Справа № 461/2767/20 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/641/20 Доповідач: ОСОБА_2
18 березня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові справу за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Галицького районного суду м. Львова від 07 травня 2020 року, -
з участю прокурора ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
встановила:
цим вироком ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця та жителя м. Львова, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
засуджено за ч.2 ст. 185 КК України до трьох років трьох місяців позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного обвинуваченому покарання за цим вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Франківського районного суду м. Львова від 24 жовтня 2019 року та остаточно призначено ОСОБА_9 покарання у виді трьох років шести місяців позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_9 постановлено рахувати з дня приведення вироку до виконання.
Вирішено питання з речовими доказами.
Згідно вироку суду, 25 лютого 2020 року, приблизно о 13:55 год. ОСОБА_10 , перебуваючи у приміщенні аптеки «Подорожник» ПП «Соломія - Сервіс», що знаходиться за адресою: м. Львів, проспект Чорновола, 26, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, шляхом вільного доступу, повторно, таємно викрав із полиці вказаної аптеки дві коробки крему «Віши Аквалія Термаль пробуджуючий зволожуючий бальзам для очей 15 мл» (серійний номер НОМЕР_1 ), вартістю 407 грн. 99 коп., чим спричинив ПП «Соломія - Сервіс» матеріальну шкоду на вказану суму.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_10 покликається на те, що рішення сулу є необґрунтованим, оскільки він активно сприяв розкриттю злочину; визнав вину у повному обсязі; добровільно відшкодував завдані збитки, що підтверджується письмовою розпискою від потерпілого; не переховувався від органів досудового розслідування; щиро розкаявся у вчиненому; став на шлях виправлення.
Звертає увагу на те, що він є єдиним годувальником малолітньої дитини ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , окрім цього проживає на орендованій квартирі, також, на його утриманні є важкохвора теща ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_4 , за якою він доглядає.
Просить скасувати вирок Галицького районного суду м. Львова від 07 травня 2020 року та призначити йому більш м'яке покарання.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення обвинуваченого ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу, думку прокурора про її заперечення та залишення вироку суду без зміни, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Вина ОСОБА_6 за обставин, викладених у вироку є доведеною і ґрунтується на доказах, стосовно тих фактичних обставин справи, які ніхто у судовому засіданні не оспорював. За цих обставин, за згодою обвинуваченого та інших учасників судового провадження, слухання справи у суді першої інстанції відбувалось у порядку, передбаченому ч.3 ст. 349 КПК України. Наслідки такого порядку розгляду учасникам судового провадження було роз'яснено у встановленому законом порядку.
Дії обвинуваченого ОСОБА_6 судом першої інстанції вірно кваліфіковані за ч.2 ст. 185 КК України.
Відтак, колегія суддів вважає, що відповідно до ч.2 ст. 394 КПК України, відсутні апеляційні підстави піддавати сумніву правильність встановлення судом першої інстанції фактичних обставин кримінального провадження та правову кваліфікацію.
Ст. 370 КПК України передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.
Відповідно до ч.2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів.
Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно відповідати характеру вчинених дій, ступеню суспільної небезпеки та даним про особу винного.
Як вбачається з оскаржуваного вироку, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_9 , суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують покарання - його щире каяття та добровільне усунення заподіяної шкоди, відсутність обставин, що обтяжують покарання і призначив, таке, на думку колегії суддів, у відповідності до вимог ст.ст. 50, 65, 71 КК України яке є необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.
Ті обставини, на які покликається обвинувачений у своїй апеляційній скарзі, місцевим судом теж враховані.
Відтак, колегія суддів не вбачає підстав для пом'якшення покарання обвинуваченому ОСОБА_8 .
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону при розгляді справи, які були б підставою для скасування постановленого судового рішення, колегією суддів не встановлено.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
постановила:
апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Галицького районного суду м. Львова від 07 травня 2020 року відносно ОСОБА_8 - без зміни.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4