ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 35/3823.04.10
За позовом Об»єднання співвласників багатоквартирного будинку «Осокорки-Київ»
до Громадської організації «Фундація сприяння розвитку місцевого
самоврядування в м. Києві «Європейський Київ»
про визнання угоди недійсною
Суддя М.Є. Літвінова
Представники:
від позивача: Завірюхін М.В. -предст. за довір.;
Чернявський В.В. - голова правління
від відповідача: Пінчук М.М. -Ген.директор.
Рішення прийняте 23.04.2010, на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в зв'язку з оголошеною в судовому засіданні перервою з 07.04.2010 по 23.04.2010.
Обставини справи:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Об»єднання співвласників багатоквартирного будинку «Осокорки-Київ»до Громадської організації «Фундація сприяння розвитку місцевого самоврядування в м. Києві «Європейський Київ»про визнання угоди №24747809 від 01.01.2006 про організацію консьєржної служби у будинку з додатками, укладену між Громадською організацією «Фундація сприяння розвитку місцевого самоврядування в м. Києві «Європейський Київ»недійсною повністю, як таку, що не відповідає вимогам закону, та стягнення судових витрат.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.01.2010 порушено провадження у справі №35/38, розгляд справи призначено на 08.02.2010.
05.02.2010 через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про припинення провадження у справі на підставі п.2 ст.80 Господарського процесуального кодексу України. Господарським судом міста Києва розглянуто справу №30/261 між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.
05.02.2010 через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла заява про фіксування судового процесу технічними засобами, у відповідності до ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів (Програмно-апаратного комплексу «Діловодство суду»).
В судовому засіданні 08.02.2010 представник позивача подав суду документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/38 від 19.01.2010.
В судовому засіданні відповідач підтримав клопотання про припинення провадження справі №35/38 на підставі п.2 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.
Представник позивача та позивач заперечували проти поданого клопотання посилаючись на його безпідставність.
В судовому засіданні 08.02.2010, на підставі ст.77 господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 17.02.2010.
16.02.2010 через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла заява про надання суду відзиву на позов та копій статутних документів.
В судовому засіданні 17.02.2010 відповідач надав суду додаткові документи.
Заслухавши в судовому засіданні пояснення сторін з приводу поданого відповідачем клопотання про припинення провадження у справі та дослідивши надані суду документи, суд відмовив відповідачу в задоволенні даного клопотання виходячи з наступного.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.80 господарського кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.
Як вбачається з наданих суду документів (рішення Господарського суду міста Києва №30/261 за первісним позовом Громадської організації Фундація сприяння розвитку місцевого самоврядування в м. Києві «Європейський Київ»до Об»єднання співвласників багатоквартирного будинку «Осокорки-Київ»про розірвання угоди та за зустрічним позовом Об»єднання співвласників багатоквартирного будинку «Осокорки-Київ» до Громадської організації Фундація сприяння розвитку місцевого самоврядування в м. Києві «Європейський Київ»про визнання угоди недійсною, зустрічного позову ОСББ «Осокорки-Київ», позовна вимога про визнання угоди недійсною ґрунтувалась на інших підставах.
В судовому засіданні позивачем було подано суду клопотання про витребування у Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації належно завірену копію статуту Громадської організації «Фундація сприяння розвитку місцевого самоврядування в м. Києві «Європейський Київ», який діяв на момент укладання спірної угоди.
Відповідач проти даного клопотання заперечував. Проти позовних вимог заперечував, та просив відмовити в їх задоволенні.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2010 №35/38, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладений до 03.03.2010.
В судовому засіданні відповідач надав суду письмові додаткові пояснення.
Представник позивача в судовому засіданні 03.03.2010 подав суду клопотання про витребування доказів, відповідно до якого просить суд витребувати від дозвільної системи Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві інформацію про облік виданих дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток для чого звернутись із запитом наступного змісту: чи видавався дозвіл на виготовлення нової печатки у зв»язку із заміною старої (якщо так, то коли) на ім»я Громадської організації «Фундації сприяння розвитку місцевого самоврядування в м. Києві «Європейський Київ».
Відповідач проти поданого клопотання заперечує у зв»язку з його безпідставністю.
Заслухавши в судовому засіданні пояснення сторін щодо поданого клопотання,суд відмовив в його задоволенні у зв»язу його необгрунтованістю та безпідставністю.
В судовому засіданні представник позивача подав письмові пояснення на відзив на позов з додатками.
В судовому засіданні 03.03.2010, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 15.03.2010.
09 березня 2010 через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Президента Фундації сприяння розвитку місцевого самоврядування в м. Києві «Європейський Київ»надійшла довідка щодо повноважень відповідача на вчинення будь-яких дій від (в т.ч. по укладенню договорів) від імені Фундації.
В судовому засіданні 15.03.2010 представником позивача подане клопотання про відкладення розгляду справи, та надані письмові пояснення по суті заявлених позовних вимог.
Відповідач проти клопотання про відкладення розгляд справи заперечував.
Заслухавши пояснення представників сторін щодо клопотання про відкладення розгляду справи, суд вирішив задовольнити клопотання представника позивача та відкласти розгляд справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.03.2010 №35/38 розгляд справи відкладений до 07.04.2010.
В судовому засіданні представники сторін надали суду додаткові документи до матеріалів справи.
В судовому засіданні 07.04.2010, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 23.04.2010 для виготовлення повного тексту рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, Господарський суд міста Києва, -
01 січня 2006 року між Громадською організацією Фундацією сприяння розвитку місцевого самоврядування в м. Києві «Європейський Київ»та Об»єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Осокорки-Київ»було укладено Угоду №24747809 (надалі-Угода), відповідно до умов якої (п.1) сторони домовились організовувати в будинку, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Гмирі, 3 консьєржну службу у відповідності до вимог чинного законодавства з використанням обладнання системи відео нагляду та контролю.
У відповідності до п.3 Угоди, сторони домовились, що витрати по організації консьєржної служби у будинку несе позивач, а відповідач щомісячно компенсує позивачу його витрати на утримання консьєржів та поточне обслуговування обладнання, згідно з затвердженим сторонами розрахунком.
Угоду з боку відповідача було укладено та підписано Генеральним директором Пінчуком М.М.
На думку позивача дана Угода з боку відповідача була укладена та підписана неналежною особою, тобто особою, яка не мала на це повноважень і, відповідно, вона може бути визнана судом недійсною. Крім того, дана Угода не відповідає вимогам закону.
Відповідно до Статуту відповідача органами управління фундації є загальні збори членів, рада, виконавча дирекція та ревізійна комісія.
Згідно положення вказаного статуту, особою, яка без доручення діє від імені фундації, представляє її інтереси та робить заяви у всіх місцевих, громадських та комерційних організаціях, є Президент Фундації (п.6.14 Статуту).
Відповідно до Статуту (п.6.17) Виконавча дирекція Фундації є адміністративно-виконавчим органом, що керує поточною роботою фундації та несе відповідальність за виконання покладених на фундацію завдань, рішень загальних зборів та ради Фундації.
Пінчук М.М. є Генеральним директором Виконавчої дирекції Фундації, на якого відповідні обов»язки на громадських засадах були покладені розпорядженням організації №1 від 01.01.2004 «Про фінансове забезпечення статутної діяльності Фундації «Європейський Київ»та підприємств, що нею засновані», згідно з яким на Пінчука М.М. покладено виконання обов»язків Генерального директора Фундації «Європейський Київ»та передбачено постійне здійснення ним заходів по перерозподілу та керуванню фінансовими платежами всіх фізичних та юридичних осіб, які сплачують (надають) кошти (роблять внески) на розрахунковий рахунок для покриття витрат, пов»язаних з її статутною діяльністю, постійне здійснення заходів по перерозподілу та керуванню коштами між Фундацією та підприємствами, що нею засновані, забезпечення ним надання всім підприємствам, що засновані Фундацією, безоплатних послуг в організації консьєржської служби в будинках ЖБК, ОСББ та ОСН.
На думку позивача, підписавши від імені Фундації спірну Угоду, відповідач вийшов за межі повноважень, наданих йому статутом.
Керуючись ст.ст. 207, 215 Цивільного кодексу України, позивач просить суд визнати Угоду №24747809 від 01.01.2006 про організацію консьєржної служби у будинку з додатками, укладену між Громадською організацією «Фундацією сприяння розвитку місцевого самоврядування в м. Києві «Європейський Київ»та Об»єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Осокорки-Київ»недійсною повністю, як таку, що не відповідає вимогам закону.
Відповідач проти позовних вимог заперечує посилаючись на пропущення позивачем строку позовної давності при зверненні до суду, та на те, що з боку відповідача спірна Угода була укладено уповноваженою особою, доказом чого є Договір на управління (керівництво) Виконавчою дирекцією Фундації «Європейський Київ»та підприємствами, що нею засновані.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст.626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов»язків.
Зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч.1-5 ст.203 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.1-2 ст.207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного бо іншого технічного засобу в»язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Згідно зі ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Відповідно до ст. 653 Цивільного Кодексу України, у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.
Відповідно до ст. 654 ЦК України, зміна або розірвання договору вчинюється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ч.1,3,4 ст.179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов»язання, які виникають між суб»єктами господарювання або між суб»єктами господарювання і не господарюючими суб»єктами -юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов»язаннями.
Укладання господарського договору є обов»язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов»язковим для суб»єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов»язковості укладення договору для певних категорій суб»єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб»єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для іншій можливих суб»єктів, коли ці суб»єкти разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.
Стаття 180 Господарського кодексу України, зокрема, визначає, що зміст господарського договору становить умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов»язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов»язкові умови договору відповідно до законодавства.
Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
При укладанні господарського договору сторони зобов»язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Як вбачається з матеріалів справи оскаржувані Угода № 24747809 від 01.01.2006 є угодою про надання послуг.
Згідно ст.901 Цивільного кодекс України за договором за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов»язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов»язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами (ст.905 Цивільного кодексу України).
Як вбачається з матеріалів справи, спірна Угода має всі істотні умови, необхідні для даного виду договорів (предмет, ціну та строк дії договору). Будь-яких змін умов оскаржуваних Угод (в частина предмету, ціни чи строку дії) сторонами не вносилось.
Посилання позивача на укладення спірної Угоди з боку Генерального директора Виконавчої дирекції Фундації сприяння розвитку місцевого самоврядування в м. Києві «Європейський Київ»без належних повноважень судом до уваги не приймається виходячи з наступного.
Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 92 Цивільного кодексу України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.
У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників.
Відповідно до ст.241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов»язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.
Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов»язки з моменту вчинення цього правочину.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами спірної Угоди тривали взаємовідносини та виконувались обов»язки за весь період дії Угоди. Даний факт встановлений у рішенні Господарського суду міста Києва від 24.09.2007 у справі №30/261, та постанові Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2007 №30/261, які є чинним.
Відповідно до ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводиться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачем не були надані суду належні та допустимі докази на підтвердження викладеного в позові.
Враховуючи викладене, вимоги позивача про визнання Угоди №24747809 від 01.01.2006 про організацію консьєржної служби у будинку з додатками, укладену між Громадською організацією «Фундація сприяння розвитку місцевого самоврядування в м. Києві «Європейський Київ»та Об»єднання співвласників багатоквартирного будинку «Осокорки Київ»недійсною повністю як таку, що не відповідає вимогам закону, є необґрунтованими, документально не підтвердженими та такими, що не підлягають задоволенню.
Витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст.49 ГПК України покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 35, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. В позові відмовити повністю.
2. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя М.Є. Літвінова