18 березня 2021 року
м.Суми
Справа №588/1402/20
Номер провадження 22-ц/816/372/21
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Ткачук С. С. (суддя-доповідач),
суддів - Собини О. І. , Левченко Т. А.
з участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,
сторони справи:
позивач - Акціонерне товариство «Акцент - Банк»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Акцент - Банк» на заочне рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 24 грудня 2020 року в складі судді Щербаченко М.В., ухваленого у м. Тростянець, повне судове рішення складено 24 грудня 2020 року,
Звернувшись до суду із позовом у вересні 2020 року, АТ «Акцент-Банк» просило стягнути на свою користь з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №SAMABWFC10073009938 від 28.11.2019 року у розмірі 31060,53 грн станом на 11.08.2020 року та судові витрати у розмірі 2102,00 грн.
Свої вимоги мотивує тим, що 28.11.2019 року між АТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір №SAMABWFC10073009938, шляхом підписання заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в А-Банку, за умовами якого позивач надав позичальнику кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, що може бути змінений банком, зі сплатою процентів за користування кредитом 44,40 % щомісячно на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з умовами та правилами і тарифами Банку, які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві. Крім того, всі основні умови кредитування доведені відповідачу, що свідчить його підпис в паспорті споживчого кредиту за програмою «Кредитна карта». Позичальник взяті на себе кредитні зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого, станом на 11.08.2020 року, виникла заборгованість - 31060,53 грн, яка складається з: 25758,86 грн - заборгованість за кредитом; 5051,67 грн - заборгованість за відсотками; 250,00 грн - штрафи, що підтверджується розрахунком заборгованості. Відповідач ухиляється від виконання взятих на себе зобов'язань, що і стало підставою звернення до суду.
Заочним рішенням Тростянецького районного суду Сумської області від 24.12.2020 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором №SAMABWFC10073009938 від 28.11.2019 року у розмірі 13600,00 грн за тілом кредиту. У задоволенні позову в іншій частині - відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент-Банк» 920,68 грн компенсації судового збору за подання позовної заяви.
Ухвалюючи вказане судове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами у справі не було досягнуто домовленості у належній формі щодо істотних умов такого договору, передбаченій законодавством, а саме не узгоджено у письмовій формі розміру відсотків за користування кредитом та застосування неустойки у вигляді штрафів, у разі порушення грошового зобов'язання, тому ці вимоги позову не підлягають задоволенню.
Що стосується заборгованості за тілом кредиту, то місцевий суд виходив з того, що з наданих позивачем доказів вбачається зняття ОСОБА_1 кредитного ліміту 13600,00 грн за договором № SAMABWFC10073009938 від 28.11.2019 року. Натомість згідно з випискою по особовому рахунку ОСОБА_1 позивачем здійснювалось списання щомісячного платежу по кредитному договору «Розстрочка» № АВН0F02234400588209 від 28.11.2019 року, але такого договору позивач до суду не надав і не довів підстав списання з рахунку відповідача 4052,95 грн щомісячно, тому обґрунтованими є вимоги банку лише в частині стягнення заборгованості за кредитом в розмірі 13600,00 грн.
Не погоджуючись із вказаним рішенням в частині відмови в задоволенні вимог позову, АТ «Акцент - Банк» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати в цій частині та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
При цьому вказує, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення вимог банку про стягнення заборгованості по відсоткам та штрафам, а також частини заборгованості за тілом кредиту, оскільки відповідач, користуючись кредитними коштами, висловив свою згоду з формою договору та його умовами. Вказує, що відповідачем, в порядку визначеному Законом України «Про електронну комерцію», було підписано паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка», у якому визначені істотні умови кредитування, а також передбачено, що умови договору можуть відрізнятись, від наведених в цьому паспорті, та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності позичальника, тому банк вправі самостійно визначити кредитний ліміт на картці.
В іншій частині рішення суду не оскаржується, тому на підставі ч. 1 ст. 367 ЦПК України в апеляційному порядку не переглядається.
Відзиву на апеляційну скаргу стороною відповідача не направлено.
Сторони в судове засідання не з'явилися, але про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином завчасно.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як вбачається із цивільної справи, 28.11.2019 року між АТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №SAMABWFC10073009938, шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в А-Банку (а.с. 4 (зворотній бік).
Друкованим текстом анкети-заяви передбачено, зокрема, наступне - «Я згоден (-на) з тим, що ця заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, розташованому в рекламному буклеті, складають між мною і банком договір про надання банківських послуг.
Також, в анкеті - заяві зазначена ідентифікуюча інформація про відповідача ОСОБА_1 , в тому числі мобільний телефон - НОМЕР_1 .
Я ознайомився (-лась) з договором про надання банківських послуг до його укладання і згоден (-на) з його умовами, примірник договору про надання банківських послуг, згоден (-на) отримати шляхом самостійної роздруківки з офіційного сайту www.a-bank.com.ua».
Також, банком долучено паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка», підписаний 28.11.2019 року ОСОБА_1 простим електронним підписом шляхом підтвердження дзвінком з номера телефону НОМЕР_1 (а.с. 5-6).
У вказаному паспорті визначені умови кредитування в залежності від суми кредиту, зокрема, при сумі кредиту до 50 тис. грн відсоткова ставка складає 3,9 % в місяць або 46,8 % річних та 7,8 % в місяць або 7,4 % в місяць відповідно - процента ставка, яка застосовуються при невиконанні зобов'язання щодо повернення кредиту. Також, передбачено нарахування штрафу за несвоєчасне погашення кредиту та/або відсотків (штраф списується в день списання відсотків: 50 грн кожен раз, коли виникає прострочення по сплаті обов'язкового щомісячного платежу повністю або частково на суму від 100,00 грн; 100,00 грн кожен раз, коли виникає прострочення по сплаті обов'язкового щомісячного платежу повністю або частково на суму від 100,00 грн другий місяць поспіль і більше; 500 грн +5 % від суми загальної заборгованості, у разі непогашення протягом 60 календарних днів простроченого по сплаті обов'язкового щомісячного платежу за карткою із порушенням строків більше ніж на 30 днів). За умовами договору пеня не застосовується.
У графі «Спосіб та строк надання кредиту» зазначено, що кредитні кошти надаються клієнту у вигляді встановленого кредитного ліміту на кредитну картку протягом одного дня.
Додані банком до позовної заяви витяг з умов та правил «Кредитні карти «Зелена» та витяг з Умов та правил надання банківських послуг у ПАТ «Акцент - Банк» Тарифи користування кредитною карткою «Зелена» відповідачем не підписані (а.с. 7-14).
На підставі вказаного кредитного договору ОСОБА_1 було видано картку № НОМЕР_2 строком дії до «липня грудня 2024 року» зі встановленим кредитним лімітом на суму 13600,00 грн (а.с. 48).
З виписки по картковому рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_3 за період з 28.11.2019 року по 04.12.2020 року вбачається, що кредитний ліміт становить 13600,00 грн, поповнення картки складає 4400,00 грн, витрати становлять 62074,73 грн, а також, крім списання процентів за користування кредитними коштами та штрафів, банком також здійснювалось списання щомісячного платежу по іншому кредитному договору «Розстрочка» № АВН0F02234400588209, який одночасно було укладено сторонами 28.11.2019 року у розмірі 4052,96 грн (а.с.44, 49).
Представлений до позову банком розрахунок кредитної заборгованості станом на 11.08.2020 року складає - 31060,53 грн, з яких: 25758,86 грн - заборгованість за кредитом; 5051,67 грн - заборгованість за відсотками; 250,00 грн - пеня. Заборгованість за штрафами та розрахунок їх розміру відсутній (а.с. 4).
Подав апеляційну скаргу, банком було долучено новий доказ, який в судому засідання в суді першої інстанції не досліджувався, а саме, підписану ОСОБА_1 заяву позичальника НОМЕР_4 від 28.11.2019 року, за умовами якої останній отримав кредит в розмірі 51596,00 грн. У вказаній заяві сторонами було погоджено умови кредитування, зокрема, розмір відсоткової ставки, порядок здійснення платежів (а.с. 64).
Ухвалою Сумського апеляційного суду від 04.02.2021 року дану цивільну справу було призначено до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи в межах шістдесяти днів з дня відкриття апеляційного провадження за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Сумського апеляційного суду від 22.04.2021 року, враховуючи доводи апеляційної скарги з приводу оскарження судового рішення щодо відмови у нарахуванні процентів за користування кредитом, штрафів та збільшеного тіла кредиту, і виникнення необхідності з'ясування інформації щодо: розміру кредитного ліміту за укладеним сторонами кредитним договором, внесених боржником сум на погашення заборгованості, надання уточненого розрахунку заборгованості, розгляд справи було призначено в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, а також витребувано в АТ «Акцент - Банк»: інформацію щодо визначеного розміру кредитного ліміту та його збільшення, у разі якщо таке відбувалося, встановленого за кредитним договором №SAMABWFC10073009938 від 28.11.2019 року; пояснення з приводу нарахованої суми заборгованості за тілом кредиту, процентів відповідно до цього кредитного договору, внесення відповідачем сум в рахунок погашення заборгованості за цим договором, в т.ч. простроченої відсоткової ставки, на встановлений кредитний ліміт згідно договору №SAMABWFC10073009938 від 28.11.2019 року.
Вказана ухвала про витребування доказів, отримана АТ «Акцент-Банк» 26.02.2021 року, залишена банком без виконання.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до визначень, що містяться в ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»:
електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов'язки майнового характеру;
електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі;
електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору;
одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Згідно ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
За положеннями ст. 12 вказаного Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про справі не досягнення сторонами домовленості у належній формі щодо істотних умов кредитного договору, оскільки між сторонами у справі було укладено такий договір в електронній формі шляхом його підписання відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Таким чином, матеріалами даної справи підтверджено, що сторонами кредитного договору №№SAMABWFC10073009938 за програмою «Кредитна картка» в належній формі було погоджено умови кредитування, зокрема, розмір кредиту, порядок його надання, відсотків за користування кредитом та застосування неустойки у разі порушення грошового зобов'язання.
Однак, вказаний помилковий висновок місцевого суду не впливає на правильність вирішення заявленого спору по суті з огляду на таке.
Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).
Підставами позовних вимог АТ «Акцент - Банк є неналежне виконання ОСОБА_1 умов кредитного договору №SAMABWFC10073009938 від 28.11.2019 року за програмою «Кредитна картка», який було укладено шляхом підписання відповідачем анкети-заяви, паспорту споживчого кредиту та стягнення заборгованості за тілом кредиту, процентами та штрафами.
Однак, як вбачається з наданого банком розрахунку розмір заборгованості за тілом кредиту становить 25758,86 грн, при цьому умовами договору визначено, що кредитні кошти надаються клієнту у вигляді встановленого кредитного ліміту на кредитну картку, який за довідкою банку становить 13600,00 грн.
Доказів про збільшення кредитного ліміту за умовами кредитування «Кредитна картка» матеріали справи не місять. Пояснення з приводу збільшення заборгованості за тілом кредиту на виконання вимог ухвали апеляційного суду банком надано не було.
Доказів про погодження сторонами кредитного договору щодо списання банком щомісячного платежу по кредитному договору «Розстрочка» № АВН0F02234400588209 від 28.11.2019 року, який долучений банком до апеляційної скарги, у розмірі 4052,96 грн матеріали справи також не містять.
Крім того, предметом та підставою позовних вимоги у даній справі не є стягнення заборгованості за кредитним договором «Розстрочка» № АВН0F02234400588209.
Отже, застосовуючи принцип змагальності і диспозитивності, суд першої інстанції вірно відмовив у вимозі АТ «Акцент-Банк» про стягнення заборгованості за тілом кредиту понад 13600,00 грн, оскільки кредитні кошти отримані за умовами іншого кредитного договору не були предметом звернення банка до суду і досліджувалися місцевим судом відповідно до умов кредитування за програмою «Кредитна картка», а тому правильно визнані судом, як необґрунтовані, такими, що не підлягають задоволенню.
Оскільки розмір заборгованості по відсоткам розрахований банком виходячи зі збільшених сум тіла кредиту, такого розрахунку виходячи з погодженого сторонами кредитного договору кредитного ліміту в сумі 13600,00 грн на вимогу апеляційного суду банком не надано, враховуючи принцип змагальності у цивільному судочинстві, вимоги банку про стягнення заборгованості по відсоткам у заявленому розмірі є недоведеними та не підлягають задоволенню.
Також, не підлягають і задоволенню вимог про стягнення пені (250,00 грн відповідно до розрахунку), оскільки в розділі 6 паспорту споживчого кредиту, що є складовою кредитного договору, його сторони погодили пеня до даних правовідносин не застосовується, натомість передбачено нарахування штрафів за порушення грошового зобов'язання, але представлений розрахунок заборгованості за договором №SAMABWFC10073009938 вказаного виду неустойки не містить і банком у позовній заяві не заявлений.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що вимоги банку про стягнення заборгованості за тілом кредиту понад 13600,00 грн, по відсоткам та неустойці є необґрунтованими та не підлягають задоволенню з підстав, наведених вище.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції всебічно і повно з'ясував, обставини, що мають значення для справи і доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
В зв'язку з тим, що ціна позову в даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа згідно п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України є малозначною і в силу вимог п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України ухвалене по ній апеляційним судом судове рішення не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.п. а) г) п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Акцент - Банк» залишити без задоволення.
Заочне рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 24 грудня 2020 року в оскарженій частині залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає касаційному оскарженню.
Повне судове рішення складено 22 березня 2021 року.
Головуючий - С.С. Ткачук
Судді: О.І. Собина
Т.А. Левченко