Номер провадження: 88-ц/813/30/20
Номер справи місцевого суду: 127/9143/19
Головуючий у першій інстанції Бондар В.Я.
Доповідач Дрішлюк А. І.
про залишення без руху заяви про перегляд постанови за нововиявленими обставинами
01 березня 2021 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі судді Дрішлюка А.І., дослідивши заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови Одеського апеляційного суду від 31 серпня 2019 року за нововиявленими обставинами у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист прав споживача,
28 березня 2019 року ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до Вінницького міського суду Вінницької області до ОСОБА_2 про захист прав споживача, в якому просив стягнути з останнього на свою корить грошові кошти у загальному розмірі 119 119,82 грн (т.1, а.с 1-4).
27 травня 2019 року ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області (головуючий суддя Король О.П.) позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист прав споживача вважали неподаною та повернуто позивачу (т.1, а.с 33).
10 липня 2019 року ОСОБА_1 подав до Вінницького апеляційного суду апеляційну скаргу на ухвалу від 27 травня 2019 року в якій просив її скасувати (т.1, а.с 43-50).
07 серпня 2019 року ухвалою Вінницького апеляційного суду (головуючий суддя Міхасішина І.В., судді Матківської М.В., Панасюка О.С.) апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 27 травня 2019 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження (т.1, а.с 60-62).
11 вересня 2019 року ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області (головуючий суддя Король О.П.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист прав споживача (т.1, а.с 79).
08 жовтня 2019 року ОСОБА_2 подав до Вінницького апеляційного суду скаргу на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 11 вересня 2019 року, яку просив скасувати та передати справу за підсудністю до Приморського районного суду м. Одеси (т.1, а.с 113-134).
27 листопада 2019 року постановою Вінницького апеляційного суду (головуючий суддя Рибчинський В.П., судді Денишенко Т.О., Медвецького С.К.) апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Новікової Тетяни Олегівни задоволено. Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області про відкриття провадження від 11 вересня 2019 року скасовано. Направлено цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди за встановленою підсудністю до Приморського районного суду м. Одеси (т.1, а.с 190-191).
05 грудня 2019 року ухвалою Приморського районного суду м. Одеси (головуючий суддя Бондар В.Я.) прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про захист прав споживача.
08 січня 2020 року ОСОБА_1 подав до Одеського апеляційного суду апеляційну скаргу на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 05 грудня 2019 року, в якій просив скасувати вказану ухвалу та прийняти постанову про направлення справи для розгляду до Вінницького місцевого суду Вінницької області за встановленою підсудністю (т.2, а.с57-66).
11 березня 2020 року ухвалою Одеського апеляційного суду (головуючий суддя Гірняк Л.А.) закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 05 грудня 2019 року про відкриття провадження у справі з підстав порушення правил підсудності (т.2, а.с 75-76).
04 травня 2020 року рішенням Приморського районного суду м. Одеси (головуючий суддя Бондар В.Я.) у задоволені позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) про захист прав споживача відмовлено повністю (т.2, а.с 88-96).
10 липня 2020 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку направив апеляційну скаргу на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 04 травня 2020 року. Апелянт не погоджується з вказаним рішенням, вважає, що воно прийнято з неправильним встановленням обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки. Апелянт вважає, що суд неправильно встановив підсудність справи Приморському районному суду м. Одеси. Також, суддя Приморського районного суду м. Одеси, Бондар В.Я. розглянувши клопотання позивача про проведення судового засідання даної справи в режимі відеоконференції, неправильно встановив те, що воно має здійснюватися виключно у випадках, коли за об'єктивних причин учасник судового процесу позбавлений можливості брати участь в режимі відеоконференції, крім випадків, коли його явка в судове засідання визнана судом обов'язковою. Крім того, суд першої інстанції неправильно розглянув справу за відсутністю сторін на підставі наявних в матеріалах справи доказів та прийняв по даній справі рішення. Суд неправильно встановив, що відповідно до п.5 ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не встановлена можливість звернення кредиторів банку з позовом до власників істотної участі, контролерів та керівників банку, про задоволення за рахунок їх майна частини вимог кредиторів банку, та що таким правом наділений виключно фонд. З цих підстав зазначені дії свідчать про порушення ним норм матеріального права. Крім того, при вирішенні справи, судом неповно встановлені обставини, які мають значення для справи, а саме для встановлення наявності шкоди, завданої позивачу, та особи, яка має відшкодувати позивачу, так як не дослідив і тому не встановив обставини, на які посилався позивач по справі. Апелянт вказує на те, право кредитора банку на звернення до суду за захистом не визначається зазначеним Законом України, а визначається ЦПК України. Так як в матеріалах справи відсутні докази того, що фонд наділений правом захищати права вкладників та інших кредиторів цього банку, тому фонд на зазначений день не був наділений правом на звернення до суду з позовом до власників істотної участі, контролерів та керівників цього банку, про задоволення за рахунок їх майна, частини вимог кредиторів банку. Крім вищезазначеного, апелянт вказує на неправильне застосування норм процесуального права, а саме неявка в судове засідання учасника справи або його представника, без поважних причин або без повідомлення причин неявки. Апелянт просить скасувати рішення Приморського районного суду м. Одеси від 04 травня 2020 року, прийняти нове, яким задовольнити позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (т.2. а.с.100-119).
31 серпня 2020 року постановою Одеського апеляційного суду у складі головуючого судді Дрішлюка А.І. за участі суддів Громік Р.Д., Драгомерецького М.М. апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 04 травня 2020 року - скасовано. Ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист прав споживача - залишено без задоволення.
13 жовтня 2020 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку направив до апеляційного суду заяву про перегляд постанови Одеського апеляційного суду від 31 серпня 2020року. Заявник не погоджується з вказаним рішенням, та в своїй заяві пояснює, що 06 вересня 2020 року ним було отримано лист від Національного баку України від 25.08.2020 року №20-000644724, у якому наведені наступні істотні обставини, недоведеність яких на думку заявника, стала підставою для відмови у задоволенні його позовних вимог. Власниками істотної участі зазначених у зверненні ОСОБА_1 банків, зокрема, власниками істотної участі АТ «Імексбанк», не було вжито достатніх і своєчасних заходів для поліпшення фінансового стану банку та приведення його діяльності у відповідність вимога законодавства України, зокрема, щодо виконання зобов'язань з підтримки ліквідності установи для забезпечення виконання зобов'язань перед вкладниками та/або приведення нормативів банку до мінімального встановленого рівня в узгоджені строки, тощо. Окрім цього заявник вважає, що те, що отримання ним копії постанови Верховного Суд від 05 червня 2019 року у справі 757/21639/15-ц, на яку, на його думку, помилково посилався апеляційний суд у своїй постанові, 05 жовтня 2020 року є нововиявленою обставиною. Також нововиявленою обставиною заявник вважає його непоінформованість щодо визначення вини, як суб'єктивного елементу відповідальності, наведеного у постанові апеляційного суду, так заявник зазначає, що наведене апеляційним судом визначення аналогічне неведеному у ст.ст.2, 23 Кримінального Кодексу України, та застосування яких в силу вимог ч.4 ст.3 КК України заборонено. На підставі вищевикладеногоЛевицький В.М. просить скасувати постанову Одеського апеляційного суду від 31 серпня 2020року та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 у повному обсязі.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 13 листопада 2020 року заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови Одеського апеляційного суду від 31 серпня 2019 року за нововиявленими обставинами у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист прав споживача - залишено без руху.Повідомлено заявника про необхідність виправити недоліки заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду. Роз'яснено заявнику, що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, суддею буде прийняте процесуальне рішення передбачене ЦПК України.
16 лютого 2021 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 направив до апеляційного суду на усунення недоліків заяви про перегляд постанови Одеського апеляційного суду від 31 серпня 2019 року за нововиявленими обставинами клопотання про поновлення строку на подання заяви про перегляд постанови за нововиявленими обставинами, у якій зазначив, що поважною причиною пропуску заявником строку для подання відповідної заяви є обмеження введені постановою КМУ №641 22.07.2020 року. Так заявник зазначає, що на виконання наведеної постанови з 14.09.2020 року п 27.09.2020 року перебував на самоізоляції по місцю проживання, оскільки 13.09.2020 року мав контакт зі своїм онуком ОСОБА_4 , який 14.09.2020 року отримав позитивний тест на COVID-19 та перебував на самоізоляції до 26.09.2020 року, коли отримав негативний тест, на підтвердження чого надав копії результатів досліджень РНК вірусу 2019-nCOV (SARS-COV-2) ПЛР від 14.09.2020 року та ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» установлено з 12 березня 2020 року до 3 квітня 2020 року на усій території України карантин, а 25 березня 2020 року Кабінетом Міністрів України (далі - КМУ) на території України запроваджено режим надзвичайної ситуації та продовжено карантин до 24 квітня 2020 року, а в подальшому відповідними рішеннями КМУ запроваджено та продовжено адаптивний карантин до 31 серпня 2020 року.
02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон № 540-ІХ), яким розділ ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України доповнено пунктом 3 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину».
Якщо процесуальний строк почав перебіг під час дії карантину, то його тривалість буде складати: кількість днів до закінчення карантину + визначений законом процесуальний строк.Тобто на період дії карантину обчислення процесуальних строків зупинялось.
Однак, 17 липня 2020 року набув чинності Закон України від 18 червня 2020 року № 731-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон № 731-IX), відповідно до п. 2 Прикінцевих положень якого процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Відповідно до ч 1 п. 2 Закону № 731-IX під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином".
Виходячи з вищевикладеного,перевіривши виконання вимог ст.ст. 423-426 ЦПК України, враховуючи, що строк, який встановлений заявнику подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, сплинув 06 жовтня 2020 року.
Відповідно до п.1 Стандарту 1наказу Міністерства охорони здоров'я України від 28.03.2020 № 722 зі змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства охорони здоров'я № 1411 від 16.06.2020року «Організація надання медичної допомоги хворим на коронавірусну хворобу (COVID-19)», (тут і далі - чинного на день виявлення у ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 -nCoV гострої респіраторної хвороби, що підтверджена лабораторним тестуванням) Медичні працівники (лікар / медична сестра) здійснюють контроль поточного стану пацієнта і контактних осіб. Вибір методу контролю обирається лікуючим лікарем (наприклад, опитування по телефону, візит за місцем проживання/перебування). Дані моніторингу вносяться в Медичну карту амбулаторного хворого або до електронної медичної інформаційної системи.
Відповідно до п.5наказу Міністерства охорони здоров'я України від 28.03.2020 № 722 зі змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства охорони здоров'я № 1411 від 16.06.2020року «Організація надання медичної допомоги хворим на коронавірусну хворобу (COVID-19)»надавачами первинної медичної допомоги здійснюється моніторинг осіб, які мали контакт з хворими на COVID-19 (додаток 5).
Відповідно доДодатку 5Стандарту 1 до Стандартів медичної допомоги "Коронавірусна хвороба (COVID-19)" МОНІТОРИНГ контактних осіб хворого на COVID-19, моніторинг контактів вірогідних та підтверджених випадків: контактних осіб спостерігають протягом 14 днів від останнього незахищеного контакту; контактним особам рекомендується обмежувати пересування, відвідування громадських місць. Моніторинг структурними підрозділами закладів охорони здоров'я може здійснюватися через побутові візити чи онлайн або телефоном, щоб перевірити наявність симптомів. Будь-яка контактна особа, яка захворіла і відповідає визначенню випадку COVID-19, стає підозрюваною на наявність SARS-CoV-2 і повинна бути перевірена (протестована). Контактні особи будь-яких нещодавно виявлених ймовірних або підтверджених випадків COVID-19 мають бути встановлені та підлягають моніторингу стану здоров'я.
Підпунктом 2 п. 3 Додатку 5 Стандарту 1 до Стандартів медичної допомоги "Коронавірусна хвороба (COVID-19)" МОНІТОРИНГ контактних осіб хворого на COVID-19, відповідальні особи лабораторних центрів МОЗ України після отримання інформації щодо лабораторного підтвердження випадків COVID-19 шляхом передачі даних з електронної системи охорони здоров'я до електронної інтегрованої системи спостереження за захворюваннями (далі - ЕЛІССЗ) збирають первинну інформацію щодо контактних осіб або верифікують інформацію з первинного екстреного повідомлення за формою 058/о щодо переліку контактних осіб та проводять встановлення додаткових контактних осіб з використанням засобів телефонного зв'язку. Інформація щодо кожного з верифікованих контактів вноситься до відповідного розділу ЕЛІССЗ за кожним підтвердженим випадком.
Відповідно до чч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Зазначаючи у відповідній заяві про те, що поважною причиною пропуску заявником строку для подання відповідної заяви є обмеження введені постановою КМУ №641 22.07.2020 року, оскільки на виконання наведеної постанови з 14.09.2020 року по 27.09.2020 року він перебував на самоізоляції по місцю проживання, оскільки 13.09.2020 року мав контакт зі своїм онуком ОСОБА_5 , який 14.09.2020 року отримав позитивний тест на COVID-19 з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України, слід зробити висновок, що ОСОБА_1 мав надати до суду, відповідно до вимог ст. 12, 76, 77, 80, 81 ЦПК України докази того, що він дійсно 13.09.2020 року мав контакт зі своїм онуком ОСОБА_5 чи того, що відповідальними особами лабораторних центрів МОЗ України після отримання інформації щодо лабораторного підтвердження COVID-19 у його онука було ідентифіковано його ( ОСОБА_1 ) як контактну особу.
Втім, жодних доказів на підтвердження обставин, на які посилається заявник, до апеляційного суду надано не було.
Виходячи з вищевикладеного, оскільки до відповідного клопотання про поновлення строку на подання заяви про перегляд постанови за нововиявленими обставинами заявником, направленого до апеляційного суду після залишення відповідної заяви про перегляд постанови за нововиявленими обставинами без руху, не було додано жодних належних, допустимих та достатніх доказів обставин, на які він посилається як на поважні причини пропуску строку, зумовлені обмеженнями запровадженими на усій території України у зв'язку з карантином, апеляційний суд приходить до наступного.
Заяву слід залишити без руху та надати заявнику строк на усунення недоліків, а саме подання до суду належних, допустимих та достатніх доказів того, що він є контактною особою пацієнта з COVID-19.
Згідно ч.3 ст. 427 ЦПК України до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 426 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 424-426, 427 ЦПК України, Одеський апеляційний суд, -
Заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови Одеського апеляційного суду від 31 серпня 2019 року за нововиявленими обставинами у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист прав споживача - залишити без руху.
Повідомити заявника про необхідність виправити недоліки азаяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду.
Роз'яснити заявнику, що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, суддею буде прийняте процесуальне рішення передбачене ст. ст. 185 ЦПК України.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Суддя Одеського
апеляційного суду А.І. Дрішлюк
01.03.2021 року м. Одеса