Дата документу 22.03.2021 Справа № 314/4286/20
Єдиний унікальний № 314/4286/20 Головуючий у 1 інстанції
№ провадження 22-ц/807/971/21 Свідунович Н.М.
Доповідач: Бєлка В.Ю.
22 березня 2021 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого: Бєлки В.Ю.
Суддів: Кухаря С.В.
Онищенка Е.А.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» - Крилової Олени Леонідівни на заочне рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 23 грудня 2020 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У жовтні 2020 року АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що відповідачка звернулась до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг та підписала заяву б/н від 05 січня 2011 року, згідно якої отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Зазначає, що відповідачка при підписанні анкети-заяви підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами, які викладені на банківському сайті, складають між нею та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.
Вказує, що відповідачка не виконує взятих на себе зобов'язань по сплаті кредиту та відсотків, у зв'язку з чим станом на 31 серпня 2020 року має заборгованість в сумі 54 337 грн. 57 коп., яка складається з: 1 820 грн. 06 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 52 517 грн. 51 коп. - заборгованість за відсотками за користування кредитом.
Відповідачка в добровільному порядку заборгованість за кредитним договором не сплачує.
Посилаючись на зазначені обставини просив суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором б/н від 05 січня 2011 року в загальному розмірі 54 337 грн. 57 коп. та судові витрати у розмірі 2 102 грн.
Заочним рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 23 грудня 2020 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 05 січня 2011 року в розмірі 1 820 грн. 06 коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 63 грн. 06 коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі представник АТ КБ «ПриватБанк» - Крилова О.Л. зазначає, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Апеляційну скаргу мотивує тим, що суд не в повній мірі дослідив обставини справи та надані докази. Суд не врахував, що жодного підпису під публічно розміщеними Умовами та правилами закон не вимагає. Вважає, що поза увагою суду залишилось, що активація кредитної картки та користування картковим рахунком свідчать про укладення сторонами кредитного договору. Факт ознайомлення з Умовами та правилами надання банківських послуг відповідачем не спростований, як і не спростований розмір наявної заборгованості. Безпідставна відмова у стягненні процентів призвела до безпідставного звільнення відповідача від частини обов'язків за укладеним договором з одних лише формальних міркувань. Просить скасувати заочне рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, в іншій частині рішення залишити без змін.
Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду справу призначено до апеляційного розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання в порядку ч. 1, ч. 2 ст. 369 та ч. 13 ст. 7 ЦПК України.
Вислухавши доповідь судді, вивчивши апеляційну скаргу та матеріали справи, колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, апеляційний суд має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено і підтверджено матеріалами справи, що 05 січня 2011 рокуміж АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено договір у вигляді підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, який неодноразово збільшувався та зменшувався.
Підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає між нею та банком Договір про надання банківських послуг. Відповідач ознайомилася у письмовому вигляді та зобов'язалася регулярно ознайомлюватися із змінами «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на сайті банку www.рrіvаtbаnk.uа, що підтверджується її особистим підписом у анкеті-заяві. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за зазначеним кредитним договором утворилася заборгованість, яка станом на 31 серпня 2020 року становить 54 337 грн. 57 коп., яка складається з: 1 820 грн. 06 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 52 517 грн. 51 коп. - заборгованість за відсотками за користування кредитом.
Задовольняючи частково позовні вимоги банку, суд першої інстанції виходив з того, що вважав доведеним факт отримання відповідачем кредиту у розмірі 1 820 грн. 06 коп., відмовляючи в задоволенні решти вимог, суд виходив з недоведеності банком факту укладання договору позики саме на тих умовах, на які посилається позивач.
Колегія суддів погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Згідно з ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Із матеріалів справи вбачається, що Умови та правила надання банківських послуг, надані позивачем, ОСОБА_1 не підписані.
Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Умови та правила надання банківських послуг мають мінливий характер, а тому їх редакцію, надану позивачем, не можна вважати частиною спірного кредитного договору.
Зазначені висновки суду узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 03 липня 2019 року в справі № 342/180/17.
Окрім того, колегія суддів відхиляє довід скаржника щодо незаконної відмови судом в стягненні з відповідача суми заборгованості за процентами.
Так, на підтвердження своїх вимог банк посилається на Довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна 55 днів пільгового періоду» від 28 вересня 2011 року, підписану відповідачем.
Однак, колегія суддів не бере даний доказ до уваги оскільки у вказаній довідці зазначено відсоткову ставку за користування кредитом в розмірі 2,5% на місяць тобто 30% річних, в той час як розрахунок заборгованості, наданий банком, здійснений виходячи з плаваючої річної відсоткової ставки в розмірі 30%, 34,8%, 43,2% річних.
У зв'язку із зазначеним, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції обґрунтовано відхилено позовну вимогу про стягнення процентів за користування кредитом, як недоведену належними доказами.
Також колегія суддів відхиляє довід апеляційної скарги банку, щодо помилкового незастосування судом першої інстанції положень ст. 1048 ЦК України, оскільки звертаючись до суду з позовом, банк зазначеної вимоги не пред'явив, відповідних розрахунків не надав.
Відповідно до ч. 2 ст. 264 ЦПК України, при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.
Відповідно до ч. 6 ст. 367 ЦПК України, в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Щодо суми основної заборгованості за кредитним договором, колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції про відмову у її стягненні законними виходячи з наступного.
Так, колегія суддів приходить до висновку, що розмір заборгованості за тілом кредиту є необґрунтованим.
З аналізу розрахунку заборгованості (а.с. 5-7) та виписки по рахунку відповідача (а.с. 44-47), наданих банком, вбачається, що банк самостійно збільшував розмір основної заборгованості, списуючи з рахунка відповідачки наступні суми: списання відсотків за використання кредитного ліміту, штраф за простроченим кредитом, списання відсотків за прострочений кредит.
Отже, списуючи вказані платежі з кредитного ліміту, банк штучно збільшував заборгованість відповідача.
Інші докази та обставини, на які посилається скаржник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення, а тому не є суттєвими і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. 374,375,382,383 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - Крилової Олени Леонідівни залишити без задоволення.
Заочне рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 23 грудня 2020 року вцій справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справ, зазначений строк обчисляються з дня складання повного тексту постанови.
Повна постанова складена 22 березня 2021 року.
Головуючий: В.Ю. Бєлка
Судді: С.В. Кухар
Е.А. Онищенко