Провадження номер 3/741/110/21
Єдиний унікальний номер 741/141/21
22 березня 2021 року суддя Носівського районного суду Чернігівської області Гридасова А.М., розглянувши матеріали, що надійшли від відділу поліцейської діяльності № 1 Ніжинського РВП ГУПН в Чернігівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановив:
ОСОБА_1 , 30.01.2021 року о 19 год. 45 хв. в м. Носівка Чернігівської області по вул. Вокзальна, керував автомобілем "ВАЗ-2107", державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння, зі згоди водія, у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер» у присутності двох свідків. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненному правопорушенні визнав, щиро розкаявся, пояснив, що 30.01.2021 року вживав пиво після чого керував автомобілем «ВАЗ-2107».
Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до наступних висновків.
Відповідно до загальних положень ПДР, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
За п. 2.9 «а» ПДР України визначено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як вбачається з даних протоколу про адміністративне правопорушення, свідки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 своїми підписами підтвердили, що ОСОБА_1 в їх присутності проходив освідування на стан сп'яніння у встановленому законом порядку за допомогою приладу «Драгер».
Долучений до матеріалів справи диск містить відеозапис на якому відображено, що ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»суди застосовують Європейську конвенцію з прав людинита основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей суддя вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП безумовно, "поза розумним сумнівом", доведена та підтверджується достатніми, належними та допустимими доказами по справі, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення; тестування на алкоголь приладу «Драгер», який склав показник 2,20 ‰; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 30.01.2021 року; копією постанови серії БАВ № 023605 від 30.01.2021 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП; відеозаписом, який міститься на компакт-диску.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП до осіб, які не мають права керування передбачено накладення стягнення виключно у вигляді штрафу.
Відповідно до ст. 34 КУпАП обставини, що пом'якшують відповідальність правопорушника, відсутні.
Обтяжуючих відповідальність обставин, передбачених ст. 35 КУпАП, немає.
Крім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного та керуючись ст. 40-1, ч. 1 ст. 130, ст. ст. 283-285 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя,
постановив:
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі шістсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 454 (п'ятдесят чотири) грн.
Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Чернігівського апеляційного суду через Носівський районний суд Чернігівської області.
Термін пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України "Про виконавче провадження".
Суддя А.М. Гридасова