Справа № 308/13831/15-ц
Іменем України
18 березня 2021 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі:
Головуючої - судді Кожух О.А.,
Суддів - Бисаги Т.Ю., Куштана Б.П.,
за участю секретаря - Купар Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, за відсутності учасників справи, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 09 червня 2020 року (головуючий суддя Бедьо В.І.) за поданням приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Лукеча Олександра Васильовича про тимчасове обмеження боржника - громадянина України ОСОБА_1 - у праві виїзду за кордон,
У травні 2020 року приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Лукеча Олександр Васильович звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа. Подання мотивовано тим, що станом на 25 травня 2020 року за виконавчим документом за боржником наявний залишок боргу, що складає 1903340,10 грн. У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 не здійснив добровільно жодного платежу та не вчинив будь-яких дій, які б сприяли виконанню рішення суду, приватний виконавець просив тимчасово обмежити боржника у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 09 червня 2020 року подання задоволено та встановлено тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон України ОСОБА_1 - до виконання ним зобов'язань, покладених на нього згідно виконавчого листа №308/13831/15-ц, виданого 12.09.2018 Ужгородським міськрайонним судом про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованості на загальну суму в розмірі 4331497,19 грн., з якої сума 2783199,54 грн. основного боргу, що еквівалентно сумі 110000,00 дол. США за курсом НБУ на 27.04.2016 р.; сума 1444671,17 грн. пені за неповернення основного боргу, та сума 103626,51 грн. - три відсотки річних. Також стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 по 3045,00 грн., з кожного, судового збору.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу місцевого суду та постановити нову, якою відмовити у задоволенні подання приватного виконавця про тимчасове обмеження його у праві виїзду за межі України. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що приватним виконавцем не доведено належними й допустимими доказами факту ухилення ОСОБА_1 від виконання зобов'язання покладеного на нього судовим рішенням; у рамках виконавчого провадження № 59327771 з примусового виконання рішення суду було реалізовано належний боржнику житловий будинок у АДРЕСА_1 та кошти від реалізації перераховано стягувачу ОСОБА_3 ; також було вилучено та реалізовано належний боржнику автомобіль марки «Volkswagen»; загалом ОСОБА_3 перераховано 2 428 157 грн; невиконання решти зобов'язання зумовлено об'єктивними причинами: боржник є безробітним, не може самостійно пересуватися через хворобу рухового апарату, у зв'язку з чим не може знайти роботу, жодних доходів не має, перебуває у дуже скрутному матеріальному становищі, не має іншого майна, яке можна продати для погашення залишку боргу. Вказує, що факт повідомлення виконавця про намір ОСОБА_1 виконувати рішення суду по 1000 грн щомісячно та подальше невиконання такого запевнення боржником не свідчить про його свідоме ухилення від - виконання зобов'язання, а натомість свідчить про те, що боржник з'являвся на виклики виконавця, повідомляв про своє майно та доходи. Зазначає, що факт самостійного невиконання ОСОБА_1 рішення суду протягом тривалого строку - не свідчить про його свідоме та умисне ухилення від виконання судового рішення. Належне боржнику майно реалізовано, а обмеження у праві виїзду за кордон позбавить боржника можливості поїхати в іншу країну, отримати грошові кошти за ту чи іншу роботу та виконати своє грошове зобов'язання.
Приватним виконавцем виконавчого округу Закарпатської області Лукеча О.В. подано відзив на апеляційну скаргу боржника, в якій він просить залишити ухвалу місцевого суду без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Зазначає, що боржник ОСОБА_1 ухиляється від виконання рішення суду, оскільки на погашення боргу перед ОСОБА_3 - добровільно ним не було здійснено жодного платежу. Вказує, що частина коштів була перерахована приватним виконавцем на користь стягувача ОСОБА_3 завдяки примусовій реалізації житлового будинку (2361346,01 грн.), примусовій реалізації транспортного засобу (44872,53 грн), а також примусовому списанню коштів з рахунку ОСОБА_1 (21938,55 грн).
Учасники справи в судове засідання апеляційного суду не з?явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що стверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень. Від приватного виконавця Лукеча О.В. надійшла заява, в якій він просив розглянути справу за його відсутності та зазначив, що боржником рішення на сьогоднішній день не виконано, не надано декларацію та не здійснено будь-яких дій, спрямованих на його виконання.
ОСОБА_1 подано клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів, а саме довідку Головного управління ДПС у Закарпатській області, згідно з якої ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), який знаходиться на обліку в управлінні у м.Ужгороді ГУ ДПС в Закарпатській області, платник єдиного податку 2-ї групи, згідно з поданої податкової декларації сума доходу фізичної особи - підприємця за 2019 рік становить 0,00 грн. Клопотань про відкладення розгляду справи не заявляв.
Судова колегія, відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, розглянула справу за відсутності учасників справи. Відповідно до положень ст. 247 ч. 2 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16.09.2016 у справі № 308/13831/15-ц у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики - відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 16.11.2016 рішення Ужгородського міськрайонного суду від 16.09.2016 скасовано та ухвалено нове рішення. Стягнуто солідарно із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованість на загальну суму в розмірі 4331497,19 грн, з якої сума 2783199,54 грн основного боргу, що еквівалентно сумі 110000 доларів США за курсом НБУ станом на 27.04.2016 року; сума 1444671,17 грн пені за неповернення основного боргу, та сума 103626,51 грн, три відсотки річних. Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 по 3045 грн. з кожного судового збору.
З вказаного рішення вбачається, що 13.01.2014 між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було укладено договір позики, за яким останній отримав грошові кошти у сумі 909370,0 гривень, що в еквіваленті до долара США становило 110000,0 доларів США, які зобов'язався повернути до 30.01.2015 року.
Таким чином, з дня отримання коштів у позику і до часу звернення ОСОБА_3 з позовом до суду (23.11.2015) ОСОБА_1 жодного погашення боргу не здійснював.
Постановою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 18.07.2018 касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - залишено без задоволення, а рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 16.11.2016 - залишено без змін.
На підставі виконавчого листа № 308/13831/15-ц, виданого 12.09.2018 Ужгородським міськрайонним судом, приватним виконавцем виконавчого округу Закарпатської області Лукечею О.В. 18.09.2018 було відкрито виконавче провадження № 57244017 щодо боржника ОСОБА_1 (а.с. 132 т. 2).
У виконавчому провадженні № 57244017 було винесено постанову приватного виконавця від 05.06.2019, якою виконавчий лист № 308/13831/15-ц повернуто стягувачу, оскільки представник стягувача подав заяву про поверненя виконавчого документа (а.с. 133 т. 1).
Також згідно виконавчого листа № 308/13831/15-ц, виданого 12.09.2018 Ужгородським міськрайонним судом, приватним виконавцем виконавчого округу Закарпатської області Лукечею О.В. 18.09.2018 було відкрито виконавче провадження № 5724416 щодо боржника ОСОБА_2 , в рамках якого було звернуто стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_2 - житловий будинок, загальною площею 275,1 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку загальною площею 0,0599 га, кадастровий номер 2110100000:52:001:0091, у АДРЕСА_1 .
Відповідно до протоколу про проведені електронні торги від 21.09.2019 № 383690 Державного підприємства «СЕТАМ» переможцем визнано ОСОБА_4 , ціна продажу предмета іпотеки: 2 741 505 грн. Сума коштів, перерахована за придбаний предмет іпотеки, включаючи гарантійний внесок: 2741505 грн., дата перерахування 15.01.2019 та 23.01.2019.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів щодо об'єкта нерухомого майна (номер інформаційної довідки: 159123637 від 12.03.2019), на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціоні з реалізації заставленого майна, серія та номер 468, виданого 07.03.2019 приватним нотаріусом Селехманом О.А., 07.03.2019 за ОСОБА_4 зареєстровано в цілому право власності на житловий будинок, загальною площею 275,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 98-99 т. 2).
11.06.2019 приватним виконавцем виконавчого округу Закарпатської області відкрито виконавче провадження №59327771 з примусового виконання виконавчого листа № 308/13831/15-ц, виданого 12.09.2018 Ужгородським міськрайонним судом, щодо боржника ОСОБА_1 (а.с. 114 т. 2).
В рамках виконавчого провадження № 59327771 було реалізовано з електронних торгів автомобіль Volkswagen Caravelle, 1995 року випуску, НОМЕР_2 , що належав на праві власності ОСОБА_1 . Автомобіль продано за ціною 55001,00 грн, яка сплачена переможцем ОСОБА_5 у повному обсязі згідно квитанцій від 30.09.2019 та 16.10.2019 (а.с. 122-123, 124 т. 2).
Залишок боргу ОСОБА_1 за виконавчим документом на дату відкриття виконавчого провадження становив 1948212,63 грн, а станом на 25.05.2020 - 1 903 340,10 грн.
Згідно наданих на запити виконавця відповідей ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області та ГУ Держпродспоживслужби в Закарпатській області - у боржника ОСОБА_1 відсутнє зареєстроване майно.
Згідно відповідей, наданих в системі АСВП (Автоматизована система виконавчого провадження), шляхом електронного документообігу:
- за боржником було зареєстровано транспортний засіб марки «VOLKSWAGEN» модель «CARAVELLE», 1995 р. в., д.н.з. НОМЕР_3 , який, відповідно до протоколу проведення електронних торгів №434712 від 01.10.2019 року та Акту про проведені електронні торги ВП № 59327771 від 16.10.2019, було примусово реалізовано за 55 001,00 грн. Станом на 25.05.2020 - інші зареєстровані транспортні засоби відсутні;
- у боржника ОСОБА_1 наявний розрахунковий рахунок НОМЕР_4 , що відкритий у Закарпатському РУ AT КБ «ПриватБанк» (ДФС України). Згідно відмітки банку на платіжній вимозі № 59327771 від 18.09.2019 кошти на рахунку відсутні (відмітка від 27.09.2019);
- про осіб-боржників, які отримують пенсії - боржник пенсію не отримує (ПФУ);
- про осіб-боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами - боржник доходи не отримує (ПФУ).
Відповідно до Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна встановлено, що ОСОБА_1 належали три квартири за наступними адресами: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 ), які у 2014-215 році були ним відчужені - квартира АДРЕСА_5 - ОСОБА_6 (згідно договору купівлі-продажу, укладеному у вересні 2015 року), квартири АДРЕСА_6 ОСОБА_7 (згідно договорів дарування, укладених у жовтні 2014 року) (а.с.126-127 т. 2).
Будь-яке інше майно, на яке може бути звернуто стягнення у боржника ОСОБА_1 виконавцем не виявлено.
Задовольняючи подання приватного виконавця Лукеча О.В. та тимчасово обмежуючи ОСОБА_1 у праві виїзду за кордон до виконання ним зобов?язань за виконавчим листом №308/13831/15-ц, суд першої інстанції виходив з того, що боржник зобов'язувався сплачувати щомісячно 1000 грн на погашення заборгованості по виконавчому документу, однак на погашення цієї заборгованості ОСОБА_1 не здійснив добровільно жодного платежу та не вчинив будь яких дій, які б сприяли виконанню судового рішення.
Такі висновки відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Статтею 441 ЦПК України передбачено, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження.
Тобто, законодавець акцентує увагу не на безпосередньому факті невиконання рішення суду, а саме на діях боржника, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язань, тобто, вчинення будь-яких умисних дій, які утруднюють, роблять неможливим або іншим чином створюють перепони для належного виконання виконавцем своїх професійних обов'язків.
Згідно з положеннями ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Статтею 10 Закону України «Про виконавче провадження» визначено заходи примусового виконання рішень.
Як зазначалось вище, в провадженні приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Лукечи Олександра Васильовича перебуває виконавче провадження №59327771 за виконавчим листом №308/13831/15, виданим 12.09.2018 Ужгородським міськрайонним судом, боржник - ОСОБА_1
Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що при примусовому виконанні виконавчого листа №308/13831/15-ц приватним виконавцем виконавчого округу Закарпатської області Лукечею Олександром Васильовичем у виконавчому провадженні №5932771 було проведено наступні дії:
Постановою приватного виконавця від 11.06.2019 накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у межах суми звернення стягнення 2143313,02 грн. (а.с.115 т. 2)
Постановою приватного виконавця від 09.07.2019 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках: МФО307770, АТ «Альфа-Банк», рах. НОМЕР_5 (UAH); МФО АТ «Альфа-Банк», рах. НОМЕР_6 (UAH); МФО 312378 АТ КБ «ПриватБанк», арх. НОМЕР_7 (UAH), які належать боржнику ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.120 т. 2)
У межах виконавчого провадження №59327771 за виконавчим листом №308/13831/15-ц 16.10.2019 через прилюдні торги було примусово реалізовано транспортний засіб Volksvagen Caravelle, VIN: НОМЕР_8 , реєстраційний номер: НОМЕР_2 , 1995 р.в., який належав боржнику ОСОБА_1 . Даний транспортний засіб був придбаний за 55 001,00 грн, вказана сума була сплачена у повному обсязі 30.09.2019 та 16.10.2019 (а.с.124 т. 2).
Крім того, у межах виконавчого провадження №5724416 за виконавчим листом №308/13831/15-ц 04.02.2019 через прилюдні торги було примусово реалізовано предмет іпотеки - житловий будинок, загальною площею 275,1кв.м., адреса: АДРЕСА_1 . Дане майно належало боржнику ОСОБА_2 . Сума коштів, перерахована за придбаний предмет іпотеки, включаючи гарантійний внесок 2 741 505,00 грн, дата перерахування 15.01.2019 та 23.01.2019 (а.с.97 т. 2)
За ч.5 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження» боржник зобов'язаний: 1) утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; 2) допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; 3) за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п'яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; 4) повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; 5) своєчасно з'являтися на вимогу виконавця; 6) надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.
Разом з тим, з відомостей наданих суду приватним виконавцем Лукеча О.В. станом на час розгляду справи ОСОБА_1 рішення суду самостійно не виконано, не сплачено жодної суми, а також не подано декларацію про доходи та майно, в порушення п.3 ч.5 ст.19 ЗУ «Про виконавче провадження».
Згідно із заявою від 19.09.2018 ОСОБА_1 має намір виконувати судове рішення і виплачувати кожного місяця мінімальну суму приблизно 1000 грн.
Виконавче провадження - завершальна стадія судового провадження. Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини рішень Конституційного Суду України від 25.04.2012 року №11-рп/2012).
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини, право на суд, захищене ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі «Горнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року.
Відповідно до ст.313 Цивільного кодексу України, фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.
Положеннями ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» № 3857-ХІІу редакції від 10.12.2015, встановлено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.
Згідно п.5 ч.1 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну», право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках,коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
З вищенаведеного вбачається, що приватним виконавцем Лукечею Олександром Васильовичем здійснено всі необхідні виконавчі дії, спрямовані на виконання виконавчого листа №308/13831/15-ц від 12.09.2018. У справі наявні докази використання виконавцем передбачених законом прав і повноважень для стягнення боргу без обмеження свободи пересування боржника (в т.ч., шляхом звернення стягнення на майно боржника за правилами Розділ VII Закону № 1404-VIII.).
З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що можливість боржника в будь-який момент виїхати за межі України може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення (зокрема приватному виконавцю буде неможливо провести виконавчі дії по виконанню даного рішення без участі боржника), ухилення від виконання рішення суду, а тому суд вірно вважав необхідним задовольнити подання.
Оскільки зобов'язання, яке покладено на боржника судовим рішенням не було виконано боржником (залишок заборгованості перед стягувачем станом на 25.05.2020 складає 1 903 340,10 грн), натомість часткове виконання відбулося виключно за рахунок примусового виконання виконавчого документу, шляхом звернення стягнення на житловий будинок та на автомобіль, тому місцевий суд дійшов правильного висновку що зобов'язання, покладене на ОСОБА_1 судовим рішенням - не виконано, виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 308/13831/15-ц, виданого 12.09.2018 Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області - не завершено, при цьому ОСОБА_1 добровільно не здійснив жодних дій спрямованих на виконання судового рішення, не сплатив самостійно жодного платежу.
При цьому в матеріалах виконавчого провадження ВП № 57244017 міститься копія заяви ОСОБА_1 в якій він зазначав про свій намір сплачувати щомісячно 1000,00 грн. на погашення заборгованості по виконавчому документу.
Колегія ще раз зазначає, що кошти в сумі 110000,0 доларів США були отримані ОСОБА_1 згідно договору позики, укладеного 13.01.2014, і на час звернення ОСОБА_3 з позовом до суду у листопаді 2015 року будь-якого погашення боргу не було здійснено. Натомість у жовтні 2014 року та у вересні 2015 року ОСОБА_1 відчужив належні йому три квартири (дві з яких - за договорами дарування), за рахунок яких, в тому числі, могли бути виконані його зобов'язання перед ОСОБА_3 .
Достеменно знаючи про ухвалення рішення суду та наявність виконавчого провадження щодо стягнення з нього заборгованості на користь ОСОБА_3 та повідомлення ОСОБА_1 приватному виконавцю про свій намір сплачувати щомісячно 1000,00 грн. на погашення цієї заборгованості, боржник не здійснив добровільно жодного платежу та не вчинив дій, які б сприяли виконанню рішення суду, боржником не надано декларацію, не повідомлено виконавця про причини невиконання рішення суду, не вжито заходів, спрямованих на виконання покладеного зобов'язання, що свідчить про ухилення від виконання рішення суду.
Тому на підставі всіх поданих письмових доказів суд дійшов вірного висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки нехтування своїми передбаченими законодавством про виконавче провадження обов'язками, спрямованими на належне виконання рішення суду.
При цьому загальновживані заходи стягнення є недостатніми, вичерпані, у зв'язку з чим є необхідність вжиття додаткового заходу забезпечення виконання судового рішення у вигляді тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, а подання виконавця є обґрунтованим з точки зору співмірності його вимог із суттю питання, що вирішується та відповідне обмеження є необхідним.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням вимог закону, що, відповідно до ст 375 ЦПК України, є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення і залишення ухвали місцевого суду без змін.
Керуючись ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 09 червня 2020 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 389 ЦПК України касаційному оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складено 22 березня 2021 року.
Головуюча:
Судді: