ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 39/5626.04.10
За позовом Закритого акціонерного товариства фірма "Фундамент"
до Закритого акціонерного товариства "Побутрембуд"
про стягнення 58234,01 грн.
Суддя Гумега О.В.
Представники :
Від позивача Пузир С.М. -представник за довіреністю № 227 від 18.02.2010 р.
Від відповідача Остапчук Ю.О. - представник за довіреністю № б/н від 01.03.2010 р.
Закрите акціонерне товариство фірма "Фундамент" (позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства "Побутрембуд" про стягнення 58234,01 грн. на підставі Договору № 62-08 від 09.09.2008 року на виконання робіт по улаштуванню паль при будівництві житлових будинків та об»єктів соціально -побутової сфери по проспекту академіка Глушкова (Касіяна) в Голосіївському районі м. Києва. ТП на ділянці № 33, з яких: 50767,74 грн. основного боргу, 5132,24 грн. штрафних санкцій на підставі п. 7.6 даного договору за період 426 днів (з 11.10.2008 р. по 10.12.2009 р.) та 1523,03 грн. трьох відсотків річних за період 1 рік.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов Договору № 62-08 від 09.09.2008 року позивач виконав для відповідача підрядні роботи згідно акту приймання виконаних підрядних робіт (форма № КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт (форма № КБ-3) за вересень 2008 р., проте, останній зобов'язання по оплаті спірних робіт за вказаний період не виконав.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2010 р. порушено провадження у справі № 39/56 та призначено справу до розгляду на 22.03.2010 р. о 11:50 год.
Представник позивача в судовому засіданні подав усне клопотання про залучення доказів до матеріалів справи. Судом клопотання задоволено, до матеріалів справи залучені копії наступних документів: витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців серії АД № 246525 щодо відповідача станом на 17.03.2010 р., витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців серії АД № 246527 щодо позивача станом на 17.03.2010 р., свідоцтво серії А01 № 258553 та довідка АА № 000557 з ЄДРПОУ позивача, довідка про наявність банківських рахунків у позивача в ПАТ Промінвестбанк № 01-04/528 від 16.03.2010 р., а також акт приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2008 р. на суму 51332,40 грн. (форма № КБ-2в).
Представник відповідача в судове засідання 22.03.2010 р. не з"явився, вимоги ухвали суду від 04.03.2010 р. не виконав, відзив на позовну заяву з підтверджуючими документами на виконання вимог вищезазначених ухвал суду не подав і не надіслав, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому порядку.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2010 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 09.04.2010 о 09:10 год.
Представник позивача в судовому засіданні 09.04.2010 р. заявлені позовні вимоги підтримав повністю, надав суду пояснення по справі.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, ціна позову у позовах про стягнення грошей визначається стягуваною сумою та сумою неустойки (штраф, пеня).
Частиною 3 ст. 55 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що ціну позову вказує позивач. У випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею.
У позовній заяві позивач визначив загальну суму боргу (ціну позову) у розмірі 58234,01 грн. При цьому вимога про стягнення фактично складає 57423,01 грн. (50767,74 грн. основного боргу, 5132,24 грн. штрафних санкцій та 1523,03 грн. трьох відсотків річних).
Таким чином, позивач неправильно зазначив ціну позову, а тому у відповідності до ч. 3 ст. 55 Господарського процесуального кодексу України вона визначається суддею у розмірі 57423,01 грн.
Саме із вищезазначеної ціни позову позивачем сплачено держмито за подання позову платіжним дорученням № 376 від 19.02.2010 р. на суму 575,00 грн.
Представник відповідача в судове засідання 09.04.2010 р. з»явився, однак відзив на позов з підтверджуючими документами на виконання вимог ухвал суду від 04.03.2010 р. та від 22.03.2010 р. не подав і не надіслав. В судовому засіданні представник відповідача усно позовні вимоги як в частині основного боргу, так і в частині нарахування штрафних санкцій та 3 % річних визнав повністю.
В судовому засіданні 09.04.2010 р., на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 26.04.2010 р. о 14:00 год.
Представник позивача в судовому засіданні 26.04.2010 р. позовні вимоги підтримав повністю.
В судовому засіданні, призначеному на 26.04.2010 р,. за згодою представників сторін оголошувалися вступна та резолютивна частини рішення.
Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не подано.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва
09.09.2008 р. між Закритим акціонерним товариством фірма "Фундамент" (позивач), визначеним як Субпідрядник, та Закритим акціонерним товариством "Побутрембуд" (відповідач), визначеним як Генпідрядник, було укладено Договір № 62-08 на виконання робіт по улаштуванню паль при будівництві житлових будинків та об»єктів соціально -побутової сфери (надалі -будівельно -монтажні роботи) по проспекту академіка Глушкова (Касіяна) в Голосіївському районі м. Києва. ТП на ділянці № 33 (надалі -Договір).
Відповідно до п. 1.2 Договору, загальна вартість робіт по улаштуванню буроін»єкційних паль пальового поля ф420 мм з урахуванням вартості всіх необхідних матеріалів, в тому числі армокаркасів та просвічування 6-ти паль складає 51332,40 грн. (з ПДВ).
Згідно п. 2.1 Договору передбачено, що розрахунки за виконані Субпідрядником роботи здійснюються Генпідрядником відповідно до договору на підставі Актів про виконання робіт (форма КБ-2в), Довідки про виконання робіт (форма КБ-3), підписаних уповноваженими представниками сторін. Кожного місяця Субпідрядник передає форми КБ-2в та КБ-3 для підписання Генпідрядником до кінця звітного місяця.
Сторони також узгодили, що оплата виконаних робіт здійснюється Генпідрядником не пізніше 10 числа наступного місяця після звітного (п. 2.2 Договору).
Кінцеві розрахунки повинні здійснюватись протягом 10 банківських днів з моменту закінчення робіт і підписання Акту прийому -передачі виконаних робіт, який підтверджує виконання обсягу робіт, передбаченого цим Договором та складається на підставі підписаної сторонами Довідки про виконання робіт (форма КБ-3) (п. 2.3 Договору).
Пунктом 2.4 Договору визначено розмір оплати послуг Генпідрядника -1,1% (з урахуванням ПДВ) від договірної ціни.
Відповідно до п. 3.1 Договору (від дати початку робіт) улаштування буроін»єкційних паль -7 робочих днів (включаючи монтаж -демонтаж та перебазування машин та механізмів).
Крім того, п. 4.1.7 Договору на Генпідрядника (відповідача) покладено обов»язок забезпечення робіт фінансуванням, в т.ч. щодо здійснення розрахунків за виконані роботи -згідно довідки форми КБ-3 по виконаних обсягах робіт.
На виконання умов Договору позивачем вчасно були виконані будівельно -монтажні роботи на загальну суму 51332,40 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи Актом приймання виконаних підрядних робіт (форми № КБ-2в) та Довідкою про вартість виконаних підрядних робіт (форми № КБ-3) за вересень 2008 р.
На твердження позивача, відповідач в порушення умов Договору за виконані позивачем будівельно -монтажні роботи не розрахувався.
Позивач зазначив, що із вищезазначеної вартості виконаних ним будівельно -монтажних робіт була відрахована вартість заліку послуг генпідряду у сумі 564,66 грн. на підставі п. 2.4 Договору (51332,40 грн. х 1,1% = 564,66 грн.).
Таким чином, станом на час подання позову до суду заборгованість відповідача перед позивачем за Договором становить 50767,74 грн. (51332,40 грн., сума виконаних позивачем будівельно-монтажних робіт - 564,66 грн., вартість заліку послуг генпідряду) = 50767,74грн.).
З огляду на наведене, позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача 50767,74 грн. основного боргу, 5132,24 грн. штрафних санкцій на підставі п. 7.6 Договору за період 426 днів (з 11.10.2008 р. по 10.12.2009 р.) та 1523,03 грн. трьох відсотків річних за період 1 рік.
Відповідно до ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України (надалі -ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами фактично укладений договір підряду (Договір № 62-08 від 09.09.2008 року), а тому саме він та відповідні положення статей глави 61 підрозділу І розділу ІІІ ЦК України визначають права та обов»язки сторін зі здійснення передбачених ним підрядних робіт та їх оплати.
Частиною 1 ст. 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовЧязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику (ч. 2 ст. 837 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 838 ЦК України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.
Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.
Відповідно до спільного наказу Державного комітету статистики України та Державного комітету України з будівництва та архітектури від 21 червня 2002 року № 237/5 «Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві»такими типовими формами є № КБ-2в «Акт приймання виконаних підрядних робіт»та № КБ-3 «Довідка про вартість виконаних підрядних робіт».
Отже, належним доказом, що підтверджує факт виконання підрядних робіт та їх вартість, є акти № КБ-2в і № КБ-3.
Враховуючи вищенаведене, надані позивачем Акт приймання виконаних підрядних робіт (форми № КБ-2в) та Довідка про вартість виконаних підрядних робіт (форми № КБ-3) за вересень 2008 р., підписані уповноваженими представниками та скріплені печатками сторін, приймаються судом у якості належних доказів здійснення позивачем будівельно -монтажних робіт за Договором та беззаперечного прийняття їх відповідачем, а рівно, у якості доказу наявності заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 50767,74 грн. за Договором № 62-08 від 09.09.2008 року (з урахуванням заліку послуг генпідряду).
Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (надалі -ГПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач позовні вимоги, в т.ч. в частині основного основного боргу у розмірі 50767,74 грн., не заперечував.
З урахуванням наведеного, суд прийшов до висновку про задоволення позову в частині основного боргу у сумі 50767,74 грн. повністю.
Позивач також звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 5132,24 грн. штрафних санкцій на підставі п. 7.6 Договору за період 426 днів (з 11.10.2008 р. по 10.12.2009 р.).
Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Стаття 627 ЦК України встановлює, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 6 ЦК України врегульовано, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Відповідно до ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. При цьому, договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (частина 1). При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина 2 ). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина 3).
Статтею 7.6 Договору № 62-08 від 09.09.2008 року сторони встановили, що у разі порушення Генпідрядником (відповідачем) термінів оплати робіт він сплачує Субпідряднику (позивачу) залікову неустойку у розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожний день прострочення, але не більше 10% суми договору.
Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ч. 1 ст. 547 ЦК України). Відповідно до ч. 1 ст. 548 ЦК України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Наведене свідчить, що відповідно до норм чинного законодавства сторони уклали договір, в якому визначили порядок та розмір неустойки у вигляді пені, яку повинен сплатити відповідач в разі порушення умов виконання договору. При цьому судом враховано, що сторони договору узгодили розмір неустойки (0,1% від суми заборгованості за кожний день прострочення, але не більше 10% суми договору) та встановили інший термін припинення нарахування неустойки ніж той, що визначено умовами ч. 6 ст. 232 ГК України.
Відповідно до ст. 550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання, а згідно ст. 551 ЦК України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. При цьому, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.
Статтею 1 Закону України № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Відповідно до ст. 230 ГК України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом (неустойка, штраф, пеня), іншими законами або договором.
Частина 6 ст. 231 ГК України передбачає граничний розмір штрафних санкцій, що нараховуються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Судом встановлено, що позивачем здійснено нарахування неустойки (пені) в розмірі, що передбачений умовами договору і відповідає вимогам чинного законодавства та розраховано неустойку (пеню) в термін, що визначений сторонами в договорі.
Зокрема, статтею 251 ЦК України визначено поняття строку та терміну. Так, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Згідно ст. 252 ЦК України, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Відповідно до п. 2.2 Договору оплата виконаних робіт здійснюється Генпідрядником (відповідачем) не пізніше 10 числа наступного місяця після звітного.
А тому судом встановлено, що з огляду на підписання Акту приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2008 р., складеного на підставі Довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форми № КБ-3) за вересень 2008 р., відповідач мав оплатити будівельно -монтажні роботи за наведеним актом та довідкою не пізніше 10 числа наступного місяця після звітного, т.т. не пізніше 10.10.2008 р. З урахуванням наведеного, суд погоджується з визначеною позивачем датою (11.10.2008 р.) настання прострочки виконання зобов'язання по оплаті виконаних ним будівельно -монтажних робіт за Актом приймання виконаних підрядних робіт (форми № КБ-2в) за вересень 2008 р.
З урахуванням наведеного суд прийшов до висновку, що позивач вірно визначив до стягнення з відповідача суму неустойки у розмірі 5132,24 грн. у відповідності до п. 7.6 Договору за період 426 днів (з 11.10.2008 р. по 10.12.2009 р.). Зокрема, суд погоджується з доводами позивача стосовно розміру неустойки. Так, позивач наводить наступний розрахунок: 50764,74 грн. (сума заборгованості) х 0,1% (розмір неустойки, вказаний у Договорі) х 426 днів (кількість днів прострочки) = 21625,78 грн. Оскільки п. 7.6 Договору встановлено, що сума штрафних санкцій не може бути більшою, ніж 10% суми Договору (5132,24 грн.), то саме нарахування 5132,24 грн. неустойки позивач вважає підставним з огляду на наведену умову Договору.
Відповідач проти нарахування позивачем неустойки у сумі 5132,24 грн. не заперечував.
За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми неустойки у розмірі 5132,24 грн. у відповідності до п. 7.6 Договору за період 426 днів (з 11.10.2008 р. по 10.12.2009 р.) обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.
Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з останнього суму трьох відсотків річних в розмірі 1523,03 грн. за період одного року.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідач проти нарахування позивачем 3 % річних у вищевказаній сумі також не заперечував.
З огляду на вищенаведене, а також здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку розміру трьох відсотків річних, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 1523,03 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
Згідно ст. 44 ГПК України, до судових витрат віднесені державне мито, суми, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрати, пов'язані з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Суд також враховує, що згідно п. а ч. 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 р. № 7-93 «Про державне мито», державне мито стягується із заяв, що подаються до господарських судів із майнового характеру -1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Судом у відповідності до ч. 3 ст. 55 ГПК України була визначена ціна позову у розмірі 57423,01 грн., а отже позивач повинен був оплатити державне мито у розмірі 574,23 грн. Платіжним дорученням № 376 від 19.02.2010 р. позивач перерахував державне мито на загальну суму 575,00 грн.
Частина 1 ст. 47 ГПК України містить відсилочну норму, яка визначає, що державне мито підлягає поверненню у випадках і порядку, встановлених законодавством. Відповідно до ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю, зокрема, у випадку внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що на підставі статті 47 Господарського процесуального кодексу України позивачу підлягає повернення зайво сплачене державне мито в розмірі 0,77 грн. (575,00 грн. -574,23 грн. = 0,77 грн.).
За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в розмірі 574,23 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 6, 11, 14, 251, 252, 509, 546, 548, 549, 550, 625, 627, 628, 629, 837, 838 ЦК України, ст. ст. 230, 231, 232 ГК України, ст.ст. 22, 33, 34, 44, 47, 49, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Побутрембуд" (01133, м. Київ, вул. Щорса, буд. 31; ідентифікаційний код № 30264236; р/р 26002022716979 в філії ВАТ Укрексімбанку в м. Києві, МФО 380333), а у разі відсутності грошових коштів - з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Закритого акціонерного товариства фірма "Фундамент" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, будинок 25А; ідентифікаційний код № 01416332; п/р № 26004301300473 в Старокиївському відділенні Промінвестбанку України в м. Києві, МФО 322227) 50767,74 грн. (п»ятдесят тисяч сімсот шістдесят сім гривень 74 коп.) основного боргу, 5132,24 грн. (п»ять тисяч сто тридцять дві гривні 24 коп.) неустойки, 1523,03 грн. (одну тисячу п»ятсот двадцять три гривні 03 коп.) трьох відсотків річних, 574,23 грн. (п»ятсот сімдесят чотири гривні 23 коп.) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Повернути Закритому акціонерному товариству фірма "Фундамент" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, будинок 25А; ідентифікаційний код № 01416332; п/р № 26004301300473 в Старокиївському відділенні Промінвестбанку України в м. Києві, МФО 322227) з доходу Державного бюджету України 0,77 грн. (нуль гривень 77 коп.) державного мита, перерахованого платіжним дорученням № 376 від 19.02.2010 р., оригінал якого залишити в матеріалах справи.
4. Видати накази.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя Гумега О. В.
Дата підписання
повного тексту рішення: 29.04.2010 р.