ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 34/53428.04.10
За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»
до Служби безпеки України
про стягнення 55 290,92 грн.
та за зустрічним позовом Служби безпеки України
до 1. Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»
2. Української корпорації «Телебачення і радіомовлення «ЮТАР»
про визнання недійсним договору страхування
Суддя Сташків Р.Б.
Представники сторін:
від позивача (відповідача-1 за зустрічним позовом) Богдан А.М., представник за дов. №0505 від 1401.2008;
від відповідача (позивача за зустрічним позовом) Кириленко О.П., представник за дов. №22/469-Д від 24.03.2009;
Скрипніков Д.С., представник за дов. №22/466-Д від 24.03.2009;
від відповідача-2 за зустрічним позовом не з'явився.
У серпні 2009 року Відкрите акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна», яке змінило назву на Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (далі -позивач, або Страхована компанія) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Служби безпеки України (далі -відповідач, або СБУ) про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП в порядку регресу в сумі 55 290,92 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 02.08.2006 позивач на підставі Страхового акту №N/6.0.00915.1.01.01 від 28.07.2006 та розрахунку суми страхового відшкодування до нього, виходячи із актів виконаних робіт №00022-80406 від 19.06.2006 та №04092-30406 від 19.06.2006, враховуючи звіт з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу № 594 від 03.05.2006, здійснив виплату страхового відшкодування на користь Страхувальника в розмірі 80 280,92 грн.
Враховуючи отриману від ОСОБА_4 інформацію щодо наявності полісу цивільної відповідальності, та керуючись ст.ст. 1172, 1194 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) Страхова компанія звернувся із регресною вимогою до ЗАТ «СК «Кредо-Класик»№ 2716-03/ДППР від 21.03.2008 про відшкодування суми в розмірі ліміту відповідальності страховика - 24 990 грн., та з регресною вимогою № 2717-03/ДППР від 21.03.2008 до ДП «Укроборонсервіс»про відшкодування шкоди в якості різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) в розмірі 55 290,92 грн.
30.05.2008 ЗАТ «СК «Кредо-Классік»здійснено виплату страхового відшкодування на користь позивача в межах ліміту відповідальності страховика та з урахуванням суми франшизи, в розмірі 24 990 грн.
З боку ж ДП «Укроборонсервіс»у відповідь на регресну вимогу № 2717-03/ДППР від 21.03.2008 надійшов лист за вих. № 29/0.0-2964 від 08.04.2008, в якому останній повідомив, що на момент ДТП автомобіль НОМЕР_1 згідно з договором оренди № 482-29011/15-05 від 18.11.2005 знаходився в повному користуванні СБУ, та був керований співробітником ОСОБА_4 згідно з путівкою №10550, виданою господарським управлінням СБУ.
Відтак, позивач на підставі ст. 27 Закону України «Про страхування», ст.ст. 993, 1187, 1188, 1172 ЦК України та 1194 ЦК України просив стягнути з відповідача-1 (позивача за зустрічним позовом) в регресному порядку шкоду, яка становить 55 290,92 грн.
Відповідач-1 (позивач за зустрічним позовом) письмового відзиву, в порядку ст. 59 ГПК України не подав.
23.02.2010 до загального відділу суду надійшла зустрічна позовна заява Служби безпеки України за вих. №16/423 від 22.02.2010 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ України»та Української корпорації «Телебачення і радіомовлення «Ютар»про визнання недійсним договору страхування транспортного засобу від 02.11.2005 №V6/0/00915, укладеного між Приватним акціонерним товариство «ПЗУ Україна»та Українською корпорацією «Телебачення і радіомовлення «Ютар».
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.02.2010 прийнято зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом.
Позовні вимоги за зустрічним позовом мотивовані тим, що згідно матеріалів наданих до суду відповідачем-1 (позивачем за зустрічним позовом) державна реєстрація Ford Mondeo, номер кузова НОМЕР_2 була здійснена в органах ДАІ МВС України 15.03.2006.
Оспорюваний договір було укладено 02.11.2005 між відповідачем-1 та відповідачем-2 щодо майнових інтересів відповідача-2, пов'язаних із володінням, користуванням і розпорядженням ТЗ торгової марки Ford моделі Mondeo, номер кузова НОМЕР_2.
На момент укладення оспорюваного договору відповідач-2 не мав права користуватися зазначеним майном, тобто в контексті правових приписів статті 4 Закону України «Про страхування», предмет за оспорюваним договором страхування був відсутній.
Тобто, оспорюваний договір, всупереч статті 638 ЦК України не мав однієї суттєвої умови, а саме -предмету договору.
При цьому, позивач за зустрічним позовом зазначив, що оспорюваний договір не містить таких істотних умов, як назву документа, назву та адресу страховика, відсутні будь-які фактичні дані про власника транспортного засобу, реєстраційні документи в органах ДАІ.
Крім того, позивач за зустрічним позовом зазначив, що ідентифікаційний код Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»та особи, яка є Страховиком за договором страхування №V6.0.00915 від 02.11.2005, а саме ВАТ «СК «Скайд Вест»є іншим.
Відповідач-1 за зустрічним позовом проти зустрічної позовної заяви заперечив.
Відповідач-2 за зустрічним позовом в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не відомі.
Розглянувши матеріали справи та подані учасниками процесу документи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, Господарський суд м. Києва,
01.11.2005 між Українською корпорацією «Телебачення і радіомовлення «ЮТАР»та Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ПЗУ Україна»(яке згідно Статуту позивача, затвердженого рішенням позачергових Загальних зборів акціонерів ВАТ «СК «ПЗУ України»від 16.11.2009, протокол №32 створене шляхом перетворення ЗАТ «СК «Скайд-Вест»(Товариство-попередник), зареєстроване 11.11.1993 (ідентифікаційний код 20785645 у ВАТ «СК «Скайд-Вест», найменування якого було змінено на ВАТ «СК «ПЗУ Україна», найменування якого було змінено на ПАТ «СК «ПЗУ Україна», яке є правонаступником всіх прав та обов'язків Товариства-попередника) було укладено договір страхування транспортних засобів №V6.0.00915 (далі -Договір страхування), предметом якого є страхування ТЗ Ford Mondeo, номер кузова НОМЕР_2, 2005 року випуску, д.н. НОМЕР_3.
У відповідності до вказаного Договору страхування, як Страхувальником так і Вигодонабувачем є Українська корпорація «Телебачення і радіомовлення ЮТАР».
Даним договором визначено, що останній вступає в дію з моменту надходження страхової премії (першого платежу) в повному розмірі на поточний рахунок або в касу Страховика.
16.03.2006 в м. Києві на вул. Інститутська -вул. Хрещатик трапилась ДТП за участю застрахованого автомобіля Ford Mondeo, 2005 року випуску, д.н. НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_4.
Так, за наслідками вказаної ДТП інспектором ІДП управління внутрішніх справ складено протоколм про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4, який приблизно о 12 год. 30 хв. керуючи ТЗ Mercedes S 500, д/н НОМЕР_4 проїхав перехрестя вулиць Хрещатик та Інститутська в м. Києві на червоне світло світлофору, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_5 під керування ОСОБА_5, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КпАП україни.
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 10.04.2006 у справі №3-10029/2006 визнано гр. ОСОБА_4 винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України.
З огляду на характер спірних взаємовідносин, а також предмет первісного позову, за яким позивач просить суд стягнути шкоду, заподіяну внаслідок ДТП за Договором страхування, який позивач за зустрічним позовом просить визнати недійсним, вважає за доцільне розглянути по суті спочатку зустрічну позовну заяву.
Що стосується зустрічної позовної заяви суд зазначає наступне.
Відповідно до постанови КМ України, від 07.09.1998, № 1388 «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів»(у редакція, яка діяла на момент укладення освоюваного Договору страхування) (далі -Порядок) власники транспортних засобів - юридичні та фізичні особи або їх представники (далі - власники) зобов'язані зареєструвати їх протягом 10 діб після придбання або митного оформлення, чи тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Термін реєстрації може бути продовжено у разі неможливості власника транспортного засобу (хвороба, відрядження, інші поважні причини) вчасно її здійснити. Експлуатація транспортних засобів, не зареєстрованих у підрозділах ДАІ, а також без номерного знака «Транзит»забороняється.
Пунктом 8 зазначеного Порядку визначено, що реєстрація транспортних засобів здійснюється на підставі заяви власника, поданої особисто, і документів, що посвідчують його особу, правомірність придбання транспортного засобу, оцінку його вартості, яка провадиться спеціалістом, що пройшов необхідну підготовку у порядку, встановленому МВС, Мін'юстом, Держпромполітики, Держмитслужбою та Фондом державного майна і має відповідні документи, відповідність конструкції транспортного засобу встановленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.
Згідно з п.15 Порядку на зареєстровані транспортні засоби видаються свідоцтва про реєстрацію, а також номерні знаки, що відповідають державному стандарту України: два номерні знаки - на автотранспорт, один - на мототранспорт, причіп і напівпричіп, дозволи на встановлення на транспортних засобах спеціальних світлових і (або) звукових сигнальних пристроїв та погодження щодо розміщення реклами відповідно до законодавства.
Отже, на момент укладення оспорюваного Договору страхування Ford Mondeo, 2005 року випуску, д.н. НОМЕР_3 був зареєстрований в Державтоінспекції, і це підтверджується зазначенням у Договорі страхування державного номеру, а саме НОМЕР_3, який був присвоєний органом ДАІ під час його реєстрації.
Що ж стосується посилання позивача за зустрічним позовом на те, що в Договорі страхування не вказано назви документа, назви та адреси страховика, фактичні дані про власника транспортного засобу, реєстраційні документи в органах ДАІ суд зазначає наступне.
Статтею 979 ЦК України визначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Статтею 16 Закону України «Про страхування»договір страхування -це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною 4 статті 16 Закону України «Про страхування»визначено, що договір страхування повинен містити: назву документа; назву та адресу страховика; прізвище, ім'я, по батькові або назву страхувальника та застрахованої особи, їх адреси та дати народження; прізвище, ім'я, по батькові, дату народження або назву вигодонабувача та його адресу; зазначення об'єкта страхування; розмір страхової суми за договором страхування іншим, ніж договір страхування життя; розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат за договором страхування життя; перелік страхових випадків; розміри страхових внесків (платежів, премій) і строки їх сплати; страховий тариф (страховий тариф не визначається для страхових випадків, для яких не встановлюється страхова сума); строк дії договору; порядок зміни і припинення дії договору; умови здійснення страхової виплати; причини відмови у страховій виплаті; права та обов'язки сторін і відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору; інші умови за згодою сторін; підписи сторін.
Тобто, укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором страхування.
Як слідує з матеріалів справи, Договір страхування укладено на фірмову бланку Страхової компанії, було присвоєно відповідний номер, зазначено дату укладення та вказано наступну інформацію:
- Про страховика:
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна»;
04053, м. Київ, вул. Артема, 40;
тел./факс. 044/238 6 238, 246 9 625;
- Про власника транспортного засобу та вигодонабувача:
Українська корпорація «Телебачення і радіомовлення ЮТАР»;
м. Київ, вул. Анрі Барбюса, 13б;
ідентифікаційний код 24263833;
тел. 537-21-40;
- Про транспортний засіб, який було застраховано:
Ford Mondeo, номер кузова НОМЕР_2, 2005 року випуску, д.н. НОМЕР_3.
У зазначеному Договорі страхування сторонами було погоджено усі істотні умови, як того вимагає Закон.
Що ж стосується посилання позивача за зустрічним позовом на те, що ідентифікаційний код у Договорі страхування зазначений Київської філії, а не юридичної особи позивача, суд зазначає наступне.
Так, Договір страхування був підписаний та скріплений печатками Страхувальника, Вигодонабувача та Страховика.
Як слідує з матеріалів справи, зокрема Положення про Київську філію ВАТ «СК «ПЗУ Україна», затвердженого 17.02.2005 рішенням Загальних зборів акціонерів, протокол №14 від 17.02.2005 ВАТ СК «Скайд-Вест»(Товариство) створене шляхом реорганізації (перетворення) АТЗТ «Страхова компанія «Скайд-Вест», зареєстрованого 11.11.1993 (код 20782312) у ВАТ «СК «Скайд-Вест», найменування кого було змінено на ВАТ «СК «ПЗУ Україна».
Товариство є правонаступником АТЗТ «СТ «Скайд-Вест»та до нього перейшли всі права та обов'язки вищеназваного товариства.
Київська філія ВАТ «СК «ПЗУ Україна»(Філія) створюється та діє для забезпечення діяльності Товариства.
Від імені та за дорученням Товариства Філія працює за всіма напрямками, які передбачені установчими документами Товариства, збирає, опрацьовує і передає для Товариства комерційну та іншу інформацію, яка необхідна для її нормальної діяльності, розповсюджує інформацію про діяльність Товариства, забезпечує розвиток та зміцнення матеріально-технічної бази Товариства.
Так, у статті 2 вказаного Положення зазначено, що Філія не юридичною особою, приймає участь в цивільних та інших відносинах від імені та за дорученням Товариства. Філія є відокремленим підрозділом Товариства та виконує функції Товариства.
Відповідно до ст.3 Положення предметом діяльності Філії є здійснення різних видів страхування, передбачених чинним законодавством України.
Відтак, Філія мала право на укладення договорів страхування від імені Товариства.
Пунктом 1 статті 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до частини 2 статті 16 ЦК України, одним із способів захисту цивільного права може бути зокрема, визнання правочину недійсним. Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 ЦК України. Недійсним також є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).
Відтак, позивач за зустрічним позовом не довів суду, в чому саме полягали порушення Страховою компанією або відповідачем-2 за зустрічним позовом його прав та охоронюваних законом інтересів при укладенні (вчинені) Договору страхування. Таким чином господарський суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог у цій частині.
Що стосується первісної позовної заяви суд зазначає наступне.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Незалежна експертна компанія»на заяву позивача було проведено оцінку встановлення вартості матеріального збитку завданого власнику ТЗ Ford Mondeo, та відповідно до звіту №594 вартість відновлювального ремонту складає 80 208,58 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Незалежна експертна компанія», яке проводило автотоварознавче дослідження діяло на підставі сертифікату суб'єкта оціночної діяльності №2371/04, виданого Фондом державного майна України 22.01.2004.
Як слідує з матеріалів справи, 02.08.2006 позивач на підставі Страхового акту №N/6.0.00915.1.01.01 від 28.07.2006 та розрахунку суми страхового відшкодування до нього, виходячи із актів виконаних робіт №00022-80406 від 19.06.2006 та №04092-30406 від 19.06.2006, враховуючи звіт з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу № 594 від 03.05.2006, здійснив виплату страхового відшкодування на користь Страхувальника, в розмірі 80 280,92 грн., що підтверджується платіжним доручення № 13879 від 02.08.2006.
У відповідності до ст. 27 Закону України «Про страхування»та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Позивач, керуючись ст. 27 Закону України «Про страхування»та ст. 993, 1187, 1188 ЦК України звертався до ОСОБА_4 (винного водія) з регресною вимогою № 2184-02/ДППР від 29.02.2008, в якій просив здійснити відшкодування завданої ним шкоди.
У відповідь на регресну вимогу ОСОБА_4 надав копію полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, виданого ЗАТ «СК «Кредо-Класик»за № ВАЛ 957169, в якому зазначено, що власником автомобіля є юридична особа -ДП «Укроборонсервіс».
У відповідності до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(далі -Закон), ЗАТ «СК «Кредо-Класик»взяло на себе обов'язок здійснити відшкодування шкоди заподіяної третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільна відповідальність особи, відповідальність якої застрахована.
У відповідності до п. 22.1. ст. 22 Закону, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25 500 грн. на одного потерпілого (п. 9.2. ст. 9 Закону).
Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розмір якої не може перевищувати 2% від ліміту відповідальності страховика, що складає 510,00 грн. (п. 12.1. ст. 12 Закону).
Позивач звернувся із регресною вимогою до ЗАТ «СК «Кредо-Класик»№ 2716-03/ДППР від 21.03.2008 про відшкодування суми в розмірі ліміту відповідальності страховика - 24 990 грн., та з регресною вимогою № 2717-03/ДППР від 21.03.2008 до ДП «Укроборонсервіс»про відшкодування шкоди в якості різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) в розмірі 55 290,92 грн.
30.05.2008 ЗАТ «СК «Кредо-Классік»здійснено виплату страхового відшкодування на користь Страхової компанії в межах ліміту відповідальності страховика та з урахуванням суми франшизи, в розмірі 24 990 грн.
З боку ДП «Укроборонсервіс»у відповідь на регресну вимогу № 2717-03/ДППР від 21.03.2008 надійшов лист за вих. № 29/0.0-2964 від 08.04.2008, в якому останній повідомляє, що на момент ДТП автомобіль НОМЕР_1 згідно з договором оренди № 482-29011/15-05 від 18.11.2005 знаходився в повному користуванні Служби безпеки України, та був керований співробітником ОСОБА_4 згідно з путівкою №10550, виданою господарським управлінням СБУ.
19.06.2008 позивач звернувся до СБУ з регресною вимогою №10758-06/ДППР, в якій запропонував відповідачу (позивач за зустрічним позовом) в добровільному порядку відшкодувати шкоду заподіяну внаслідок ДТП в розмірі 55 290,92 грн. (80 280,92 грн. -24 990 грн. = 55 290,92 грн.).
Отже, відповідач є особою, яка відповідає за збиток, заподіяний автомобілю Ford Mondeo, 2005 року випуску, д.н. НОМЕР_3, в результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.
Згідно ч.1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Позивач виплатив Страхувальнику суму страхового відшкодування в сумі 80 280,92 грн.
Враховуючи викладене, за встановлених в судовому порядку обставин, суд приходить до висновку, що заявлений до стягнення з СБУ розмір шкоди, заподіяної внаслідок ДТП в сумі 55 290,92 грн. є обґрунтованим, підтверджений наявними в матеріалах справи документами, а тому підлягає задоволенню у повному розмірі.
Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.
Відповідачем за первісним позовом не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.
Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача (позивача за зустрічним позовом) (ст. 49 ГПК України).
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
Первісний позов задовольнити повністю.
Стягнути з Служби безпеки України (01034, м. Київ, вул. Володимирська, 33, ідентифікаційний код 00034074) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»(04053, м. Київ, вул. Артема, 40, ідентифікаційний код 20782312) 55 290 (п'ятдесят п'ять тисяч двісті дев'яносто) грн. 92 коп. майнової шкоди, а також 552 (п'ятсот п'ятдесят дві) грн. 91 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
У задоволенні зустрічного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржено протягом десяти днів до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.
СуддяСташків Р.Б.