Справа № 686/4601/21
Провадження № 1-кс/686/2175/21
18 березня 2021 року м. Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у судовому засіданні в режимі відеоконфененції в залі суду в м.Хмельницькому скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
встановив:
До слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області надійшла вказана скарга ОСОБА_3 , в якій він просить зобов'язати уповноважену особу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Хмельницькому (далі - ТУ ДБР у м. Хмельницькому) внести відомості за його заявою від 08.02.2021 про вчинення працівниками поліції кримінального правопорушення.
В обґрунтування вказаної скарги особа,яка подала скаргу вказує, що 08.02.2021 він звернувся до ТУ ДБР у м. Хмельницькому із заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.364-366 КК України відносно працівників ГУНП у Хмельницькій області, які на його думку незаконно, без його присутності провели обшук у його камері,зухвало себе поводили, загинали йому руки за спину.
Однак, уповноважена особа ТУ ДБР у м. Хмельницькому відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесла,а тому на думку особи, яка подала скаргу, наявна бездіяльність та не виконані вимоги ст.214 КПК України.
15 лютого 2021 року ОСОБА_3 отримав від Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, листа за №А-533/14-01-01-21, яким йому фактично відмовлено у внесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою з підстав відсутності об'єктивних даних, які б свідчили про наявність ознак кримінального правопорушення.
З огляду на це, на думку особи, яка подала скаргу, ТУ ДБР у м. Хмельницькому, допущено бездіяльність та не виконані вимоги ст.214 КПК України.
У судовому засіданні ОСОБА_3 і його захисник ОСОБА_4 підтримали подану скаргу.
Уповноважена особа ТУ ДБР у м. Хмельницькому у судове засідання не з'явилася, незважаючи на належне повідомлення про час та місце розгляду скарги.
До Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від ТУ ДБР, розташованого у м.Хмельницькому надійшли матеріали перевірки за заявою ОСОБА_3 №А-533 від 08.02.2021.
Враховуючи положення статті 306 КПК України, та з метою дотримання розумних строків розгляду скарги, що є одним з пріоритетних завдань кримінального провадження, здійснення якого має забезпечити, зокрема, слідчий суддя на досудовому провадженні, слідчий суддя вважає можливим провести розгляд скарги за відсутності представника особи, бездіяльність якої оскаржується.
На підставі положень ч. 1 ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу України, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформляється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали скарги, дійшов висновку, що у задоволенні скарги слід відмовити з таких підстав.
Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР та їх перелік визначені ч.5 ст. 214 КПК України, відповідно до положень якої до ЄРДР підлягають внесенню, серед інших відомостей, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела.
Аналогічні за змістом норми містяться у п.2 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення (далі - Положення), затвердженого наказом Генерального прокурора України №298 від 30.06.2020, згідно з яким відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Аналіз змісту положень ст. 214 КПК України свідчить про обов'язковість вчинення дій лише щодо прийняття та реєстрації заяви, як це передбачено у частині четвертій вказаній статті, і відмова у вчиненні таких дій не допускається.
При цьому зміст частини першої зазначеної статті не передбачає імперативного обов'язку слідчого чи прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого діючим Кримінальним кодексом України.
Предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні.
Реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Вказане слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Отже, вирішальним чинником для внесення до ЄРДР відомостей за заявою є саме наявність у цій заяві обставин, що свідчать про кримінальне правопорушення, а не вказана автором назва поданого документу.
Згідно з ч.2 ст.8 та ч.5 ст.9 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні та кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Такі приписи процесуального закону узгоджуються із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», якою зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права.
Розглядаючи скаргу, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, висновки якого з цього приводу відображені, зокрема, в рішенні по справі «Іванов проти України» (Ivanov v. Ukraine), №15007/02, пп.74-75, рішення від 7 грудня 2006), відповідно до якого сумлінність за ініціювання слідчих дій або відмову у кримінально-правовому переслідуванні особи повністю покладається на державу.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. theUnitedKingdom) від 28 травня 1985, п.57, Series A, № 93 право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням.
Одним із таких обмежень є неможливість переслідування особи в кримінально-правовому порядку шляхом внесення повідомлення до ЄРДР щодо конкретної особи без належних на те підстав.
У заяві ОСОБА_3 від 08.02.2021 викладені факти, які за своїм змістом та суттю не є повідомленням про вчинення злочину, оскільки не містять жодних даних, що підтверджують реальність конкретної події злочину.
Заявник із фактично висловлює про незгоду із урегульованими Правилами внутрішнього розпорядку в ізоляторах тимчасового тримання органів внутрішніх справ України, згідно з якими дозволяється проведення обшуку затриманих та осіб, які тримаються під вартою підлягають, а їхні речі підлягають огляду, про що складається протокол обшуку.
Заява ОСОБА_3 містить також припущення щодо підкидання отрути в продукти харчування, яка ґрунтується виключно на домислах, проте не вказує на конкретні об'єктивні дані, які свідчать про наявність ознак злочину в діях працівників ізолятора тимчасового тримання відповідно до ч. 5 ст. 214 КПК України, а тому неможливо зробити висновок про те, що у цій заяві містилось повідомлення про вчинення злочину.
Отже, слідчим суддею не встановлено обставини, що свідчать про вчинення особами, на яких вказує ОСОБА_3 ,кримінального правопорушення.
Жодних обґрунтованих посилань на підтвердження вказаних обставин скарга та долучені до неї матеріали не містять.
Відтак, за результатом розгляду заяви ОСОБА_3 уповноважена особа Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому,дійшла правильного висновку про відсутність підстав для внесення за викладеними у ній твердженнями, відомостей до ЄРДР, що вказує на необґрунтованість заяви.
А тому підстав для задоволення скарги та процесуального реагування слідчим суддею, немає.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 214, 303-307, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,
постановив:
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя