Дата документу 10.03.2021 Справа № 334/1460/19
Запорізький Апеляційний суд
ЄУН 334/1460/19Головуючий у 1-й інстанції Баруліна Т.Є. Повний текст рішення складено 17.07.2020 року.
Пр. № 22-ц/807/67/21Суддя-доповідач Гончар М.С.
10 березня 2021 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С.
суддів Маловічко С.В., Подліянової Г.С.
за участі секретаря Остащенко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 06 липня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Кузьмінов Дмитро Валерійович до ОСОБА_2 , АТ «ФІДОБАНК», АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_3 , треті особи: Вознесенівський ВДВС міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, Дніпровський ВДВС міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, Запорізький районний ВДВС міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області та Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про зняття арештів з майна
У лютому 2019 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Кузьмінов Д.В., звернулась до суду із вищезазначеним позовом (т.с. 1 а.с. 2-9), в якому просила зняти арешти, накладені на нерухоме майно ОСОБА_2 постановами про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, а саме:- постановою Оржонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції від 15.02.2012 року, ВП № 26191678, реєстраційний номер обтяження 12198989, зареєстрованого 22.02.2012 року о 18:18:21 за № 12198989 реєстратором: Запорізька філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України; - постановою Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції від 14.03.2012 року, ВП № 31635192, реєстраційний номер обтяження 12291598, зареєстрованого 20.03.2012 року о 09:13:20 за № 12291598 реєстратором: Запорізька філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України;- постановою Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції від 12.10.2012 року, ВП № 34374849, реєстраційний номер обтяження 13108664, зареєстрованого 12.10.2012 року о 10:58:17 за № 13108664 реєстратором: Запорізька філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України; - постановою Відділу державної виконавчої служби Запорізького районного управління юстиції Запорізької області від 05.06.2013 року, ВП № 29706588, номер запису про обтяження (спеціальний розділ) 1349657, зареєстрованого 18.06.2013 року о 18:13:29 державним реєстратором Запорізького районного управління юстиції Запорізької області Лагно Марина Юріївна, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 3264241 від 18.06.2013 18:18:37; - постановою Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 16.10.2014 року, ВП № 26191678, номер запису про обтяження (спеціальний розділ) 7469583, зареєстрованого 27.10.2014 року о 10:42:57 державним реєстратором Запорізького міського управління юстиції Запорізької області Меркулов Владислав Олександрович, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 16756210 від 27.10.2014 10:43:18.
В обґрунтування свого позову позивач зазначала, що 03.03.2008 року між Акціонерним банком «Факторіал-Банк» та ОСОБА_2 укладений договір кредиту № 484-в/37 на придбання нерухомого майна, на підставі якого Позичальникові наданий кредит в сумі 99000,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13,00% річних та кінцевим строком повернення по 02.03.2023 року. В забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором між АБ «Факторіал - Банк» та ОСОБА_2 03.03.2008 року укладений іпотечний договір № 484-в/37/01, Відповідно до п. 1.2 Договору іпотеки ОСОБА_2 надав АБ «Факторіал-Банк» в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру, загальною площею 171.5 кв. м, житловою площею 80,8 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить іпотекодавцю на прав власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Журавльовим Д.В., приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу, за реєстровим № 772, що зареєстрований в Державному реєстрі правочинів 03.03.2008 року за № 2730749. Іпотека була зареєстрована в Державному реєстрі іпотек за № 6705879 від 03.03.2008 року, а на теперішній час цей запис перенесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з присвоєнням нового номеру запису про іпотеку 25657173, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 154353804 від 29.01.2019 року. Водночас, відповідно до статуту ПАТ «ФідоБанк» 23.03.2009 року на підставі рішення Загальних зборів Акціонерів ПАТ «ФідоБанк» (Протокол № 47) був затверджений передавальний акт (передаточний баланс), у відповідності до якого до ПАТ «ФідоБанк» були передані всі активи та зобов'язання Акціонерного банку «Факторіал-Банк» (ідентифікаційний код 14350784), зареєстрованого Національним банком України 01.12.1992 року (Реєстраційний № 131), який був правонаступником Акціонерного банку «Приват-Ексел», внаслідок чого ПАТ «ФідоБанк» є правонаступником всіх прав та обов'язків Акціонерного банку «Факторіал-Банк» та Акціонерного банку «Приват-Ексел». Таким чином, 23.03.2009 року у Кредитному договорі відбулась заміна кредитора, а саме ПАТ «ФідоБанк» замінив первісного кредитора АБ «Факторіал-Банк».
10.04.2018 року між ПАТ «ФідоБанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінмарк» укладено договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, змістом п. 2.1 якого встановлено, що за цим договором в порядку та на умовах, визначеним цим договором. Банк, яким є ПАТ «ФідоБанк», відступає шляхом продажу новому кредитору, яким є ТОВ «ФК «Фінмарк», належні Банку, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги Банку до позичальників, зазначених у додатку № 1 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов'язки боржників або які зобов'язані виконати обов'язки боржників, за кредитними договорами з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатку № 1 до цього договору. Згідно із додатком № 1 до зазначеного договору відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги ПАТ «ФідоБанк» відступив ТОВ «Фінансова компанія «Фінмарк» право вимоги за кредитним договором № 484-в/37 від 03.03.2008 року, укладеного з ОСОБА_2 . Того ж дня, 10.04.2018 року між ПАТ «ФідоБанк» та ТОВ «ФК «Фінмарк» укладено договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги за іпотечним договором № 484-в/37/01, посвідчений Швець Р.О., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, на підставі якого замінено іпотекодержателя у договорі іпотеки від 03.03.2008 року з ПАТ «ФідоБанк», який є правонаступником АБ «Факторіал- Банк», на нового іпотекодержателя ТОВ «ФК «Фінмарк». Таким чином, 10.04.2018 року у зобов'язанні, яке випливає з кредитного договору, вдруге змінився кредитор та іпотекодержатель, зокрема ТОВ «ФК «Фінмарк» замінило ПАТ «ФідоБанк».
12.04.2018 року між ТОВ «ФК «Фінмарк» та ОСОБА_1 укладено договір № 551/03-18-К про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, змістом п. 2.1 якого встановлено, що за цим договором в порядку та на умовах, визначеним цим договором, первісний кредитор, яким є ТОВ «ФК «Фінмарк», відступає шляхом продажу новому кредитору, яким є ОСОБА_1 , належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до позичальників, зазначених у додатку № 1 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржника, спадкоємців боржника, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов'язки боржника або які зобов'язані виконати обов'язки боржника, за кредитним договором з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатку № 1 до цього договору. У додатку № 1 Договору визначено, що боржником, права вимоги за яким відступаються, є ОСОБА_2 за зобов'язаннями, що випливають з кредитного договору № 484-в/37 від 03.03.2008 року. Сума заборгованості за кредитним договором станом на дату відступлення права вимоги, тобто станом на 12.04.2018 року, складає 118379,38 доларів США, що еквівалентно в національній валюті 3085740,49 грн., та 2519640,56 грн., пені, а разом 5605381,05 грн. Того ж дня, 12.04.2018 року між ТОВ «ФК «Фінмарк» та ОСОБА_1 укладено договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги за іпотечним договором № 484-в/37/01, посвідчений Швець Р.О., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, на підставі якого замінено іпотекодержателя у Договорі іпотеки від 03.03.2008 року з ТОВ «ФК «Фінмарк» на нового іпотекодержателя - ОСОБА_1 . Таким чином, 12.04.2018 року у зобов'язанні, яке випливає з кредитного договору, знову змінився кредитор та іпотекодержатель, зокрема ОСОБА_1 замінила ТОВ «ФК «Фінмарк».
Разом з тим, на теперішній час ОСОБА_1 стало відомо, що на квартиру, яка є предметом іпотеки за договором іпотеки від 03.03.2008 року, в якому вона набула статус іпотекодержателя, накладені арешти, зокрема:
Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 20.06.2011 року у справі № 2-1139/11 позовна заява ПАТ «ФідоБанк» до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 задоволена, солідарно стягнуто з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «ФідоБанк» заборгованість за договором кредиту в. сумі 986041,17 грн., державне мито в розмірі 1700,00 грн. та витрати на ІТЗ розгляду справи в розмірі 120,00 грн. 14.03.2012р. року Ленінським відділом державної виконавчої служби м. Запоріжжя відкрито виконавче провадження № 31635192 з примусового виконання виконавчого листа Ленінського районного суду м. Запоріжжя у справі № 2-1139/11 виданого 13.02.2012 року. 14.03.2012 року постановою державного виконавця Смирновою С.М. накладено арешт на все нерухоме майно боржника, відомості внесено до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна. 26.04.2012 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» (направлення ВД за належністю до іншого відділу ДВС). Виконавче провадження передано до Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя ЗМУЮ;
Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 08.02.2012 року у справі № 2- 3457/11 позовна заява ПАТ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 задоволена, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 20062,10 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 200,62 грн. та ІТЗ в розмірі 120,00 грн. 24.09.2012 року Ленінським відділом державної виконавчої служби м. Запоріжжя відкрито виконавче провадження № 34374849 з примусового виконання виконавчого листа Ленінського районного суду м. Запоріжжя у справі № 2-3457/11 виданого 29.03.2012 року. 12.10.2012 року постановою державного виконавця Хохлова К.К. накладено арешт на все нерухоме майно боржника, відомості внесено до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна. року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» (направлення ВД за належністю до іншого відділу ДВС). Виконавче провадження передано до Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя ЗМУЮ;
Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 09.12.2010 року у справі № 2-8313/2010 позовна заява ПАТ «СЕБ Банк» до ОСОБА_2 задоволена, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «СЕБ Банк» заборгованість 953071,23 грн. Орджонікідзевським відділом державної виконавчої служби м. Запоріжжя відкрито виконавче провадження № 26191678 з примусового виконання виконавчого листа Ленінського районного суду м. Запоріжжя у справі № 2-8313/2010 виданого 15.04.2011 року. 15.02.2012 року постановою державного виконавця Касас Коньон О.Р. накладено арешт на все нерухоме майно боржника, відомості внесено до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна. В подальшому державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» (направлення ВД за належністю до іншого відділу ДВС). Виконавче провадження передано до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області;
Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області у справі № 2-499/2010 позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_2 задоволена, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованість у розмірі 130000,00 грн. 10.11.2011 року Відділом державної виконавчої служби Запорізького РУЮ Запорізької області відкрито виконавче провадження № 29706588 з примусового виконання виконавчого листа Запорізького районного суду Запорізької області у справі № 2-499/2010 виданого 19.02.2010 року. 05.06.2013 року постановою державного виконавця Лагно М.Ю. накладено арешт на все нерухоме майно боржника, відомості внесено до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна. 25.07.2013 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» (направлення ВД за належністю до іншого відділу ДВС). Виконавче провадження передано до Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби ЗМУЮ;
16.10.2014 року постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області у виконавчому провадженню № 26191678 переданому з Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя з примусового виконання виконавчого листа Ленінського районного суду м. Запоріжжя у справі № 2-8313/2010 виданого 15.04.2011 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «СЕБ Банк» заборгованість 953071,23 грн., накладено арешт на все нерухоме майно боржника, відомості внесено до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно арешт накладено на все нерухоме майно в межах суми стягнення у розмірі 3407184,94 грн., що свідчить про те, що Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області у межах виконавчого провадження № 26191678 проводиться стягнення і інших виконавчих документів відносно боржника ОСОБА_2 , тобто на виконанні перебуває зведене виконавче провадження.
Позивач вважала, що вищезазначені арешти порушують його право, як іпотекодержателя, на першочергове задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки, яке передбачене ч. 6 ст. З Закону України «Про іпотеку». Враховуючи, що станом на час звернення з цим позовом грошові кошти ОСОБА_2 позивачу не повернуті, право іпотеки у Позивача на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки виникло 03.03.2008 року, а арешти накладено на нерухоме майно 15.02.2012 року, 14.03.2012 року, 12.10.2012 року, 05.06.2013 року та 16.10.2014 року, тому державний виконавець не має законних підстав для звернення стягнення на вищезазначену квартиру, яка складає предмет іпотеки, а іпотекодержатель не може задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки, тому позивач просить зняти арешт, накладений на нерухоме майно ОСОБА_2 та оголошення заборони на його відчуження з квартири, загальною площею 171,5 кв. м, житловою площею 80,8 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено суддю суду першої інстанції Баруліну Т.Є. (т.с. 1 а.с. 60).
Ухвалою суду першої інстанції (т.с 1 а.с. 67) відкрито провадження у цій справі.
Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 06 липня 2020 року (т.с. 1 а.с. 192-198) позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Кузьмінов Д.В., у цій справі задоволено частково.
Знято арешт з іпотечного майна - квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 171,5 кв. м, житловою площею 80,8 кв. м, яка зареєстрована в Державному реєстрі іпотек за №6705879 від 03.03.2008 року, запис перенесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з присвоєнням нового номеру запису про іпотеку 25657173, та належить іпотекодавцю ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , 1ПН 3023513292), накладений: постановою Оржонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції від 15.02.2012 року, ВП № 26191678, реєстраційний номер обтяження 12198989, зареєстрованого 22.02.2012 року о 18:18:21 за № 12198989 реєстратором: Запорізька філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України; постановою Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції від 14.03.2012 року, ВП № 31635192, реєстраційний номер обтяження 12291598, зареєстрованого 20.03.2012 року о 09:13:20 за № 12291598 реєстратором: Запорізька філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України; постановою Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції від 12.10.2012 року, ВП № 34374849, реєстраційний номер обтяження 13108664, зареєстрованого 12.10.2012 року о 10:58:17 за № 13108664 реєстратором: Запорізька філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України; постановою Відділу державної виконавчої служби Запорізького районного управління юстиції Запорізької області від 05.06.2013 року, ВП № 29706588, номер запису про обтяження (спеціальний розділ) 1349657, зареєстрованого 18.06.2013 року о 18:13:29 державним реєстратором Запорізького районного управління юстиції Запорізької області Лагно Марина Юріївна, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 3264241 від 18.06.2013 18:18:37; постановою Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 16.10.2014 року, ВП № 26191678, номер запису про обтяження (спеціальний розділ) 7469583, зареєстрованого 27.10.2014 року о 10:42:57 державним реєстратором Запорізького міського управління юстиції Запорізької області Меркулов Владислав Олександрович, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 16756210 від 27.10.2014 10:43:18.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Всі учасники цієї справи із вищезазначеним рішенням суду першої інстанції погодились, останнє в апеляційному порядку не оскаржували, окрім відповідача АТ КБ «ПРИВАТБАНК».
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом першої інстанції при його ухваленні, відповідач АТ КБ «ПРИВАТБАНК» у своїй апеляційній скарзі (т.с. 1 а.с. 203-226) просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, судові витрати покласти на позивача.
В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено колегію суддів Запорізького апеляційного суду: головуючого суддю (суддю-доповідача) Гончар М.С., суддів Маловічко С.В. та Подліянову Г.С. (т.с. 1 а.с. 230).
Ухвалою апеляційного суду апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито 07 вересня 2020 року (т.с. 2 а.с. 231), справу призначено до апеляційного розгляду (т.с. 2 а.с. 233), з урахуванням навантаженості судді-доповідача та колегії суддів (в Запорізькому апеляційному суді працює фактично 18 суддів замість 40 суддів за штатом).
Учасники цієї справи не скористались своїм правом на подачу відзиву на вищезазначену апеляційну скаргу у цій справі станом на час її розгляду апеляційним судом.
Однак, в силу вимог ст. 360 ч. 3 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції апеляційним судом.
На виконання вимог ст. ст. 12 ч. 5, 81 ч. 7 ЦПК України з метою повного та все бічного апеляційного перегляду законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги відповідача АТ КБ «ПРИВАТБАНК» апеляційним судом отримано інформацію із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т.с. 2 а.с. 20-21), за змістом якої 16 листопада 2020 року, тобто вже після ухвалення судом першої інстанції у цій справі вищезазначеного рішення, що є предметом апеляційного оскарження у цій справі, ОСОБА_1 , як іпотекодержатель, у позасудовому (нотаріальному) порядку перереєструвала на себе право власності на вищезазначену квартиру АДРЕСА_1 .
Розгляд цієї справи, призначений апеляційним судом на 25 листопада 2020 року, не відбувся та був відкладений (т.с. 2 а.с. 23) через першу неявку відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , відносно яких в апеляційного суду відсутні відомості про належне їх повідомлення про дане судове засідання, судові повістки повернулись на адресу апеляційного суду без вручення ), у зв'язку із чим, апеляційним судом здійснено запити до органу реєстрації з метою підтвердження (спростування) інформації відносно місця реєстрації відповідачів ОСОБА_3 (т.с. 2 а.с. 36), ОСОБА_2 (т.с. 2 а.с. 37), наявної у матеріалах цієї справи.
Апеляційним судом отримано інформацію (т.с. 2 а.с. 64), за змістом якої підтверджено дійсність інформації про місце реєстрації відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 за адресою, наявною у м матеріалах цієї справи.
Ухвалою апеляційного суду розгляд цієї справи призначено в режимі відеоконференції (т.с. 2 а.с. 74) в порядку задоволення клопотання представника апелянта (т.с. 2 а.с. 69-73).
У судове засідання 10 березня 2021 року повідомлені апеляційним судом з додержанням вимог ЦПК України всі учасники цієї справи повторно не з'явились, окрім представників відповідача АТ КБ «ПРИВАТБАНК» - адвоката Мельникової Я.В. (т.с. 2 а.с. 79) та позивача - адвоката Кузьмінова Д.В. (т.с. 2 а.с. 58-59), про причини своєї неявки апеляційний суд не сповістили, клопотань про відкладення розгляду цієї справи апеляційному суду не подавали.
За змістом ст. 372 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи апеляційним судом.
Крім того, в силу вимог ст. 371 ч. 1 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
При вищевикладених обставинах, апеляційний суд на підставі ст. ст. 371-372 ЦПК України ухвалив розглядати дану справу апеляційним судом у даному судовому засіданні за відсутністю всіх учасників цієї справи, що не з'явились, за присутністю представників відповідача АТ КБ «ПРИВАТБАНК» - адвоката Мельникової Я.В. (т.с. 2 а.с. 79) та позивача - адвоката Кузьмінова Д.В. (т.с. 2 а.с. 58-59).
Відводів у цій справі не заявлено, самовідводи відсутні.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників, у тому числі :
- відповідача АТ КБ «ПРИВАТБАНК» - адвоката Мельникової Я.В., яка у тому числі на запитання апеляційного суду зазначала, що апелянт АТ КБ «ПРИВАТБАНК» не є іпотекодержателем вищезазначеної квартири боржника; при цьому, Банк все одно оскаржує рішення суду першої інстанції у цій справі не в частині, а повністю; хоча має місце із вищезазначених лише один арешт, в якому Приватбанк виступає стягувачем; також ПРИВАТБАНК визнає, що ОСОБА_1 , як іпотекодержатель вищезазначеної квартири (предмета іпотеки), має пріоритет між іншими стягувачами на звернення стягнення на цю квартиру в рахунок погашення боргу;
- позивача - адвоката Кузьмінова Д.В., який у тому числі на запитання апеляційного суду зазначав, що ОСОБА_1 не є учасником вищезазначених виконавчих проваджень, вона є правонаступником прав кредитора - Фідобанк, який є стягувачем лише в одному із виконавчих проваджень № 31635192, але заміна стягувача правонаступником у цьому виконавчому провадженні не здійснювалась; зняття арешту лише у цьому виконавчому провадженні не вирішить проблеми із зняттям арештів в інших вищезазначених виконавчих провадженнях, тому вищезазначений позов позивача у цій справі є належним ефективним способом захисту її прав, як єдиного іпотекодержателя вищезазначеної квартири, який має пріоритетне право перед всіма вищезазначеними кредиторами (стягувачами - відповідачами, у тому числі апелянтом ПРИВАТБАНК у вищезазначених виконавчих провадженнях, які не є іпотекодержателями вищезазначеної квартири та арешти в яких накладені після того, як було зареєстровано це пріоритетне право у 2008 році у відповідному реєстрі; ОСОБА_1 не зобов'язана була у цій справі одночасно із зняттям арештів просити визнавати за нею право власності, оскільки остання не позбавлена була оформити це право у позасудовому (нотаріальному) порядку за договором іпотеки в порядку здійснення відповідного застереження, що вона й фактично зробила після ухвалення судом першої інстанції у цій справі рішення;
перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга відповідача АТ КБ «ПРИВАТБАНК» у цій справі підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
В силу вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу.
Встановлено, що суд першої інстанції, задовольняючи позов позивача у цій справі частково, керувався ст. ст. 12, 13, 89, 141, 200, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», Законом України «Про іпотеку» та виходив із обґрунтованості та доведеності позовних вимог позивача у цій справі в частині їх задоволення.
Апеляційний суд погоджується із таким висновком суду першої інстанції, вважає його правильним, а рішення суду першої інстанції таким, що ухвалено із додержанням вимог закону, є правильним та законним.
Ст. 263 ЦПК України містить вимоги щодо законності і обґрунтованості судового рішення, а ст. 264 ЦПК України - питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду.
Рішення суду першої інстанції вимогам ст. ст. 263-264 ЦПК України у цій справі відповідає.
Так, судом першої інстанції було правильно встановлено, що ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 03 березня 2008 року, реєстровий № 772, належить квартира АДРЕСА_1 (т.с. 2 а.с.18-20).
03.03.2008 року між АБ «Факторіал-Банк» та ОСОБА_2 укладений договір кредиту № 484-в/37 на придбання нерухомого майна, на підставі якого позичальникові наданий кредит в сумі 99000,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13,00 % річних та кінцевим строком повернення по 02.03.2023 року (т.с. 1 а.с.11-17).
Змістом п. 1.2 та п. 1.3 кредитного договору визначено, що кредит надається Позичальнику на наступні цілі: придбання нерухомості. Для забезпечення позичальником виконання своїх зобов'язань щодо погашення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісійних винагород, можливих неустойок та інших витрат за цим договором. кредитодавцем приймається: іпотека нерухомого майна, про що укладається іпотечний договір з ОСОБА_2 .
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між АБ «Факторіал-Банк» та ОСОБА_2 03.03.2008 року був укладений договір про задоволення вимог Іпотекодержателя № 484-в/37/01(т.с. 1 а.с. 21).
Відповідно до п. 1.2 договору іпотеки ОСОБА_2 надав АБ «Факторіал-Банк» в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру, загальною площею 171.5 кв. м, житловою площею 80,8 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить іпотекодавцю на прав власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Журавльовим Д.В., приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу, за реєстровим № 772, що зареєстрований в Державному реєстрі правочинів 03.03.2008 року за № 2730749. Іпотека була зареєстрована в Державному реєстрі іпотек за № 6705879 від 03.03.2008 року, а на теперішній час цей запис перенесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з присвоєнням нового номеру запису про іпотеку 25657173, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 154353804 від 29.01.2019 року.
Відповідно до статуту ПАТ «ФідоБанк» 23.03.2009 року на підставі рішення загальних зборів акціонерів ПАТ «ФідоБанк» (Протокол № 47) був затверджений передавальний акт (передаточний баланс), у відповідності до якого до ПАТ «ФідоБанк» були передані всі активи та зобов'язання АБ «Факторіал-Банк» (ідентифікаційний код 14350784), зареєстрованого Національним банком України 01.12.1992 року (Реєстраційний № 131), який був правонаступником Акціонерного банку «Приват-Ексел», внаслідок чого ПАТ «ФідоБанк» є правонаступником всіх прав та обов'язків АБ «Факторіал-Банк» та Акціонерного банку «Приват-Ексел». Таким чином, 23.03.2009 року у кредитному договорі відбулась заміна кредитора, а саме ПАТ «ФідоБанк» замінив первісного кредитора АБ «Факторіал-Банк» (т.с. 1 а.с.33-34).
10.04.2018 року між ПАТ «ФідоБанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінмарк» укладено договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, змістом п. 2.1 якого встановлено, що за цим договором в порядку та на умовах, визначеним цим договором. Банк, яким є ПАТ «ФідоБанк», відступає шляхом продажу Новому кредитору, яким є ТОВ «Фінансова компанія «Фінмарк», належні Банку, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги Банку до позичальників, зазначених у додатку № 1 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов'язки боржників або які зобов'язані виконати обов'язки боржників, за кредитними договорами з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатку № 1 до цього договору. Згідно додатку № 1 до зазначеного договору відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги ПАТ «ФідоБанк» відступив ТОВ «ФК «Фінмарк» право вимоги за кредитним договором № 484-в/37 від 03.03.2008 року, укладеного з ОСОБА_2 . Того ж дня, 10.04.2018 року між ПАТ «ФідоБанк» та ТОВ «ФК «Фінмарк» укладено договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги за іпотечним договором № 484-в/37/01, посвідчений Швець Р.О., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, на підставі якого замінено іпотекодержателя у договорі іпотеки від 03.03.2008 року з ПАТ «ФідоБанк», який є правонаступником АБ «Факторіал- Банк», на нового іпотекодержателя ТОВ «ФК «Фінмарк». Таким чином, 10.04.2018 року у зобов'язанні, яке випливає з кредитного договору, вдруге змінився кредитор та іпотекодержатель, зокрема ТОВ «ФК «Фінмарк» замінило ПАТ «ФідоБанк» (т.с. 1 а.с. 22-26).
12.04.2018 року між ТОВ «ФК «Фінмарк» та ОСОБА_1 укладено договір № 551/03-18-К про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, змістом п. 2.1 якого встановлено, що за цим договором в порядку та на умовах, визначеним цим договором, первісний кредитор, яким є ТОВ «ФК «Фінмарк», відступає шляхом продажу новому кредитору, яким є ОСОБА_1 , належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до позичальників, зазначених у додатку № 1 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржника, спадкоємців боржника, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов'язки боржника або які зобов'язані виконати обов'язки боржника, за кредитним договором з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатку № 1 до цього договору. У додатку № 1 Договору визначено, що боржником, права вимоги за яким відступаються, є ОСОБА_2 за зобов'язаннями, що випливають з кредитного договору № 484-в/37 від 03.03.2008 року. Того ж дня, 12.04.2018 року між ТОВ «ФК «Фінмарк» та ОСОБА_1 укладено договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги за іпотечним договором № 484-в/37/01, посвідчений Швець Р.О., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, на підставі якого замінено іпотекодержателя у договорі іпотеки від 03.03.2008 року з ТОВ «ФК «Фінмарк» на нового іпотекодержателя - ОСОБА_1 . Таким чином, 12.04.2018 року у зобов'язанні, яке випливає з кредитного договору, знову змінився кредитор та іпотекодержатель, зокрема ОСОБА_1 замінила ТОВ «ФК «Фінмарк» (т.с. 1 а.с.27-32,35).
Згідно із Реєстром договорів, право вимоги по якому було відступлено ОСОБА_1 , зазначеному в Додатку №1 до вищевказаного договору, сума заборгованості за кредитним договором станом на дату відступлення права вимоги, тобто станом на 12.04.2018 складає 118379,38 доларів США, що еквівалентно в національній валюті 3085740,49 грн., та 2519640,56 грн. пені, а разом 5605381,05 грн. (т.с 1 а.с.29).
В подальшому позивачу ОСОБА_1 стало відомо, що на іпотечне майно, а саме квартиру за адресою АДРЕСА_1 накладено арешти та оголошено заборону відчуження, а саме у Відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області на виконанні перебуває зведене виконавче провадження № 26191678, у межах якого проводиться стягнення по іншим виконавчим документа відносно боржника ОСОБА_2 , зокрема: - за заочним рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 20.06.2011 року у справі № 2-1139/11 за позовом ПАТ «ФідоБанк» до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , солідарно стягнуто заборгованість за кредитом в сумі 986041,17 грн., державне мито в розмірі 1700,00 грн. та витрати на ІТЗ розгляду справи в розмірі 120,00 грн. 14.03.2012р. року Ленінським відділом державної виконавчої служби м. Запоріжжя відкрито виконавче провадження № 31635192 та 14.03.2012 року постановою державного виконавця Смирновою С.М. накладено арешт на все нерухоме майно боржника, відомості внесено до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна. 26.04.2012 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» та передано до Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя ЗМУЮ; - за рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 08.02.2012 року у справі № 2-3457/11 за позовом ПАТ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 стягнуто заборгованість за кредитним договором в сумі 20062,10 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 200,62 грн. та ІТЗ в розмірі 120,00 грн. 24.09.2012 року Ленінським відділом державної виконавчої служби м. Запоріжжя відкрито виконавче провадження № 34374849 та 12.10.2012 року постановою державного виконавця Хохлова К.К. накладено арешт на все нерухоме майно боржника, відомості внесено до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна. 02.04.2013 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», яке передано до Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя ЗМУЮ; - за рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 09.12.2010 року у справі № 2- 8313/2010 за позовом ПАТ «СЕБ Банк» до ОСОБА_2 стягнуто заборгованість в сумі 953071,23 грн. Орджонікідзевським відділом державної виконавчої служби м. Запоріжжя відкрито виконавче провадження № 26191678 з примусового виконання виконавчого листа Ленінського районного суду м. Запоріжжя та 15.02.2012 року постановою державного виконавця КасасКоньон О.Р. накладено арешт на все нерухоме майно боржника, відомості внесено до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна. В подальшому державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», яке передано до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області; - за рішенням Запорізького районного суду Запорізької області у справі № 2-499/2010 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 стягнуто заборгованість у розмірі 130000,00 грн. 10.11.2011 року Відділом державної виконавчої служби Запорізького РУЮ Запорізької області відкрито виконавче провадження № 29706588 з примусового виконання виконавчого листа Запорізького районного суду Запорізької області та 05.06.2013 року постановою державного виконавця Лагно М.Ю. накладено арешт на все нерухоме майно боржника, відомості внесено до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна. 25.07.2013 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» яке передано до Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби ЗМУЮ; - 16.10.2014 року постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області у виконавчому провадженню № 26191678, переданому з Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя з примусового виконання виконавчого листа Ленінського районного суду м. Запоріжжя у справі № 2-8313/2010 виданого 15.04.2011 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «СЕБ Банк» заборгованість в сумі 953071,23 грн., накладено арешт на все нерухоме майно боржника, відомості внесено до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно арешт накладено на все нерухоме майно в межах суми стягнення у розмірі 3407184,94 грн., що свідчить про те, що у Відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області у межах зведеного виконавчого провадження № 26191678 проводиться стягнення і інших виконавчих документів відносно боржника ОСОБА_2 (т.с. 1 а.с.37-39).
Вказані обставини підтверджуються копіями вищевказаних рішень судів м. Запоріжжя, Листами Дніпровського ВДВС м. Запоріжжя вих. №6171 від 06.02.2019р., Запорізького районного ВДВС ГТУЮ в Запорізькій області № 4001/4 від 11.02.2019р., Вознесенівського ВДВС м. Запоріжжя № 1134/13 від 04.02.2019р., Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Запорізькій області № 1123-3034 від 04.02.2019р., а також витягами з ВП-спецрозділ (т.с. 1 а.с. 40-55).
Крім того, згідно із письмовими поясненнями заступника начальника Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Запорізькій області, Юлдашева А.А. , згідно даних АСВП - 17 виконавчих проваджень, з метою забезпечення яких було накладено вищезазначені арешти - 30.06.2015 в порядку п.п. 3,7 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону до 05.10.2016) були завершені. Державним виконавцем, примусова реалізація квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що перебуває в іпотеці у ОСОБА_1 , в межах виконавчого провадження - не проводилась.
Ст.ст. 575, 577 ЦК України визначено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Моментом реєстрації застави є дата та час внесення відповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.
Положеннями ст. 1 ЗУ «Про іпотеку», іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
За змістом ч. 6 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.
Відповідно до ч. 7 ст. 3 Закону України «Про іпотеку», пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.
Отже, звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача- іпотекодержателя, який має переважне право перед іншими особами на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки.
Згідно з ч. 1ст. 12 ЗУ «Про іпотеку», у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч. 3ст. 12 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» на підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені цим Законом. Задоволення прав чи вимог декількох обтяжувачів, на користь яких встановлено обтяження одного й того ж рухомого майна, здійснюється згідно з пріоритетом, який визначається в порядку, встановленому цим Законом. на підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені цим Законом. Задоволення прав чи вимог декількох обтяжувачів, на користь яких встановлено обтяження одного й того ж рухомого майна, здійснюється згідно пріоритетом, який визначається в порядку, встановленого цим Законом.
Ст.14 вказаного Закону, встановлено,що якщо інше не встановлено цим Законом, зареєстроване обтяження має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями. Пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації, за винятками, встановленими цим Законом. Обтяжувачі, які зареєстрували обтяження одного і того ж рухомого майна одночасно, мають рівні права на задоволення своїх вимог. Обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення на предмет обтяження.
Ст. 4 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
Особливості звернення стягнення на заставлене нерухоме майно визначено також положеннями Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 21.04.1999 року), який був чинним на час винесення постанов державними виконавцями.
Ст. 44 Закону України «Про виконавче провадження» встановлена черговість задоволення вимог стягувачів, згідно з якою у першу чергу задовольняються забезпечені заставою вимоги щодо стягнення вартості заставленого майна.
Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно, або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна (ч.4 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження»).
Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Арешт з майна може бути знятий виконавцем за рішенням суду.
Зазначене положення узгоджується з частиною першою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року, чинного на час звернення ОСОБА_1 до суду з зазначеним вище позовом.
Отже,судом першої інстанції було правильно встановлено, що позивач, зважаючи на черговість реєстрації обтяжень, позивач як обтяжувач з вищим пріоритетом, встановленим ЗУ «Про іпотеку», володіє переважним та першочерговим правом на отримання задоволення своїх вимог щодо одного й того ж нерухомого майна.
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Отже, судом першої інстанції також правильно було встановлено, що пріоритетне право позивача на першочергове задоволення вимог за рахунок предмету іпотеки виникло з моменту реєстрації іпотеки, тобто з 03.03.2008 року, в день коли було укладено договір іпотеки і його реєстрації в державному реєстрі іпотек (т.с. 1 а.с. 32).
Таким чином, відповідно до вимог ч. 1 ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець не зможе звернути стягнення на заставне майно, так як право застави виникло раніше ніж ухвалені судами рішення, а заборгованість ОСОБА_2 перед позивачем станом на 12.04.2018 року, складає 118379,38 доларів США, що еквівалентно в національній валюті 3085740,49 грн. та 2519640,56 грн. пені, а разом 5605381,05 грн., що перевищує вартість заставного майна.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для звільнення вищевказаного майна з-під арешту, суд першої інстанції правильно врахував, що станом на час звернення з цим позовом грошові кошти боржником не повернуті позивачці, право іпотеки на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки у неї виникло 03.03.2008 року, а арешти були накладені на нерухоме майно 15.02.2012 року, 14.03.2012 року, 12.10.2012 року, 05.06.2013 року та 16.10.2014 року, при цьому державний виконавець не має законних підстав для звернення стягнення на вищезазначену квартиру, яка складає предмет іпотеки, а іпотекодержатель не може задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що заява ОСОБА_1 про зняття арештів з нерухомого майна підлягає задоволенню частково, а саме тільки в частині зняття арешту з іпотечного майна - квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 171.5 кв. м, житловою площею 80,8 кв. м, яка зареєстрована в Державному реєстрі іпотек за № 6705879 від 03.03.2008 року, запис перенесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з присвоєнням нового номеру запису про іпотеку 25657173.
Доводи апеляційної скарги відповідача АТ КБ «ПРИВАТБАНК» дублюють доводи заперечень останнього проти позову позивача у цій справі, яким суд першої інстанції вже надав належну оцінку, з якою погоджується апеляційний суд.
Ці доводи є такими, що не спростовують правильно встановлених судом першої інстанції фактичних обставин цієї справи та правильних висновків суду першої інстанції у цій справі, а лише відображають позицію АТ КБ «ПРИВАТБАНК», як відповідача у цій справі, яку він та його представник вважають такою, що є єдино вірною та єдино можливою.
Апеляційним судом встановлено, що апелянт АТ КБ «ПРИВАТБАНК» не є іпотекодержателем вищезазначеної квартири боржника; ОСОБА_1 , як іпотекодержатель вищезазначеної квартири (предмета іпотеки), має пріоритет між іншими стягувачами на звернення стягнення на цю квартиру в рахунок погашення боргу, що визнала представник АТ КБ «ПРИВАТБАНК» у судовому засіданні в апеляційному суді (ст. 82 ч. 1 ЦПК України).
При цьому, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» оскаржує рішення суду першої інстанції у цій справі не в частині, а повністю; хоча має місце із вищезазначених лише один арешт (ВП 34374849), в якому АТ КБ «ПРИВАТБАНК» виступає стягувачем і зняттям інших арештів в інших виконавчих провадженнях у цій справі права АТ КБ «ПРИВАТБАНК» не можуть бути порушені взагалі.
При цьому, апеляційним судом також встановлено, що ОСОБА_1 не є учасником вищезазначених виконавчих проваджень, вона є правонаступником прав лише кредитора - Фідобанк (ст. 204 ЦК України - правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, належні та допустимі докази протилежного у м матеріалах цієї справи відсутні), який є стягувачем лише в одному із виконавчих проваджень № 31635192, але заміна стягувача правонаступником у цьому виконавчому провадженні не здійснювалась; зняття арешту лише у цьому виконавчому провадженні, не вирішить проблеми із звільненням іпотечного майна з-під арешту в інших вищезазначених виконавчих провадженнях, накладених вже після 2008 року, тому обраний позивачем у цій справі спосіб захисту її права є належним ефективним способом захисту (ст. 5 ч. 2 ЦПК України), як єдиного іпотекодержателя вищезазначеної квартири з 2008 року, який має пріоритетне право перед всіма вищезазначеними кредиторами (стягувачами - відповідачами, у тому числі апелянтом АТ КБ «ПРИВАТБАНК» у вищезазначених виконавчих провадженнях, які не є іпотекодержателями вищезазначеної квартири).
Крім того, ОСОБА_1 не зобов'язана була у цій справі одночасно із звільненням майна з-під арешту просити визнавати за нею право власності на предмет іпотеки. Оскільки, остання не позбавлена була можливості оформити це право у позасудовому (нотаріальному) порядку за договором іпотеки в порядку здійснення відповідного застереження, що вона й фактично зробила після ухвалення судом першої інстанції у цій справі (інформація із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т.с. 2 а.с. 20-21).
Суд першої інстанції розглянув дану справу з додержанням вимог ЦПК України, тобто в межах заявлених позивачем позовних вимог та на підставі доказів сторін, яким надав відповідну оцінку з дотриманням вимог ст. 89 ЦПК України.
За змістом якої: «Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; ж одні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності; суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів)».
Суд першої інстанції на виконання вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України сприяв повному та всебічному з'ясуванню обставин цієї справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 12 ч. 3 ЦПК України).
Підстави для звільнення від доказування АТ КБ «ПРИВАТБАНК», передбачені ст. 82 ЦПК України, у цій справі відсутні.
АТ КБ «ПРИВАТБАНК» не надав суду першої інстанції належних допустимих доказів у спростування позову позивача у цій справі в частині його задоволення.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ст. 367 ч. 2 ЦПК України).
В силу вимог ст. 367 ч. 3 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Проте докази, передбачені ст. 367 ч. ч. 2, 3 ЦПК України, у цій справі відсутні, і зокрема відповідачем АТ КБ «ПРИВАТБАНК» апеляційному суду не надані.
Згідно із ст. 376 ч. 3 ЦПК України передбачені порушення норм процесуального судом першої інстанції, які є обов'язковою підставою для скасування або зміни рішення.
В силу вимог ст. 376 ч. 2 ЦПК України лише порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, можуть бути підставою для скасування або зміни рішення.
Встановлено, що у цій справі відсутні порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування чи зміни рішення, а також відсутні порушення норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення цієї справи по суті.
При вищевикладених обставинах, доводи апеляційної скарги відповідача АТ КБ «ПРИВАТБАНК» не ґрунтуються на законі та доказах, наявних у матеріалах цієї справи, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухваленим з додержанням вимог ЦПК України.
Встановлено, що рішенням, що оскаржується, суд першої інстанції не вирішував у цій справі питання про розподіл понесених судових витрат між сторонами, пов'язаних із розглядом цієї справи судом першої інстанції, а тому останнє також в апеляційному порядку не переглядалось. Однак, воно може бути вирішено судом першої інстанції у подальшому за власною ініціативою або за заявою учасників цієї справи в порядку, передбаченому ст. 270 ЦПК України.
За таких обставин, апеляційний суд не вбачає передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції у цій справі або ж його зміни.
Також, в силу вимог ст. 141 ЦПК України у разі відмови АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (відповідачу) у задоволенні його вищезазначеної апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у цій справі, останній не має права на компенсацію за рахунок позивача ОСОБА_1 будь-яких судових витрат, пов'язаних із розглядом цієї справи апеляційним судом.
Керуючись ст. ст. 7, 12-13, 81-82, 89, 141, 367-369, 371-372, 374-375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» залишити без задоволення.
Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 06 липня 2020 року у цій справі залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови.
Повний текст постанови апеляційним судом складений 22.03.2021 року, враховуючи, що у період з 20.03.2021 року по 21.03.2021 року включно мали місце вихідні дні.
Головуючий суддяСуддяСуддя
Гончар М.С. Маловічко С.В.Подліянова Г.С.