Справа № 682/394/21
Провадження № 1-кп/682/54/2021
22 березня 2021 року Cлавутський міськрайонний суд Хмельницької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 4202018490000068 від 15 липня 2020 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовця служби за контрактом Збройних Сил України військової частини НОМЕР_1 , солдата, раніше судимого вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 30 березня 2018 року за ч. 3 ст. 185 КК України із призначенням покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі та звільнення від відбування покарання із випробуванням із встановленням іспитового строку на 1 (один) рік, обвинуваченого за ч.3 ст.408 КК України,
ОСОБА_4 , у порушення вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ч. 1 ст. 1, ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свої дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом Збройних Сил України, із метою ухилитися від військової служби в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, 06 жовтня 2017 року близько 08 годин 00 хвилин не з'явився на службу із відрядження до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ), відправившись за місцем свого проживання у місто Лисичанська, Луганської області, де проводив час на власний розсуд та обов'язки військової служби не виконував.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив дезертирство, тобто нез'явлення на службу з відрядження з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 3 ст. 408 КК України (чинної із 05 березня 2015 року).
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 408 КК України, визнав повністю.
Враховуючи беззаперечне визнання обвинуваченим вини у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, прокурор вважає за можливе проводити розгляд справи в порядку передбаченому ч.3 ст.349 КПК України без дослідження письмових доказів, обмежившись дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого та допитом обвинуваченого.
Обвинувачений та його захисник не заперечують проти проведення розгляду справи у порядку передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, оскільки вини у вчиненому злочині ОСОБА_4 не заперечує.
Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, і судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції - роз'яснивши обвинуваченому положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що в такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які нікім не оспорюються та розглядає справу у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України.
В судовому засіданні ОСОБА_4 надав показання, які повністю узгоджуються із пред'явленим йому обвинуваченням.
Зокрема повідомив, що проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 та був відряджений до військової частини з розташуванням в Одеській області для виконання завдань до окремого розпорядження.
06.10.2017 повинен був повернутися із відрядження до військової частини НОМЕР_1 , проте на службу не з'явився, а поїхав за місцем свого проживання.
Військову службу продовжувати не має бажання, у вчиненому кається.
За таких обставин, суд вважає, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні дезертирства, тобто нез'явлення на службу з відрядження з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, тобто кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 408 КК України, в судовому засіданні доведена повністю.
Дії обвинуваченого повністю охоплюються диспозицією ч.3 ст.408 КК України та вірно кваліфіковані органами досудового розслідування.
При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 згідно ст.66 КК України, є щире каяття та активне сприяння у розкритті злочину.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , згідно ст.67 КК України, не встановлено.
Крім того судом враховується, що обвинувачений, відповідно до вироку Лисичанського міського суду Луганської області від 30.03.2018, притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України у виді покарання 3 роки позбавлення волі із застосуванням іспитового строку 1 рік (відсутні докази звільнення від показання), на обліку у лікарів нарколога, психіатра не перебуває, за місцем проходження служби характеризується негативно.
Оцінивши зібрані докази у сукупності, суд приходить до висновку, про призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання в межах санкції статті, що йому інкримінована та в силу ч.ч. 1,4 ст. 70 КК України остаточну міру покарання слід визначити шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.
Таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4 та запобігання вчиненню нових злочинів.
До вступу вироку в силу слід залишити попередній запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 371, 373, 374, 395 КПК України, ч.3 ст.408 КК України суд,
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.408 КК України і призначити покарання в межах санкції статті у виді позбавлення волі терміном 5 років
На підставі ч.ч. 1, 4 ст. 70 КК України остаточне покарання ОСОБА_4 визначити шляхом поглинання менш суворого покарання визначеного вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 30.03.2018 більш суворим у виді 5 років позбавлення волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту взяття його під варту.
До набрання вироком законної сили залишити ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Вирок може бути оскаржений до Хмельницького апеляційного суду через Славутський міськрайонний суд протягом тридцяти днів після його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1