Номер провадження: 22-ц/813/4350/21
Номер справи місцевого суду: 521/7021/14-ц
Головуючий у першій інстанції Бобуйок І. А.
Доповідач Таварткіладзе О. М.
16.03.2021 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Таварткіладзе О.М.,
суддів: Погорєлової С.О., Заїкіна А.П.
за участю секретаря судового засідання: Томашевської К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Євценка Романа Ігоровича на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 09 вересня 2020 року про заміну сторони виконавчого провадження по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У серпні 2020 року ТОВ «Консалт Солюшенс» звернулося до суду із заявою про заміну стягувача ПАТ «Дельта Банк» його правонаступником ТОВ «Консалт Солюшенс» у виконавчому провадженні за виконавчими документами, виданими Малиновським районним судом м.Одеси по цивільної справи № 521/7021/14-ц за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Заява мотивована тим, що 21 липня 2020 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Консалт Солюшенс» було укладено договір про відступлення прав вимоги, за яким ПАТ «Дельта Банк» відступило, а ТОВ «Консалт Солюшенс» набуло права вимоги Банку до боржників за кредитними та іншими договорами, пов'язаними з ними (іпотеки, поруки, додаткові угоди, тощо). Оскільки за договором відступлення до ТОВ «Консалт Солюшенс» перейшло право вимоги до боржників, останній звернувся з цією заявою до суду.
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 09 вересня 2020 року заяву задоволено. Замінено стягувача ПАТ «Дельта Банк» його правонаступником ТОВ «Консалт Солюшенс» у виконавчому провадженні за виконавчими документами, виданими Малиновським районним судом м.Одеси по цивільній справі № 521/7021/14-ц за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Не погоджуючись з такою ухвалою суду, представник ОСОБА_1 адвокат Євценко Роман Ігорович подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 09 вересня 2020 року скасувати та відмовити заявнику у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ч.1 п.2 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Задовольняючи заяву про заміну сторони його правонаступником, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості заяви.
Як вбачається з матеріалів справи, у травні 2014 року представник ПАТ «Дельта Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 23 липня 2014 року позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задоволено та стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором № 234/ФКВІП-07 від 21.06.2007 року в розмірі 1 701 217,02 грн., що складається з тіла кредиту в сумі 1 078 580,88 грн. та відсотків за користування кредитом у розмірі 622 636,14 грн., а також стягнуто в солідарному порядку судовий збір у розмірі 3 654 грн.(а.с.60-61).
В подальшому, 24 червня 2020 року було проведено електронний аукціон № UA-EA-2020-06-12-000019-b, № лоту № GL3N218065 за кредитним портфелем, що складався з прав вимоги та інших майнових прав за кредитними договорами, переможцем якого стало ТОВ «Консалт Солюшенс», код ЄДРПОУ 42251700.
21 липня 2020 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Консалт Солюшенс» було укладено договір про відступлення прав вимоги №2292/К, за яким Банк відступив, а Товариство набуло права вимоги Банку до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців) та/або поручителів, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, їх спадкоємців або інших осіб, до яких перейшли обов'язки боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту)) та/або договорами поруки та/або договорами іпотеки (іпотечними договорами) та/або договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, в тому числі і право вимоги до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 за кредитним, іпотечним та договором поруки.
Відповідно п.1 цього договору новий кредитор сплачує Банку за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором.
За цим договором новий кредитор в день укладення цього договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання Банком у повному обсязі коштів, відповідно до п.4 цього договору, набуває усі права кредитора за основними договорами, включаючи: право вимагати належного виконання боржниками зобов'язань за основними договорами, сплати боржниками грошових коштів, сплати процентів у розмірах, вказаних у додатку № 2 до цього договору, право вимагати сплати неустойок, пені, штрафів, передбачених основними договорами, право вимагати сплати сум, передбачених статтею 625 ЦК України, право вимагати передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов'язань за основними договорами, право вимагати застосуванню наслідків реституції при недійсності правочинів, право отримання коштів від реалізації заставного та іншого майна боржників, вимоги, які випливають з розірвання та/або визнання недійсними договорів із боржниками, права, що випливають із судових справ, у тому числі справ про банкрутство боржників, виконавчих проваджень щодо боржників, в тому числі щодо майна боржників, яке не було реалізоване на торгах та підлягатиме передачі стягувачу в погашення боргу після укладення цього договору, права вимоги за мировими угодами із боржниками, договорами з арбітражними керуючими боржників, охоронними організаціями, права участі в комітеті кредиторів боржників тощо.
Відповідно п.4 цього договору загальна сума, яка підлягає сплаті новим кредитором за лотом, як переможцем зазначених відкритих торгів (аукціону), АТ «Дельта Банк» складає 15 186 587,48 грн.
Відповідно до п.4.1 цього договору сторони домовились, що за відступлення права вимоги за цим договором новий кредитор сплачує банку грошові кошти у сумі 15 125 138,61 грн.
Відповідно до платіжного доручення № 166 від 16 липня 2020 року, ТОВ «Консалт Солюшенс» перерахувало на рахунок АТ «Дельта Банк» 15 186 587,48 грн. (а.с.114 зворотня сторона).
Таким чином, з моменту підписання та виконання умов договору від 21.07.2020 року, ТОВ «Консалт Солюшенс» набуло права первісного кредитора ПАТ «Дельта Банк» у зобов'язанні за кредитним договором №234/ФКВІП-07 від 21.06.2007 року, іпотечним № 234/ZФКВІП-07 від 21.06.2007 року та договором поруки № 234/ZФПОР-07 від 21.06.2007 року та може бути замінений, як його правонаступник.
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
Відповідно до частини першої, другої, п'ятої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.
Виходячи із цих норм, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.
У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п'ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України.
Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
Вищевикладене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 20 листопада 2013 року № 6-122цс13.
Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах.
Крім того, норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.
Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».
Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.
За таких обставин, звернення ТОВ «Консалт Солюшенс» із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».
Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов'язковим до виконання.
У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Частиною першою статті 18 ЦПК визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов'язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов'язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.
Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц (провадження № 61-26197св18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 201/8548/16-ц (провадження № 61-16059св18) та від 15 серпня 2018 року у справі № 190/2119/14-ц (провадження № 61-20171св18).
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про заміну ПАТ «Дельта Банк» на його правонаступника ТОВ «Консалт Солюшенс», а наведені апелянтом в цій частині доводи висновок районного суду не спростовують.
Доводи апеляційної скарги про сумнів у достовірності договору про відступлення прав вимоги №2292/К, за яким Банк відступив, а Товариство набуло права вимоги Банку до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців) не можуть бути взяті до уваги, оскільки встановлення достовірності даного договору в даному випадку підтверджено розміщенням його на державному сайті «Прозоро Сєйл», де міститься інформація про аукціони з продажу права вимоги і тому в даному випадку витребування оригіналу даного договору не є визначальним для підтвердження його достовірності. Крім того, адвокат Євценко Р.І., яким подано апеляційну скаргу в інтересах ОСОБА_1 , не доведено, що він звертався за підтвердженням даної інформації, як до власника цієї інформації так і до особи, відповідальної за розміщення даного договору на державному сайті «Прозоро Сєйл».
Разом з тим, за положеннями ч.3 ст.442 ЦПК України суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
З матеріалів справи вбачається, що із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, ТОВ «Консалт Солюшенс» звернулося 11 серпня 2020 року (а.с.107-126). 07 вересня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про ознайомлення з матеріалами справи (а.с.134). 07.09.2020 року ОСОБА_1 ознайомилася з матеріалами справи та того ж дня уклала з адвокатом Євценком Р.І. договір про надання правової допомоги № 43/20 від 07.09.2020 року. 07 вересня 2020 року адвокат Євценко Р.І. діючи в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із клопотанням про відкладення судового засідання з 09.09.2020 року на іншу дату, з метою формування правової позиції. Проте, суд першої інстанції на це уваги не звернув та розглянув справу за відсутності сторін. Крім того, за положеннями ч.5 ст.128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликалися, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Однак, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 про розгляд справи на 09.09.2020 року була повідомлена 07.09.2020 року, тобто за 2 дні до судового засідання, що у розумінні ч.5 ст.128 ЦПК є неприпустимим.
Відповідно до положень ч.3 п.3 ст.376 ЦПК України якщо справу розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання і якщо такий учасник справи обґрунтовує цим свою апеляційну скаргу, така обставина є обов'язковою підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції принципу диспозитивності та неналежного повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи на 09.09.2020 року, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а ухвала районного суду скасуванню з прийняттям нового судового рішення про задоволення заяви ТОВ «Консалт Солюшенс» про заміну сторони виконавчого провадження.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 383 ЦПК України, Одеський апеляційний суд -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Євценка Романа Ігоровича - задовольнити частково.
Ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 09 вересня 2020 року - скасувати.
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» про заміну сторони виконавчого провадження - задовольнити.
Замінити стягувача Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» у виконавчому провадженні за виконавчими документами, виданими Малиновським районним судом м.Одеси по цивільній справі № 521/7021/14-ц за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено: 18.03.2021 року.
Головуючий О.М. Таварткіладзе
Судді: С.О. Погорєлова
А.П. Заїкін