Номер провадження: 22-з/813/106/21
Номер справи місцевого суду: 1512/3763/2012
Головуючий у першій інстанції
Доповідач Цюра Т. В.
22.03.2021 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі судді Цюри Т.В., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 , ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід колегії суддів Одеського апеляційного суду Погорєлової С.О., Князюка О.В., Таварткіладзе О.М. у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про визнання права власності, стягнення моральної шкоди, визнання договорів недійсними, за зустрічним позовом ОСОБА_4 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 (третя особа ОСОБА_3 ) про визнання права власності, визнання договорів недійсними, скасування реєстрації права власності, стягнення коштів; за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , Київської районної адміністрації Одеської міської ради, виконавчого комітету Одеської міської ради, ОСОБА_4 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 , про визнання недійсним розпорядження, свідоцтва, договорів недійсними, визнання права власності в порядку спадкування за законом та вселення
В провадженні Одеського апеляційного суду знаходиться цивільна справа за апеляційною скаргою ОСОБА_10 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 04 лютого 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про визнання права власності, стягнення моральної шкоди, визнання договорів недійсними, зустрічним позовом ОСОБА_4 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , третя особа ОСОБА_3 про визнання права власності, визнання договорів недійсними, скасування реєстрації права власності, стягнення коштів; за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , Київської районної адміністрації Одеської міської ради, виконавчого комітету Одеської міської ради, ОСОБА_4 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 , про визнання недійсним розпорядження, свідоцтва, договорів недійсними, визнання права власності в порядку спадкування за законом та вселення.
Під час розгляду справи в апеляційній інстанції, 12.03.2021 року на електрону пошту апеляційного суду від представника ОСОБА_1 , ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійшла заяву про відвід колегії суддів Одеського апеляційного суду Погорєлової С.О., Князюка О.В., Таварткіладзе О.М., з підстав існування обставин, які викликають сумніви в об'єктивності та неупередженості вищевказаних суддів.
Заяву про відвід мотивовано тим, що вказана колегія суддів необґрунтовано задовольнила заяву ОСОБА_10 про вжиття заходів забезпечення позову, не врахувавши, що останній не є позивачем та ніколи не був власником спірного майна, що обмежило права позивачів у справі.
Крім того, на думку заявника, дана колегія безпідставно відмовила в скасуваннізаходів забезпечення позову , всупереч власним правовим висновкам у справі №520/811429/17 про те, що ні ОСОБА_9 , ані ОСОБА_10 не можуть бути власниками належного спадкоємцям майна, маючи у справі докази того, що ОСОБА_10 обманює суд, нібито діє в інтересах сім'ї ОСОБА_11 на шкоду законним власникам майна ОСОБА_1 та ОСОБА_1 , що дало останнім підстави сумніватися в неупередженості вказаної колегії суддів при розгляді цієї справи.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 16.03.2021 року визнано відвід, заявлений представником ОСОБА_1 , ОСОБА_1 суддям Одеського апеляційного суду Погорєлової С.О., Князюка О.В., Таварткіладзе О.М. , - необґрунтованим. Справу передано до канцелярії апеляційного суду Одеської області для виконання вимог, передбачених ч. 3 ст. 40 ЦПК України.
Згідно з ч. 3 статті 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Автоматизованою системою документообігу суду в порядку, встановленому частиною 1 статті 33 ЦПК України, визначено суддю Цюру Т.В. для вирішення питання про відвід суддів (протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.03.2021 року).
Вирішуючи питання про обґрунтованість заявленого відводу, вважаю за необхідне зазначити наступне.
Як вбачається з заяви представника ОСОБА_1 , ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід колегії суддів Погорєлової С.О., Князюка О.В., Таварткіладзе О.М., вона фактично посилається на те, що вказана колегія суддів необґрунтовано задовольнила заяву ОСОБА_10 про вжиття заходів забезпечення позову, не врахувавши при цьому, що останній не є позивачем та ніколи не був власником спірного майна, що обмежило права позивачів у справі. Крім того, на думку заявника, дана колегія суддів, всупереч власним правовим висновкам у справі №520/811429/17 про те, що ні ОСОБА_9 , ані ОСОБА_10 не можуть бути власниками належного спадкоємцям майна, маючи у справі докази того, що ОСОБА_10 обманює суд, нібито діє в інтересах сім'ї ОСОБА_11 на шкоду законним власникам майна ОСОБА_1 та ОСОБА_1 , що дало останнім підстави сумніватися в неупередженості вказаної колегії суддів при розгляді цієї справи.
Разом з тим, статтею 36 ЦПК України визначено вичерпний перелік підстав відводу (самовідводу) судді і розширеному тлумаченню ця норма не підлягає.
Так, відповідно до вимог ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Відвід колегії суддів заявлено на підставі п. 5 ч.1 ст. 36 ЦПК України, а саме наявності обставин, що викликають сумнів в неупередженості та об'єктивності судової колегії.
Однак, вищевказані представником ОСОБА_1 , ОСОБА_1 - ОСОБА_2 обставини не можуть слугувати підставою для відводу судової колегії у складі судів Погорєлової С.О., Князюка О.В., Таварткіладзе О.М. у даній цивільній справі, оскількисумніви заявника щодо неупередженості та необ'єктивності колегії суддів при розгляді даної справи не ґрунтуються на фактичних даних, а є її суб'єктивним припущенням, що не може бути достатньою підставою, в розумінні ст.36 ЦПК України, для відводу судді.
Крім того, слід звернути увагу також на те, що ЄСПЛ встановив два аспекти «неупередженості»: по-перше, суддя повинен бути суб'єктивно вільний від особистих упереджень або пристрасті, по-друге, він повинен бути об'єктивно неупереджений, тобто гарантовано виключати будь-які обґрунтовані сумніви щодо цього.
У контексті об'єктивного критерію окремо ЄСПЛ відзначає поведінку суддів, а саме необхідно визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
При цьому, слід зазначити, що викладені представником ОСОБА_1 та ОСОБА_1 - ОСОБА_2 у заяві про відвід суддів Одеського апеляційного суду Погорєлової С.О., Князюка О.В., Таварткіладзе О.М. доводи про те, що вказана колегія суддів необґрунтовано задовольнила заяву ОСОБА_10 про вжиття заходів забезпечення позову, свідчать лише про незгоду заявника із процесуальними рішенням суддів, а саме, з ухвалою Одеського апеляційного суду від 27 жовтня 2020 року про вжиття заходів забезпечення позову що, згідно п. 4 ст. 36 ЦПК України, не може бути підставою для відводу.
Так, згідно з ч.4 ст.36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді, щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Несприятлива позиція суду, особами, які беруть участь у справі, з питань права сама по собі не породжує сумнівів в неупередженості. Сумніви мають бути засновані на фактичних обставинах. Припущення не є підставою, у даному випадку, для задоволення заяви про відвід.
Тому, суд приходить до висновку, що вказані в заяві обставини не можуть свідчити про упередженість та необ'єктивність суддів.
Безпідставними також є доводи представника ОСОБА_1 та ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про те, що колегія суддів, суперечить власним правовим висновкам у справі №520/811429/17 про те, що ні ОСОБА_9 , ані ОСОБА_10 не можуть бути власниками належного спадкоємцям майна, маючи докази того, що ОСОБА_10 обманює суд, нібито діє в інтересах сім'ї ОСОБА_11 на шкоду законним власникам майна ОСОБА_1 та ОСОБА_1 , оскільки спірні питання щодо права власності сторін у справі на нерухоме майно буде вирішено колегією суддів при розгляді справи по суті, і суд апеляційної інстанції позбавлений повноважень щодо надання правової оцінки доказам у справі при розгляді заяви про вжиття заходів забезпечення позову, та/або вирішення питання про відвід тощо.
Таким чином, ретельно дослідивши заяву представника ОСОБА_1 та ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід колегії суддів Одеського апеляційного суду Погорєлової С.О., Князюка О.В., Таварткіладзе О.М. та дослідивши матеріали справи в межах заявленого відводу, суд дійшов висновку, що наведені доводи не підтверджені належними доказами.
Сумніви заявника щодо упередженості та необ'єктивності суддів при розгляді справи не ґрунтуються на фактичних даних, а є його суб'єктивним припущенням, що не може бути достатньою підставою, в розумінні ст.36 ЦПК України, для відводу даної судової колегії.
Інших обставин, які б викликали сумнів в неупередженості та необ'єктивності суддів, не виявлено.
Відповідно до ч. 3 ст. 39 ЦПК України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Відповідно наявність передбачених п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України підстав для відводу колегії суддів Одеського апеляційного суду Погорєлової С.О., Князюка О.В., Таварткіладзе О.М. не встановлена, а заявлений відвід судовій колегії є необґрунтованим та таким що не підлягає задоволенню.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 36, 39, 40, ч.2 ст.258, 261, 389 ЦПК України, суд,-
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 , ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід колегії суддів Одеського апеляційного суду Погорєлової С.О., Князюка О.В., Таварткіладзе О.М.- відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст судового рішення складено 22.03.2021 року.
Суддя
Одеського апеляційного суду Т.В. Цюра