вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"04" березня 2021 р. Справа№ 910/4220/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тищенко О.В.
суддів: Станіка С.Р.
Дикунської С.Я.
за участю секретаря судового засідання Рудь Н.В.
за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 04.03.2021
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги
Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Промтехгруп" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2020 (повний текст рішення складено 22.10.2020)
у справі №910/4220/20 (суддя Бондарчук В.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Промтехгруп"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс"
про стягнення 318 775,56 грн та зобов'язання вчинити дії
Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Промтехгруп" (далі - ТзОВ "НВП "Промтехгруп"/позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" (далі - ТзОВ "Комплекс Агромарс"/відповідач) про стягнення загалом 318 775,56 грн заборгованості, з якої:
- 288 771,35 грн - основного боргу за виконані роботи;
- 21 970,04 грн - пені за прострочення оплати;
- 5 435,23 грн - 3% річних та 2 598,94 грн - інфляційних втрат згідно з приписами ст. 625 Цивільного кодексу України.
26.08.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Промтехгруп" також було подано уточнену позовну заяву з уточненням/зміною предмета позову, яка прийнята судом першої інстанції до розгляду.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про надання послуг технічного обслуговування та ремонту обладнання №358/2018/КАМ/О від 16.04.2018 в частині оплати наданих послуг, а також наявністю обумовлених договором підстав для застосування штрафної санкції (пені) та відповідальності за порушення грошового зобов'язання, обумовленої ст. 625 Цивільного кодексу України.
Короткий зміст заперечень проти позову
Товариство з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс", заперечуючи проти позову,посилалось на те, що позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження надання послуг ТзОВ "НВП "Промтехгруп"" протягом 03.08.2019-04.08.2019 на заявлену до стягнення суму.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення
Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.10.2020 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що за наслідками розгляду справи судом встановлені обставини, досліджено надані позивачем заяви свідків, зміст електронного листування працівників товариств, що в сукупності свідчить про те, що позивачем належним чином не доведено надання послуг з ремонту холодильних установок 03.08.2019 та 04.08.2019, внаслідок чого суд першої інстанції унеможливлений дійти до беззаперечного висновку про обсяг цих робіт та їх вартість, оскільки їх визначення не погоджено сторонами у порядку, визначеному договором.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Промтехгруп" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2020 у справі №910/4220/20 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Вирішити питання щодо розподілу судових витрат.
Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при ухваленні оскаржуваного рішення порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, рішення суду першої інстанції ухвалено при неповному дослідженні доказів та з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, а зроблені судом висновки не відповідають обставинам справи.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що:
- судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не висвітлено усі заявлені позовні вимоги, і рішення суду не містить чітких висновків та аналізу щодо заявлених позивачем вимог, чим допущено порушення норм процесуального права;
- за своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором підряду, правовідносини за яким врегульовано ст. 837 Цивільного кодексу України, коли суд першої інстанції неправильно послався на ст. 901 Цивільного кодексу України щодо кваліфікації відповідних правовідносин, чим допущено неправильне застосування норм матеріального права;
- судом першої інстанції не надано оцінки твердженням та доказам, наданим позивачем, і відповідно, їх не спростовано;
- судом першої інстанції неправильно застосовано пункти 4.12, 4.13 укладеного між сторонами договору про надання послуг технічного обслуговування та ремонту обладнання №358/2018/КАМ/О від 16.04.2018, адже фактично, застосування вказаних пунктів договору судом свідчить про те, що роботи були виконані позивачем;
- наданий позивачем до матеріалів справи «наряд-заказ» по своїй суті є актом виконаних робіт, який підписано представником позивача - головним інженером ОСОБА_1 (свідком по справі), і який фактично підтверджує виконання робіт позивачем саме за вказаною у ньому господарською операцією, з узгодженою ціною в силу приписів ст. 181 Господарського кодексу України.
- судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не застосовано положення ст. 882 Цивільного кодексу України, а також жодним чином не відхилено доводи позивача у наведеній частині;
- твердження відповідача про те, що зафіксована у «наряді-заказі» господарська операція не відображена у бухгалтерських документах відповідача, не є доказом того, що ремонтні роботи не були виконані;
- судом першої інстанції не було виконано приписів ч. 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України щодо оцінки належності, допустимості, достовірності кожного доказу окрема, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, а деяким доказам взагалі не було надано оцінки, а у витребуванні одного з важливих доказів було незаконно відмовлено, зокрема, судом першої інстанції не ставилось питання про допит свідків ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , не враховано взагалі наявність висновку комп'ютерно-технічної експертизи Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 07.07.2020 № 9-1/263, виконаного на замовлення позивача, про необхідність врахування якого при вирішенні спору наголошувалось позивачем, а також необгрунтовано відмолено у клопотаннях позивача про дослідження доказів (мобільного телефону, ПК свідка) та витребування доказів (журнал обліку осіб);
- прийнявши протокольно ухвалу про закриття підготовчого провадження, судом першої інстанції допущено порушення п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України.
Короткий зміст заперечень проти доводів апеляційної скарги
26.01.2021 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" - надійшов відзив на апеляційну скаргу (надісланий засобами поштового зв'язку 22.01.2021), який прийнято судом апеляційної інстанції до розгляду з огляду на ст. ст. 119, 263 Господарського процесуального кодексу України.
У відзиві на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" просило залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін, як таке, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
У письмових запереченнях відповідач вказував про те, що судом першої інстанції було правильно встановлено, що позивачем не доведено надання послуг з ремонту холодильних установок 03.08.2019 та 04.08.2019 на суму 228 771,35 грн., адже визнання обсягу цих робіт та їх вартості не погоджено сторонами у порядку, встановленому договором про надання послуг технічного обслуговування та ремонту обладнання №358/2018/КАМ/О від 16.04.2018. Крім того, судом першої інстанції обгрунтовано враховано умови укладеного між сторонам договору, зокрема п. 4.4, п. 4.5, п. 4.13, стосовно належного оформлення наряду - замовлення - документально не підтверджено.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №910/4220/20 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Дикунська С.Я., Станік С.Р.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2020 поновлено пропущений строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Промтехгруп" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2020, розгляд справи призначено на 28.01.2021.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2021 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Промтехгруп" про продовження строків розгляду апеляційної скарги, продовжено строк розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Промтехгруп" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2020 у справі №910/4220/20, розгляд справи призначено на 04.03.2021.
Ухвала Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2021 у справі № 910/4220/20 отримана ТзОВ "Комплекс Агромарс" згідно рекомендованого поштового повідомлення про вручення 0411633638527, а представник ТзОВ "НВП "Промтехгруп" був повідомлений про розгляд справи під розписку, яка наявна в матеріалах справи.
Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання
В судове засідання 04.03.2021 з'явився представник позивача (скаржник), який підтримав доводи апеляційної скарги, просив оскаржуване рішення суду першої інстанції скасувати та постановити в апеляційному порядку нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання 04.03.2021 своїх представників не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Крім того, 27.01.2021 та 02.03.2021 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від ТзОВ "Комплекс Агромарс" надійшла заява про те, що ТзОВ "Комплекс Агромарс" у зв'язку з протиепідемічними заходами просить здійснити розгляд справи без участі його представника, проти доводів апеляційної скарги заперечує з підстав, викладених у відзиві, просить оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін як таке, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Також, 06.10.2020 (засобами електронного зв'язку), 30.10.2020 (засобами електронного зв'язку), 01.12.2020 (засобами електронного зв'язку) від позивача надійшли заяви про розгляд справи без участі представника позивача. Також, у вказаних заявах позивач просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін як таке, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки представники учасників справи, що не з'явилися, про дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, участь представників сторін у судовому засіданні судом обов'язковою не визнавалась, суду не наведено обставин, за яких спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, тому розгляд справи відбувається за відсутності представників відповідача.
Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка представників учасників справи у судове засідання за умови належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи, а також враховуючи подання відзиву на апеляційну скаргу, суд дійшов висновку, що підстави для відкладення розгляду справи - відсутні.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як підтверджується наявними матеріалами справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 16.04.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Промтехгруп" (далі - виконавець) укладено договір про надання послуг технічного обслуговування та ремонту обладнання № 358/2018/КАМ/О, відповідно до якого виконавець бере на себе зобов'язання надати замовнику послуги з ТО та/або ремонту обладнання, що належить замовнику чи перебувають у нього в користуванні, у тому числі з використанням матеріалів (запасних частин) як замовника, так і спеціально замовлених виконавцем, а замовник бере на себе зобов'язання прийняти й оплатити надані належним та в погоджені сторонами строки послуги, а також вартість використаних матеріалів та запасних частин виконавця (в разі якщо інше не передбачено умовами даного договору) в розмірі, строки та в порядку, що передбачені умовами даного договору.
Предметом даного договору є послуги з технічного обслуговування та ремонту компресорного обладнання. Місце виконання ТО та/або ремонту: Київська область, Вишгородський район, с. Гаврилівка. (п. 3.2., п. 3.3. договору).
Згідно п. 4.1. 4.2. договору, ТО та/або ремонт обладнання, передбачених п. 3.1. даного договору, виконуються виконавцем відповідно до вимог експлуатаційної, ремонтної, технологічної документації виробника та чинного законодавства України. Строк виконання робіт за даним договором становить 60 робочих днів з моменту отримання обладнання.
П. 4.4. договору визначено, що для визначення обсягу необхідних робіт, перелік необхідних запасних частин та допоміжних матеріалів, переліку деталей, необхідних для виконання робіт виконавцем проводиться безоплатна діагностика обладнання, під час виконання робіт згідно даного договору. Якщо діагностика проводитиметься виконавцем довше одного робочого дня, обладнання передається уповноваженим представником замовника виконавцю по акту приймання-передачі обладнання, його складових. Роботи з огляду та діагностики обладнання, за бажанням замовника, можуть проводитись у його присутності з дотриманням техніки безпеки. Після проведення діагностики, але у будь-якому разі в строк не пізніше 10 календарних днів від моменту передачі замовником обладнання виконавцеві, виконавець складає наряд-замовлення та передає його уповноваженому представнику замовника для погодження.
У відповідності до п. 4.5. договору, в наряд-замовленні обов'язково зазначається наступна інформація: інформація стосовно уповноваженого представника замовника, дані довіреності, виданої в установленому порядку; інформація стосовно обладнання, яке передано виконавцю для проведення ТО або ремонту; інформація з переліком необхідних запасних частин із зазначенням їх каталожного та оригінального номеру, матеріалів та робіт запланованих для проведення ТО та ремонту, їх вартість та наявність; строки виконання робіт. Вказаний перелік не є вичерпним. За бажанням сторін в наряді-замовлення може бути вказана будь-яка інша інформація.
Положеннями п. 4.6. договору встановлено, що у разі прийняття замовником рішення, щодо проведення ТО та/або ремонту, наряд-замовлення, скріплений печаткою та підписом уповноваженого представника замовника, передається виконавцю.
Пунктом 4.12. договору передбачено, що по факту виконання вказаних робіт, використання матеріалів та запасних частин, виконавець направляє замовнику, оригінали акту виконаних робіт та рахунок-фактуру. На протязі 3-х робочих днів з дати отримання видаткових накладних та актів виконання послуг замовник зобов'язується підписати їх або надати вмотивовану відмову. У разі не надання відмови в встановлений час матеріали та роботи вважаються прийнятими, а накладні та акти - підписаними.
Відповідно до п. 4.13. договору, у випадку виконання робіт виконавцем по наряду-замовленню, який оформлений з порушенням процедури, встановленої даним договором, в тому числі, оформлені без підписів уповноважених представників виконавця та замовника, повноваження яких викладені в довіреності, вказані роботи не підлягають оплаті замовником.
У відповідності до п. 5.1. договору, розрахунки між замовником та виконавцем за надання послуг здійснюються замовником на підставі належним чином оформленого, підписаного уповноваженими представниками двох сторін акту наданих послуг.
В п. 5.2. договору зазначено, що вартість робіт визначається кошторисами витрат у вигляді додатків, специфікації до даного договору або рахунків-фактури. Оплата вартості послуг здійснюється на таких умовах: 50% передоплати протягом 5 робочих днів з моменту виставлення рахунку. Остаточний розрахунок в розмірі 50% оплати вартості наданих послуг здійснюється протягом 7 робочих днів з моменту підписання акту виконаних робіт.
Пунктом 5.4. договору встановлено, що датою оплати вважається дата списання грошових коштів з розрахункового рахунку замовника.
Відповідно до п. 6.1. договору прийняття обладнання виконавцем для здійснення ТО та/або ремонту проводиться у присутності уповноваженого представника замовника, про що складається акт приймання-передачі обладнання для надання послуг, що надається виконавцем, за формою згідно додатку № 2 до даного договору, що є його невід'ємною частиною.
Згідно п. 6.2., п. 6.3. договору акт приймання-передачі обладнання, його складових для надання послуг з ТО та/або ремонту скріплюється печатками та підписується уповноваженими представниками сторін. Акт приймання-передачі обладнання, його складових для надання послуг з ТО/або ремонту складається у двох екземплярах, один з яких передається замовнику або його уповноваженому представнику після прийняття обладнання і його складових.
У відповідності до п. 6.4., п. 6.5. та п. 6.6. договору при передачі обладнання після проведення ТО та/або ремонту уповноважений представник виконавця повинен скласти, уповноважений представник замовника підписати акт приймання-передачі обладнання після надання послуг за формою згідно додатку № 3 до даного договору, що є його невід'ємною частиною. Акт приймання-передачі обладнання, його складових після надання послуг з ТО та/або ремонту скріплюється печатками та підписується уповноваженими представниками сторін. Акт приймання-передачі обладнання, його складових після надання послуг з ТО та/або ремонту складається у двох екземплярах, один з яких передається замовнику або його уповноваженому представнику після прийняття обладнання і його складових.
В п. 6.7. договору зазначається, що після закінчення робіт обладнання видається уповноваженому представнику замовника. Підставою для повернення з ТО та/або ремонту обладнання є виключно довіреність, видана замовником в установленому законодавством порядку. Виконавець або його уповноважений представник при видачі обладнання уповноваженому представнику замовника зобов'язаний перевірити дані, вказані в довіреності на відповідальність даним вказаних в документі, що посвідчує особу.
П. 10.1. договору визначено, що даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2018, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором.
За твердженням позивача, керівництво відповідача в телефонному режимі звернулось до ТзОВ "НВП "Промтехгруп"" з проханням провести 3 та 4 серпня 2019 року ремонт холодильних установок, у зв'язку з чим останній виставив ТзОВ "Комплекс Агромарс" рахунок на оплату № 347 від 02.08.2019 на загальну суму 288 771,36 грн, а ТзОВ "Комплекс Агромарс" погодився з сумою надання послуг та у відповідь надіслав на електронну адресу позивача платіжне доручення №9623090249 від 02.08.2019 на суму 288 771,36 грн.
Суд апеляційної інстанції встановив, що в матеріалах справи містяться:
- копія рахунку № 347 від 02.08.2019 на суму 288 771,36 грн., сформований позивачем і в якому наявні відомості про види робіт, їх вартість - 288 771,36 грн., а також вказано, що постачальником є Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Промтехгруп", а покупцем - Товариство з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс";
- копія платіжного доручення №9623090249 від 02.08.2019 на суму 288 771,36 грн, з призначенням платежу: "Передопл. зг. рах. №347 від 02.08.2019 за ремонт холодопровод. лінії повітр.-крапельн. охолодж. (ГПК Деп. МВ) в т.ч. ПДВ 48 128,56 грн";
- калькуляція щодо вартості виконаних монтажних робіт на об'єкті відповідача, період виконання: 03.08.2019-04.08.2019, визначена вартість: 288 771,37 грн., яка підписана головним інженером позивача ОСОБА_1 .
Також, в матеріалах справи наявна копія наряд-замовлення, яке підписано посадовими особами ТзОВ "НВП "Промтехгруп", а саме: головним інженером ОСОБА_1 та Генеральним директором Наришковим Є.П., дослідивши яке суд першої інстанції встановив, що підпису замовника - ТзОВ "Комплекс Агромарс" зазначений документ не містить. При цьому, в наряд-замовленні вказано, що роботи проводились з 03.08.2019 по 04.08.2019, а також міститься перелік виконаних робіт.
Позивач стверджує, що представник ТзОВ "Комплекс Агромарс", який був присутнім при виконанні ремонтних робіт, відмовився підписувати наряд-замовлення, посилаючись на те, що він неуповноважена особа, проте в подальшому відповідач взагалі відмовився приймати виконані роботи та підписувати наряд-замовлення. Разом з тим, позивач зазначає, що грошові кошти в розмірі 288 771,36 грн, про перерахування яких зазначено у платіжному дорученні №9623090249 від 02.08.2019, на рахунок ТзОВ "НВК "Промтехгруп"" не надійшли, відтак виконані позивачем роботи неоплачені.
При цьому, листом від 03.01.2020 № 03/01 позивач повідомив відповідача про притримання майна, доставленого відповідачем на ремонт.
Крім того, позивачем до матеріалів справи було додано наступні документи:
- протоколи опитування головного інженера позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 складені адвокатом позивача Мазуркевичем М.А. на підставі ст. ст. 20, 24 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», щодо опитування головного інженера стосовно спірних подій;
- роздруківка вайбер-переписки, щодо якої позивач наголошував, що ця переписка здійснювалась між представниками позивача та відповідача стосовно спірних подій;
- речовий доказ, переданий на зберігання адвокату: розрахунки витрат часу, здійснені головним інженером ОСОБА_1
Також, позивачем долучено до матеріалів справи посвідчені нотаріально заяви свідків ОСОБА_1 (від 15.05.2021), ОСОБА_2 (від 15.05.2021), ОСОБА_3 (від 14.05.2021), ОСОБА_4 (від 14.05.2021), в яких вказані особи виклали свої пояснення стосовно проведення за участю вказаних осіб ремонту спірного обладнання з 03.08.2019 по 04.08.2019 на території відповідача у с.Гавриліка Київської області.
При цьому, відповідач посилався на те, що надані позивачем докази (зокрема рахунок № 347 від 02.08.2019, калькуляція вартості виконаних робіт, наряд - замовлення) не містять необхідних даних для документального підтвердження змісту та реквізитів про здійснення як самих робіт, так і використаних запасних частин та містять різну вартість як робіт та перелік виконаних робіт. При цьому, наряд - замовлення всупереч п. 4.5 договору не містить жодних погоджень відповідача щодо обсягу та вартості відповідних робіт, а оплата таких робіт в силу приписів. 5.2 договоур можлива лише на підставі рахунку - фактури, який виставляється виключно в разі погодження наряд - замовлення.
В свою чергу, позивачем для долучення до матеріалів справи надано висновок експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру (судовий експерт Криворучек В.І., кваліфікація судового експерта за спеціальністю 10.9 «Дослідження комп'ютерної техніки та програмних продуктів (свідоцтво № 14990 , видане ЕКК МВС 06.12.2016, свідоцтво підтвердження № 1882, видане ЕКК МВС 10.12.2018, стаж експертної роботи з 2001 року») від 07.07.2020 № 9-1/263, складений на замовлення позивача в особі адвоката Мазуркевича М.А., в якому експертом надано відповідь, що на момент проведення дослідження, серед листів електронної пошти сервісу « Gmai » акаунту « ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1) », виявлено лист електронної пошти «без темы» відправник - ОСОБА_5 « ІНФОРМАЦІЯ_2 » отримувач - « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Дата відправлення: 02.08.2019 року, 19 годин 53 хвилини. Вкладення листа - файл з назвою «SCAN0031.pdf»; лист електронної пошти «Платіжка», відправник - ОСОБА_5 « ІНФОРМАЦІЯ_3 », отримувач - « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Дата відправлення: 02.08.2019 року, 19 годин 51 хвилина. Вкладення листа - файл з назвою «SCAN0031.pdf». Файли «original_msg.eml», «Платжка.eml», файл звіту «Index.html» разом з виявленими файлами записано з завершення сесії на диск для лазерних систем зчитування «СD-R» з пояснювальним рукописним текстом та підписом експерта на неробочій поверхні, який додається до висновку експерта.
Також, згідно листа АТ «ПУМБ» № КНО-07.8.3/3090 БТ від 24.07.2020, який надано на вимогу ухвали Господарського суду міста Києва від 09.07.2020, повідомлено, що платіжне доручення від клієнта ТОВ «Комплекс Агромарс» за № 9623090249 від 02.08.2019 на суму 288 771,36 грн. до банку не надходило.
26.08.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Промтехгруп" також було подано уточнену позовну заяву з уточненням/зміною предмета позову, яка прийнята судом першої інстанції до розгляду (про що зазначено у протоколі судового засідання від 07.09.2020), в якій позивачем передано на розгляд суду вимоги до відповідача про:
- зобов'язання відповідача підтвердити виконання ремонтних робіт в цеху № 1 позивачем на протязі 3-4.08.2019 шляхом підписання наряд-заказу згідно заявки від 02.08.2019;
- стягнути загалом 318 775,56 грн заборгованості, з якої: 288 771,35 грн - основного боргу, 21 970,04 грн - пені за прострочення оплати; 5 435,23 грн - 3% річних та 2 598,94 грн - інфляційних втрат згідно з приписами ст. 625 Цивільного кодексу України.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено договір про надання послуг технічного обслуговування та ремонту обладнання № 358/2018/КАМ/О від 16.04.2018, відповідно до якого позивач взяв на себе зобов'язання надати відповідачу послуги з ТО та/або ремонту обладнання, а відповідач зобов'язався прийняти й оплатити надані належним та в погоджені сторонами строки послуги.
В свою чергу, сторони у розділі 4 договору погодили порядок виконання технічного обслуговування.
У відповідності до п. 4.4. договору, після проведення діагностики, але у будь-якому разі в строк не пізніше 10 календарних днів від моменту передачі замовником обладнання виконавцеві, виконавець складає наряд-замовлення та передає його уповноваженому представнику замовника для погодження.
В п. 4.5. договору передбачено, що в наряд-замовленні обов'язково зазначається наступна інформація: інформація стосовно уповноваженого представника замовника, дані довіреності, виданої в установленому порядку; інформація стосовно обладнання, яке передано виконавцю для проведення ТО або ремонту; інформація з переліком необхідних запасних частин із зазначенням їх каталожного та оригінального номеру, матеріалів та робіт запланованих для проведення ТО та ремонту, їх вартість та наявність; строки виконання робіт. Вказаний перелік не є вичерпним. За бажанням сторін в наряді-замовлення може бути вказана будь-яка інша інформація.
Відповідно до п. 4.13. договору, у випадку виконання робіт виконавцем по наряду-замовлення, який оформлений з порушенням процедури, встановленої даним договором, в тому числі, оформлені без підписів уповноважених представників виконавця та замовника, повноваження яких викладені в довіреності, вказані роботи не підлягають оплаті замовником.
З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що сторони договору погодили, що у разі неналежного оформлення наряду-замовлення або не підписання його уповноваженими представниками позивача та відповідача, роботи виконані згідно цього наряд-замовлення - не підлягають оплаті.
В свою чергу, позивачем складений наряд-замовлення, який підписаний головним інженером та генеральним директором ТзОВ "НВП "Промтехгруп"". Натомість, підпису представника ТзОВ "Комплекс Агромарс" вказаний документ не містить, як не містить інформації про уповноваженого представника відповідача та дані довіреності на виконання п. 4.5. договору, а також взагалі не містить відомостей про погодження відповідачем зазначеного у ньому обсягу послуг.
При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що (1) обставина підписання двосторонньо уповноваженими представниками замовника та виконавця наряд-замовлення та (2) обставина виконання позивачем взятих на себе зобов'язань щодо надання визначеного обсягу послуг, (3) фіксація двосторонньо позивачем та відповідачем вартості наданого обсягу послуг, а також (4) прийняття виконаних робіт відповідачем в порядку, встановленому договором, - є тими обставинами які саме б в їх сукупності підтверджені належними та допустимими доказами, свідчили б про виникнення у відповідача перед позивачем грошового зобов'язання (зокрема, і на спірну суму 288 771,35 грн.), і саме вказані обставини входять до предмету доказування в контексті спірних правовідносин сторін в межах існуючого спору.
Проте, позивачем, як особою, на яку процесуальний закон покладає обов'язок доведення своїх вимог, не було доведено в розумінні вимог ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України ні суду першої інстанції станом на момент розгляду справи, ні суду апеляційної інстанції станом на момент апеляційного розгляду, настання вказаних обставин ((1), (2), (3), (4)) в сукупності, що спростовує як згідно закону (ст. ст. 516, 901 Цивільного кодексу України, ст.ст. 181, 193 Господарського кодексу України), так і умов договору (розділи 4-6 договору) доводи та твердження позивача про надання ним відповідачу обсягу послуг на заявлену до стягнення суму та їх прийняття відповідачем.
Крім того, наявні матеріали справи свідчать, що АТ "Перший український міжнародний банк" у листі № КНО-07.8.3/3090 БТ від 24.07.2020 повідомив суд першої інстанції , що платіжне доручення від клієнта ТзОВ "Комплекс Агромарс" за №9623090249 від 02.08.2019 на суму 288 771,36 грн до банку не надходило, а посилання позивача на те, що він приступив до виконання послуг згідно наряд-замовлення саме внаслідок того, що кошти були перераховані відповідачем, на підтвердження чого відповідачем було надіслано відповідне платіжне доручення, - суд апеляційної інстанції відхиляє як підставу для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки по-перше, позивач не був позбавлений права та можливості пересвідчитись про фактичне надходження коштів на його банківський рахунок згідно з приписами Закону України «Про банки і банківську діяльність», Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджену Постановою Правління Національного банку України 21.01.2004 № 22, а по-друге, наявність вказаного документу (платіжного доручення) - не є належним та достовірним доказом погодження відповідачем як вартості певного обсягу послуг, так і їх замовлення, оскільки у договорі сторонами чітко узгоджено перелік документів, які оформлюються сторонами в підтвердження замовлення та надання послуг (розділи 4-6 договору).
Крім того, посилання позивача як на докази підтвердження надання послуг на спірну суму і протоколи опитування головного інженера позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , складені адвокатом позивача Мазуркевичем М.А. на підставі ст. ст. 20, 24 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», щодо опитування головного інженера стосовно спірних подій, а також і роздруківку вайбер-переписки, щодо якої позивач наголошував, що ці переписка здійснювалась між представниками позивача та відповідача стосовно спірних подій, речовий доказ, переданий на зберігання адвокату: розрахунки витрат часу, здійснені головним інженером ОСОБА_1 - суд апеляційної інстанції відхиляє з огляду на те, що вказані документи не є належними та допустимими доказами в розумінні ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України в підтвердження обставин надання позивачем визначеного обсягу послуг на спірну суму та їх прийняття відповідачем.
Доводи скаржника про те, що наданий позивачем до матеріалів справи «наряд-заказ» по своїй суті є актом виконаних робіт, який підписано представником позивача - головним інженером ОСОБА_1 (свідком по справі), і який фактично підтверджує виконання робіт позивачем саме за вказаною у ньому господарською операцією, з узгодженою ціною в силу приписів ст. 181 Господарського кодексу України - судом апеляційної інстанції відхиляються, оскільки наряд-замовлення підписаний посадовими особами ТзОВ "НВП "Промтехгруп", а саме: головним інженером ОСОБА_1 та Генеральним директором Наришковим Є.П. , і вказаний документ не містить ні підпису замовника - ТзОВ "Комплекс Агромарс", ні печаток підприємства, а отже не є двосторонньо погодженим документом ні в розумінні ст. 181 Господарського кодексу України, ні в розумінні умов договору, щодо надання позивачем обумовлених послуг на заявлену до стягнення суму, ні їх прийняття відповідачем.
З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що правові підстави (як наведені позивачем у позові, так і досліджені судом першої та апеляційної інстанції в контексті спірних правовідносин сторін) для стягнення спірних коштів (288 771,35 грн.) та зобов'язання відповідача підтвердити виконання робіт шляхом підписання наряд - замовлення - відсутні, оскільки позивачем не було доведено своїх позовних вимог в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позивачем не було доведено як факту надання обсягу послуг на заявлену ним до стягнення суму, так і факту замовлення і прийняття таких послуг відповідачем в розумінні вимог ст. 901 Цивільного кодексу України та умов договору, що свідчить про відсутність у відповідача грошового зобов'язання перед позивачем на заявлену до стягнення суму, у зв'язку з чим вимоги позивача у наведеній частині задоволенню не підлягають.
Також, оскільки наявними матеріалами справи підтверджується, що у відповідача відсутнє грошове зобов'язання перед позивачем на заявлену до стягнення суму, а тому відсутні обумовлені законом (ст. 549, 610,611, 612 Цивільного кодексу України, ст. 230 Господарського кодексу України) та договором (п. 8.6) підстави для застосування до відповідача штрафних санкцій за його прострочення у вигляді пені, а також відсутні законні підстави для застосування до відповідача відповідальності за порушення грошового зобов'язання, обумовленої ст. 625 Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача 21 970,04 грн пені, 5 435,23 грн 3% річних та 2 598,94 грн інфляційних втрат - задоволенню не підлягають.
Доводи скаржника про те, що за своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором підряду, правовідносини за яким врегульовано ст. 837 Цивільного кодексу України, коли суд першої інстанції неправильно послався на ст. 901 Цивільного кодексу України щодо кваліфікації відповідних правовідносин, а також судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не застосовано положення ст. 882 Цивільного кодексу України - судом апеляційної інстанції відхиляються як безпідставні та необґрунтовані, оскільки судом першої інстанції вірно застосовано при кваліфікації правовідносин сторін за договором приписи ст. 901 Цивільного кодексу України, зокрема з урахуванням того, що предметом договору є послуги з технічного обслуговування та ремонту компресорного обладнання. Місце виконання ТО та/або ремонту: Київська область, Вишгородський район, с. Гаврилівка. (п. 3.2).
Доводи скаржника в обгрунтування підстав скасування оскаржуваного рішення про те, що судом першої інстанції не було виконано приписів ч. 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України щодо оцінки належності, допустимості, достовірності кожного доказу окрема, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, а деяким доказам взагалі не було надано оцінки, а у витребуванні одного з важливих доказів було незаконно відмовлено, зокрема, судом першої інстанції не ставилось питання про допит свідків ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , не враховано взагалі наявність висновку комп'ютерно-технічної експертизи Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 07.07.2020 № 9-1/263, виконаного на замовлення позивача, про необхідність врахування якого при вирішенні спору наголошувалось позивачем, а також необгрунтовано відмовлено у клопотаннях позивача про дослідження доказів (мобільного телефону, ПК свідка) та витребування доказів (журнал обліку осіб) - судом апеляційної інстанції відхиляються як безпідставні та необґрунтовані з огляду на наступне.
Так, стосовно доводів скаржника про те, що судом першої інстанції не ставилось питання про допит свідків ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
Ч. 1 ст. 89 Господарського процесуального кодексу України визначено, що свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.
Ч. 2 ст. 87 Господарського процесуального кодексу України визначено, що на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків.
Отже, враховуючи те, що згідно умов укладеного між сторонами договору, та враховуючи обставини, які підлягають встановленню під час вирішення даного спору в контексті спірних правовідносин учасників справи, обставини стосовно надання позивачем певного обсягу послуг на певну суму, яка заявлена ним до стягнення, а також прийняття вказаних послуг відповідачем відображаються (обліковуються) у відповідних документах, які визначені як вимогами закону, так і умовами укладеного між сторонами договору, у зв'язку з чим покази ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 не можуть замінювати/підмінювати собою документальне оформлення відповідних господарських правовідносин учасників справи згідно з умовами договору.
Також, стосовно доводів скаржника про те, що судом першої інстанції не враховано взагалі наявність висновку комп'ютерно-технічної експертизи Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 07.07.2020 № 9-1/263, виконаного на замовлення позивача, про необхідність врахування якого при вирішенні спору наголошувалось позивачем, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вказаний висновок відповідає вимогам ст. 98 Господарського процесуального кодексу України, проте, його оцінка здійснюється за загальними правилами оцінки доказів, закріпленими у статті 86 Господарського процесуального кодексу України, та з урахуванням предмету доказування в контекст спірних правовідносин учасників справи. При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що наданий позивачем експертний висновок стосується електронного документообігу, зокрема, щодо відправлення певних документів засобами електронного зв'язку, проте, не може замінювати/підмінювати собою документальне підтвердження оформлення відповідних господарських правовідносин учасників справи стосовно факту надання послуг позивачем на заявлену до стягнення суму, так і їх прийняття відповідачем, і вказаний висновок не є належним, допустимими та достатнім доказом в розумінні ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України в підтвердження вказаних обставин.
Крім того, суд апеляційної інстанції враховує, що позивачем не надано належних та допустимих доказів в розумінні ст. ст. 74-79 Господарського процесуального кодексу України по-перше, погодження між позивачем та відповідачем засобів електронного зв'язку, офіційних електронних скриньок представників, про які йдеться у висновку експерта, а по-друге, вказаний висновок стосується виключно електронного обігу документів і не є доказом, який підтверджує факт як надання певних послуг позивачем, так і їх прийняття відповідачем у заявлених позивачем обсягах та вартості.
Стосовно доводів скаржника про те, що судом першої інстанції необгрунтовано відмовлено у клопотаннях позивача про дослідження доказів (мобільного телефону, ПК свідка) та витребування доказів (журнал обліку осіб),суд апеляційної інстанції з огляду на приписи ч. 3 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України, визнаються судом апеляційної інстанції безпідставними, оскільки судом першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення у наведеній частині дотримано приписів ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України.
Доводи скаржника про те, що прийнявши протокольно ухвалу про закриття підготовчого провадження, судом першої інстанції допущено порушення п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України - судом апеляційної інстанції відхиляються як підстава для скасування оскаржуваного рішення, а з огляду на приписи ч. 3 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України, відповідні заперечення включені скаржником в обгрунтування доводів апеляційної скарги, проте, визнаються судом апеляційної інстанції безпідставними, оскільки судом першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення у наведеній частині дотримано приписів ст. ст. 181-185, ст.ст. 232-233 Господарського процесуального кодексу України, та постановлено протокольну ухвалу, що підтверджується протоколом судового засідання від 07.09.2020.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що учасникам спору було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції у вказаній справі про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, оскаржуване рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення, за наведених скаржником доводів апеляційної скарги.
Розподіл судових витрат
Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Промтехгруп" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2020 (повний текст рішення складено 22.10.2020) у справі № 910/4220/20 - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2020 (повний текст рішення складено 22.10.2020) у справі № 910/4220/20 - залишити без змін.
3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Промтехгруп".
4. Матеріали справи № 910/4220/20 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови підписано: 22.03.2021 після виходу суддів з відпустки.
Головуючий суддя О.В. Тищенко
Судді С.Р. Станік
С.Я. Дикунська