ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 54/47521.04.10
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейський лізинг"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український
промисловий банк"
за участю прокурора в інтересах держави Голосіївського району м. Києва
про визнання недійсним договору застави рухомого майна № 9/Zk-08-1
від 06.02.2008 р.
Суддя Демченко Т.С.
Представники:
від позивача не з'явився
від відповідача Вікторова В.О., за дов. № 149 ГО/08 від 24.04.2008 р.
прокурор в інтересах держави Баганець Н.В., за дов. № 110 від 19.01.2010 р.
У судовому засіданні 21.04.2010 р. за згодою представників відповідача та прокуратури Голосіївського району м. Києва відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Європейський лізинг" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" про визнання недійсним договору застави транспортних засобів № 9/Zк-08-1 від 06.02.2008 р.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорюваний договір був підписаний особою, яка не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності на вчинення такого правочину.
Ухвалою суду від 10.11.2009 р. порушено провадження у справі № 54/475, розгляд справи призначено на 18.12.2009 р.
У поданому відзиві відповідач заперечив проти позову, посилаючись на те, що позивачем не надано доказів на підтвердження заявлених позовних вимог.
Представником позивача заявлено клопотання про витребування у відповідача оригіналу оспорюваного договору. Суд відмовив у задоволенні вказаного клопотання, оскільки всупереч вимогам, передбаченим ч. 3 ст. 38 ГПК України, позивачем не вказано обставин, на підтвердження яких позивач просить витребувати оригінал договору. Крім того, другий примірник цього договору відповідно до п. 6.10. договору є в наявності у позивача.
Представниками сторін подано спільне клопотання про вирішення спору у більш тривалий строк, ніж передбачено ч. 1 ст. 69 ГПК України. Клопотання судом задоволено, строк вирішення спору продовжено.
У судовому засіданні 18.12.2009 р. оголошувалася перерва до 27.01.2010 р.
23.12.2009 р. через відділ діловодства суду позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій позивач вказує на те, що генеральний директор ТОВ "Європейський лізинг" на момент підписання оспорюваного договору не мав права займати вказану посаду, оскільки не мав дозволу на працевлаштування в Україні, а також на те, що відтиск печатки позивача не відповідає дійсному відтиску.
У зв'язку із перебуванням судді Демченко Т.С. на лікарняному, судове засідання, призначене на 27.01.2010 р., не відбулося. Ухвалою суду від 08.02.2010 р. розгляд справи призначено на 17.02.2010 р.
10.02.2010 р. через відділ діловодства Господарського суду м. Києва надійшла заява від заступника прокурора Голосіївського району м. Києва про вступ прокурора в розгляд справи з метою представництва інтересів держави в особі Національного банку України.
Представник позивача у судове засідання 17.02.2010 р. не з'явився, про причини неявки не повідомив. У зв'язку з неявкою позивача та необхідністю витребування нових доказів розгляд справи відкладено на 05.03.2010 р.
У зв'язку із перебуванням судді Демченко Т.С. на лікарняному, судове засідання, призначене на 05.03.2010 р., не відбулося. Ухвалою суду від 06.04.2010 р. розгляд справи призначено на 21.04.2010 р.
Представник позивача у судове засідання 21.04.2010 р. повторно не з'явився, витребуваних судом документів не надав.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, суд
06.02.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" та Товариством обмеженою відповідальністю "Європейський лізинг" був укладений договір застави транспортних засобів № 9/Zк-08-1.
Позивач просить визнати вказаний договір недійсним, посилаючись на те, що особа, яка підписала вказаний договір не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності на вчинення такого правочину.
Як передбачено ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені ст. 203 ЦК України, відповідно до якої:
1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;
2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;
3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;
4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;
5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;
6) правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Відповідно до статті 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
Як передбачено статутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк", органами управління банку є загальні збори акціонерів, спостережна рада, правління (п. 10.1. Статуту).
Згідно з п.п. 13.8.2., 13.8.8. Статуту ТОВ "Український промисловий банк" голова правління банку діє без довіреності від імені банку, представляє інтереси банку в усіх організаціях як в Україні, так і за її межами. Голова правління банку укладає без будь-яких обмежень від імені банку договори, зобов'язання та інші правочини, в тому числі зовнішньоекономічні договори (контракти), договори купівлі-продажу рухомого і нерухомого майна, а також видає доручення на укладення таких правочинів.
Пунктом 13.8.7. Статуту передбачено, що голова правління видає довіреності для здійснення будь-яких дій від імені банку як в Україні, так і за її межами.
Згідно з ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Відповідно до ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Статтею 244 ЦК України передбачено, що представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.
З матеріалів справи вбачається, що оспорюваний договір, від імені відповідача був підписаний Ніканчуком Сергієм Леонідовичем, який діяв на підставі довіреності № 171-ГО/07 від 29.05.2007 р., посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Явдюк Н.А., та скріплений печаткою ТОВ "Український промисловий банк"
Довіреністю № 171-ГО/07 від 29.05.2007 р., копія якої міститься в матеріалах справи, Ніканчуку С.Л. надано, зокрема, повноваження від імені ТОВ "Український промисловий банк" укладати та підписувати іпотечні договори, договори закладу та договори застави будь-якого майна (зокрема, рухомого та нерухомого майна,майнових прав та цінних паперів).
Таким чином, Ніканчук С.Л. був належним чином уповноважений на вчинення оспорюваного правочину.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Доказами у справі згідно із ст. 32 ГПК України є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
З метою встановлення обставин, вказаних позивачем у заяві про уточнення позовних вимог, ухвалою суду від 17.02.2010 р. позивача було зобов'язано надати суду статут Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейський лізинг" в редакції станом на 06.02.2008 р.; довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців із зазначенням відомостей про керівників Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейський лізинг" з початку створення підприємства позивача по дату винесення цієї ухвали; протоколи загальних зборів про призначення на посаду Генерального (-их) директора (-ів) Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейський лізинг", в тому числі про призначення на посаду Генерального директора Яковлєва М. В., з початку створення підприємства позивача по дату винесення цієї ухвали; докази на підтвердження того, що Яковлєв Максим Вікторович є іноземним громадянином; довідку про відсутність дозволу на працевлаштування в Україні Яковлєва Максима Вікторовича.
Враховуючи, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження обставин, на які він посилається в обґрунтування заявлених вимог, а доводи позивача суперечать встановленим судом обставинам справи та зібраним в ході розгляду справи доказам, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 49 ГПК України при відмові в позові державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, суд
1. У позові відмовити повністю.
2. Судові витрати покласти на позивача у повному обсязі.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного тексту рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя Т.С. Демченко
Датою підписання повного тексту рішення є 26.04.2010 р.