ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 3/10422.04.10
За позовом Комунального підприємства «Служба замовника житлово-комунальних
послуг»Оболонського району міста Києва
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Стомек»
Про стягнення 92 178,78 грн.
Суддя Сівакова В.В.
Представники сторін:
Від позивача Давиденко Д.С. -по дов. № б/н від 07.12.2009
Від відповідача не з'явився
На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Комунального підприємства «Служба замовника житлово-комунальних послуг»Оболонського району міста Києва про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стомек»заборгованості в сумі 92 178,78 грн., з них 82 523,57 грн. боргу за комунальні послуги (централізоване холодне водопостачання та водовідведення, централізоване гаряче водопостачання, центральне опалення) за період з січня 2009 року по січень 2010 року, 9 655,21 грн. інфляційні втрати, за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору про надання комунальних послуг № 7197 від 01.01.2009.
Відповідач в судове засідання не з'явився, письмовий відзив на позов не надав, не виконав вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 05.03.2010 та ухвалах від 23.03.2010, від 06.04.2010.
Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення з огляду на наступне.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
Ухвали суду надсилалась за адресою, що зазначена в позовній заяві та є юридичною адресою згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України станом на 19.04.2010, а саме : м. Київ, просп. Героїв Сталінграду, 24, корпус 9, н/п 225 та за адресою об'єкта про надання послуг -м. Київ, вул. Тимошенка, 19.
Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).
Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»(із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засідання 22.04.2010, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, за згодою представника позивача, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва
01.01.2009 між Комунальним підприємством «Служба замовника житлово-комунальних послуг»Оболонського району міста Києва (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стомек» (споживач) було укладено договір № 7197 на надання комунальних послуг (далі -договір).
Відповідно до п. 1.1. договору виконавець зобов'язався надати споживачу послуги з водопостачання, теплопостачання, водовідведення, а споживач зобов'язався здійснювати оплату за споживання і користування послугами на умовах цього договору за приміщення : м. Київ, вул. Тимошенка, 19.
Пункт 1.2. договору визначає, що предметом договору є такі послуги:
центральне холодне водопостачання та водовідведення;
центральне гаряче водопостачання та водовідведення;
централізоване опалення, площею 149 кв. м.
Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість наданих комунальних послуг, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 82 523,57 грн. та нараховані збитки від зміни індексу інфляції в сумі 9 655,21 грн.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до п. 2.1. договору розмір місячної плати за надані послуги проведено за встановленими тарифами та нормами на момент укладення цього договору станом на 01.01.2009.
Фактичний розрахунок здійснюється (п. 2.2. договору):
- за холодне водопостачання та водовідведення проводиться згідно розшифровок розрахунків ВАТ «Київводоканал»за тарифами, затвердженими розпорядженнями Київської міської державної адміністрації;
- за централізоване опалення та гаряче водопостачання проводиться згідно табуляграм АЕК «Київенерго»за тарифами, затвердженими розпорядженнями Київської міської державної адміністрації.
Пунктом 3.1 договору встановлено, що плата по цьому договору вноситься споживачем на рахунок виконавця до 25 числа місяця, наступного за звітним.
Розмір щомісячного розрахунку за комунальні послуги встановлюється в залежності від фактичних витрат теплопостачання (пропорційно займаної площі), холодної та гарячої води, згідно тарифів на постачання комунальних послуг, затверджених розпорядженнями Київської міської державної адміністрації (п. 3.2. договору).
У випадку прийняття органами влади рішень щодо зміни цін і тарифів і порядку розрахунків між підприємствами, організаціями, установами та громадянами, новий порядок поширюється на умови цього договору без узгодження сторонами (п. 3.3. договору).
Матеріали справи свідчать, що за фактично отримані відповідачем за період з січня 2009 року по січень 2010 року комунальні послуги відповідачу нараховані в розмірі 87 523,57 грн.
Обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги передбачений п. 5 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 5.2.1. договору споживач зобов'язався своєчасно в установлений договором термін оплачувати надані послуги.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Зобов'язання з оплати комунальних послуг з холодного і гарячого водопостачання та водовідведення та опалення за період з за січня 2009 року по січень 2010 року відповідач виконав не в повному обсязі, нараховані платежі сплатив частково - в розмірі 5 000 грн. Решта заборгованості в сумі 82 523,57 грн. відповідачем не погашена.
За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу за комунальні послуги за надану теплову енергію в сумі 82 523,57 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач в порушення умов договору у визначені строки оплату за надані послуги не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.
Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно п.1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті отриманого товару, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути на свою користь збитки від зміни індексу інфляції в сумі 9 655,21 грн.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розрахунок боргу з урахуванням індексу інфляції здійснений у відповідності до листа Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ»відповідно до яких розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції проводиться шляхом помноження суми боргу на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочки виплати заборгованості.
За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 9 655,21 грн. збитків від зміни індексу інфляції (за обґрунтованими розрахунками позивача).
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.
З огляду на вищевикладене, позовні вимоги Комунального підприємства «Служба замовника житлово-комунальних послуг»Оболонського району міста Києва обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стомек»(м. Київ, просп. Героїв Сталінграду, 24, корпус 9, н/ж 225, код ЄДРПОУ 33150008) на користь Комунального підприємства «Служба замовника житлово-комунальних послуг»Оболонського району міста Києва (м. Київ, просп. Героїв Сталінграду, 57, код ЄДРПОУ 05757498) 82 523 (вісімдесят дві тисячі п'ятсот двадцять три) грн. 57 коп. заборгованості по комунальним послугам, 9 655 (дев'ять тисяч шістсот п'ятдесят п'ять) грн. 21 коп. збитків від зміни індексу інфляції, 921 (дев'ятсот двадцять одну) грн. 78 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
СуддяСівакова В.В.
Рішення підписано 28.04.2010.