06.2019 за № 32149654 речового права - права оренди землі щодо земельної ділянки громадянки ОСОБА_1 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Аграрне підприємство "Придніпровське";
- даний факт унеможливлює здійснення державної реєстрації договору оренди землі, укладеного між власником та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Олімпекс-Агро", до закінчення строку дії попереднього договору укладеного між власником та позивачем.
Господарський суд вважає, що даний спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, з огляду на таке.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
У статтях 5, 7 та 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" зазначено, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.\
Для визначення юрисдикції цього спору визначальне значення мають: 1) статус сторін спору; 2) особливості майна, щодо прав на яке виник спір; 3) мета та характер реалізації цих прав сторонами спору, а не формальні ознаки зазначення в договорі назви сторони.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
При цьому визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи.
Позивач заявив до господарського суду позов до юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрне підприємство "Придніпровське", за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Комунального підприємства "Криничанське бюро технічної інвентаризації"; за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Олімпекс-Агро" та за участю третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 , в якому просив визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 25.06.2019 та скасувати запис про державну реєстрацію речового права.
У позовній заяві зазначено, що приватноправовий характер вказаного спору позивачем визначено відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16.
Зокрема, у постанові від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16 Велика Палата Верховного Суду зробила такі висновки про застосування норм права. Спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим. А тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб'єктного складу сторін. Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано.
Згідно із частиною 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Отже, загальні суди не мають чітко визначеної предметної юрисдикції та розглядають справи, що виникають із земельних правовідносин, за винятком тих, розгляд яких визначений в порядку іншого судочинства.
Зокрема, відповідно до пункту 6 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.
Отже, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на землю, реєстрації або обліку прав на землю, яка (права на яку) є предметом спору, сторонами яких є юридичні особи та фізичні особи - підприємці, розглядаються в порядку господарського судочинства, а інші - за правилами цивільного судочинства.
Як убачається з предмета і підстав позову, заявлених позивачем, останній взяв в оренду у власника (фізичної особи) земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільсько-господарського виробництва. Під час дії договору оренди, як стверджує позивач, ця фізична особа (власник, орендодавець) (його спадкоємець) уклала договір оренди з відповідачем про надання йому права користування цією ж самою земельною ділянкою і таке право було зареєстроване 25.06.2019 за № 32149654. Внаслідок цього було допущено одночасне існування державної реєстрації декількох прав оренди на одну й ту саму земельну ділянку, чим порушено права позивача на орендовану земельну ділянку.
Отже, позивач звернувся до суду за захистом свого права користування земельною ділянкою, яке було порушено власником цієї земельної ділянки (третьою особою-3) та відповідачем (Товариством з обмеженою відповідальністю "Аграрне підприємство "Придніпровське"), шляхом укладення ними договору оренди цієї ж самої земельної ділянки.
Оскільки позивач оспорює спільні дії власника цієї земельної ділянки (третьої особи-3) та відповідача, то предмет спору, як і результат його вирішення, безпосередньо стосується прав і обов'язків не тільки відповідача, а й фізичної особи - власника земельної ділянки. Отже, належними сторонами справи у цьому спорі є позивач, відповідач та власник земельної ділянки, який є стороною (орендодавцем, власником) договорів, укладених з позивачем та відповідачем.
Зазначений власник земельної ділянки є фізичною особою, яка не має статусу підприємця, що сторонами не заперечується. Саме з цих підстав справа у цьому спорі не відноситься до юрисдикції господарських судів відповідно до пункту 6 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України та має розглядатись за правилами цивільного судочинства.
Аналогічні висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 920/40/19.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Відповідно до частини 2 статті 231 Господарського процесуального кодексу України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
Так, у відповідності до частини 2 статті 231 Господарського процесуального кодексу України слід роз'яснити позивачу, що заявлені ним вимоги підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.
Щодо розподілу судових витрат по справі суд зазначає таке.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2020 рік" встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2020 року складає 2 102 грн. 00 коп.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду:
- позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102 грн. 00 коп.) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (735 700 грн. 00 коп.);
- позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, за подання позовної заяви позивачем відповідно до платіжних доручень № 37 він 14.04.2020 та № 70 від 06.05.2020 було сплачено судовий збір в сумі 6 306 грн. 00 коп.
В той же час, відповідно до пункту 4 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
При цьому, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. У випадках, установлених пунктом 1 частини 1 цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю (частина 2 статті 7 Закону України "Про судовий збір").
Враховуючи викладене, суд вважає за доцільне в порядку, визначеному частиною 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", повернути позивачу сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір у розмірі 6 306 грн. 00 коп., оскільки провадження у справі закривається з підстави, яка не віднесена до виключень, зазначених в пункті 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", що, відповідно, є причиною для повернення судового збору позивачу.
На підставі викладеного, керуючись 2, 3, 20, 46, 73 - 79, 86, 91, 129, 130, 231-235, 254-257 Господарського процесуального кодексу України, суд
Закрити провадження у справі № 904/2193/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Личкове" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрне підприємство "Придніпровське"; за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Комунального підприємства "Криничанське бюро технічної інвентаризації"; за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Олімпекс-Агро"; за участю третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 25.06.2019 та скасування запису про державну реєстрацію речового права.
Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Личкове", що заявлені ним вимоги підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Личкове" (51140, Дніпропетровська область, Магдалинівський район, село Личкове, вулиця Комарова, 94 А; ідентифікаційний код 36679474) з Державного бюджету України судовий збір у сумі 6 306 грн. 00 коп., сплачений згідно з платіжними дорученнями № 37 він 14.04.2020 та № 70 від 06.05.2020, оригінали яких знаходяться в матеріалах справи.
Дана ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, тобто з 23.03.2021.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали підписаний - 23.03.2021.
Суддя Ю.В. Фещенко