вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"22" березня 2021 р. Справа№ 910/11207/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Яковлєва М.Л.
суддів: Куксова В.В.
Шаптали Є.Ю.
Розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи матеріали апеляційної скарги Міністерства оборони України
на рішення Господарський суд міста Києва від 14.01.2021, повний текст якого складено та підписано 21.01.2021
у справі № 910/11207/20 (суддя Удалова О.Г.)
за позовом Міністерства оборони України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пролог Трейдінг"
про стягнення 5 595,48 грн
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пролог Трейдінг"
до Міністерства оборони України
про стягнення 127 735,20 грн.
Міністерство оборони України звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пролог Трейдінг» про стягнення 5 595,48 грн.
В обґрунтування позову Міністерство послалось на порушення ТОВ «Пролог Трейдінг» обумовленого договором поставки №286/2/19/86 від 30.05.2019 строку поставки обладнання для їдалень, у зв'язку з чим Міністерством нараховано пеню в розмірі 5 595,48 грн.
31.08.2020 ТОВ «Пролог Трейдінг» надано відзив на позовну заяву, в якому відповідач вказав, що пеню за порушення строку поставки товару на 9 днів в розмірі 5 595,48 грн сплатив добровільно, у зв'язку з чим вважав предмет спору відсутнім, а провадження у справі таким, що підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 236 ГПК України.
01.09.2020 ТОВ «Пролог Трейдінг» звернулося до Господарського суду міста Києва із зустрічний позов до Міністерства оборони України про стягнення 127 735,20 грн.
Зустрічний позов ТОВ «Пролог Трейдінг» обґрунтовано тим, що на виконання укладеного сторонами договору поставки № 286/2/19/86 від 30.05.2019 ним було забезпечено виконання своїх зобов'язань за вказаним договором у розмірі 5% ціни договору, що становить 127 735,20 грн. Однак, після виконання Товариством його зобов'язань перед Міністерством щодо поставки товару в повному обсязі, Міністерство відмовилось повернути Товариству вказане забезпечення в сумі 127 735,20 грн з посиланням на допущене Товариством порушення умов договору в частині строку поставки товару.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.01.2021 у справі №910/11207/20 закрито провадження за первісним позовом Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пролог Трейдінг" про стягнення пені у розмірі 5 595,48 грн. Зустрічний позов задоволено повністю та присуджено до стягнення з Міністерства оборони України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пролог Трейдінг" суму забезпечення за договором у розмірі 127 735,20 грн.
Рішення суду мотивовано тим, що прострочення поставки товару на 9 днів не є критичним, з врахуванням того, що 100% обумовленого договором товару було поставлено Міністерству, а порушення строку поставки було допущено лише щодо 55 одиниць товару з 226 одиниць, поставка яких передбачалась за умовами укладеного сторонами договору, і таке порушення сталось з технічних причин.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, Міністерство оборони України звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить рішення Господарський суд міста Києва від 14.01.2021 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Пролог Трейдінг" про стягнення з Міністерства оборони України 127 735,20 грн відмовити повністю.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається на те, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального права. Серед іншого апелянт зазначає, що судом першої інстанції залишено поза увагою те, що пунктом 12.5 договору передбачено, що замовник не повертає забезпечення виконання договору у разі, якщо постачальник не виконав умови договору стосовно асортименту, якості, кількості та строків.
Також апелянт зазначає, що оскільки зобов'язання у встановлений строк відповідачем не виконано, підстави для повернення забезпечення виконання договору відсутні.
Крім того, апелянт зазначив, що судом першої інстанції безпідставно зазначено, що висновок Черкаської регіональної Торгово-промислової палати є обов'язковим для застосування судом.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.02.2021, справу №910/11207/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя; судді: Шаптала Є.Ю., Куксов В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2021 розгляд апеляційної скарги Міністерство оборони України на рішення Господарського суду міста Києва від 14.01.2021 у справі № 910/11207/20 ухвалено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв (відзивів) та клопотань в письмовій формі протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.
Через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від представника ТОВ "Пролог Трейдінг" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, як таке, що прийнято у повній відповідності до вимог законодавства України.
Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення не підлягає скасуванню чи зміні, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 30.05.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Пролог Трейдінг» (постачальник) та Міністерством оборони України (замовник) був укладений договір поставки № 286/2/19/86 (далі - договір).
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).
Згідно із ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За змістом положень ст.193 Господарського кодексу, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання, які мають ознаки договору поставки, згідно якого в силу вимог ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
За правовою природою договір поставки є консенсуальним, двостороннім і оплатним. Як консенсуальний договір він вважається укладеним з моменту досягнення сторонами згоди щодо всіх істотних умов. Двосторонній характер договору поставки зумовлює взаємне виникнення у кожної сторони прав та обов'язків.
Як встановлено ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов'язується у 2019 році поставити замовнику обладнання для закладів громадського харчування (39310000-8) (Ванни): Лот 2. Обладнання для їдалень (39312200-4) (Ванни для миття посуду трисекційні) (далі - товар), зазначений у специфікації, а замовник - забезпечити приймання та оплату товару в кількості та у строки.
У п. 1.2 договору зазначено, що ціна, кількість та строки постачання товару визначаються специфікацією, яку сторони погодили у цьому ж пункті договору.
Відповідно до специфікації ТОВ «Пролог Трейдінг» зобов'язувалось поставити Міністерству Обладнання для їдалень (39312200-4) (Ванни для миття посуду трисекційні) у кількості 226 шт., загальною вартістю 2 554 704,00 грн з ПДВ, у строк протягом 100 календарних днів з дати укладення договору (в термін до 07.09.2019 включно).
Місцем поставки товару є військові частини Збройних Сил України, що зазначені у рознарядці Міністерства оборони України, згідно з розрахунком поставки та обов'язковим дотриманням передбачених нею вимог до асортименту, кількості, адреси одержувачів замовника та черговості відвантажень (п. 5.2 договору). Датою поставки товару вважається дата надходження товару до одержувача замовника, яка вказана в акті приймання-передачі (п. 5.3 договору).
Пунктом 11.1 договору передбачено, що договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2019, а в частині проведення розрахунків - до повного їх завершення.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Пролог Трейдінг» було поставлено, а Міністерством прийнято товар у кількості 226 шт. загальною вартістю 2 554 704,00 грн з ПДВ, що підтверджується актами приймання-передачі військового майна № 183 від 09.07.2019 (53 шт. на суму 599 112,00 грн), № 240 від 05.08.2019 (37 шт. на суму 418 248,00 грн), № 240 від 14.08.2019 (7 шт. на суму 79 128,00 грн), № 309 від 06.09.2019 (46 шт. на суму 519 984,00 грн та 18 шт. на суму 203 472,00 грн), № 370 від 07.09.2019 (10 шт. на суму 113 040,00 грн), № 434 від 17.09.2019 (55 шт. на суму 621 720,00 грн).
Разом з тим, поставка товару за актом № 434 від 17.09.2019 на суму 621 720,00 грн, була виконана товариством з порушенням строку на 9 календарних днів.
У зв'язку з порушенням строку поставки замовником було нараховано пеню у розмірі 5 595,48 грн.
27.09.2019 року Міністерством направлено ТОВ «Пролог Трейдінг» претензію № 286/6/6122 про сплату пені в розмірі 5 595,48 грн.
06.12.2019 року ТОВ «Пролог Трейдінг» звернулось до Міністерства з листом № 308, в якому повідомило, що визнає претензію Міністерства № 286/6/6122 від 27.09.2019 про сплату пені в розмірі 5 595,48 грн та просить повернути сплачене Товариством забезпечення за договором за вирахуванням пені у вказаному розмірі.
Після чого 31.07.2020 Міністерство звернулось з відповідним позовом до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).
Положеннями ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Пунктом 8.3.6 договору передбачено, що за порушення строків виконання зобов'язання постачальник сплачує пеню в розмірі 0,1% вартості недопоставленого товару за кожну добу затримки, а за прострочення понад 30 днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7% вартості недопоставленого товару.
Оскільки, як було зазначено вище за актом № 434 на суму 621 720,00 грн було поставлено товар ТОВ «Пролог Трейдінг» 17.09.2019, а за специфікації (п. 1.2 договору) строк поставки товару - у строк протягом 100 календарних днів з дати укладення договору (в термін до 07.09.2019 включно), то порушення строку виконання такого зобов'язання почалось з 08.09.2019, тобто розрахунок пені за період з 08.09.2019 по 16.09.2019 виконаний арифметично правильно, з дотриманням вимог чинного законодавства та умов укладеного сторонами договору.
Таким чином, вимога про стягнення з відповідача за первісним позовом пені у розмірі 5 595,48 грн заявлена Міністерством правомірно.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Пролог Трейдінг» сплатило на користь Міністерства штрафні санкції у розмірі 5 595,48 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1096 від 27.08.2020.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Оскільки, вказані грошові кошти були сплачені відповідачем за первісним позовом після звернення позивача за захистом його порушеного права до суду (яке відбулось 31.07.2020) та відкриття провадження у справі (яке відбулось 05.08.2020), то суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що провадження за первісним позовом у даній справі щодо стягнення пені в розмірі 5 595,48 грн підлягає закриттю.
Щодо зустрічного позову поданого ТОВ «Пролог Трейдінг» про стягнення з Міністерства 127 735,20 грн, які складають 5 % від суми договору та були перечислені товариством в забезпечення виконання своїх зобов'язань по договору поставки № 286/2/19/86 від 30.05.2019, колегія суддів зазначає наступне.
У п. 12.3 договору зазначено, що постачальник забезпечив виконання своїх зобов'язань за цим договором у розмірі 5% ціни договору: платіжне доручення від 30.05.3019 № 13 в сумі 127 735,20 грн.
Підставою для повернення забезпечення виконання договору є виконання постачальником всіх умов договору у повному обсязі стосовно асортименту, якості, кількості та строків і виключно за цінами згідно положень цього договору (п. 12.4 договору).
Відповідно до 12.5 договору замовник не повертає забезпечення виконання договору у разі, якщо постачальник не виконав умови договору стосовно асортименту, якості, кількості та строків.
Згідно з п. 12.6 договору замовник залишає за собою право повернення забезпечення виконання договору у разі порушення термінів (строків) постачання товару за умови належного обґрунтування порушення з технічних причин.
Як було зазначено вище, 06.12.2019 року ТОВ «Пролог Трейдінг» звернулось до Міністерства з листом № 308, в якому повідомило, що визнає претензію Міністерства № 286/6/6122 від 27.09.2019 про сплату пені в розмірі 5 595,48 грн та просить повернути сплачене Товариством забезпечення за договором за вирахуванням пені у вказаному розмірі.
20.12.2019 Міністерство листом № 286/6/7983 відмовило Товариству у поверненні вищевказаного забезпечення договору з посиланням на наявні порушення виконання зобов'язань за укладеним сторонами договором № 286/2/19/86 від 30.05.2019.
Як було встановлено вище поставка обумовленого договором товару була здійснена позивачем в повному обсязі, однак, з простроченням встановленого договором строку поставки на 9 днів, у зв'язку з чим ТОВ «Пролог Трейдінг» сплатило пеню в розмірі 5 595,48 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Під виконанням зобов'язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов'язків, що є змістом зобов'язання. Невиконання зобов'язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов'язання, а неналежним виконанням є виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Таким чином, цивільне законодавство розрізняє поняття «невиконання зобов'язання» та «неналежне виконання зобов'язання».
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.02.2020 по справі № 910/4460/19, в якій Верховний Суд вказав, що у розумінні наведеної норми, яка надає визначення порушення зобов'язання, останнє може бути двох видів. Перше - це невиконання зобов'язання, яке виникає, якщо його сторони взагалі не виконують дій, що складають зміст зобов'язання (не передають річ, не виконують роботи, не надають послуги, не сплачують гроші тощо), або продовжують виконувати дії, від яких вони відповідно до зобов'язання мають утримуватися. Друге - це неналежне виконання зобов'язання, тобто порушення умов, визначених змістом зобов'язання. У разі невідповідності виконання зобов'язання критеріям належності, можна говорити про неналежне виконання, а отже, порушення зобов'язання.
Під виконанням зобов'язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов'язків, що є змістом зобов'язання.
Невиконання зобов'язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов'язання, а неналежним виконанням є виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що товариством було виконано умови договору, зокрема поставлено 100% обумовленого договором товару та сплачено відповідачу пеню у розмірі 5 595,48 грн за порушення строку поставки на 9 днів, що не заперечується Міністерством. При цьому порушення строку поставки було допущене ТОВ «Пролог Трейдінг» лише щодо частини товару у кількості 55 шт. з 226 одиниць товару, поставка яких передбачалась за договором.
Також колегія суддів не може залишити поза увагою той факт, що Товариства з обмеженою відповідальністю «Реал Сталь», яке є виробником товару повідомило постачальника листом № 473 від 20.08.2019 про затримку у поставці товару (ванн) та вказало, що така затримка обумовлена поламкою судна імпортера нержавіючого металу ТОВ «Нікельхром Україна», що перевозило вантаж, та необхідністю перевантаження контейнеру з вантажем на інше судно. ТОВ «Реал Сталь» також зазначило, що орієнтовний час затримки поставки ванн, враховуючи їх виготовлення, складає 14 днів.
Крім того експертним висновком Черкаської торгово-промислової палати № В-548 від 31.08.2020 підтверджується настання істотних змін обставин з технічних причин, які вплинули на можливість виконання ТОВ "Пролог Трейдінг" своїх обов'язків за договором № 286/2/19/86 від 30.05.2019.
Право торгово-промислових палат на проведення експертизи і контролю якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі імпортних) та визначення їх вартості прямо передбачено ст.11 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» №671/97-ВР від 02.12.1997, а експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов'язковими для застосування на всій території України.
Також Торгово-промислова палата вказала, що сталась істотна зміна обставин з технічних причин, яка має об'єктивний невідворотний характер, який в даних умовах не залежить від волі, бажань і дій ТОВ "Пролог Трейдінг" і має прямий причинно-наслідковий зв'язок з фактом порушення ТОВ "Пролог Трейдінг" своїх зобов'язань за договором № 286/2/19/86 від 30.05.2019 та об'єктивно унеможливлює їх виконання Товариством.
Частиною першою статті 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що порушення строків поставки товару відбулось за непередбачуваних обставин та не з вини постачальника, а тому положення п. 12.6 договору № 286/2/19/86 від 30.05.2019, згідно з якими замовник залишає за собою право повернення забезпечення виконання договору у разі порушення термінів (строків) постачання товару в даному випадку не застосовуються, а оскільки як було зазначено товар було повністю поставлено та лише його частина поставлена з прострочення строку на 9 днів, то необхідно було застосувати п. 12.3 та нараховувати пеню, що і було здійснено Міністерством та в подальшому виконано постачальником.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо того, що заявлені позивачем за зустрічним позовом вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Також, Європейський суд з прав людини зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Підсумовуючи все вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи заявника апеляційної скарги не знайшли свої підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції, а тому скарга не підлягає задоволенню.
Згідно статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на той факт, що висновки суду першої інстанції відповідають приписам законодавства та фактичним обставинам справи, а рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги позивача за первісним позовом та залишення рішення Господарського міста Києва від 14.01.2021 у справі № 910/11207/20 без змін.
Судові витрати (судовий збір) на підставі ст.129 ГПК України покладаються на скаржника.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 8, 129, 252, 269, 270, 273, 275, 276, 281-285 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
1.Апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Господарський суд міста Києва від 14.01.2021 у справі № 910/11207/20 залишити без задоволення.
2.Рішення Господарського суду міста Києва від 14.01.2021 у справі № 910/11207/20 залишити без змін.
3.Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на скаржника.
4. Матеріали справи № 910/11207/20 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Головуючий суддя М.Л. Яковлєв
Судді В.В. Куксов
Є.Ю. Шаптала