ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 41/36830.04.10
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Сайленс"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче товариство "Енерго-Сервіс-1"
простягнення 128 520,30 грн. та розірвання договору № 20/5 від 20.05.03
Суддя Спичак О.М.
Представники сторін:
від позивача: Пастушенко О.І. -дов. № 1 від 20.01.2010 року;
від відповідача: Шишкарьов В.С. -генеральний директор, витяг з протоколу № 1 від 24.01.1996 року;
Обставини справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сайленс" звернулося в Господарський суд м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче товариство "Енерго-Сервіс-1" про стягнення 128 520,30 грн. та розірвання договору № 20/5 від 20.05.2003 року.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач в порушення умов Договору № 20/5 від 20.05.2003 року не виконав взяті на себе зобов'язання по проектуванню виробу «Пробка горілчана»та проектуванню та виготовленню шести прес -форм на виріб «Пробка горілчана», у зв'язку з чим просить стягнути передплату по Договору в сумі 112 803,00 грн. та збитки в розмірі 15717,30 грн.
Ухвалою від 20.10.2008 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 19.11.2008 року.
Представник позивача через канцелярію Господарського суду міста Києва 17.11.2008 року подав доповнення до позовної заяви.
Представник відповідача через канцелярію Господарського суду міста Києва 19.11.2008 року подав відзив на позовну заяву.
В судовому засіданні 19.11.2008 року представник відповідача підтримав заперечення викладені у відзиві на позовну заяву, відповідно до якого проти позову заперечував та просив суд застосувати строк позовної давності.
В судовому засіданні 19.11.2008 року у відповідності з частиною 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 12.12.2008 року.
Представник позивача в судовому засіданні 12.12.2008 року подав додаткові пояснення та просив позов задовольнити.
Крім того, в судовому засіданні 12.12.2008 року представники сторін подали суду клопотання про продовження строку вирішення спору по справі № 41/368, яке судом задоволено.
Ухвалою суду від 12.12.2008 року, у зв'язку з необхідністю отримання додаткових доказів, розгляд справи відкладено на 04.02.2009 року.
В судовому засіданні 04.02.2009 року представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача надав усні пояснення по справі відповідно до яких проти задоволення позову заперечував.
У судовому засіданні 04.02.2009 року, відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 26.02.2009 року.
26.02.2009 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору та пропозиції з переліком питань, які мають бути роз'ясненні судовим експертом.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та дуту проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
У зв'язку з неявкою представника відповідача ухвалою суду від 26.02.2009 року розгляд справи відкладено на 03.04.2009 року.
В судовому засіданні 03.04.2009 року на підставі частини 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 17.04.2009 року.
В судому засіданні 17.04.2009 року представники сторін надали усні пояснення щодо заявлених вимог та заперечень.
17.04.2009 року оголошено перерву до 15.05.2009 року.
15.05.2009 року суд керуючись частиною 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголосив перерву до 12.06.2009 року.
В судовому засіданні 12.06.2009 року представник позивача надав усні пояснення щодо заявлених позовних вимог, представник відповідача надав усні заперечення по справі.
В судовому засіданні 12.06.2009 року на підставі частини 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 19.06.2009 року.
В судовому засіданні 19.06.2009 року представник позивача надав усні пояснення по справі та заяву з переліком питань для роз'яснення судовим експертом.
Представник відповідача надав письмові пояснення в частині призначення судом технічної експертизи.
Ухвалою суду від 19.06.2009 року на підставі частини 2 ст. 79 ГПК України зупинено провадження по справі № 41/368 для проведення комплексної судової експертизи.
14.08.2009 року матеріали справи № 41/368 повернуто до Господарського суду м. Києва без виконання у зв'язку з неможливістю проведення експертизи.
У зв'язку з чим, 18.08.2009 року та 07.09.2009 року судом направлено запити до Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики (Держспоживстандарт) та ДП "Укрметртестстандарт" з проханням повідомити про наявність фахівців, які можуть провести експертизу або дослідження з поставлених судом питань.
Листами № 9104-1-4/14 від 03.09.2009 року та № 3/897 від 11.09.2009 року Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики (Держспоживстандарт) та ДП "Укрметртестстандарт" повідомили суд про відсутність необхідних фахівців.
Ухвалою від 18.09.2009 року було поновлено провадження у справі та призначено її розгляд на 23.10.2009 року.
В судовому засіданні 23.10.2009 року представники позивача надали усні пояснення по справі та подали клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з необхідністю направлення запитів до Харківського науково -дослідного інституту судових експертиз та Головного Київського міського управління у справах захисту прав споживачів.
Представник відповідача в судовому засіданні 23.10.20009 року надав усні пояснення по справі.
У судовому засіданні 23.10.2009 року, відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 20.11.2009 року.
Представники сторін в судовому засіданні 20.11.2009 року надали усні пояснення по справі.
У судовому засіданні 20.11.2009 року, відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 14.12.2009 року.
Представники позивача в судовому засіданні 14.12.2009 року позовні вимоги підтримали у повному обсязі та подали клопотання про відкладення розгляду справи для направлення запитів.
В судовому засіданні 14.12.2009 року представник відповідача надав усні пояснення по справі.
Відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 14.12.2009 року судом оголошено перерву до 22.01.2010 року.
В судовому засіданні 22.01.2010 року представники позивача подали письмові пояснення по справі, відповідно до яких просили суд розірвати Договір № 20/5 від 20.05.2003 року, який укладений між сторонами, стягнути з відповідача 112 803,00 грн. -передплати, 15 717,30 грн. -збитків та судові витрати.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував.
У судовому засіданні 22.01.2010 року, відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 29.01.2010 року.
В судовому засіданні 29.01.2010 року представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили суд позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні 29.01.2009 року надав усні пояснення по справі, відповідно до яких проти пояснень позивача заперечував.
Відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 29.01.2010 року судом оголошено перерву до 09.04.2010 року.
В судовому засіданні 09.04.2010 року представники позивача подали письмові пояснення по справі, відповідно до яких просили суд розірвати Договір № 20/5 від 20.05.2003 року, який укладений між сторонами, стягнути з відповідача 112 803,00 грн. -передплати, 15 717,30 грн. -збитків та судові витрати.
У судовому засіданні 09.04.2010 року, відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 30.04.2010 року для оголошення повного тексту рішення.
Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 30.04.2010 року оголошено повний текст рішення.
Розглянувши матеріали справи, враховуючи пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва,-
20 травня 2003 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче товариство "Енерго-Сервіс-1", іменована надалі «Виконавець»(відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сайленс", іменоване надалі «Замовник» (позивач) був укладений договір № 20/5 (далі -Договір), відповідно до пункту 1.1 замовник доручає, а виконавець бере на себе обов'язок по виконанню робіт по проектуванню виробу «Пробка горілчана», проектуванню та виготовленню шести прес -форм на виріб «Пробка горілчана».
Відповідно до пунктів 2.1 та 2.2 Договору виконавець проектує виріб, проектує та виготовлює прес -форми, направляє замовнику технічну документацію та прес -форми в строки у відповідності зі Специфікацією 1 Додатку 1 даного Договору. Конструктивні зміни, необхідність в яких виникає за інінціативою замовника після початку виготовлення форм, ведуть тільки тоді до збільшення вартості та/або до збільшення строку виготовлення, якщо у зв'язку з їхнім виготовленням додаткові витрати з боку виконавця будуть доведені та якщо ці додаткові витрати з боку замовника будуть письмово підтверджені.
Згідно з пунктом 3.2 Договору кількість виробів постачається у відповідності зі Специфікацією 1 Додатку 1 даного Договору та в строки у відповідності з п.2.2 даного Договору.
Пунктом 3.3 Договору сторони передбачили, що якість деталей виробу повинна відповідати узгодженним еталонним зразкам або технічній документації.
Розділом 4 Договору сторони узгодили, шо виконавець постачає виріб на склад замовника (умови поставки -самовивіз). Сроки поставок та узгоджень: поставка конструкторської документації та прес -форм замовнику здійснюється згідно Специфікації 1 Додатку 1 даного Договору. Зміна строків можлива лише тільки за письмовою згодою.
Відповідно до пункту 5.1 Договору ціни зазначаються в гривнях України та наведені в Специфікації 1 Додатку 1 даного Договору.
Згідно з пунктом 5.2 Договору загальна вартість Договору складає 178 005,грн., крім того, ПДВ 35 601 грн., всього -213 606, 00 грн.
Пунктом 6.1 Договору сторони передбачили, що розрахунок за продукцію між замовником та виконавцем здійснюється поетапно:
1-й етап здійснюється у розмірі 10% передплати від загальної вартості робіт згідно Договору за проектування креслення виробу «Дозатор»та проектування прес -форм;
2-й етап здійснюється у розмірі 40% передплати від загальної вартості робіт згідно Договору за виготовлення оздоблення, з остаточним розрахунком після приймання його замовником та підписанням акту приймання -передачі робіт.
Згідно з пунктом 7.3 Договору при прийманні виробів випробування здійснюється на обладнанні виконавця. Після випробувань складається акт приймання -передачі робіт. У випадку вмотивованої відмови від приймання прес -форм сторони зобов'язані в 5-денний термін скласти двосторонній акт з переліком необхідних доопрацювань, із зазначенням строків виконання.
Пунктом 8.1 Договору сторони узгодили, що виконавець гарантує відповідність прес -форм вимогам ДСТУ 27358-87 при дотриманні умов експлуатації, зберігання та транспортування.
Якщо в процесі гарантійного строку будуть виявленні дефекти в деталях форм, то виконавець зобов'язується за вимогою замовника без додаткової оплати доопрацювати дефектні деталі протягом 30 днів після надходження рекламації або поставити натомість їх якісні. (п. 8.4 Договору)
Відповідно до пункту 10.1 Договору у випадку, якщо строки поставки, які зазначені в п.2.2 Договору, не дотримані виконавцем, сторони передбачили відшкодування збитків за кожний повний тиждень прострочення в розмірі 1% від загальної вартості Договору, але не більше 10% від загальної вартості Договору.
Згідно з пунктом 12.2 Договору строк дії даного Договору -грудень 2003 року.
Додатковою угодою від 14 листопада 2003 року до Договору № 20/5 від 20 травня 2003 року пункт 5.2 Договору виклали в наступній редакції: «Загальна вартість Договору складає 130 977,50 грн., крім того, ПДВ -26 195,50 грн., всього - 157 173,00 грн.».
Пунктом 1.2 Додаткової угоди від 14.11.2003 року пункт 12.2 виклали в наступній редакції: «Строк дії даного Договору -до повного виконання взаємних зобов'язань сторонами».
Додатковою угодою від 12 січня 2004 року сторони погодили, що початок робіт -12 січня 2004 року, кінець робіт -09 лютого 2004 року, решта вимог у відповідності до Договору №20/5 від 20.05.2003 року.
Додатковою угодою від 15 травня 2004 року сторони узгодили, що початок робіт -19 травня 2004 року, кінець робіт -15 липня 2004 року, решта вимог у відповідності до Договору №20/5 від 20.05.2003 року.
Крім того, в подальшому сторони неодноразово корегували вимоги до виробу та завдання на проектування, виготовлення та випробування прес - форм, шляхом укладення Додаткових угод до Договору № 20/5 від 20.05.2003 року.
16.10.2008 року позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про розірвання укладеного між сторонами Договору № 20/5 від 20.05.2003 року, стягнення з відповідача 112 803,00 грн. -передплати, 15 717,30 грн. -збитків та судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору № 20/5 від 20.05.2003 року не виконав протягом встановленого строку визначені умовами Договору роботи та не повернув сплачені позивачем за виконання робіт кошти, у зв'язку з чим позивач просить суд розірвати Договір, повернути передплату та стягнути збитки.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов Договору перерахував на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти в сумі 112 803,00 грн., що засвідчується банківськими виписками від 29.05.2003 року на суму 21 360,60 грн., від 12.08.2003 року на суму 85 442,40 грн. та від 22.11.2005 року на суму 6 000,00 грн. та актом звірки взаєморозрахунків за період з 28.03.2003 року по 09.10.2008 року.
Однак, як стверджує позивач, відповідач роботи по проектуванню виробу «Пробка горілчана», проектуванню та виготовленню прес -форм на виріб «Пробка горілчана», які б відповідали вимогам технічного завдання та наданими позивачем зразкам належним чином не виконав.
В свою чергу, відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує посилаючись на те, що роботи були виконані вчасно та якісно, на доказ чого надав зразки пробки горілчаної виконаної на виготовлених прес-формах.
Відповідно до п. 2.3. ДСТУ 27358-87 (копія в справі) відповідність кожної прес-форми даному стандарту здійснюється шляхом дослідження відформованих на них деталях.
З метою встановлення відповідності державним стандартам та технічній документації наданих відповідачем зразків виробу «Пробка горілчана»та прес -форм, ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2009 року було призначено комплексну судову експертизу проведення якої було доручено Київському науково -дослідному інституту судових експертиз.
14.08.2009 року матеріали справи № 41/368 повернуто до Господарського суду м. Києва без виконання у зв'язку з відсутністю відповідних фахівців.
В подальшому, Господарським судом м. Києва було направлено запити до Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики (Держспоживстандарт), ДП "Укрметртестстандарт", Харківського науково -дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. Професора М.С. Бокаріуса та до Головного Київського міського управління у справах захисту прав споживачів з проханням повідомити про наявність фахівців, які можуть провести експертизу або дослідження прес-форм та зразків пробки горілчаної.
Листами № 9104-1-4/14 від 03.09.2009 року, № 3/897 від 11.09.2009 року, № 5448 від 03.11.2009 року, № 0105/09042 від 13.11.2009 року Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики (Держспоживстандарт), ДП "Укрметртестстандарт", Харківський науково -дослідний інститут судових експертиз ім. Засл. Професора М.С. Бокаріуса та Головне Київське міське управління у справах захисту прав споживачів повідомили суд про відсутність необхідних фахівців.
У зв'язку з чим, 29.01.2010 року Господарський суд м. Києва направив запит до Акціонерного товариства «Росса», з проханням провести дослідження та встановити чи відповідають надані відповідачем зразки виробу «Пробка горілчана»ДСТУ, технічним умовам, Договору та Додатковим угодам до Договору.
На запит суду 26.02.2010 року Акціонерне товариство «Росса»надало акт тестування наданих судом зразків пробки за підписом інженера по якості, яким встановлено, що надані зразки містять недоліки, які унеможливлюють їх функціональне використання.
Таким чином, судом встановлено, що відповідач свої зобов'язання по Договору належним чином не виконав, оскільки виготовлені за допомогою виконаних відповідачем прес-форм пробки горілчані містять недоліки, які унеможливлюють їх використання, що окрім іншого суперечить меті Договору.
Пунктом 1.2 Додаткової угоди від 14.11.2003 року сторони змінили пункт 12.2 Договору та визначили строк дії Договору до повного виконання взаємних зобов'язань сторонами.
Додатковою угодою від 15 травня 2004 року сторони узгодили, що початок робіт -19 травня 2004 року, кінець робіт -15 липня 2004 року, решта вимог у відповідності до Договору №20/5 від 20.05.2003 року, отже прострочення відповідача настало з 16.07.2004 року.
У зв'язку з тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання по Договору, позивач направив лист № 29 від 16.06.2007 року, яким відмовився від Договору, просив повернути передплату в сумі 112 803,00 грн. та відшкодувати збитки у відповідності до п. 10.1 Договору, що засвідчується фіскальним чеком № 3356 від 18.06.2007 року(копії в справі).
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:
1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;
2) зміна умов зобов'язання;
3) сплата неустойки;
4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Згідно зі статтею 615 ЦК України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.
Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.
Частинами 2 та 3 статті 849 ЦК України передбачено, що якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.
З положень частини 3 статті 858 ЦК України вбачається, що якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.
Відповідно до ч.ч. 1 та 3 статті 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Таким чином, з моменту надіслання (18.06.2007) відповідачу листа від 16.06.2007 року, зобов'язання сторін є припиненими, а спірний Договір відповідно до частини 3 статті 651 ЦК України є розірваним.
З урахуванням того, що укладений між сторонами Договір № 20/5 від 20.05.2003 року на момент подачі позову, як встановлено вище розірваний, підстави для задоволення позову в частині розірвання спірного Договору відсутні.
Оскільки, Договір був розірваним, а зобов'язання сторін припиненими, належних доказів виконання робіт відповідачем не надано, передплата в розмірі 112 803,00 грн., яка була сплачені позивачем по Договору № 20/5 від 20.05.2003 року після 18.06.2007 року перебуває у відповідача без достатньої правової підстави.
Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Таким чином, з урахуванням наведеного вище, позовні вимоги в частині стягнення передплати в розмірі 112 803,00 грн. підлягають задоволенню повністю.
Крім того, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача збитки в розмірі 15 717,30 грн. (10% загальної вартості Договору) за прострочення виконавцем виконання свої зобов'язань.
Частиною 5 статті 225 ГК України передбачено, що сторони господарського зобов'язання мають право за взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, у твердій сумі або у вигляді відсоткових ставок залежно від обсягу невиконання зобов'язання чи строків порушення зобов'язання сторонами. Не допускається погодження між сторонами зобов'язання щодо обмеження їх відповідальності, якщо розмір відповідальності для певного виду зобов'язань визначений законом.
Відповідно до пункту 10.1 Договору у випадку, якщо строки поставки зазначені в п.2.2, не дотримані виконавцем, узгоджено відшкодування збитків за кожний повний тиждень прострочення в розмірі 1% від загальної вартості Договору, але не більше 10% від загальної вартості Договору.
Специфікацією 1 Додатку 1 до Договору № 20/5 від 20.05.2003 року визначено, що строк виконання робіт складає 4 місяці.
В подальшому, Додатковими угодами до Договору строки неодноразово змінювались.
Останньою Додатковою угодою від 15 травня 2004 року сторони узгодили, що початок робіт -19 травня 2004 року, кінець робіт -15 липня 2004 року, решта вимог у відповідності до Договору №20/5 від 20.05.2003 року.
Додатковою угодою від 14 листопада 2003 року до Договору № 20/5 від 20 травня 2003 року пункт 5.2 Договору виклали в наступній редакції: «Загальна вартість Договору складає 130 977,50 грн., крім того, ПДВ 26 195,50 грн., всього -157 173,00 грн.».
Отже, з урахуванням змінених строків виконання робіт встановлених Додатковою угодою від 15 травня 2004 року, прострочення відповідача настало з 16.07.2004 року.
Статтею 224 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до статті 623 ЦК України боржник який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. При визначені не одержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
Обов'язок відшкодування збитків є загальною формою цивільно-правової відповідності, яка настає для боржника внаслідок порушення ним зобов'язання.
Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності, відповідно до статті 623 Цивільного кодексу України.
Обов'язковими умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.
Тобто збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.
Підставою для притягнення до цивільно-правової відповідальності є склад цивільного правопорушення: протиправна поведінка (дії чи бездіяльність особи); шкода, завдана такою поведінкою; причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою; вина особи, яка заподіяла шкоду, у вигляді умислу або необережності.
Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань (виключає його відповідальність).
Враховуючи що відповідач в порушення умов Договору прострочив виконання робіт, а розмір збитків сторони узгодили Договором, господарський суд приходить до висновку, що позивач довів суду наявність всіх необхідних елементів для такого виду відповідальності як стягнення збитків, у зв'язку з чим позов в частині стягнення збитків підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче товариство "Енерго-Сервіс-1" (місцезнаходження: 01014, м. Київ, Печерський р -н, вул. Бастіонна, 15, код ЄДРПОУ 24094649) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сайленс" (місцезнаходження: 04074, м. Київ, Оболонський р -н, вул. Автозаводська, 18, код ЄДРПОУ 22954177) 112 803 (сто дванадцять тисяч вісімсот три) грн. 00 коп. -коштів, 15 717 (п'ятнадцять тисяч сімсот сімнадцять) грн. 30 коп. -збитків, 1 285 (одну тисячу двісті вісімдесят п'ять) грн. 20 коп. державного мита та 59 (п'ятдесят дев'ять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя О.М. Спичак