Справа № 686/4660/20
Провадження № 1-кс/686/3133/21
19 березня 2021 року м. Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Хмельницькій області майора поліції ОСОБА_3 , погодженого з прокурором, про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Хмельницького, фактично проживаючого АДРЕСА_1 , не працюючого, раніше несудимого,
у кримінальному провадженні № 12019240000000360,
встановив:
До слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області звернувся старший слідчий в ОВС СУ ГУНП в Хмельницькій області майор поліції ОСОБА_3 з клопотанням про продовження підозрюваному ОСОБА_6 строку тримання під вартою на шістдесят днів.
В обґрунтування клопотання слідчий вказує, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 , будучи судимим до покарання у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна у виправній колонії посиленого режиму), маючи відповідний злочинний статус, будучи так званим «положенцем» (тобто, особою, яка призначена «злодієм в законі» та яка має право приймати рішення від його імені) «смотрящим» на волі (тобто особою, яка слідкує за тим, щоб в певному регіоні (виправній колонії) дотримувалися «злодійські закони» та злодійські накази «смотрящого») за Хмельницькою областю, маючи реальний вплив на криміногенну обстановку в регіоні, визначив протиправну діяльність, як основне джерело свого матеріального забезпечення.
Так, в середині лютого 2020 року (точна дата досудовим розслідуванням не встановлена), ОСОБА_7 , маючи досвід вчинення злочинів проти власності, розробив план щодо протиправного заволодіння грошовими коштами та з цією метою вирішив утворити стійке злочинне об'єднання, а саме організовану групу.
Для реалізації свого злочинного плану, використовуючи свої яскраво виражені лідерські якості, ОСОБА_7 , організував та очолив стійку організовану групу для вчинення злочину проти власності, до складу якої залучив осіб із числа жителів м. Хмельницький. При цьому, при підшукуванні та залучені членів організованої групи ОСОБА_7 враховував особисті якості, фізичну підготовку потенційних виконавців, досвід вчинення злочинів та наявність судимостей.
Так, ОСОБА_7 вирішив залучити до складу організованої групи осіб, з якими протягом тривалого часу підтримує дружні відносини, а саме: ОСОБА_8 , який притягується до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 121 КК України, а також ОСОБА_9 та ОСОБА_6 .
Згідно розробленого плану, ОСОБА_7 взяв на себе роль організатора та виконавця злочину, а ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_6 виступили виконавцями (співвиконавцями) вчинення злочину, прагнучи тісно поєднати свої зусилля для досягнення єдиного злочинного результату, спрямованого на виконання відомого всім єдиного плану.
Стійкість організованої групи виражалася в стабільних, міцних, дружніх, внутрішніх зв'язках між її учасниками, існуванні певних правил поведінки, спільної мети, яка базувалася на бажанні кожного з них отримувати стабільні незаконні матеріальні прибутки для задоволення власних потреб у виді грошових коштів, а також в обізнаності кожного учасника організованої групи у плані вчинення злочину, розробленого ОСОБА_7 і узгодженим з іншими учасниками організованої групи.
Діючи, як організатор злочинів ОСОБА_7 планував вчинення злочину та доводив розроблений план до відома інших співучасників, організовував вчинення злочину, здійснював розподіл функцій між співучасниками, надавав вказівки по вчиненню злочину, визначав час та місце його вчинення, вживав відповідні заходи безпеки та конспірації під час вчинення злочину та після, спілкувався з особою, яка була підібрана як потенційний потерпілий та висував йому вимогу у передачі грошових коштів чи майна, а також здійснював безпосередній психологічний тиск на потерпілого.
ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_6 , діючи як виконавці, відповідно до розподілених ролей, за вказівками ОСОБА_7 повинні були здобувати інформацію про засоби пересування, місце знаходження потерпілого, та осіб, які б могли організувати їм зустріч з потерпілим, коло його родичів та знайомих, чинити фізичний та психологічний тиск на потерпілого, спричиняти тілесні ушкодження потерпілому, виконувати вказівки ОСОБА_7 по організації, підготовці та вчиненню злочину.
Так, 14.02.2020 ОСОБА_7 отримав від ОСОБА_8 інформацію про потенційного потерпілого, а саме про мешканця м. Хмельницький ОСОБА_10 . Зокрема, ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_7 про те, що зазначена особа, нібито заборгувала одному із підприємців м. Вінниця грошові кошти в сумі 330000 гривень.
Отримавши необхідну інформацію ОСОБА_7 , керуючись метою швидкого протиправного збагачення, розробив злочинний план направлений на безпідставне вимагання коштів у зазначеної особи.
Так, 17.02.2020, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на вимагання та отримання грошових коштів злочинним шляхом, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_6 , діючи у складі організованої групи, вирішили зустрітися з ОСОБА_10 з метою висунення протиправної вимоги. В подальшому, цього ж дня в обідню пору, ОСОБА_7 з телефонного номера ОСОБА_8 - НОМЕР_1 зателефонував потерпілому ОСОБА_10 , представився останньому, повідомивши що він так званий «Смотрящий» у Хмельницькій області та наголосив про необхідність термінової зустрічі, на що потерпілий вимушено погодився, усвідомлюючи можливості та авторитет останнього.
Домовившись про зустріч з потерпілим, ОСОБА_7 як організатор, вирішив, що на вказану зустріч піде він, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . В подальшому, цього ж дня, близько 13:30 год., зустрівшись з потерпілим ОСОБА_10 , поблизу ТЦ «ЦУМ», що по вул. Проскурівській, 50 в м. Хмельницькому, ОСОБА_7 , діючи в складі організованої групи, висунув вимогу потерпілому, яка полягала у сплаті останнім грошових коштів в сумі 350000 гривень, за нібито те, що у нього є боргове зобов'язання перед одним із приватних підприємців. Висуваючи вимогу ОСОБА_10 , ОСОБА_7 наголосив про необхідність передати йому зазначену суму грошових коштів, якщо останній хоче безперешкодно працювати та вільно пересуватися в м. Хмельницькому та повідомив, що у разі невиконання його вимоги, до потерпілого буде застосоване фізичне насильство.
В подальшому, реалізовуючи злочинний умисел, учасники організованої групи, діючи згідно розробленого плану, неодноразово повторювали потерпілому незаконну вимогу про сплату грошових коштів, погрожували йому фізичною розправою, слідкували за ним та наносили тілесні ушкодження.
Зокрема, 29.02.2020, близько 13:45 год., ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_6 зустрівши потерпілого на парковці ТЦ «Епіцентр», що по вул. Зарічанській, 11/4 в м. Хмельницькому, діючи в складі організованої групи, виконуючи свою роль, погрожуючи застосуванням фізичного насильства вкотре висунули останньому вимогу в передачі грошових коштів в сумі 350000 гривень.
Так, близько 13:45 год., потерпілий ОСОБА_10 разом зі своїми двома повнолітніми синами та шестирічним онуком, прибув на вказану парковку. Зупинивши свій автомобіль, ОСОБА_10 вийшов з нього та пішов у напрямку центрального входу в ТЦ «Епіцентр» для зустрічі з ОСОБА_11 , а його сини залишилися в автомобілі неподалік. Однак, замість ОСОБА_11 , на зустріч до потерпілого підійшли ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_6 . Зустрівши потерпілого, ОСОБА_8 , діючи в складі організованої групи, виконуючи свою роль, погрожуючи застосуванням фізичного насильства, яке проявилося у погрозі спричинення тілесних ушкоджень, вкотре висунув останньому вимогу в передачі грошових коштів в сумі 350000 гривень. Крім того, з метою переконати потерпілого у серйозності їх намірів, учасники організованої групи спричинили ОСОБА_10 тілесні ушкодження, які відносяться до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
В подальшому, ОСОБА_7 діючи як організатор групи, з'ясував, що у нього та у потерпілого є спільний знайомий ОСОБА_12 та вирішив використати це як засіб для реалізації злочинного наміру отримати грошові кошти в потерпілого.
Для цього, ОСОБА_7 в невстановлені досудовим розслідуванням час та місці, зустрівшись з ОСОБА_12 , переконав останнього передати потерпілому ОСОБА_10 його незаконну вимогу у передачі грошових коштів.
На вказане прохання, ОСОБА_12 погодився, оскільки вирішив допомогти вирішити конфліктну ситуацію між своїми знайомими ОСОБА_7 та ОСОБА_10 .
Однак отримати грошові кошти за висунутою вимогою учасники організованої групи не встигли, оскільки їх злочинні дії були викриті працівниками правоохоронного органу.
За переконанням слідчого, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
У кримінальному провадженні ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 та ч. 3 ст. 255-1 КК України, ризики, що були підставою для обрання та продовження підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу, продовжують існувати, наразі підозрюваним та їх захисникам відкрито матеріали кримінального провадження.
Враховуючи те, що строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 закінчується 24.03.2021, а у кримінальну провадженні наявна необхідність у проведенні процесуальних дій, передбачених ст. 290 КПК України, за участю підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_5 , тому виникла необхідність у продовженні строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Також слідчий зауважує, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою злочину, у сукупності із ризиком переховування від органів досудового слідства, прокурора та суду, через суворість покарання, є виправданими для продовження до підозрюваного, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даній стадії кримінального провадження, адже особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт, не можуть виключати можливості підозрюваного ОСОБА_6 , переховуватись від органів досудового слідства, прокурора та суду.
На переконання слідчого, є всі підстави вважати, що перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_6 буде перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню судового розгляду шляхом незаконного впливу на осіб, яких допитано в якості свідків та потерпілого, у зв'язку з чим наявний ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний ОСОБА_6 буде незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.
За позицією слідчого, ОСОБА_6 у разі застосування відносно нього запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, може вчиняти дії, спрямовані приховування речей, які можуть бути конфісковані у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення.
У судовому засіданні слідчий і прокурор наполягали на задоволенні клопотання.
Підозрюваний та його захисник заперечили щодо його задоволення, вважаючи зазначені у клопотанні ризики не доведеними.
А тому продовження застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного є неможливим.
Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Слідчий суддя установив, що у провадженні слідчого управління ГУНП в Хмельницькій області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019240000000360 від 24.12.2019 з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 255-1 КК України.
Повідомлення про підозру про вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 189 КК України складено та вручено 24.09.2020.
Повідомлення про зміну раніше оголошеної підозри про вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України складено та вручено 11.11.2020.
24.09.2020 підозрюваному ОСОБА_6 , відповідно до ухвали слідчого судді обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк досудового розслідування, тобто до 21.11.2020.
16.11.2020, згідно ухвали слідчого судді, строк досудового розслідування продовжено до 4 місяців, тобто до 24.01.2021.
19.11.2020, згідно ухвали слідчого судді, строк тримання під вартою ОСОБА_6 продовжено до 15.01.2021 включно
13.01.2021, згідно ухвали слідчого судді, строк тримання під вартою ОСОБА_6 продовжено до 23.02.2021 включно
19.02.2021, згідно ухвали слідчого судді, строк тримання під вартою ОСОБА_6 продовжено до 24.03.2021 включно
12.03.2021 у даному кримінальному провадженні відкрито матеріали досудового розслідування іншій стороні тобто підозрюваним ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 та їх захисникам - адвокатам ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_5 , а також потерпілому ОСОБА_10 .
За змістом ст. 199 КПК слідчий суддя, розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання особи під вартою, має дослідити надані йому матеріали на предмет законності й обґрунтованості застосування даного запобіжного заходу та з'ясувати конкретні причини тривалого строку досудового розслідування і тримання особи під вартою.
Відповідно до вимог ч.3 ст. 197 КПК строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного під час досудового розслідування не повинен перевищувати шести місяців - у кримінальному провадженні щодо злочинів невеликої або середньої тяжкості, дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Згідно з положеннями ч.3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є джерелом права.
У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Не вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_6 на цій стадії кримінального провадження, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих слідчому судді матеріалах та матеріалах кримінального провадження № 12019240000000360 з урахуванням позиції його сторін, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав стверджувати про причетність ОСОБА_6 до кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин та обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 18 КК України тією мірою, що виправдовує подальше тримання підозрюваного під вартою.
Наявність продовження існування ризику переховування обвинуваченого від суду є обґрунтованим з огляду на тяжкість можливого покарання у разі визнання ОСОБА_6 винуватим у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, що може спонукати його до вчинення спроби ухилитися від суду, оскільки санкція ч. 4 ст. 189 КК України передбачає покарання від семи до дванадцяти років із конфіскацією майна.
Зважаючи на покарання, яке загрожує підозрюваному у випадку визнання його винуватим, співставляючи можливі негативні для нього наслідки у вигляді засудження його до покарання у виді позбавлення волі, слідчий суддя вважає, що ризик переховування від органів досудового розслідування та суду продовжує бути достатньо високим.
Варто зауважити, що Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Відтак, у разі обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, як про це вказує захисник, він матиме змогу незаконно впливати на свідків та потерпілу щодо зміни їх показань.
Тому, слідчий суддя приходить до переконання, що вищевказані ризики, які були підставою для обрання та продовження раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, наразі продовжують існувати, а саме: ризики переховування від органів досудового розслідування та/або суду, незаконного впливу на потерпілу та свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинення іншого кримінального правопорушення не змінилися.
Слідчий суддя, враховує те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, не має постійного доходу, його вік та стан його здоров'я, відсутність жодних документів, які б могли підтвердити неможливість утримання обвинуваченого в слідчому ізоляторі офіційно не працює, є батьком малолітньої дитини. .
Слідчий суддя вважає, що при встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
До того ж, слід зазначити, що слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи дозволяють на цій стадії досудового розслідування відомості про причетність особи до вчинення злочинів небезпідставно стверджувати про достатність для продовження застосування щодо особи обмежувальних заходів, зокрема тримання під вартою.
З огляду на наведене, підлягають відхиленню зазначені у виступі захисника ОСОБА_5 аргументи стосовно недоведеності існування зазначених у клопотанні ризиків.
Наведені стороною обвинувачення в судовому засіданні підстави для продовження строку тримання під вартою підозрюваному належним чином обґрунтовані та мотивовані, ризики переховування від органів досудового розслідування та/або суду, незаконного впливу на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинення іншого кримінального правопорушення не змінилися.
На переконання слідчого судді інші, більш м'які запобіжні заходи є недостатніми для запобігання зазначеним ризикам.
На підставі ч.4 ст.183 КПК України ОСОБА_6 слід продовжити строк тримання під вартою без визначення розміру застави з урахуванням підозри у вчиненні ним злочину із застосуванням насильства.
Щодо строку, на який слід продовжити обраний раніше запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , слідчий суддя зазначає таке.
Слідчий і прокурор просять продовжити відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів.
16.02.2021 ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області строк досудового розслідування продовжено до шести місяців, тобто до 24.03.2021.
12.03.2021 згідно з повідомленням про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12019240000000360 завершене, а зібрані під час досудового розслідування докази є достатніми для складання обвинувального акта, у зв'язку із чим сторонам кримінального провадження відкрито матеріали.
Цим же повідомленням, підозрюваному та його захиснику надано право на доступ до матеріалів досудового розслідування з 12.03.2021.
Нормами кримінального процесуального закону визначено порядок продовження строків досудового розслідування у кримінальному провадженні, зокрема до дванадцяти місяців, однак орган досудового розслідування таким правом не скористався.
Станом на час розгляду вказаного клопотання, а саме: 19.03.2021 слідчим суддею встановлено, що підозрюваний ОСОБА_6 та його захисник повністю не ознайомились із матеріалами кримінального провадження.
Слідчий суддя виходить з того, що згідно із ч.5 ст. 219 КПК у строк досудового розслідування не включається строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу.
У зв'язку з викладеним, саме з 12.03.2021 розпочався строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, який з урахуванням встановлених обставин триває, і не включається у строк досудового розслідування.
Отже, залишок строку досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні становить 12 днів.
Після виконання вимог ст.290 КПК України перебіг строку у цьому кримінальному провадженні буде відновлений і прокурор у найкоротший строк зобов'язаний буде вчинити одну з дій, передбачених ст.283 КПК України.
Разом із тим, строк ознайомлення з матеріалами кримінального провадження кримінальним процесуальним законом не визначений.
На думку слідчого судді, строк тримання під вартою ОСОБА_6 слід обраховувати з урахуванням дати якнайшвидшої можливості ознайомлення із матеріалами кримінального провадження, після якої строк досудового розслідування продовжить перебіг, тобто з 19.03.2021.
Строк тримання під вартою особи рахується з моменту постановлення ухвали слідчим суддею/судом.
Зважаючи на те,що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який суттєво обмежує право особи на свободу, строк тримання під вартою з урахуванням наведених обставин не може бути визначений у межах максимально можливого строку, визначеного ст.197 КПК України, про який просить сторона обвинувачення.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що підозрюваному ОСОБА_6 необхідно продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, до якого не включається строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, який, виходячи із встановлених обставин, спливає не раніше 29.03.2021.
А тому слідчий суддя приходить до переконання про можливість продовження строку тримання підозрюваного під вартою по 29.03.2021 у межах залишку строку досудового розслідування, який його не перевищить.
З огляду на викладене, керуючись ст. 177, 178, 183, 194, 196-197, 199, 309 КПК України, слідчий суддя,
постановив:
Клопотання задовольнити частково.
Строк тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 189 КК України, продовжити по 29.03.2021 року включно.
Ухвала діє по 29.03.2021 року включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя