Справа № 766/18675/20
н/п 2/766/4590/21
15.03.2021р. Херсонський міський суд Херсонської області в складі:
головуючої судді - Зуб І.Ю.,
при секретарі - Щербань А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
19.11.2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, в якому просить змінити розмір стягнутих аліментів, визначений рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 29.02.2016 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частки від всіх видів заробітку доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття, визначивши їх у частці від доходу ОСОБА_1 розмірі 1/8 його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття. Відкликати із Снігурівського РВ ДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) виконавчий лист, виданий відповідно до рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 29.02.2016 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частки від всіх видів заробітку доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
На обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що після присудження аліментів у нього виникла сукупність обставин, які надають право на зменшення розміру аліментів, визначених судовим рішенням. Так, він вступив у новий шлюб, у якому народилася дитина, яка також потребує матеріальної підтримки з боку батька. 16.07.2020 року рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області з нього на користь ОСОБА_4 на утримання сина ОСОБА_5 у розмірі 2000 грн. щомісячно, та на утримання дружини у розмірі 1000 грн. щомісячно до досягнення сином трьохрічного віку. Зазначив, що суттєва зміна його сімейного та матеріального стану, сума стягуємих аліментів є для нього сильно обтяжливою, тому змушений звернутись до суду із даним позовом.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 04.12.2020 року відкрито провадження у даній справі про розгляд справи в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.
Представник позивача подав до суду заяву, в якій підтримав позовні вимоги та просив справу розглянути без його участі, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася, причини не явки суду не відомі, відзив до суду не подавала.
Згідно довідки з відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб Херсонської міської ради - відомості щодо місця реєстрації відповідача неможливо встановити. Відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася шляхом направлення судової повістки за останнім відомим місцем проживання та оголошенням на офіційному веб-сайті судової влади України, передбаченим ч.11 ст.128 ЦПК України.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
За приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Сторони мають доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , видане повторно 29.11.2018 року.
Позивач зазначає, що рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 29.02.2016 року, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частки від всіх видів заробітку доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття. Копії даного судового рішення до матеріалів справи позивачем не долучено.
Відповідно до заочного рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 16.07.2020 року, з ОСОБА_1 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошові сумі 2000 грн., але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, з урахуванням індексації відповідно до закону, починаючи з 10.12.2019 і до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на дружину у твердій грошовій сумі - 1000 грн. щомісячно, з урахуванням індексації відповідно до закону, починаючи з 10.12.2019 і до досягнення дитиною ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трьох років до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
З довідки про доходи Філії «Птахокомплекс» Приватного акціонерного товариства «Миронівська птахофабрика» №1498 від 19.10.2020 року вбачається, за період з 01.01.2020 року по 30.09.2020 року нараховано заробітну плату в розмірі137 290,99 грн., з них 45 658,51 грн. сплачені аліменти, що дає підстави визначитись, що сума стягуємих аліментів не перевищує 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Стаття 180 СК України встановлює обов'язок батьків утримувати неповнолітніх дітей, способи виконання такого обов'язку визначаються за домовленістю між ними відповідно до норми ст. 181 цього Кодексу.
Згідно вимог ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
В силу ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Статтею 191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до ч.1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Дана норма закону також закріплена в п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року.
У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143 цс 13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Відповідно правової позиції викладеної у постанові Верховного суду від 16.09.2020 року у справі №565/2071/19, зміна сімейного стану позивача, а саме - народження іншої дитини, не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів. Судам необхідно враховувати, що Особа 1 належними та допустимими доказами не підтвердила погіршення свого майнового стану, у тому числі у зв'язку з народженням дитини від іншого шлюбу. Крім того, батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою. ВС звертає увагу на те, що відповідно до рішення Кузнецовського міськсуду від 25.04.2016 розмір аліментів відповідає вимогам сімейного законодавства, а його зменшення у зв'язку з тим, що позивач має на утриманні малолітню дитину без підтвердження погіршення його матеріального становища, не буде спрямовано на належне забезпечення дитини Особи 5 та суперечитиме її інтересам.
Пункт 1 ст. 3 ч.1 Європейської Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою ВР № 789-ХII від 27.02.91 р. передбачає, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Згідно п.2- дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Пунктом 2 ст. 27 ч.1 Європейської Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою ВР № 789-ХII від 27.02.91 р. визначено, що батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За ч.ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження тих обставин, що стан його здоров'я чи зміна сімейного стану та народження іншої дитини впливає на його спроможність виконувати батьківські обов'язки по утриманню старшої дитини, аліменти, що стягуються з позивача не перевищують 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Таким чином підстави позову про зміну матеріального стану позивача, не підтверджено доказами.
Суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Враховуючи ті обставини, що з моменту винесення рішення у позивача не виникло обставин, закріплених ст.192 СК України, а також приймаючи до уваги, що позивач є особою працездатного віку, то суд вважає, що для задоволення позову підстав немає.
Враховуючи, що вимога відкликати із Снігурівського РВ ДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) виконавчий лист є похідною від вимоги про зменшення розміру аліментів, то вона також задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 141, 264, 265, 268, 280-289, 354 ЦПК України, ст.ст. 180,182,184,191, 192 СК України, суд,
В задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Згідно загального порядку оскарження, дане рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Херсонського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_2 .
Повний текст судового рішення (з урахуванням дня відпустки судді та вихідних днів) виготовлено 22.03.2021 року.
СуддяІ. Ю. Зуб