Справа №22032021
22.03.2021 року м.Полонне
Полонський районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Полонному кримінальне провадження № 12021240200000011 про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, освіта загальна середня, непрацюючого, неодруженого, раніше судимого:
- 06.03.2019 р. Полонським районним судом за ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн. (сплачений 14.05.2019),
- 16.04.2020 р. Полонським районним судом за ст.185 ч. 3 КК України до покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України від призначеного покарання звільнено з випробуванням, призначено іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки. Згідно з ч.1 ст. 76 КК України покладено зобов'язати періодично з'являтися до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи та навчання,
за ст. 186 ч. 3 КК України,
26.01.2021, близько 19:50 год., ОСОБА_5 , проходячи із ОСОБА_6 по АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_7 , вирішив проникнути до указаного будинку з метою викрадення чужого майна, при цьому повідомив ОСОБА_6 про те, що за вказаною адресою ніби то проживає його знайомий та він візьме в нього горілки.
В той же день, час та місці, ОСОБА_5 перелізши через паркан з металопрофілю, проник до подвір'я будинку, при цьому пошкодив (вигнув) частину металевого профілю паркану.
В подальшому, ОСОБА_5 , переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно через незамкнені на замок двері проник до веранди указаного будинку, де з полиці для взуття викрав замшеві жіночі черевики чорного кольору, 36 розміру (виробник та модель відсутні) вартістю 260 грн., що належать ОСОБА_4 , заховавши їх під верхній одяг, після чого вийшов з веранди будинку та був викритий потерпілою ОСОБА_4 , яка в цей час поверталася до будинку з заднього двору.
Однак, ОСОБА_5 , незважаючи на те, що його злочинні дії були викриті та зауваження потерпілої щодо припинення злочинних дій та повернення викраденого майна, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, відкрито, відштовхнувши потерпілу ОСОБА_4 в сторону, перекинув викрадене взуття через браму, переліз через паркан та, підібравши викрадені черевики, зник з місця події.
Своїми умисними діями ОСОБА_5 завдав потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду на суму 260 грн.
Вказаними діями обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.3 ст.186 КК України - відкрите викрадення чужого майна - грабіж, поєднаний з проникненням у житло, вчинений повторно.
В судовому засіданні ОСОБА_5 свою вину у висунутому йому обвинуваченні не визнав, вказував, що дійсно 26.01.2021 р. о 19.50 год. вирішив зайти до свого знайомого ОСОБА_8 запитати у кого можна купити горілки. Зайшов через браму, яка була закрита на засов який він відкрив. Коли зайшов, підійшов до вікна, постукав, став перед дверима, вони були привідкриті. В цей час підбіг собака, він схопив взуття і кинув його в собаку в сторону брами. Вони впали за браму через дорогу. В цей час підійшла ОСОБА_4 , запитала що він тут робить. Він відштовхнув її, зняв свої кросівки, які висіли в нього на шиї, перекинув їх через паркан, перескочив через паркан, погнувши його. На третій день він повернувся до домогосподарства, знайшов взуття ОСОБА_4 та повернув їй.
Не дивлячись на невизнання у вчиненні зазначеного вище суспільно небезпечного діяння ОСОБА_5 , вина його доводиться наведеними, встановленими та перевіреними судом доказами.
Показаннями в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_4 , яка показала, що того вечора близько 19 години вона вийшла на подвір'я щоб дати собаці їсти. Стару їжу вона викинула на город за хату і поверталася назад. Повертаючись помітила зігнутий паркан та побачила як навпроти біжить ОСОБА_5 , який вийшов з хати. Вона почала питати у нього що він там робить і що у нього за пазухою. В цей час він її відштовхнув в сторону, дістав щось з-запазухи, перекинув його через паркан, тоді перескочив сам і втік. За парканом його хтось чекав. Собака у них прив'язаний завжди, а інших собак на подвір'ї бути не могло. Брама на ніч завжди зачиняється на металевий ланцюг та замок, зверху засов. Того вечора вона особисто закривала браму на замок. Коли приїхала поліція, вона почала дивитися чого у неї не стало в будинку та виявила нестачу пари взуття. Вона з родичами та знайомими шукали на вулиці та біля річки, однак там нічого не було.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_9 , який є свекром потерпілої, показав, що ОСОБА_5 він не знає, ніколи не спілкувався та не товаришував. Собаку ОСОБА_4 самостійно відв'язати не могла, собака був прив'язаний.
Як вбачається з витягу, з ЄРДР у кримінальному провадженні №12021240200000011 від 27 січня 2021 року, 26 січня 2021 року близько 19.00 год. в АДРЕСА_2 , громадянин на ім'я ОСОБА_10 , відкрито заволодів замшевими ботінками жіночого типу у громадянки ОСОБА_4 .
Згідно з даними рапорту поліцейського српп №3 ОСОБА_11 , 26.01.2021 р. о 20:07 надійшло повідомлення зі служби 102 ОСОБА_12 про те, що в АДРЕСА_3 невідома особа зайшла на подвір'я до ОСОБА_4 .
Даними протоколів:
- огляду місця події від 27.01.2021 р., а саме житлового приміщення - будинку АДРЕСА_2 з фототаблицями, яким зафіксовано загальний вигляд будинку, вхід в подвір'я та будинок з якого видно, що брама зачиняється на засов та металевий ланцюг, погнутий паркан біля брами, вигляд веранди в якій одразу біля дверей знаходиться поличка для взуття, зафіксовано собаку, яка сидить на ланцюгу біля буди з іншої строни веранди;
- огляду замшевих черевиків чорного кольору від 29.01.2021 р. з фототаблицями, яким зафіксовано загальний вигляд черевиків;
- проведення слідчого експерименту від 10.02.2021 р. за участю ОСОБА_6 , зафіксованого на відеодиск, під час якого ОСОБА_6 розповідав та показував як 26.01.2021 р. ввечері він разом з ОСОБА_5 проходив вулицею та поруч одного з будинків. ОСОБА_5 запропонував йому зачекати на дорозі, а сам пішов до будинку свого знайомого запитати де можна купити горілку. Після того, як зайшов на подвір'я, зайшов у веранду. Коли виходив, побачив ОСОБА_4 , яка почала говорити до нього та когось гукати. В цей час ОСОБА_5 кинув через забор спочатку одне взуття, яке полетіло через дорогу в сторону річки, потім свої робочі кросівки, які він упіймав. Перелізши через паркан ОСОБА_5 підібрав першу пару взуття і вони почали тікати. Зупинившись ОСОБА_5 забрав у нього своє взуття та вони розійшлися в різні сторони. Було дві пари взуття;
- проведення слідчого експерименту від 29.01.2021 р. за участю ОСОБА_4 , зафіксованого на відеодиск, під час якого вона розповідала про обставини подій 26.01.2021 р., які відповідають показанням, які вона давала у судовому засіданні;
- огляду місця події від 12.02.2021 р. з фототаблицями, а саме металевого ланцюга, на який прив'язується пес та ланцюга з замком, на який закривається брама.
За даними висновку експерта №СЕ-19/123-21/625-ТВ від 05.02.2021 р., ринкова вартість наданих на дослідження жіночих черевиків чорного кольору, станом на 26.01.2021 р. могла становити 260 грн.
Оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_5 у вчиненні даного кримінального правопорушення доведена повністю.
Невизнання ОСОБА_5 винності у вчиненні зазначеного кримінального злочину розцінюється судом як його намагання уникнути відповідальності, а його твердження, що він взуттям кидав у собаку з метою захисту, оцінюються судом критично, оскільки вони повністю спростовуються показаннями потерпілої ОСОБА_4 , свідка ОСОБА_9 , який пояснював, що ніколи не був знайомим з ОСОБА_5 та дослідженими судом іншими доказами з яких встановлено, що собака весь час знаходиться на прив'язі, буда її зовсім в іншій стороні веранди та, навіть, якби ОСОБА_5 кидав взуття у собаку, то воно не могло б перелетіти за паркан через дорогу. Тобто зазначеними встановленими обставинами, не вірити яким у суду підстав не має, підтверджено ту обставину, що ОСОБА_5 в цій ситуації усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачав можливість настання шкідливих наслідків. Крім того, показання ОСОБА_5 про те, що через два дні він підійшов до будщинку ОСОБА_4 та знайшов неподалік її взуття, яке одразу їй повернув не узгоджуються з іншими встановленими даними та спростовуються показаннями потерпілої, яка пояснювала, що вона з друзями та родичами обстежувала прилеглу територію та нічого, окрім косметички ОСОБА_5 , яка знаходилась на подвір'ї будинку, не знайшла. Також потерпіла пояснювала, що ОСОБА_5 при зустрічі днем раніше пропонував їй повернути взуття та просив забрати заяву з поліції пояснюючи тим, що перебуває на іспитовому строці.
Не ґрунтуються на вимогах Кримінального закону твердження представника потерпілого - адвоката ОСОБА_13 щодо молодого віку обвинуваченого та малозначності діяння.
Крім того, суд критично оцінює показання свідка ОСОБА_6 даними ним у судовому засіданні та сприймає їх як намагання виправдати свого товариша та допомогти йому уникнути покарання за скоєне. Дані ним показання в судовому засіданні є діаметрально протилежними відносно показань, які він давав під час проведення слідчого експерименту. Також суд не сприймає його пояснень, що під час слідчого експерименту він давав неправдиві показання, бо боявся слідчого. Під час слідчого експерименту він давав послідовні пояснення, говорив впевнено. На відео не вбачається ознак того, що ОСОБА_6 наляканий та когось боїться. Оскільки пройшов невеликий проміжок часу між подією та проведенням слідчого експерименту, дані, які він давав під час слідчого експерименту краще зафіксувалися у пам'яті тому і давалися більш правдиво. Крім того, під час давання показань у судовому засіданні ОСОБА_5 неодноразово пробував впливати на свідка, про що головуючою йому робилися зауваження.
Не приймає суд також показання свідка ОСОБА_14 , яка проживає у громадському шлюбі з ОСОБА_5 , оскільки її показання для справи не мають будь-якого доказового значення та будь-які дані нею показання - це намагання допомогти уникнути ОСОБА_5 покарання.
При обранні виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставин що обтяжують покарання обвинуваченому судом не встановлено.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому є відшкодування шкоди для потерпілої шляхом повернення її взуття.
Оцінюючи наведені обставини, з урахуванням особи винного, його попередніх судимостей, посередню характеристику, вчинення ним злочину в період іспитового строку, його поведінку у судовому засіданні, пом'якшуючу обставину, дані висновку служби пробації, розмір викраденого, суд дійшов висновку, що обвинуваченому слід призначити покарання у виді позбавлення волі, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження скоєння нових злочинів. Підстав для звільнення його від відбування покарання з підстав, передбачених ст..75 КК України, та застосування ст..69 КК України суд не вбачає.
Керуючись ст.ст. 100, 314, 368, 370, 374-376 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винним за ст.186 ч. 3 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст. 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуте покарання за вироком Полонського районного суду від 16 квітня 2020 року і за сукупністю вироків остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років.
Строк відбуття покарання обчислювати з 11 лютого 2021 року.
До вступу вироку в законну силу міру запобіжного заходу ОСОБА_5 залишити попередню - тримання під вартою.
У строк відбуття покарання зарахувати час перебування ОСОБА_5 під вартою з 11 лютого 2021 року.
Речові докази у справі: черевики чорного кольору, які знаходяться на відповідальному зберіганні потерпілої - залишити ОСОБА_4 , сумку зеленого кольору, яка знаходиться на відповідальному зберіганні КЗРД Полонського ВнП - повернути ОСОБА_5 .
Стягнути з ОСОБА_5 на користь Державного бюджету України 653 грн. 80 коп. вартості проведеної експертизи.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок може бути подана апеляція протягом тридцяти діб до Хмельницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Полонський районний суд.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Головуюча: ОСОБА_1