ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 39/5626.04.10
За позовом Закритого акціонерного товариства фірма "Фундамент"
до Закритого акціонерного товариства "Побутрембуд"
про стягнення 1708967,74 грн.
Суддя Гумега О.В.
Представники :
Від позивача Пузир С.М. -представник за довіреністю № 227 від 18.02.2010 р.
Від відповідача Остапчук Ю.О. - представник за довіреністю № б/н від 01.03.2010 р.
Закрите акціонерне товариство фірма "Фундамент" (позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства "Побутрембуд" про стягнення 1708967,74 грн. на підставі Договору № 17-08 від 24.03.2008 року на виконання робіт по улаштуванню паль при будівництві житлових будинків та об»єктів соціально -побутової сфери по проспекту академіка Глушкова, 6 в Голосіївському районі м. Києва, 14 - ти поверховий, 10 - ти секційний житловий будинок на ділянці № 3, з яких: 1225066,48 грн. основного боргу, 447149,27 грн. штрафних санкцій на підставі п. 7.6 даного договору та 36751,99 грн. трьох відсотків річних за період 365 днів (з 11.01.2009 р. по 11.01.2010 р.).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов Договору № 17-08 від 24.03.2008 року позивач виконав для відповідача підрядні роботи згідно актів приймання виконаних підрядних робіт (форма № КБ-2в) та довідок про вартість виконаних робіт (форма № КБ-3) за квітень, травень, листопад, грудень 2008 р., проте, останній зобов'язання по оплаті спірних робіт за вказаний період виконав частково та з порушення встановлених договором строків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2010 р. порушено провадження у справі № 39/57 та призначено справу до розгляду на 22.03.2010 р. о 12:00 год.
Представник позивача в судовому засіданні подав усне клопотання про залучення доказів до матеріалів справи. Судом клопотання задоволено, до матеріалів справи залучені копії наступних документів: витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців серії АД № 246525 щодо відповідача станом на 17.03.2010 р., витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців серії АД № 246527 щодо позивача станом на 17.03.2010 р., свідоцтво серії А01 № 258553 та довідка АА № 000557 з ЄДРПОУ позивача, довідка про наявність банківських рахунків у позивача в ПАТ Промінвестбанк № 01-04/528 від 16.03.2010 р., а також довідка ПАТ Промінвестбанк № 01-04/530 від 16.03.2010 р. про надходження коштів на рахунок позивача з 01.01.2008 р. по 15.03.2010 р. від ЗАТ «Побутрембуд»та банківські виписки на підтвердження здійснення відповідачем часткових розрахунків за роботи за Договором № 17-08 від 24.03.2008 року, акти приймання виконаних підрядних робіт за квітень, травень, листопад, грудень 2008 р. на загальну суму 3139149,60 грн. (форма № КБ-2в).
Представник відповідача в судове засідання 22.03.2010 р. не з"явився, вимоги ухвали суду від 04.03.2010 р. не виконав, відзив на позовну заяву з підтверджуючими документами на виконання вимог вищезазначених ухвал суду не подав і не надіслав, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому порядку.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2010 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 09.04.2010 о 09:10 год.
Представник позивача в судовому засіданні 09.04.2010 р. заявлені позовні вимоги підтримав повністю, надав суду пояснення по справі.
Представник відповідача в судовому засіданні 09.04.2010 р. подав письмові пояснення № 10/48/1 від 08.04.2010 р., відповідно до яких позовні вимоги в частині основного боргу за Договором № 17-08 від 24.03.2008 року визнав повністю, тоді як в частині нарахування штрафних санкцій відповідно до п. 7.6 даного договору заперечував, посилаючись на приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та ст.ст. 1, 3 Закону України № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», згідно яких нарахування штрафних санкцій (в т.ч. пені) за прострочення виконання зобов»язання обмежується шестимісячним стороком від дня, коли зобов»язання мало бути виконано, а щодо розміру пені, то останній не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується. При цьому відповідач додав до письмових пояснень контррозрахунок розміру штрафних санкцій (пені) за порушення ним грошового зобов»язання у сумі 144792,79 грн.
В судовому засіданні 09.04.2010 р., на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 26.04.2010 р. о 14:00 год.
Представник позивача в судовому засіданні 26.04.2010 р. подав Додаткові пояснення по справі в обгрунтування підставності нарахування пені на заборгованість виходячи із умов спірного договору без будь -яких обмежень.
В судовому засіданні, призначеному на 26.04.2010 р,. за згодою представників сторін оголошувалися вступна та резолютивна частини рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва
24.03.2008 р. між Закритим акціонерним товариством фірма "Фундамент" (позивач), визначеним як Субпідрядник, та Закритим акціонерним товариством "Побутрембуд" (відповідач), визначеним як Генпідрядник, було укладено Договір № 17-08 на виконання робіт по улаштуванню паль при будівництві житлових будинків та об»єктів соціально -побутової сфери (надалі -будівельно -монтажні роботи) по проспекту академіка Глушкова, 6 в Голосіївському районі м. Києва, 14 - ти поверховий, 10 - ти секційний житловий будинок на ділянці № 3 (надалі -Договір).
Відповідно до п. 1.2 Договору та Додаткових угод № 1 від 22.04.2008 р., № 2 від 30.09.2008 р. до нього, загальна вартість робіт по улаштуванню буроін»єкційних паль пальового поля ф620 мм з урахуванням вартості всіх необхідних матеріалів, в тому числі армокаркасів, а також просвічування 10% паль складає 4741898,40 грн. (з ПДВ).
Пунктом 1.5 Договору сторони узгодили, що договірна вартість робіт і матеріалів може бути змінена при зміні проектного рішення або у разі збільшення вартості матеріалів. Такі зміни оформлюються Додатковими угодами до Договору.
Згідно п. 2.1 Договору передбачено, що розрахунки за виконані Субпідрядником роботи здійснюються Генпідрядником відповідно до договору на підставі Актів про виконання робіт (форма КБ-2в), Довідки про виконання робіт (форма КБ-3), підписаних уповноваженими представниками сторін. Кожного місяця Субпідрядник передає форми КБ-2в та КБ-3 для підписання Генпідрядником до кінця звітного місяця.
Сторони також узгодили, що оплата виконаних робіт здійснюється Генпідрядником не пізніше 10 числа наступного місяця після звітного (п. 2.2 Договору).
Кінцеві розрахунки повинні здійснюватись протягом 10 банківських днів з моменту закінчення робіт і підписання Акту прийому -передачі виконаних робіт, який підтверджує виконання обсягу робіт, передбаченого цим Договором та складається на підставі підписаної сторонами Довідки про виконання робіт (форма КБ-3) (п. 2.3 Договору).
Пунктом 2.4 Договору визначено розмір оплати послуг Генпідрядника -1,1% (з урахуванням ПДВ) від договірної ціни.
Відповідно до п. 3.1 Договору та Додаткових угод № 1 від 22.04.2008 р., № 2 від 30.09.2008 р., термін виконання робіт (від дати початку робіт) улаштування буроін»єкційних паль пальового поля складає 1,5 місяця.
Крім того, п. 4.1.6 Договору на Генпідрядника (відповідача) покладено обов»язок забезпечення робіт фінансуванням, в т.ч. щодо здійснення розрахунків за виконані роботи -згідно довідки форми КБ-3 по виконаних обсягах робіт.
На виконання умов Договору позивачем вчасно були виконані будівельно -монтажні роботи на загальну суму 3139149,60 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи Актами приймання виконаних підрядних робіт (форми № КБ-2в) та Довідками про вартість виконаних підрядних робіт (форми № КБ-3) за квітень, травень, листопад, грудень 2008 р.
На твердження позивача, відповідач в порушення умов Договору розрахувався за виконані позивачем будівельно -монтажні роботи частково, перерахувавши позивачу тільки 1879552,47 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи довідкою ПАТ Промінвестбанк № 01-04/530 від 16.03.2010 р. про надходження коштів на рахунок позивача з 01.01.2008 р. по 15.03.2010 р. від ЗАТ «Побутрембуд»та відповідними банківськими виписками.
Крім того, із вищезазначеної загальної вартості виконаних позивачем будівельно -монтажних робіт останнім була відрахована вартість заліку послуг генпідряду у сумі 34530,65 грн.) на підставі п. 2.4 Договору (3139149,60 грн. х 1,1% = 34530,65 грн.).
Таким чином, станом на час подання позову до суду заборгованість відповідача перед позивачем за Договором становить 1225066, 48 грн. (3139149,60 грн., загальна сума виконаних позивачем будівельно-монтажних робіт - 1879552,47 грн., сума оплат відповідачем виконаних позивачем будівельно-монтажних робіт - 34530,65 грн., вартість заліку послуг генпідряду) = 1225066,48 грн.).
З огляду на наведене, позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача 1225066,48 грн. основного боргу, 447149,27 грн. штрафних санкцій на підставі п. 7.6 Договору та 36751,99 грн. трьох відсотків річних за період 365 днів (з 11.01.2009 р. по 11.01.2010 р.).
Відповідно до ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України (надалі -ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами фактично укладений договір підряду (Договір № 17-08 від 24.03.2008 року), а тому саме він та відповідні положення статей глави 61 підрозділу І розділу ІІІ ЦК України визначають права та обов»язки сторін зі здійснення передбачених ним підрядних робіт та їх оплати.
Частиною 1 ст. 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовЧязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику (ч. 2 ст. 837 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 838 ЦК України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.
Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.
Відповідно до спільного наказу Державного комітету статистики України та Державного комітету України з будівництва та архітектури від 21 червня 2002 року № 237/5 «Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві»такими типовими формами є № КБ-2в «Акт приймання виконаних підрядних робіт»та № КБ-3 «Довідка про вартість виконаних підрядних робіт».
Отже, належним доказом, що підтверджує факт виконання підрядних робіт та їх вартість, є акти № КБ-2в і № КБ-3.
Враховуючи вищенаведене, надані позивачем Акти приймання виконаних підрядних робіт (форми № КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форми № КБ-3) за квітень, травень, листопад, грудень 2008 р., підписані уповноваженими представниками та скріплені печатками сторін, приймаються судом у якості належних доказів здійснення позивачем будівельно -монтажних робіт за Договором та беззаперечного прийняття їх відповідачем, а рівно, у якості доказу наявності заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 1225066,48 грн. за Договором № 17-08 від 24.03.2008 року.
Суд також враховує письмові пояснення № 10/48/1 від 08.04.2010 р., подані відповідачем в судовому засіданні 09.04.2010 р., відповідно до яких останній позовні вимоги в частині основного боргу у сумі 1225066,48 грн. за Договором № 17-08 від 24.03.2008 року визнав повністю.
Відповідно до ч. 5 ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
З урахуванням наведеного, суд прийшов до висновку про задоволення позову в частині основного боргу у сумі 1225066,48 грн. повністю.
Позивач також звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 447149,27 грн. штрафних санкцій на підставі п. 7.6 Договору за період 365 днів (з 11.01.2009 р. по 11.01.2010 р.).
Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Стаття 627 ЦК України встановлює, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 6 ЦК України врегульовано, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Відповідно до ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. При цьому, договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (частина 1). При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина 2 ). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина 3).
Статтею 7.6 Договору № 17-08 від 24.03.2008 року сторони встановили, що у разі порушення Генпідрядником (відповідачем) термінів оплати робіт він сплачує Субпідряднику (позивачу) залікову неустойку у розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожний день прострочення, але не більше 10% суми договору.
Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ч. 1 ст. 547 ЦК України). Відповідно до ч. 1 ст. 548 ЦК України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Наведене свідчить, що відповідно до норм чинного законодавства сторони уклали договір, в якому визначили порядок та розмір неустойки у вигляді пені, яку повинен сплатити відповідач в разі порушення умов виконання договору. При цьому судом враховано, що сторони договору узгодили розмір неустойки (0,1% від суми заборгованості за кожний день прострочення, але не більше 10% суми договору) та встановили інший термін припинення нарахування неустойки ніж той, що визначено умовами ч. 6 ст. 232 ГК України.
Відповідно до ст. 550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання, а згідно ст. 551 ЦК України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. При цьому, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.
Статтею 1 Закону України № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Відповідно до ст. 3 вищезазначеного Закону України, розмір пені, передбачений статтею 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується.
Відповідно до ст. 230 ГК України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом (неустойка, штраф, пеня), іншими законами або договором.
Частина 6 ст. 231 ГК України передбачає граничний розмір штрафних санкцій, що нараховуються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
З урахуванням вищенаведених правових норм, заперечення відповідача щодо правильності нарахування позивачем неустойки судом відхиляється як необґрунтоване, оскільки позивачем здійснено нарахування неустойки в розмірі, що передбачений умовами договору і відповідає вимогам чинного законодавства та розраховано неустойку (пеню) в термін, що визначений сторонами в договорі.
Зокрема, статтею 251 ЦК України визначено поняття строку та терміну. Так, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Згідно ст. 252 ЦК України, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Відповідно до п. 2.2 Договору оплата виконаних робіт здійснюється Генпідрядником (відповідачем) не пізніше 10 числа наступного місяця після звітного.
А тому судом встановлено, що з огляду на підписання сторонами останнього, з наданих позивачем суду на підтвердження позовних вимог Актів приймання виконаних підрядних робіт (форми № КБ-2в) - Акту приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2008 р., складеного на підставі Довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форми № КБ-3) за грудень 2008 р., відповідач мав оплатити будівельно -монтажні роботи за наведеним актом та довідкою не пізніше 10 числа наступного місяця після звітного, т.т. не пізніше 10.01.2009 р. З урахуванням наведеного, суд погоджується з визначеною позивачем датою (11.01.2009 р.) настання прострочки виконання зобов'язання по оплаті виконаних ним будівельно - монтажних робіт як за Актом приймання виконаних підрядних робіт (форми № КБ-2в) за грудень 2008 р., так і за попередніми до нього актами за квітень, травень, листопад 2008 р.
Суд також вважає вірним, здійснений позивачем розрахунок неустойки у сумі 447149,27 грн. на підставі п. 7.6 Договору за період 365 днів (з 11.01.2009 р. по 11.01.2010 р.), а саме: 1225066,48 грн. (сума заборгованості) х 0,1% (розмір неустойки, вказаний у Договорі) х 365 днів (кількість днів прострочки) = 447149,27 грн. При цьому суд враховує, що сума неустойки у розмірі 447149,27 грн. не є більшою, ніж 10% суми договору (474189,84 грн.).
З огляду на вищенаведене, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми неустойки у розмірі 447149,27 грн. на підставі п. 7.6 Договору за період 365 днів (з 11.01.2009 р. по 11.01.2010 р.) обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.
Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з останнього суму трьох відсотків річних в розмірі 36751,99 грн. за період 365 днів (з 11.01.2009 р. по 11.01.2010 р.).
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на вищенаведене, а також здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку розміру трьох відсотків річних, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 36751,99 грн. за період 365 днів (з 11.01.2009 р. по 11.01.2010 р.) є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
Згідно ст. 44 ГПК України, до судових витрат віднесені державне мито, суми, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрати, пов'язані з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Суд також враховує, що згідно п. а ч. 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 р. № 7-93 «Про державне мито», державне мито стягується із заяв, що подаються до господарських судів із майнового характеру -1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Загальна сума заявлених позивачем вимог становить 1708967,74 грн., отже позивач повинен був оплатити державне мито у розмірі 17089,68 грн. Платіжним дорученням № 375 від 19.02.2010 р. позивач перерахував державне мито на суму 17090,00 грн.
Частина 1 ст. 47 ГПК України містить відсилочну норму, яка визначає, що державне мито підлягає поверненню у випадках і порядку, встановлених законодавством. Відповідно до ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю, зокрема, у випадку внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що на підставі статті 47 Господарського процесуального кодексу України позивачу підлягає повернення зайво сплачене державне мито в розмірі 0,32 грн. (17090,00 грн. -17089,68 грн. = 0,32 грн.).
За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в розмірі 17089,68 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 6, 11, 14, 251, 252, 509, 546, 548, 549, 550, 625, 627, 628, 629, 837, 838 ЦК України, ст. ст. 230, 231, 232 ГК України, ст.ст. 22, 33, 34, 44, 47, 49, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Побутрембуд" (01133, м. Київ, вул. Щорса, буд. 31; ідентифікаційний код № 30264236; р/р 26002022716979 в філії ВАТ Укрексімбанку в м. Києві, МФО 380333), а у разі відсутності грошових коштів - з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Закритого акціонерного товариства фірма "Фундамент" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, будинок 25А; ідентифікаційний код № 01416332; п/р № 26004301300473 в Старокиївському відділенні Промінвестбанку України в м. Києві, МФО 322227) 1225066,48 грн. (один мільйон двісті двадцять п»ять тисяч шістдесят шість гривень 48 коп.) основного боргу, 447149,27 грн. (чотириста сорок сім тисяч сто сорок дев»ять гривень 27 коп.) неустойки, 36751,99 грн. (тридцять шість тисяч сімсот п»ятдесят одну гривню 99 коп.) трьох відсотків річних, 17089,68 грн. (сімнадцять тисяч вісімдесят дев»ять гривень 68 коп.) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Повернути Закритому акціонерному товариству фірма "Фундамент" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, будинок 25А; ідентифікаційний код № 01416332; п/р № 26004301300473 в Старокиївському відділенні Промінвестбанку України в м. Києві, МФО 322227) з доходу Державного бюджету України 0,32 грн. (нуль гривень 32 коп.) державного мита, перерахованого платіжним дорученням № 375 від 19.02.2010 р., оригінал якого залишити в матеріалах справи.
4. Видати накази.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя Гумега О. В.
Дата підписання
повного тексту рішення: 29.04.2010 р.