ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 38/108-14/15502.04.10
Господарський суд міста Києва у складі судді Нарольського М.М.,
розглянувши справу№ 38/108-14/155
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Льодовий дім»
доАнтимонопольного комітету України
третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет споруДочірнє підприємство «Імідж Холдинг»акціонерної компанії «Імідж Холдинг АпС»
за участю представників сторін:
від ТОВ «Льодовий дім»- Павленко Є.П.,
від АМКУ - Ахтімірова М.Г., Соколов А.В.
від ДП «Імідж Холдинг»АК «Імідж Холдинг АпС»- не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю «Льодовий дім»(надалі -ТОВ «Льодовий дім») звернулось в господарський суд міста Києва з позовною заявою до Антимонопольного комітету України (надалі -Комітет) про визнання рішення № 936-р. від 25.12.2008 р. у справі № 27-26.4/111-08 «Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу»недійсним.
Рішенням господарського суду міста Києва від 16.06.2009 р. у справі № 38/108, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.10.2009 р., позов задоволено повністю.
Постановою Вищого господарського суду України від 02.03.2010 р. рішення господарського суду міста Києва від 16.06.2009 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.10.2009 р. скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.03.2010 р. суд прийняв справу до свого провадження, присвоїв справі № 38/108-14/155, призначив її до розгляду з викликом сторін, яких зобов'язав виконати певні дії.
В обґрунтування пред'явлених вимог позивач посилається на те, що спірне рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме ст. ст. 10, 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» та ст. ст. 5, 20 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки». Як вказує позивач, ТОВ «Льодовий дім»на законних підставах та відповідно до умов ліцензійних договорів правомірно використовував в господарській діяльності знак для товарів і послуг «Козацька Хортиця»та упаковку для напівфабрикатів, яка відповідає патенту на промисловий зразок «Упаковка Козацька Хортиця». При цьому, позивач зазначає, що термін дії свідоцтва на знак для товарів і послуг «Козацька Хортиця» та патенту на промисловий зразок «Упаковка Козацька Хортиця»на час прийняття спірного рішення не сплинув, ліцензійні договори не розірвані та не визнані недійсними. Крім того, на думку позивача, дія статті 6 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції»відповідно до якої, копіюванням зовнішнього вигляду виробу є відтворення зовнішнього вигляду виробу іншого суб'єкта господарювання і введення його у господарський обіг без однозначного зазначення виробника копії, що може призвести до змішування з діяльністю іншого суб'єкта господарювання, не поширюється на вироби, що мають охорону як об'єкти права інтелектуальної власності. Упаковка пельменів «Козацька Хортиця»виготовлена відповідно до патенту на промисловий зразок «Упаковка «Козацька Хортиця», який є інтелектуальною власністю фізичних осіб. Отже, як стверджує позивач, він не вчиняв жодних дій щодо порушення законодавства про недобросовісну конкуренцію. Також, на думку позивача, висновки Комітету у спірному рішенні щодо того, що вигляд упаковки пельменів та вареників «Козацька Хортиця»можуть викликати у споживача враження, що ця продукція має відношення до виробника алкогольної продукції під торговельною маркою «Хортиця»є надуманими та недоведеними, оскільки позивач ніколи не виробляв алкогольні напої під маркою «Хортиця».
Комітет проти пред'явленого позову заперечував мотивуючи тим, що використання патенту на промисловий зразок «Козацька Хортиця» не лише для виготовлення та розповсюдження етикеток для упаковки, але й для позначення певних товарів (чим є їх розміщення на упаковці пельменів та вареників) виходить за межі правового захисту, що надається власнику патенту згідно зі статті 20 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки»(вказана правова позиція підтверджена постановою Вищого господарського суду від 11.11.2008 р. у справі № 38/44-45/440). Як зазначає Комітет, матеріалами справи було доведено, що ТОВ «Льодовий дім»були вчинені дії щодо введення у господарській обіг напівфабрикатів, елементи зовнішнього оформлення упаковки яких імітують сукупність елементів зовнішнього оформлення продукції «Хортиця», що виробляється Дочірнім підприємством «Імідж Холдинг»акціонерної компанії «Імідж Холдинг АпС», а тому є порушенням законодавства про захист від недобросовісної конкуренції в розумінні статті 1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції». Отже, наявність у позивача права на використання товарного знаку, на думку Комітету, не має значення для кваліфікації його дій у справі № 27-26.4/111-08. Також, Комітет вважає помилковими твердження позивача щодо того, що спірне рішення є недоведеним, оскільки він виробляв пельмені та вареники під торговельною маркою «Козацька Хортиця», а не алкогольні напої під маркою «Хортиця», оскільки продукція позивача та напівфабрикати, зокрема, пельмені та вареники під торговельною маркою «Козацька Хортиця»належать до продуктів харчування і споживач може розцінити їх, як продукцію одного виробника. Отже, як вказує Комітет у своєму відзиві, дії позивача під час виробництва та реалізації пельменів та вареників, які імітують сукупність елементів дизайну продукції «Хортиця», є досягненням неправомірних переваг у конкуренції на ринку напівфабрикатів, шляхом здобуття переваг перед іншими суб'єктами господарювання - учасниками ринку не завдяки власним досягненням, а через неправомірне використання ділової репутації Дочірнього підприємства «Імідж Холдинг»акціонерної компанії «Імідж Холдинг АпС».
В судове засідання 02.04.2010 р. представники позивача та відповідача з'явились.
На вимогу ухвали господарського суду міста Києва від 18.03.2010 р. представники сторін подали суду письмові пояснення з урахуванням постанови Вищого господарського суду України від 02.03.2010 р. у даній справі.
Представник ТОВ «Льодовий дім»підтримав позовні вимоги, просив суд його задовольнити.
Представник Комітету проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце розгляду справи був повідомлений судом належним чином.
Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.
Розглянувши надані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
У судовому процесі в господарських судах позивачами і відповідачами можуть бути підприємства та організації, зазначені в статті 1 ГПК України, тобто підприємства, установи, організації, інші юридичні та фізичні особи.
Відповідно до статті 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав і охоронюваних законом інтересів.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.
За приписами статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції»рішення органів Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарського суду.
Відповідно до пункту 13 розділу VII Прикінцеві та перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України Закони України та інші нормативно-правові акти до приведення їх у відповідність із цим Кодексом діють у частині, що не суперечить цьому Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Частиною другою статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Норми статті 12 ГПК України та статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції»щодо підвідомчості спорів за участю органів Антимонопольного комітету України господарським судам якраз і є законодавчими приписами стосовно передбаченого статтями 2, 4 Кодексу адміністративного судочинства України іншого порядку судового вирішення, а саме -вирішення спорів господарськими судами в порядку господарського судочинства.
Таку ж правову позицію викладено й у постанові Верховного Суду України від 13.10.2009 р. у справі № 6/388 та в пункті 4 Інформаційного листа Верховного Суду України від 26.12.2005 р. № 3.2-2005, де також зазначено: «Закони України можуть передбачати вирішення певних категорій публічно-правових спорів в порядку іншого судочинства (наприклад, стаття 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції»встановлює, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення)».
Отже, спір у цій справі відноситься до підвідомчості господарських судів і підлягає вирішенню за правилами ГПК України.
В Роз'ясненнях Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів»від 26.01.2000 р. № 02-5/35 зазначено, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.
В силу ч. 1 ст. 3 Закону України «Про захист економічної конкуренції»законодавство про захист економічної конкуренції ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із цього Закону, законів України «Про Антимонопольний комітет України», «Про захист від недобросовісної конкуренції», інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.
Згідно ст. 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. При цьому, особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливому порядку призначення та звільнення Голови Антимонопольного комітету України, його заступників, державних уповноважених Антимонопольного комітету України, голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Антимонопольного комітету України, наданні соціальних гарантій, охороні особистих і майнових прав працівників Антимонопольного комітету України на рівні з працівниками правоохоронних органів, в умовах оплати праці.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 цього Закону розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.
Стаття 3 зазначеного Закону до основних завдань Антимонопольного комітету України відносить участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, зокрема, перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Згідно ст. 5 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України «Про захист економічної конкуренції», «Про захист від недобросовісної конкуренції», цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.
За приписами статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції»рішення органів Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарського суду.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Вищий господарський суд України, направляючи справу № 38/108 на новий розгляд, в своїй постанові від 02.03.2010 р. зазначив, що для правильного вирішення даного спору належить встановити період виготовлення та розповсюдження ТОВ «Льодовий дім»спірної продукції - пельменів та вареників; встановити та дослідити фактичні обставини використання ТОВ «Льодовий дім»торговельної марки «Козацька Хортиця»за свідоцтвом України № 33322, зокрема, з якого часу та в якій формі (фактичне зображення) позивач використовує (використовував) цей знак для маркування спірної продукції, дослідити обґрунтованість (повноту дослідження та відповідність встановленим фактичним обставинам) доводів Рішення Комітету (зокрема, з приводу ділової репутації Дочірнього підприємства «Імідж Холдинг»акціонерної компанії «Імідж Холдинг АпС», щодо наявності у Дочірнього підприємства «Імідж Холдинг»акціонерної компанії «Імідж Холдинг АпС»пріоритету з відповідного оформлення власної продукції; стосовно схожості зовнішнього оформлення продукції ТОВ «Льодовий дім»і Дочірнього підприємства «Імідж Холдинг»акціонерної компанії «Імідж Холдинг АпС»тощо).
Відповідно до ч. 1 ст. 11112 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
Приймаючи до уваги вказівки Вищого господарського суду України інстанції, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 15.07.2003 р. Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України (надалі -Департамент) Солдатенку М.П. і Дворецькому І.В. видано свідоцтво України № 33322 на знак «Козацька Хортиця» для товарів і послуг 29, 30, 32 і 35 класів Міжнародної класифікації товарів і послуг.
В подальшому, 01.12.2006 р. Солдатенком М.П., Дворецьким І.В. і ТОВ «Льодовий дім»укладено ліцензійний договір, за яким позивач одержав право на використання торговельної марки «Козацька Хортиця»за свідоцтвом України № 33322 для товарів і послуг 29, 30, 32 і 35 класів Міжнародної класифікації товарів і послуг до 15.07.2013 р.
Так, 10.07.2007 р. Департаментом Солдатенку М.П., Дворецькому І.В. та Бренгачу C.B. видано патент України № 14577 на промисловий зразок «Упаковка «Козацька Хортиця»(5 варіантів) для напівфабрикатів - вареників та пельменів.
15 липня 2007 року між Солдатенком М.П., Дворецьким І.В., Бренгачем C.B. і ТОВ «Льодовий дім»укладено ліцензійний договір, відповідно до якого позивач одержав право на використання промислового зразка «Упаковка «Козацька хортиця»за патентом України № 14577 до 10.07.2017 р.
Відповідно до письмових пояснень ТОВ «Льодовий дім», наданих в судовому засіданні 02.04.2010 р., ТОВ «Льодовий дім»реалізовував заморожені напівфабрикати (пельмені та вареники) під торговою маркою «Козацька Хортиця»в період з 19.12.2006 р. по 28.09.2008 р.
Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Дочірнє підприємство «Імідж Холдинг»акціонерної компанії «Імідж Холдинг АпС»здійснює виробництво алкогольної продукції під торговельною маркою «Хортиця», зокрема на підставі відповідних угод, укладених ним з власниками патенту України від 15.08.2006 р. № 12626 на промисловий зразок «Комплект етикеток «Хортиця»(9 варіантів для горілки та настоянки) і свідоцтва України від 15.08.2006 р. № 70715 на знак для товарів і послуг «Хортиця»для товарів 33 класу МКТП.
Дочірнє підприємство «Імідж Холдинг»акціонерної компанії «Імідж Холдинг АпС»звернулося 14.04.2008 р. до Комітету із заявою про недобросовісну конкуренцію зі сторони ТОВ «Льодовий дім»щодо виробництва та введення в обіг пельменів та вареників «Козацька хортиця».
За результатами розгляду заяви 03.09.2008 р. Комітет прийняв розпорядження № 10/163-р про початок розгляду справи за ознаками наявності в діях ТОВ «Льодовий дім»ознак порушення, передбаченого статтею 1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції»у вигляді дій у конкуренції, що суперечать правилам, торговим та іншим чесним звичаям у підприємницькій діяльності.
25 грудня 2008 року Комітетом прийнято рішення № 936-р у справі № 27-26.4/111-08, яким визнано дії ТОВ «Льодовий дім», які полягають у введенні в господарський обіг напівфабрикатів, зокрема, пельменів та вареників «Козацька Хортиця», елементи зовнішнього оформлення (дизайну) упаковки яких імітують сукупність елементів зовнішнього оформлення (дизайну) продукції «Хортиця», що виробляє Дочірнє підприємство «Імідж Холдинг»акціонерної компанії «Імідж Холдинг АпС», порушенням, передбаченим статтею 1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», у вигляді дій у конкуренції, що суперечать чесним звичаям у підприємницькій діяльності, шляхом неправомірного використання ділової репутації іншого суб'єкта господарювання. Також, на ТОВ «Льодовий дім»накладено штраф у сумі 10000 грн. (надалі - Рішення).
Рішення Комітету мотивовано тим, що вихід продукції Дочірнього підприємства «Імідж Холдинг»акціонерної компанії «Імідж Холдинг АпС»на ринок алкогольних напоїв під торговельною маркою «Хортиця»відбувся у листопаді 2003 року.
Як зазначено в Рішенні, за інформацією Дочірнього підприємства «Імідж Холдинг»акціонерної компанії «Імідж Холдинг АпС»ним вироблено більш ніж на 360 мільйонів одиниць продукції, протягом останніх двох років алкогольна продукція під торговельною маркою «Хортиця»є лідером продаж в Україні. Тривале використання Дочірнім підприємством «Імідж Холдинг»акціонерної компанії «Імідж Холдинг АпС»торговельної марки «Хортиця»та промислового зразка «Комплект етикеток «Хортиця»створили умови для виникнення у споживачів стійкого асоціативного зв'язку цієї продукції з господарською діяльністю саме Дочірнього підприємства «Імідж Холдинг»акціонерної компанії «Імідж Холдинг АпС».
Відповідно до матеріалів справи № 27-26.4/111-08, ТОВ «Льодовий дім»здійснює продаж напівфабрикатів - пельменів та вареників під торговельною маркою «Козацька Хортиця», які на його замовлення виробляє та постачає фізична особа - підприємець Шавульський A.B.
Так, дочірньому підприємству «Імідж Холдинг»акціонерної компанії «Імідж Холдинг АпС»в 2007 році стало відомо про розповсюдження ТОВ «Льодовий дім»у тому ж році спірної продукції - пельменів та вареників під торговельною маркою «Козацька Хортиця».
Рішенням встановлено, що комплекс засобів індивідуалізації та оформлення зовнішнього вигляду названої продукції, які використовує ТОВ «Льодовий дім»має високий ступінь зовнішньої схожості з продукцією Дочірнього підприємства «Імідж Холдинг»акціонерної компанії «Імідж Холдинг АпС». Порівняльний аналіз сукупності елементів зовнішнього оформлення (дизайну) упаковки напівфабрикатів, виготовлених на замовлення ТОВ «Льодовий дім», та сукупності елементів зовнішнього оформлення (дизайну) продукції «Хортиця», які використовуються під час виробництва та реалізації продукції «Хортиця»показав, що загальне композиційне, кольорове та графічне оформлення упаковки цих напівфабрикатів є тотожним або практично співпадає з відповідними елементами оформлення пляшок алкогольної продукції, яку виробляє заявник. Так, на етикетці напівфабрикатів з правої та лівої сторони нанесені смужки, які імітують бокові ребристі частини пляшки, яка використовується заявником. Також в центральній частині етикетки нанесено два фрагменти малюнки (верхній - більший, нижній - менший), які за своєю геометричною формою повністю копіюють знак заявника. Крім того, залежно від начинки вареників та пельменів «Козацька Хортиця», змінюється колір етикетки вказаної продукції. При цьому, цей колір повністю або частково повторює кольорове оформлення продукції заявника.
Тобто, ТОВ «Льодовий дім»діючи у рамках договору від 01.01.2007 р. № 124/07, ввело у господарський обіг під час виробництва та реалізації напівфабрикатів, зокрема пельменів та вареників «Козацька Хортиця», комплекс засобів індивідуалізації та оформлення зовнішнього вигляду продукції, який має високий ступінь зовнішньої схожості цієї продукції із продукцією заявника.
Так, назва та зовнішній вигляд упаковок пельменів та вареників «Козацька Хортиця»можуть викликати у споживача враження, що ця продукція має відношення до виробника алкогольної продукції під торговельною маркою «Хортиця», оскільки товари Дочірнього підприємства «Імідж Холдинг»акціонерної компанії «Імідж Холдинг АпС»(алкогольні напої) та ТОВ «Льодовий дім»(зокрема, пельмені та вареники) належать до продуктів харчування і споживач може розцінювати їх як продукцію одного виробника.
Таким чином, в оспорюваному Рішенні Комітет встановив, що використання ТОВ «Льодовий дім»під час виробництва та реалізації напівфабрикатів, зокрема пельменів та вареників «Козацька Хортиця», упаковки, зовнішній вигляд якої імітує сукупність елементів дизайну продукції Дочірнього підприємства «Імідж Холдинг»акціонерної компанії «Імідж Холдинг АпС», є досягненням неправомірних переваг у конкуренції на ринку напівфабрикатів шляхом здобуття переваг перед іншими суб'єктами господарювання - учасниками ринку не завдяки власним досягненням, а через неправомірне використання ділової репутації Дочірнього підприємства «Імідж Холдинг»акціонерної компанії «Імідж Холдинг АпС».
Відповідно до письмових пояснень Комітету, поданих в судовому засіданні 02.04.2010 р., використання знака для товарів і послуг «Козацька Хортиця»здійснювався ТОВ «Льодовий дім»на підставі невиключної ліцензії, згідно з ліцензійним договором від 01.12.2006 р. б/н із власниками вказаного знака громадянами України М.П. Солдатенком та І.В. Дворецьким, який зареєстрований Державним департаментом інтелектуальної власності 15.07.2003 р. свідоцтво № 33322.
При цьому, свідоцтво № 33322 від 15.07.2003 р. на знак для товарів і послуг видано безпосередньо на словесне позначення «Козацька Хортиця», правомірність використання якого не викликає сумнівів з боку Комітету. В тож час, як предметом розгляду справи № 27-26.4/111-08 було саме використання ТОВ «Льодовий дім»патенту № 14577 від 10.07.2007 на промисловий зразок «Упаковка «Козацька Хортиця».
Використання патенту № 14577 від 10.07.2007 на промисловий зразок «Упаковка «Козацька Хортиця»здійснювався ТОВ «Льодовий дім» на підставі невиключної ліцензії, згідно з ліцензійним договором від 15.07.2007 р. б/н із власниками вказаного промислового зразка громадянами України М.П. Солдатенком, І.В. Дворецьким, а також Є.В. Бренгач.
Відповідно до статті 10bis Паризької конвенції про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року (набула чинності для України 25.12.1991 року) країни Союзу зобов'язані забезпечити ефективний захист від недобросовісної конкуренції; актом недобросовісної конкуренції вважається будь-який акт конкуренції, що суперечить чесним звичаям у промислових і торговельних справах; зокрема, підлягають забороні всі дії, здатні яким би то не було способом викликати змішування відносно підприємства, продуктів чи промислової або торговельної діяльності конкурента.
Відповідно до частини другої і п'ятої статті 13 «Межі здійснення цивільних прав»Цивільного кодексу України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб; не допускається використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.
Згідно з ч. 5 ст. 13 ЦК України не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.
Статтею 1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції»(у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що недобросовісною конкуренцією є будь-які дії у конкуренції, що суперечать правилам, торговим та іншим чесним звичаям у підприємницькій діяльності; недобросовісною конкуренцією є, зокрема, дії, визначені главами 2-4 цього Закону.
Вичерпного переліку дій, які підпадають під визначення недобросовісної конкуренції, Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції»не містить, а тому сфера його застосування не обмежується виключно діями, визначеними главами 2-4 цього Закону.
Водночас, визначаючи певні дії як акти недобросовісної конкуренції, Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції» безпосередньо містить посилання й на відповідні чесні звичаї у підприємницькій діяльності, зокрема, з приводу неправомірності використання чужої ділової репутації (глава 2), стосовно створення перешкод суб'єктам господарювання у процесі конкуренції та досягнення неправомірних переваг у конкуренції (глава 3), неправомірного збирання, розголошення та використання комерційної таємниці (глава 4) тощо.
При цьому, зазначення згаданих звичаїв безпосередньо в Законі України «Про захист від недобросовісної конкуренції»відповідає приписам ч. 1 ст. 7 ЦК України щодо можливості фіксації звичаю у відповідному документі, тоді як тлумачення їх змісту має здійснюватись з використанням загального понятійного апарату (зокрема, через тлумачення слів, термінів та висловів, які застосовуються).
Комітетом у оскарженому Рішенні визнано, що з боку ТОВ «Льодовий дім»мало місце неправомірне використання ділової репутації Дочірнього підприємства «Імідж Холдинг»акціонерної компанії «Імідж Холдинг АпС»(посилання на наявність відповідного звичаю містить глава 2 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції». Проте, згадані дії ТОВ «Льодовий дім»не охоплюються статтями 4, 6 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції».
Отже, з огляду на відсутність у чинному законодавстві вичерпного переліку дій, які підпадають під визначення недобросовісної конкуренції за статтею 1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», Комітетом правомірно кваліфіковано дії позивача, у вигляді дій у конкуренції, що суперечать чесним звичаям у підприємницькій діяльності, шляхом неправомірного використання ділової репутації іншого суб'єкта господарювання, що є порушенням, передбаченим ст. 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
Також, судом встановлено, що ТОВ «Льодовий дім»мало право на використання торговельної марки за свідоцтвом України № 33322, а саме: словесного позначення «Козацька Хортиця», виконаного стандартним шрифтом у чорно-білому кольорі.
Відповідно до п. 4 ст. 5 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»обсяг правової охорони, що надається, визначається зображенням знака та переліком товарів і послуг, внесеними до Реєстру, і засвідчується свідоцтвом з наведеними у ньому копією внесеного до Реєстру зображення знака та переліком товарів і послуг.
Пунктом 4 статті 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»передбачено, що знак визнається використаним, якщо його застосовано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності знака.
Статтею 17 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»встановлено, що власник свідоцтва повинен добросовісно користуватися правами, що випливають із свідоцтва.
Згідно з абзацом першим частини другої статті 20 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки»патент надає його власнику виключне право використовувати промисловий зразок за своїм розсудом.
У свою чергу, відповідно до абзацу третього пункту 2 статті 20 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки»використанням промислового зразка визнається виготовлення виробу із застосуванням запатентованого промислового зразка, застосування такого виробу, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого виробу в зазначених цілях.
Відповідно до частини другої і п'ятої статті 13 «Межі здійснення цивільних прав»Цивільного кодексу України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб; не допускається використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.
Отже, обсяг правової охорони торговельної марки за свідоцтвом України № 33322 в частині її зображення обмежується виключно словесним позначенням «Козацька Хортиця»(яке не охоплює інші зображувальні елементи), а використання промислового зразка «Упаковка «Козацька Хортиця» за патентом України № 14577 не лише для виготовлення та розповсюдження власне цього виробу (упаковки), але й для позначення певних товарів (чим є її застосування для пакування пельменів та вареників) виходить за межі правового захисту, що надається власникові патенту згідно з пунктом 2 статті 20 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки».
Зазначена правова позиція підтверджена постановою Вищого господарського суду України від 11.11.2008 р. у справі № 38/44-45/440.
Доказів, які спростовували б доводи Комітету в оспорюваному рішенні стосовно схожості упаковки товарів ТОВ «Льодовий дім»з зовнішнім виглядом продукції Дочірнього підприємства «Імідж Холдинг»акціонерної компанії «Імідж Холдинг АпС», позивач не надав.
Таким чином, правомірним є висновок Комітету, що введенням ТОВ «Льдодовий дім»у господарській обіг під час виробництва та реалізації напівфабрикатів, зокрема пельменів та вареників «Козацька Хортиця», комплексу засобів індивідуалізації та оформлення зовнішнього вигляду продукції, який має високий ступінь зовнішньої схожості цієї продукції із продукцією Дочірнього підприємства «Імідж Холдинг»акціонерної компанії«Імідж Холдинг АпС», можуть викликати у споживача враження, що ця продукція має відношення до виробника алкогольної продукції під торговельною маркою «Хортиця». До того ж, продукція Дочірнього підприємства «Імідж Холдинг»акціонерної компанії «Імідж Холдинг АпС»та напівфабрикати, зокрема, пельмені та вареники під торговельною маркою «Козацька Хортиця», належать до продуктів харчування і споживач може розцінити їх, як продукцію одного виробника.
Матеріалами справи № 27-26.4/111-08 доведено, що позивачем були вчинені дії щодо введення у господарській обіг напівфабрикатів, зокрема пельменів та вареників «Козацька Хортиця», елементи зовнішнього оформлення (дизайну) упаковки яких імітують сукупність елементів зовнішнього оформлення (дизайну) продукції «Хортиця», що виробляється Дочірнім підприємством «Імідж Холдинг»акціонерної компанії «Імідж Холдинг АпС», що є порушенням законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбачене статтею 1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції». Таким чином, наявність у позивача права на використання товарного знаку не має значення для кваліфікації його дій у справі №. 27-26.4/111-08.
Викладені в оспорюваному рішенні висновки Комітету відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи № 27-26.4/111-08, нормам матеріального права, є законними та обґрунтованими.
Позивачем в порядку ст. ст. 33, 34 ГПК України доводи Комітету не спростовано.
Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Оцінивши подані докази, врахувавши відсутність правових підстав для визнання оспорюваного Рішення недійсним, прийнявши до уваги положення чинного законодавства, суд дійшов висновків про необґрунтованість та неправомірність позовних вимог.
Таким чином, оспорюване рішення Комітету є обґрунтованим та відповідає вимогам чинного законодавства України, а тому підстави для визнання його недійсним відсутні.
Судові витрати покладаються на позивача у відповідності до ст. 49 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 82-85 ГПК України, суд, -
В позові відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
СуддяМ.М. Нарольський
Дата підписання рішення: 23.04.2010 р.