Справа № 740/3897/20
Провадження № 6/740/29/21
22 березня 2021 року м. Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
головуючого - судді Карпусь І.М.,
за участю секретаря судового засідання Ісаєнко А.М.,
розглянувши подання заступника начальника Ніжинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Кільової Ю.В. про розшук боржника,
Заступник начальника Ніжинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Кільова Ю.В. звернулася до суду з поданням про розшук боржника ОСОБА_1 , в обґрунтування якого вказала, що на примусовому виконанні Ніжинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) перебуває виконавче провадження АСВП №64384113 з виконання судового наказу №2-н/740/432/20, виданого 21.09.2020 Ніжинським міськрайонним судом Чернігівської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Чернігів» 733,50 грн заборгованості за спожиті комунальні послуги з надання електричної енергії за період з 01.01.2019 по 30.07.2020 та 210,20 грн судового збору. В ході проведення виконавчих дій встановлено, що боржник ОСОБА_1 рішення суду не виконує, на виклик державного виконавця не з'являється, за зареєстрованим місцем проживання відсутня.
В судове засідання учасники справи не з'явилися. Від заступника начальника Ніжинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби надійшло клопотання про розгляд подання у її відсутність, що відповідно до ст.438 ЦПК України не є перешкодою для розгляду справи.
Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.438 ЦПК України розшук боржника або дитини, привід боржника оголошуються за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника або дитини чи місцезнаходження їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача.
Судом встановлено, що на виконанні в Ніжинському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) перебуває виконавче провадження АСВП №64384113 по виконанню судового наказу №2-н/740/432/20 про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Чернігів» 733,50 грн заборгованості за спожиті комунальні послуги з надання електричної енергії за період з 01.01.2019 по 30.07.2020 та 210,20 грн судового збору.
05.02.2021 відкрито виконавче провадження з примусового виконання вказаного виконавчого документа.
В процесі здійснення виконавчих дій державним виконавцем було встановлено, що боржник - ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 не проживає, місце її знаходження невідомо.
В рамках виконавчого провадження державним виконавцем були вжиті заходи щодо перевірки інформації про наявність майна та доходів боржника, що міститься в базах даних і реєстрах.
Так, згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_1 на праві приватної власності належить 1/4 частина квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
З наданих відповідей Пенсійного фонду України та Державної Фіскальної Служби України вбачається, що у боржника джерела доходів відсутні. Згідно відповіді Міністерства Внутрішніх Справ України за ОСОБА_1 транспортних засобів не зареєстровано.
Згідно відповіді АДБ УДМС України в Чернігівській області за відомостями відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Чернігівській області ОСОБА_1 значиться зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 , поштова кореспонденція повертається неврученою з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Згідно даних Управління державної міграційної служби України в Чернігівській області ОСОБА_1 значиться документованою паспортом громадянина України для виїзду за кордон.
Відповідно до п.1 розділу 1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Мінюсту від 02.04.2012 № 512/5, ця Інструкція розроблена відповідно до Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», Закону України від 02 червня 2016 року N 1404-VIII «Про виконавче провадження», інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Міністерства юстиції України і визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно п.4 розділу IХ Інструкції за неможливості з'ясування місцезнаходження боржника чи дитини державний виконавець звертається з поданням до суду про розшук дитини або боржника.
Отже, перед зверненням до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника - фізичної особи або дитини, який здійснюється відповідно до ч.1 ст.36 Закону N 1404-VIII, державний виконавець має вжити заходів, спрямованих на встановлення фактичного місцезнаходження боржника - фізичної особи або дитини.
Звертаючись до суду з поданням про розшук боржника державний виконавець повинен надати докази щодо того, що ним з'ясовувалось місцезнаходження боржника, але вони не дали позитивних результатів. Такими доказами можуть бути: а) отриманні відповіді на запит від відповідних територіальних органів МВС України щодо місця реєстрації особи; б) отримана інформації від учасників виконавчого провадження та інших осіб, у тому числі усно (в такому випадку отримана інформація відображається в акті державного виконавця), про можливі місця перебування боржника; в) перевірка наявності боржника за можливими місцями його перебування, встановленими під час проведення виконавчих дій; г) отримана інформації щодо місця роботи боржника; ґ) отримана інформації про боржника з інших джерел.
Відповідно до ч.1 та п.1 ч.2 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно п.14 ч.2 ст.18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з'явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу.
Докази щодо того, що державний виконавець у повному обсязі скористався наданим йому правом для з'ясування місця проживання боржника у матеріалах справи відсутні.
Зокрема, подання не містить інформації щодо здійснених ним заходів, спрямованих на встановлення фактичного місцезнаходження ОСОБА_1 , відомості з приводу перебування її в місцях позбавлення волі; запиту до Державної прикордонної служби України для з'ясування перетину кордону України боржником; витребування з актів цивільного стану інформації щодо внесення змін у будь-які актові записи боржника (одруження, зміна прізвища, смерть), витребування інших відомостей щодо встановлення знаходження боржника.
Матеріали подання також не містять підтвердження того, що держаним виконавцем здійснювалися запити щодо отримання інформації про перетинання фізичною особою (боржником) державного кордону України за останні 5 років, що може прямо впливати на предмет подання в разі, якщо боржник знаходиться на цей час за межами України і що державний виконавець міг з'ясувати самостійно перед зверненням до суду, звернувшись до відповідного підрозділу Державної прикордонної служби України. Таким чином, для прийняття подання до розгляду суду повинні бути надані відповідні дані про перебування боржника-фізичної особи на території України.
Крім того, згідно акту державного виконавця від 23 лютого 2021 року, здійсненого при виході за місцем реєстрації божника по АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вдома не виявлено, зі слів сусідів остання виїхала на заробітки до Італії, звідки не приїздить близько 5 років.
Відповідно до приписів ч.1 ст.81 ЦПК України обов'язок доказування заявлених вимог покладено на сторону, яка звернулась до суду.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що подання заступника начальника Ніжинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби про розшук боржника задоволенню не підлягає.
Разом з цим, суд звертає увагу, що відмова у задоволенні подання про оголошення розшуку боржника не перешкоджає повторному зверненню державного виконавця до суду з аналогічним поданням у випадку доведеності ним необхідності оголошення розшуку боржника.
Керуючись ст.438 ЦПК України, суд
В задоволенні подання заступника начальника Ніжинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Кільової Ю.В. про розшук ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є боржником по виконавчому провадженню АСВП №64384113 з виконання судового наказу №2-н/740/432/20, виданого 21.09.2020 Ніжинським міськрайонним судом Чернігівської області, про стягнення заборгованості в сумі 733,50 грн та 210,20 грн судового збору- відмовити.
Ухвалу може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції з урахуванням вимог п. 15.5 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України протягом п'ятнадцяти днів з моменту її складення.
Суддя І.М. Карпусь