22-ц/804/686/21
265/792/20
Головуючий у 1-й інстанції Адамова Т.С.
Суддя-доповідач: Попова С.А.
16 березня 2021 року Донецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Попової С.А.,
суддів Пономарьової О.М., Ткаченко Т.Б.,
за участю секретаря Грішко С.В.,
розглянувши в судовому засідання клопотання ОСОБА_1 про призначення судової почеркознавчої експертизи щодо технічного виготовлення розписки,
В провадженні Донецького апеляційного суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору позики недійсним, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 09 грудня 2020 року.
16 березня 2021 року в судовому засіданні ОСОБА_1 заявлено клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи щодо технічного виготовлення розписки, оскільки, як запевняє відповідачка, вона її не писала.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що в задоволенні клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи щодо технічного виготовлення розписки слід відмовити за таких підстав.
Відповідно цивільного процесуального законодавства предметом доказування є коло фактів матеріально-правового і процесуального характеру, які підлягають встановленню для вирішення цивільної справи по суті.
Доказами у справі в розумінні ст.ст. 76, 102 ЦПК України є висновок експерта.
Відповідно до ч. 2 ст. 102 ЦПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 21 травня 2020 року задоволено клопотання відповідачки ОСОБА_1 про призначення судової почеркознавчої експертизи з постановленням на розв'язання експерта саме тих питань, що просила заявниця, а саме: 1) чи виконаний рукописний текст в оригіналі розписки від 19.01.2017, що міститься на 68 аркуші справи № 265/792/20 ОСОБА_1 .? 2) Чи виконаний підпис в оригіналі розписки, що міститься на 68 аркуші справи № 265/792/20 ОСОБА_1 (а.с. 21-22, 74-75).
Експертиза виконана Луганським відділенням Донецького НДІСЕ - висновок № 4408-4409 від 15.09.2020 (а.с. 94-101).
09 грудня 2020 року у судовому засіданні представником відповідачки ОСОБА_3 заявлене клопотання про призначення повторної судової почеркознавчої експертизи за тими ж самими питаннями, але до іншої експертної установи, через те, що експертом Буняченко Г.В. Луганського відділення Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз досліджені не всі зразки підписів ОСОБА_1 (а.с. 117-118).
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 09 грудня 2020 року у задоволенні клопотання представника відповідачки адвоката Полякова І.С. про призначення повторної судової почеркознавчої експертизи відмовлено за невстановленням наявності істотних порушень процесуальних норм при проведенні експертизи за первісним клопотанням відповідачки (а.с. 115-116).
Апеляційним судом з огляду на використані в експертизі нормативні акти, методики, науково-технічну і довідкову літературу, зважаючи на повноваження експерта вирішувати обсяг і достатність матеріалів для проведення експертних досліджень, не встановлено процесуальних порушень щодо здобуття такого доказу як висновок експертизи як при проведенні експертизи, так і під час прийняття судом ухвали про відмову в призначення повторної експертизи з тих самих питань.
Крім того, в тексті апеляційної скарги ОСОБА_1 , не порушуючи питання про призначення експертизи в резолютивній частині, навела перелік питань для почеркознавчої експертизи щодо технічного виготовлення розписки, що виходять за межі тих питань, що вищевикладені і були предметом обговорення в суді першої інстанції (а.с. 21-22, 117-118).
Відповідно до п. 1 ч. 1, ч.ч. 4, 5 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Згідно з ч. 1 ст. 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
За статтею 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Отже, докази подаються/заявляються у відповідній стадії судового процесу - в суді першої інстанції.
З'ясовано, як на стадії підготовки до розгляду справи судом першої інстанції, так і після надходження експертного висновку Луганського відділення Донецького НДІСЕ № 4408-4409 від 15.09.2020, відповідачкою не ставилось питання про призначення експертизи технічного виготовлення розписки від 19.01.2017 саме з тим переліком питань, які наразі заявлені в тексті апеляційної скарги.
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 не навела поважних причин пропуску строку визначеного ст. 83 ЦПК України заявлення і подання такого доказу як висновок експерта з технічних питань виготовлення розписки, а також не обґрунтувала необхідність здобуття такого доказу у стадії апеляційного перегляду справи.
Відтак, підстав для задоволення заяви про призначення експертизи, що не була предметом обговорення в суді першої інстанції, зважаючи на положення ч. 1 ст. 367 ЦПК України, немає.
Керуючись ст.ст. 103, 104, 367, 381 ЦПК України, суд,
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про призначення судової почеркознавчої експертизи щодо технічного виготовлення розписки - відмовити.
Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено 19 березня 2021 року.
Судді: С.А.Попова
О.М.Пономарьова
Т.Б.Ткаченко