Справа № 750/349/21
Провадження № 2-а/750/11/21
22 березня 2021 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова у складі судді Маринченко О.А., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
третя особа - Департамент соціальної політики Чернігівської міської ради,
15 січня 2021 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку звернувся до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовною заявою до відповідача, в якій просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 30 грудня 2020 року, згідно якої притягнуто його до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 155 КУпАП, та накладено штраф в розмірі 170 грн.
Обгрунтовано позов тим, що за фактом звернення громадянина ОСОБА_2 , співробітниками відділу контролю у сфері торгівлі, робіт та послуг Управління захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області у період з 08.12.2020 по 18.12.2020 було проведено позапланову перевірку Чернігівської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», за результатами якої відносно позивача, який є директором Чернігівської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», 18 грудня 2020 року складено протокол про адміністративне правопорушення № 51, а 30 грудня 2020 року винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення № 059, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 155 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн. Позивач вважає дану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки висновки відповідача за результатами позапланової перевірки додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів не ґрунтуються на приписах законодавства. Зокрема, позивач посилається на те, що відповідно до частини першої статті 21 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пільги, встановлені даним законом гарантуються державою, а фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного і місцевого бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. У зв'язку з віднесенням функції фінансування пільг на послуги зв'язку на місцеві бюджети, саме вони повинні забезпечити реалізацію права на пільги. Виконавчим органом районної у місті Чернігові ради, до основних завдань якого належало забезпечення на території Деснянського району м. Чернігова реалізації державної політики в сфері соціального захисту населення, в тому числі громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до 05.06.2020 було Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради, а з 05.06.2020 є Департамент соціальної політики Чернігівської міської ради. Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» протягом тривалого часу намагалося встановити зворотній зв'язок з Управлінням праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради щодо надання пільг за послуги зв'язку, що підтверджується листуванням, але незважаючи на всі вжиті заходи, звіряння інформації про пільговиків не здійснюється. Відповідачем не було здійснено в повному обсязі, об'єктивно та неупереджено державний нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом, а висновок відповідача щодо невідповідності поведінки суб'єкта господарювання вимогам законодавства є таким, що не відповідає фактичним обставинам справи, а тому оскаржувана постанова № 059 від 30.12.2020 є протиправною та підлягає скасуванню, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 28 січня 2021 року позивачу поновлено строк для звернення до суду з вказаним позовом; відкрито провадження у справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; визначено сторонам строк для подачі заяв по суті справи.
Також, ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 10 лютого 2021 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі - відмовлено.
В установлений судом строк відповідач подав відзив на позов, в якому заперечує проти задоволення позову, посилаючись на те, що відсутність коштів на фінансування споживачам пільг, встановлених законодавством, не повинно впливати на гарантовані державою права споживачів та правовими нормами урегульовано порядок надання державних телекомунікаційних пільг певним категоріям громадян та джерела їх фінансування. Крім того, програми, які відносяться до державних програм соціального захисту населення є державною гарантією і одержувачу не може бути відмовлено в їх наданні у разі, якщо він має на них право. Положення статті 16 Конституції України зобов'язують державу нести відповідальність за впровадження систем заходів щодо розв'язання проблем, пов'язаних із забезпеченням захисту прав, інтересів, гарантій, наданих особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Пільги, компенсації та гарантії є особливою формою відшкодування завданої шкоди вказаній категорії громадян, а тому скасування чи обмеження цих пільг, компенсацій, гарантій без рівноцінної їх заміни свідчитиме про відступ держави від її конституційного обов'язку. Проте, всупереч нормам чинного законодавства Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» свідомо нараховувало абоненту ОСОБА_2 плату за користування послугою без врахування пільг, встановлених законодавством та не зважаючи на надані йому списки осіб, яким обраховано право на отримання пільг з урахуванням середньомісячного доходу сім'ї, та осіб, які перебувають в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги, до яких було включено і абонента ОСОБА_2 . У зв'язку з викладеним відповідач вважає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення винесена відносно позивача, як директора Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», є правомірною.
26 лютого 2021 року позивач подав додаткові пояснення по справі, в яких зазначив, що впродовж 2020 року Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» не отримувало від Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради та/або Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради інформації про підтвердження актуальних даних про абонента, яка є необхідною для надання телекомунікаційних послуг з урахуванням пільг по м. Чернігову. В свою чергу, надання телекомунікаційних послуг абонентам із врахуванням встановлених законодавством пільг це окремий порядок, в якому беруть участь крім підприємства надавача послуг і інші учасники. Зокрема, механізм надання пільг абонентам, передбачає щомісячне звіряння Департаментом соціальної політики Чернігівської міської ради інформації по пільговикам з даними Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги, оскільки саме Департамент забезпечує автоматизоване використання цієї інформації для розрахунку розміру пільг та їх виплати, а фінансування витрат на компенсацію пільг здійснюється Чернігівською міською радою шляхом складання та затвердження місцевого бюджету. Проте, під час здійснення позапланового заходу відповідачем не було з'ясовано та не надано правової оцінки діям вказаних органів, які також задіяні в наданні пільг абонентам, та не враховано наявність невиконаних рішень господарських судів про стягнення заборгованості по компенсації пільг на телекомунікаційні послуги по м. Чернігову, прийняті на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», що призвело до неповного з'ясування обставин та необ'єктивного висновку, на підставі якого позивача було неправомірно притягнуто до адміністративної відповідальності.
09 березня 2021 року до суду надійшли заперечення відповідача на додаткові пояснення, в яких зазначено, що Головне управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області не має відношення до зобов'язань, які виникли між Управлінням праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради та Публічним акціонерним товариством «Укртелеком», а невиконання рішень господарських судів про стягнення компенсації за надані пільги свідчить про наявність між ними спору.
Третьою особою - Департаментом соціальної політики Чернігівської міської ради пояснень щодо позову та відзиву не подано.
На підставі положень частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
04 листопада 2020 до Чернігівської місцевої прокуратури надійшло звернення громадянина ОСОБА_2 , зокрема, щодо порушення Чернігівської філією Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» встановленого законодавством порядку надання телекомунікаційних послуг з урахуванням пільг, передбачених для учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с. 11).
Вказане звернення було направлено до Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області.
19 листопада 2020 року Публічним акціонерним товариством «Укртелеком» було надано заступнику начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області пояснення № 10745542-вих-80D481 щодо звернення ОСОБА_2 , в яких зазначено, що ОСОБА_2 , є абонентом телефону НОМЕР_1 , встановленого за адресою: АДРЕСА_1 , та абонентом було повідомлено, що він користується пільгою - «Особа ЧАЕС - 2 категорії потерпілих». Пункт 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, яким передбачено, що установлені законами пільги з оплати послуг надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня пред'явлення ним документа, містить колізію щодо моменту, з якого надається пільга та строку її надання. Крім того, були скасовані нормативні документи, які регламентують порядок звірки інформації про споживача-пільговика, розміру належної йому пільги, а у 2020 році остаточно був скасований порядок компенсації пільги з метою надання споживачу послуг з урахуванням пільги. А тому, Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» змушене було з 01 вересня 2020 року виставляти абоненту телефону НОМЕР_1 рахунки із застосуванням повної вартості граничних тарифів. Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» не заперечує наявність прав у окремих категорій громадян на отримання пільг. Виставлення рахунку у повному обсязі не позбавляє особу права на отримання належної їй за законодавством пільги. Облік та виплата пільг, визначених Законами України, відноситься до виключної компетенції держави.
02 грудня 2020 року на підставі статті 26 Закону України «Про захист прав споживачів», статей 6, 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області «Про проведення позапланової перевірки» від 02 грудня 2020 року № 1976-п посадовим особам Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області було видано направлення № 1976-п/1283 на проведення позапланової перевірки за додержанням законодавства про захист прав споживачів ЧФ ПАТ «Укртелеком», підставою якої є звернення споживача ОСОБА_2 (вх. Г-631 від 10.11.2020) (а.с. 12).
Згідно листа від 17 грудня 2020 року № 14-08/363 ЧФ ПАТ «Укртелеком» в рамках позапланової перевірки за зверненням споживача ОСОБА_2 було надано Головному управлінню Держпродспоживслужби в Чернігівській області виписку з оборотної відомості за період з 01.09.2020 до 30.11.2020 та інші документи.
Так, згідно виписки з оборотної відомості за період 09/2020-11/2020 по особовому рахунку НОМЕР_2 абонента ОСОБА_2 з 01.09.2020 споживачу ОСОБА_2 нараховувалась абонентна плата за користування телекомунікаційними послугами згідно тарифного плану Домашній базовий; абонентна плата нарахована на підставі Граничних тарифів на загальнодоступні телекомунікаційні послуги на період з 01 січня 2020 року, затверджених Рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації 26 листопада 2019 року № 564; з 05.11.2020 надано знижку 15% на телекомунікаційні послуги.
18 грудня 2020 року посадовими особами органу державного нагляду (контролю) було складено акт № 177 за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів. Згідно вказаного акту в ході позапланової перевірки ЧФ ПАТ «Укртелеком» було встановлено, що телекомунікаційні послуги надаються згідно Закону України «Про телекомунікації» та Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 295; виявлено порушення статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів» та пункту 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 295 (а.с. 13-36).
Також, 18 грудня 2020 року головним спеціалістом відділу контролю у сфері торгівлі, робіт та послуг Управління захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області Біжовець А.С. відносно директора Чернігівської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» Коптеля Іллі Геннадійовича складено протокол про адміністративне правопорушення № 51, згідно якого під час позапланової перевірки, яка проводилася з 12.00 год. 08 грудня 2020 року до 15.00 год. 18 грудня 2020 року встановлено, що споживач ОСОБА_2 є абонентом ЧФ ПАТ «Укртелеком» за о/р НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_1 та є особою, що має пільгу згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме - «Особа ЧАЕС - 2 категорія потерпілих». Відповідно до наданих Товариством в ході перевірки документів, а саме: виписки з оборотної відомості за період 09/2020-11/2020 було встановлено, що з 01.09.2020 споживачу ОСОБА_2 , нараховується абонентна плата за користування послугою без урахування пільги, встановленої законом, у зв'язку з чим було порушено пункт 63 «Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 року № 295, статтю 4 Закону України «Про захист прав споживачів», за що передбачена відповідальність за частиною першою статті 155, статтею 168-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с. 10).
30 грудня 2020 за результатами розгляду вказаного протоколу відносно ОСОБА_1 заступником начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області Чаплієвим С.О. винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення № 059, згідно якої при розгляді матеріалів справи встановлено ознаки правопорушення, передбаченого частиною першою статті 155 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на позивача штраф у розмірі 170 грн. (а.с. 9).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно із пунктами 2, 12 частини першої статті 26 Закону України «Про захист прав споживачів» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, здійснює державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечує реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і має право перевіряти додержання суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері торгівлі і послуг, вимог нормативно-правових актів щодо безпеки продукції, а також правил торгівлі та надання послуг шляхом безперешкодного відвідування та обстеження відповідно до законодавства будь-яких виробничих, торговельних та складських приміщень таких суб'єктів та накладати на винних осіб у випадках, передбачених законодавством, адміністративні стягнення.
Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2015 року № 667 (далі - Положення), визначено, що Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства та який, зокрема, реалізує державну політику у галузі державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері.
Згідно із підпунктом 6 пункту 4 вказаного Положення Держпродспоживслужба відповідно до покладених на неї завдань у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за дотримання законодавства про захист прав споживачів (у тому числі споживачів виробів з дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння): перевіряє додержання суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері торгівлі і послуг, вимог законодавства про захист прав споживачів, а також правил торгівлі та надання послуг; проводить контрольні перевірки правильності розрахунків із споживачами за реалізовану продукцію відповідно до закону; накладає на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення за порушення законодавства про захист прав споживачів; передає матеріали перевірок на дії осіб, що містять ознаки кримінального правопорушення, органам досудового розслідування.
Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи (пункт 7 Положення).
Підпунктом 8 пункту 4 Положення про Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Чернігівській області, затвердженого наказом Держпродспоживслужби № 169 від 24 лютого 2020 року, передбачено, що Головне управління відповідно до покладених на нього завдань забезпечує реалізацію державної політики, зокрема, у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про захист прав споживачів (у тому числі споживачів виробів з дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Абзацами 4, 10 частини першої статті 6 Закону України«Про основні засади державногонагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлено, що підставами для здійснення позапланових заходів є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: 1) захист своїх прав державою; 2) належну якість продукції та обслуговування; 3) безпеку продукції; 4) необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію державною мовою про продукцію, її кількість, якість, асортимент, її виробника (виконавця, продавця) відповідно до Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»; 4-1) обслуговування державною мовою відповідно до Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»; 5) відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону; 6) звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав; 7) об'єднання в громадські організації споживачів (об'єднання споживачів).
Споживачі також мають інші права, встановлені законодавством про захист прав споживачів.
Статтею 1 Закону України «Про телекомунікації» визначено, що абонент - споживач телекомунікаційних послуг, який отримує телекомунікаційні послуги на умовах договору, котрий передбачає підключення кінцевого обладнання, що перебуває в його власності або користуванні, до телекомунікаційної мережі.
Відповідно до частини третьої статті 63 Закону України «Про телекомунікації» телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.
Пунктом 82 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 11 квітня 2012 року (далі - Правила) визначено, що захист прав споживачів здійснюється відповідно до Законів України «Про захист прав споживачів», «Про телекомунікації», «Про телебачення і радіомовлення», інших актів законодавства та цих Правил.
Згідно із пунктом 63 Правил визначено, що установлені законами пільги з оплати послуг надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня пред'явлення ним документа, що підтверджує право на пільги.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» державні соціальні гарантії - встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами, які забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму.
Згідно із статтею 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» виключно законами України визначаються, зокрема, пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Пільги з оплати послуг зв'язку для певних категорій громадян передбачені, зокрема, Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Так, згідно пункту 1 частини першої статті 21 та пункту 11 статті 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 2 (пункт 2 статті 14), надаються гарантовані державою компенсації та пільги, зокрема, 50-процентна знижка плати за користування телефоном (абонентна плата, оплата послуг електрозв'язку за місцеві телефонні розмови з квартирних телефонів при посекундному обліку їх тривалості).
ОСОБА_2 є особою, яка користується пільгою - «Особа ЧАЕС - 2 категорії потерпілих», що не спростовується учасниками справи.
Сттатею 16 Контитуції України визначено, що забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов'язком держави.
Згідно із статтею 63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного і місцевого бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 визначено, що утверджуючи і забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому відповідно до частини другої статті 6, частини другої статті 19, частини першої статті 68 Конституції України (254к/96-ВР) вони є загальнообов'язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами. Невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави.
Таким чином, на державу покладено обов'язок нести відповідальність за впровадження системи заходів щодо розв'язання проблем, пов'язаних із забезпеченням захисту прав, інтересів та гарантій, наданих особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а фінансування вказаних витрат здійснюється за рахунок коштів державного і місцевого бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством. Водночас, державні соціальні гарантії, якими є, зокрема, і пільги щодо оплати послуг зв'язку, є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Позивач у додаткових поясненнях зазначає, що впродовж 2020 року Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» не отримувало від Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради та/або Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради інформації про підтвердження актуальних даних про абонента, яка є необхідною для надання телекомунікаційних послуг з урахуванням пільг.
Проте, як вбачається з пояснень, наданих Публічним акціонерним товариством «Укртелеком» заступнику начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області № 10745542-вих-80D481 щодо звернення ОСОБА_2 , абонентом ОСОБА_2 було повідомлено Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» про своє право на встановлену законодавством пільгу.
Вказана обставина підтверджується позивачем і у позовній заяві.
Таким чином, не зважаючи на надання чи ненадання Департаментом соціальної політики Чернігівської міської ради інформації стосовно актуальних даних абонента ОСОБА_2 впродовж 2020 року, Публічному акціонерному товариству «Укртелеком» було відомо, що ОСОБА_2 має право на пільгу з послуг зв'язку, встановлену законодавством, а тому підприємство було зобов'язане враховувати вказану інформацію при нарахуванні плати за послуги зв'язку.
Враховуючи наведене, державні соціальні гарантії певним категоріям громадян закріплені приписами законодавства, а тому безумовним обов'язком оператора телекомунікаційних послуг є надання послуги зв'язку тим категоріям громадян, які мають установлені законодавством пільги з їх оплати, а безумовним обов'язком держави, в особі її органів, відшкодування вартості таких послуг суб'єкту господарювання, який їх надає.
Доводи позивача про те, що відповідачем при винесенні оскаржуваної постанови не було враховано того, що на даний час по м. Чернігову відсутня програма, якою був би затверджений механізм фінансування витрат за надані послуги зв'язку пільговим категоріям громадян по м. Чернігову, суд вважає не обгрунтованими, оскільки вказані обставини не є підставою для ненадання товариством пільги особі, яка має на неї право і яка встановлена законом.
Згідно оскаржуваної постанови позивач вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 155 КУпАП.
Стаття 155 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення правил торгівлі, виконання робіт і надання послуг працівниками торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, громадянами, які займаються підприємницькою діяльністю.
Згідно із статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП закріплений обов'язок органу, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною першою статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Отже, враховуючи обставини вчинення правопорушення, суд дійшов висновку, що при винесенні оскаржуваної постанови заступник начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області Чаплієв Сергій Олександровича діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України та в нього було достатньо підстав для винесення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, у зв'язку з чим не знаходить підстав для задоволення позову та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Керуючись статтями 2, 6-10, 72, 77, 90, 241-246, 255, 286, 292, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 ) до Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (місцезнаходження юридичної особи: вул. 1 Травня, 180, м. Чернігів; ідентифікаційний код юридичної особи - 40310334) про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя