Справа № 444/1511/17 Головуючий у 1 інстанції: Ясиновський Р.Б.
Провадження № 22-ц/811/1802/20 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С. М.
Категорія: 84
02 березня 2021 року м.Львів
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі: головуючого - судді Бойко С.М.,
суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В.,
секретаря - Юзефович Ю.І.,
з участю: представника приватного виконавця Пиць
А.А. - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Жовківського районного суду Львівської області від 27 травня 2020 року у справі за скаргою ОСОБА_3 на дії приватного виконавця Пиць Андрія Андрійовича, заінтересовані особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_2 ,
У січні 2020 року ОСОБА_3 звернулась до суду зі скаргою, в якій просила визнати дії приватного виконавця Пиць А.А. неправомірними, внаслідок яких вона не отримала постанови про відкриття виконавчого провадження та про початок проведення прилюдних торгів, та зобов'язати приватного виконавця привести її до попереднього стану, який існував до відкриття виконавчого провадження та проведення прилюдних торгів.
В обгрунтування заявлених вимог заявник посилалась на те, що рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 19.08.2018 року, ухваленим за заявою ОСОБА_4 ,з неї ( ОСОБА_3 ) стягнуто витрати на правничу допомогу в розмірі 10000 грн., однак, постанови про відкриття виконавчого провадження вона не отримувала, разом з тим, вже були оголошені прилюдні торги, про які їй ( ОСОБА_3 ) також нічого не було відомо, і за результатами яких ОСОБА_4 набула у власність 1/2 частину будинку АДРЕСА_1 , в якому зареєстровані: її чоловік - ОСОБА_5 та їхні діти: ОСОБА_6 ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , чим порушено права дітей, які проживали в будинку утримували його та мали привілейоване право на участь у прилюдних торгах.
Зазначає, що приватним виконавцем порушено вимоги статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» щодо неналежного повідомлення її, як боржника, про наявність відкритого відносно неї виконавчого провадження та не надіслано документів, що стосуються проведення прилюдних торгів з реалізації належного їй нерухомого майна.
Ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 27 травня 2020 року в задоволенні скарги ОСОБА_3 відмовлено.
Заяву адвоката Репака В.В. про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу - задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь приватного виконавця Пиць А.А. понесені судові витрати на правничу допомогу в розмірі 8000 грн.
Ухвалу суду оскаржила заявник ОСОБА_3 , просить її скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Апелянт зазначає, що не отримувала копії постанови про відкриття виконавчого провадження і підпис в журналі про отримання поштового відправлення їй не належить, тому просила суд призначити почеркознавчу експертизу, однак, їй було в цьому відмовлено.
Також зазначає, що з прилюдних торгів продано її майно, однак, про проведення прилюдних торгів її не було повідомлено.
Апелянт не погоджується із розміром стягнутих з неї витрат на правничу допомогу і вважає, що приватний виконавець за фахом є правником, а тому міг самостійно представляти свої інтереси, без допомоги адвоката.
В судове засідання апеляційного суду заявник ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце розгляду справи, не з'явилась, її представник - адвокат Тимчишин М.Й. подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою, однак, доказів на підтвердження цієї обставини суду не надав, окрім того, заявник у своїй заяві від 01.02.2021 року наполягала на дотриманні строків розгляду її апеляційної скарги і клопотань про відкладення розгляду справи від неї не надходило, а тому справу розглянуто судом відповідно до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України у їхній відсутності.
Заслухавши пояснення представника приватного виконавця Пиць А.А. - адвоката Репака В.В. та заінтересованої особи ОСОБА_2 в заперечення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення відповідно до вимог ст.367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.
Судом встановлено, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Львівської областіПиць А.А. знаходився виконавчий лист №444/1511/17, виданий Жовківським районним судом Львівської області 29.01.2019 року, про стягнення з ОСОБА_3 у користь ОСОБА_4 витрат на правничу допомогу в розмірі 10000 грн. (а.с.14-15 т.1).
Постановою приватного виконавця Пиць А.А. від 05.02.2019 року відкрито виконавче провадження №58275730 з примусового виконання вказаного вище виконавчого листа, яку боржнику ОСОБА_3 направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення за вказаною у виконавчому листі адресою місця проживання боржника і вручено їй 19.02.2019 року (а.с.15-17 т.1).
18.03.2019 року боржнику було направлено рекомендованим листом постанову приватного виконавця від 14.03.2019 року про опис та арешт майна боржника (а.с.22-25 т.1), а 02.04.2019 року - направлено звіт про оцінку майна - 1/2 частини будинку по АДРЕСА_1 (а.с.25-28 т.1).
З наданої приватним виконавцем інформації (а.с.33 т.1) встановлено, що 02.05.2019 року відбулись електронні торги з реалізації вказаного вище нерухомого майна, за результатами яких майно продане за ціною 50200 грн. переможцю торгів - ОСОБА_2 , який перерахував кошти в сумі 47690 грн. за придбане майно на депозитний рахунок приватного виконавця.
Після відрахування основної суми боргу за виконавчим листом, основної винагороди приватного виконавця та витрат на проведення виконавчих дій, залишок коштів за реалізоване на електронних торгах майно становив - 32587 грн., про що повідомлено боржника і запропоновано надати реквізити рахунку для перерахування вказаних коштів.
Отже, з урахуванням викладеного, підстав для висновку про невиконання приватним виконавцем вимог закону щодо надіслання боржнику ОСОБА_3 постанови про відкриття виконавчого провадження, немає, а електронні торги з реалізації належного боржнику майна в судовому порядку не оспорювались, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні скарги боржника.
Таким чином, доводи апеляційної скарги в частині вирішення скарги по суті не дають підстав для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали.
Що ж стосується доводів апелянта в частині розподілу понесених приватним виконавцем витрат на професійну правничу допомогу, то колегія суддів виходить з наступного.
Статтею 452 ЦПК України визначено, що судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, до яких згідно із частиною третьою статті 133 цього Кодексу належать витрати на професійну правничу допомогу, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.
Отже, у зв'язку з відмовою оскаржуваною ухвалою суду в задоволенні скарги заявника ОСОБА_3 , суд першої інстанції дійшов правильного висновку про покладення на неї понесених і документально підтверджених приватним виконавцем витрат на професійну правничу допомогу.
Разом з тим, колегія суддів не погоджується з визначеним судом розміром таких витрат.
Статтею 137 ЦПК передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч.4 ст.137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.137 ЦПК).
Проаналізувавши обсяг наданих адвокатом Репак В.В. послуг правничої допомоги у суді першої інстанції, колегія суддів вважає їх вартість необгрунтовано завищеною, оскільки послуга адвоката по підготовці та складанні заперечень на скаргу заявника, вартість якої згідно розрахунку становить 4000 грн., сама по собі вже охоплює аналіз та вивчення судової практики та документів по справі, зокрема, матеріалів виконавчого провадження, правовий аналіз яких не становить труднощів для приватного виконавця, а тому вимога приватного виконавця про відшкодування йому додатково ще й вартості послуг адвоката за аналіз та вивчення документів по справі в розмірі 2000 грн. та за аналіз та вивчення судової практики для підготовки та складання заперечень в розмірі 2000 грн. не підлягає задоволенню.
Отже, відповідно до ч.4 ст.137 ЦПК України, визначення вартості правничих послуг в розмірі 4000 грн. буде відповідати вимогам співмірності із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), а також часом, витраченим адвокатом на їх виконання.
З наведених вище мотивів, оскаржувана ухвала в цій частині підлягає зміні, шляхом присудження приватному виконавцю відшкодування понесених ним витрат на правничу допомогу у розмірі 4000 грн.
Доводи представника приватного виконавця про те, що заявник не заявляла у суді першої інстанції клопотання про зменшення цього виду судових витрат є безпідставними, оскільки заявник взагалі заперечувала відшкодування нею таких витрат (а.с.62 т.1).
Крім того, на стадії апеляційного розгляду справи представник приватного виконавця також подав заяву про стягнення із заявника витрат на правничу допомогу, понесених на підготовку та складання відзиву на апеляційну скаргу, в розмірі 8000 грн., однак, така заява підлягає частковому задоволенню, оскільки, проаналізувавши обсяг наданих адвокатом послуг правничої допомоги в апеляційному суді та їх розрахунок, колегія суддів вважає вартість наданих послуг необгрунтовано завищеною, так як правова позиція у справі по суті вирішення скарги стороною приватного виконавця вже є сформованою, а додаткові заперечення на доводи апелянта не вимагають стільки часу професійного адвоката на їх підготовку, як про це зазначено в розрахунку (5 годин), а тому, на переконання колегії суддів, визначення вартості цієї послуги в апеляційному суді повинна становити 2000 грн. (половину вартості послуги за складання відзиву на скаргу в суді першої інстанції), що відповідатиме вимогам співмірності за встановлених обставин справи і з урахуванням додатково наведених адвокатом заперечень на спростування доводів апелянта.
На стадії апеляційного розгляду даної справи, заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу також подали заінтересовані особи: ОСОБА_4 просила стягнути із заявника витрати на правничу допомогу, понесені у суді першої інстанції, в розмірі 5000 грн., та витрати на правничу допомогу, понесені під час апеляційного розгляду справи, в розмірі 3000 грн., а ОСОБА_2 просив стягнути лише витрати на правничу допомогу, понесені під час апеляційного розгляду справи, в розмірі 3000 грн.
Однак, вимоги ОСОБА_4 та ОСОБА_2 про відшкодування вартості понесених витрат на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції не підлягають задоволенню, оскільки належних доказів (належного фінансового документа) на підтвердження оплати таких витрат ними не надано, а вимога ОСОБА_4 про відшкодування понесених нею витрат на правничу допомогу у суді першої інстанції не підлягає розгляду апеляційним судом, оскільки заяви і доказів на підтвердження понесених витрат у суді першої інстанції, які згідно із ч.8 ст.141 ЦПК України, сторона повинна подати до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, ОСОБА_4 до суду першої інстанції не подавала.
У зв'язку із перебуванням судді Копняк С.М. у відпустці в період з 09 по 12 березня 2021 року, повний текст постанови складений 15 березня 2021 року.
Керуючись ст.ст. 367, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.4, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів
апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Ухвалу Жовківського районного суду Львівської області від 27 травня 2020 року в частині визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з ОСОБА_3 у користь приватного виконавця Пиць Андрія Андрійовича, змінити, зменшивши його до 4000 гривень.
В решті ухвалу суду залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_3 у користь приватного виконавця Пиць Андрія Андрійовича витрати на правничу допомогу, понесені під час розгляду справи в апеляційному суді, в розмірі 2000 гривень.
В задоволенні вимог ОСОБА_4 та ОСОБА_2 про стягнення витрат на правничу допомогу - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складений 15 березня 2021 року.
Головуючий: Бойко С.М.
Судді: Копняк С.М.
Ніткевич А.В.