ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 28/8425.03.10
за позовом приватне підприємство „Олексіївський комбінат продтоварів”, м. Харків
до товариства з обмеженою відповідальністю „МВБ Плюс”
про стягнення 67 641,36 грн.
Суддя Копитова О. С.
При секретарі судового засідання Гергардт Т.В.
За участю представників сторін:
від позивача: Смирнов М.Ю. за довіреністю б/н від 15.10.2009
від відповідача: не з'явився
Приватне підприємство „Олексіївський комбінат продтоварів” звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „МВБ Плюс” про стягнення 67 641,36 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на порушення відповідачем умов договору щодо оплати поставленого товару, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 50 000,00 грн. Також, посилаючись на п.5.1 Договору та 625 Цивільного кодексу України, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 6 495,16 грн., 3% річних в розмірі 2 200,91 грн. та інфляційні нарахування в розмірі 8 945,29 грн.
Під час розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та просить стягнути 4 9 999,99 грн. основного боргу, 2 194,92 грн. відсотків річних, 6 149,54 грн. пені та 8 949,99 грн. інфляційних нарахувань.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.02.2010 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 02.03.2010 року.
Розгляд справи відкладався.
Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання по справі, в тому числі й на адресу реєстрації, відповідач в судове засідання 25.03.2010 не з'явився, причини неявки в судове засідання невідомі.
В судовому засіданні 25.03.2010 року за згодою позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд -
27.03.2008 року між приватним підприємством „Олексіївський комбінат продтоварів” (продавець, далі по тексту позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю „МВБ Плюс” (покупець, далі по тексту відповідач) укладено Договір поставки (надалі по тексту Договір), відповідно до п.1.1 якого Постачальник зобов'язується передати у власність товар (харчові добавки відповідно до накладних), а Покупець зобов'язується прийняти товар та своєчасно оплатити його вартість.
Пунктом 3.1 договору передбачено, що оплата за товар здійснюється шляхом 100% передоплати.
Відповідно до накладної №Т/1-0403 від 07.07.2008, позивач передав відповідачу харчові добавки на загальну суму 62 805,60 грн. грн.
Як убачається з матеріалів справи, відповідач в повному обсязі за поставлений товар не розрахувався, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 49 999,99 грн.
Листом №36 від 28.10.2009 року відповідач визнав заборгованість та зобов'язався її погасити в строк до 15.11.2009 року.
На день розгляду справи заборгованість відповідачем не погашена, акт звірки розрахунків не підписаний. На день розгляду справи заборгованість складає 49 999,99 грн., що підтверджується довідкою позивача за підписом директора та головного бухгалтера, скріпленої печаткою.
При цьому, судом встановлено, що позивача при зверненні до суду 25.12.2009 року позивач вказав розмір боргу 50 000,00 грн.
Враховуючи заяву позивача про зменшення позовних вимог від 23.03.2010 року, в якій останній фактично відмовився від стягнення суми основного боргу в розмірі 0,01 грн., господарський суд вважає, що провадження по справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Матеріалами справи встановлений факт укладання між сторонами договору поставки.
Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Стаття 691 Цивільного кодексу України визначає, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Відповідно до положень ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Факт поставки позивачем відповідачеві товару підтверджується матеріалами справи, зокрема штампом відповідача на товаророзпорядчих документах.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає доведеним факт поставки товару позивачем та прийняття його відповідачем на умовах, встановлених Договором.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено вище відповідач зобов'язався оплатити поставлений товар згідно до видаткових накладних на кожну поставку шляхом здійснення 100% передоплати.
Відповідач в строки встановлені договором з позивачем в повному обсязі не розрахувався.
З огляду на викладене суд вважає, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 49 999,99 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, а тому позовні в цій частині визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи викладені обставини, вимоги позивача про стягнення з відповідача відсотків річних є правомірними та підлягають задоволенню у розмірі, заявленому позивачем.
Відповідно до п. 5.1 Договору в випадку порушення строку оплати продукції, Покупець сплачує пеню Покупець зобов'язується погасити заборгованість та сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочки за кожний день прострочення, але не більше ніж 30% від суми боргу.
Оскільки судом встановлено факт порушення відповідачем його грошових зобов'язань по Договору, а саме: прострочка оплати вартості поставленого позивачем товару, враховуючи приписи діючого законодавства України та положення Договору, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 6 149,54 грн.
Враховуючи наведене вище, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними відповідними доказами та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.
Відповідач наведених позивачем обставин не спростував, доказів погашення заборгованості в повному обсязі не надав.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст.ст. 33, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, договором сторін, суд -
Припинити провадження в частині стягнення 0,01 грн. (нуль гривень одну копійку) заборгованості.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „МВБ Плюс” (04205, м. Київ, проспект Оболонський, 18, код ЄДРПОУ 35623609 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь приватного підприємства „Олексіївський комбінат продтоварів” (61001, м. Харків, пров. Аптекарський, 9, корп.1, к.59, р/р 26007176 в Харківській Обласній Дирекції АТ „Райффайзен Банк Аваль” МФО 350589, код ЄДРПОУ 22717081) 67 294,44 грн. (шістдесят сім тисяч двісті дев'яносто чотири гривні сорок чотири копійки) боргу, з яких 49 999,99 грн. (сорок дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять гривень дев'яносто дев'ять копійок) основного боргу, 2 194,92 грн. (дві тисячі сто дев'яносто чотири гривні дев'яносто дві копійки) відсотків річних, 6 149,54 грн. (шість тисяч сто сорок дев'ять гривень п'ятдесят чотири копійки) пені та 8 949,99 грн. (вісім тисяч дев'ятсот сорок дев'ять гривень дев'яносто дев'ять копійок) інфляційних нарахувань, а також 673,03 грн. (шістсот сімдесят три гривні три копійки) державного мита, 234,82 грн. (двісті тридцять чотири гривні вісімдесят дві копійки) витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його складання та підписання в повному обсязі.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складання та підписання в повному обсязі до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.
Суддя О. С. Копитова