Справа № 686/8645/20
Провадження № 2/686/1784/21
04 березня 2021 року Хмельницький міськрайонний суд
Хмельницької області в складі:
головуючого судді Мазурок О.В.
при секретарі Колісник Л.В.
за участі представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розподіл майна подружжя, -
ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про розподіл майна подружжя та просить поділити майно набуте за час шлюбу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , виділивши їй ? частину заробітної плати (гонорару) відповідача, який він отримав під час шлюбу. На обґрунтування свого позову вказала, що 09 вересня 2012 року вона зареєструвала шлюб з відповідачем, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 від 09.09.2012 року. Від даного шлюбу у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась донька - ОСОБА_5 . На сьогоднішній день подружні стосунки сторін фактично припинені, вона проживає окремо від відповідача, разом з їх неповнолітньою донькою.
30.03.2020 року вона направила до суду позовну заяву про розірвання шлюбу.
Відповідач по справі сезонно працює моряком, про що свідчить послужна книжка моряка №01405/2005/23 від 15.08.2005 року. Під час спільного проживання сторін було набуте спільне майно, а саме - заробітна плата відповідача у розмірі приблизно 30000 доларів США, що по курсу станом на 30.03.2020 року 839982,12 грн. Угоди про добровільний поділ майна, що є спільною власністю подружжя, між сторонами не досягнуто.
Представник позивача уточнив позовні вимоги та просить поділити майно, набуте під час шлюбу ОСОБА_3 з ОСОБА_4 , виділивши їй ? частину заробітної плати (гонорару) відповідача, який він отримав за час шлюбу в розмірі 492533,25 грн.
Представник позивача в судовому засіданні уточненні позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив. Направив до суду відзив в якому вказав, що твердження позивача, що вона проживає окремо від нього разом із донькою, та що він не бере участі у вихованні дитини, коштів на її утримання не надає, приховує свій дійсний заробіток, не надає будь-якої матеріальної допомоги, не відповідає дійсності. Протягом всього подружнього життя він виконував свої батьківські обов'язки - займався вихованням та матеріально підтримував як дитину, так і сім'ю в цілому, забезпечував необхідне харчування, навчання, надавав кошти на придбання необхідного одягу, шкільного приладдя, медичний догляд та лікування, тобто всі зароблені нею кошти йшли в сім'ю. Певний час він працював моряком, але його робота була сезонною (по контракту), тобто він не мав і не має щомісячного заробітку. Останній його контракт закінчився 03 квітня 2019 року і з того часу він знаходиться без роботи. Проте, протягом всього подружнього життя сім'я знаходилася на повному його утриманні. Крім того, з часу створення їх сім'ї вони разом з позивачем та донькою проживали в його батьків, які також надавали їм матеріальну допомогу, а також допомагали у вихованні їх доньки. Так як його робота була сезонною і він не завжди отримував заробітну плату, то для того, щоб сім'я не залишалась без грошей вони з позивачем домовилися, що на час відсутності позивача їх доньку утримуватимуть його батьки, а по поверненні до дому він повертатиме батькам кошти, що були витрачені на потреби його сім'ї. В жовтні 2019 року позивач прийняла рішення поїхати на роботу до Польщі, але, так як позивач не мала власних коштів, то він надав їй гроші, необхідні для такої поїздки, а також для проживання в Польщі. Крім того, з того часу дитина залишалася з ним і вихованням дитини, в період з жовтня 2019 року по середину березня 2020 року, займався тільки він, жодної матеріальної підтримки позивач не надавала. Він сам виховував дитину, оплачував курси польської мови і спортивний гурток для доньки. Тобто, в повному обсязі матеріально забезпечував дитину всім необхідним. В жовтні 2019 року та лютому 2020 року він з донькою їздили в Польщу до позивача для того, щоб дитина підтримувала спілкування з матір'ю. Всі витрати поїздок, а також витрати понесені під час їхнього перебування в Польщі в повному обсязі оплачував тільки він. Оскільки він завжди утримував свою сім'ю та витрачав усі зароблені гроші лише на сімейні потреби, тому позов є безпідставним.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню з наступних підстав: судом об'єктивно встановлено, що 09 вересня 2012 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 від 09.09.2012 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась донька ОСОБА_4 та ОСОБА_3 - ОСОБА_5 .
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19.05.2020 року шлюб між ними розірвано, що визнається сторонами по справі.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
У відповідності до статті 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Статтею 70 СК України передбачено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Здійснення права спільної сумісної власності врегульовано статтею 63 СК України, відповідно до якої дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Відповідно до роз'яснень п. п. 22, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами встановленими ст.ст. 69-72 СК України та ст. 372 ЦК України. Вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання.
У пункті 21 вищевказаної постанови Пленуму Верховного Суду України судам роз'яснено, що у випадках поділу грошових сум (вкладів), внесених у банківські (фінансові) установи за договорами банківського вкладу (депозиту) за рахунок заробітної плати, пенсії, стипендії, інших доходів подружжя, ці вклади, незалежно від їх виду та від того, на чиє ім'я з подружжя вони внесені, відповідно до статті 61 СК України є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Судом встановлено, що на час розірвання шлюбу між ОСОБА_3 та
ОСОБА_6 на рахунку відкритому на ім'я ОСОБА_4 були відсутні кошти, що підтверджується випискою з рахунка приватного клієнта № НОМЕР_2 (розрахунковий період з 20.10.2014 року по 25.03.2020 року), а тому відсутні підстави для задоволення позову.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 60,69,70, 71 СК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», ст.ст. 10, 13, 18, 81, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розподіл майна подружжя відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 30 денний строк з дня виготовлення повного судового рішення апеляційної скарги.
Позивач: ОСОБА_3 1990 року народження, РНОКПП НОМЕР_3 , проживає АДРЕСА_1
Відповідач: ОСОБА_4 , 1985 року народження, РНОКПП НОМЕР_4 , проживає в АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення складено 16.03.2021 року.
Суддя: О.В. Мазурок