17.03.2021 Справа №607/20644/20
місто Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого - судді Герчаківської О. Я.,
з участю секретарі судового засідання Киреньки Г. Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом заявою ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватний виконавець Кондратюк Руслан Вікторович, приватний нотаріус Секістова Тетяна Іванівна про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису нотаріуса,
ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з цивільним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (далі - ТОВ «Вердикт Капітал»), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватний виконавець Кондратюк Р. В., приватний нотаріус Секістова Т. І. про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису нотаріуса.
В обґрунтування доводів позовних вимог зазначено, що 06 листопада 2020 року до Управління культури і мистецтв Тернопільської міської ради за адресою: Бульвар Шевченка, 1, м. Тернопіль надійшла постанова приватного виконавця Кондратюк Р. В. від 22 жовтня 2020 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. При цьому, приватний виконавець в постанові зазначив, що йому подано на виконання виконавчий документ - виконавчий напис № 184 від 21 вересня 2020 року, який виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Секістовою Т. І. Стягувачем у постанові значиться ТОВ «Вердикт Капітал». Позивач стверджує, що будь-яких правовідносин із даною юридичною особою в нього ніколи не було, вважає, що сторонні особи заволоділи його персональними даними, а заборгованість, зазначена у виконавчому написі створена штучно та є неіснуючою.
10 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до приватного виконавця Кондратюка Р. В. про видачу йому копії виконавчого напису та постанови про відкриття виконавчого провадження для їх оскарження. У відповідь на заяву ОСОБА_1 приватним виконавцем Кондратюком Р. В. було направлено на адресу позивача копію постанови про відкриття виконавчого провадження. Ознайомившись із матеріалами виконавчого провадження було з'ясовано, що виконавчий напис від 21 вересня 2020 року, який зареєстрований в реєстрі за № 1184 було вчинено на підставі наданого кредитного Договору № 0770/024822-ZР від 30 серпня 2012 року, укладеного між АТ «Укрсоцбанк» та позивачем. В подальшому право вимоги по даному кредитному договору було передано за договором про відступлення права вимоги ТОВ «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА», яке в свою чергу, відступило право вимоги ТОВ «Вердикт Капітал». ОСОБА_1 ніколи не отримував від жодної із сторін, вказаних у виконавчому написі нотаріуса жодних повідомлень про перехід права вимоги та жодних пропозицій про погашення боргу. Як вбачається із наданого ОСОБА_1 оспорюваного виконавчого напису, право вимоги протягом 28-29 січня 2019 року було двічі відступлено, проте жодні вимоги про сплату боргу до позивача від нових кредиторів не поступали. Крім того, право вимоги вперше було відступлено через 7 років після укладення кредитного договору, тоді як самим кредитором ОСОБА_1 жодні вимоги про сплату боргу не надсилались.
З огляду на зазначене, позивач просить суд визнати виконавчий напис № 1184, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Секістовою Т. І. від 21 вересня 2020 року про стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 49 308,57 гривень на користь ТОВ «Вердикт Капітал» таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою судді від 02 грудня 2020 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Вердикт Капітал», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватний виконавець Кондратюк Р. В., приватний нотаріус Секістова Т. І. про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису нотаріуса. Постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 лютого 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, подав суду заяву, у якій просив суд справу розглядати у його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задоволити.
Представник відповідача ТОВ «Вердикт Капітал» будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, повторно в судове засідання не з'явився, не повідомивши про причини неявки. Відзив на позову заяву на адресу суду не надходив.
За вказаних обставин суд приходить до переконання, що згідно з ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України слід ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки відповідач був належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання, не з'явився у судове засідання без повідомлення причин, не подав відзиву, а позивач попередньо не заперечував щодо такого вирішення справи.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - приватний виконавець Кондратюк Р. В., приватний нотаріус Секістова Т. І. в судове засідання не з'явилися з невідомої на те суду причини, хоча про день та час судового засідання повідомлялися належним чином, що не перешкоджає розгляду справи по суті.
У зв'язку з неявкою учасників справи, з підстав передбачених ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали цивільної справи та оцінивши докази у справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та такий, що підлягає задоволенню, виходячи наступного.
21 вересня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Секістовою Т. І. вчинено виконавчий напис про звернення стягнення з ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - село Хартонівці Заліщицького району Тернопільської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , фактичне місце роботи невідоме, який(-а) є Боржником за Кредитним договором № 0770/024822-ZP від 30 серпня 2012 року, укладеним з Акціонерне товариство «Укрсоцбанк», ідентифікаційний код юридичної особи 00039019, правонаступником усіх прав та обов'язків якого, на підставі Договору Відступлення Прав Вимоги за кредитними договорами № 2019-1УСБ/Веста від 28 січня 2019 року є ТОВ «ФК «Інвестохіллс веста», ідентифікаційний код юридичної особи 41264766, правонаступником усіх прав та обов'язків якого, на підставі Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами № 29-01/19/2 від 29 січня 2019 року є ТОВ «Вердикт капітал», ідентифікаційний код юридичної особи 36799749, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, буд. 5б, заборгованість за Кредитним договором № 0770/024822-ZP від 30 серпня 2012 року. Строк платежу за Кредитним договором 0770/024822-ZP від 30 серпня 2012 року настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 29 січня 2019 року - 11 березня 2020 року. Загальна сума, що підлягає стягненню - 49 308,57 грн.
На підставі вказаного виконавчого напису 09 жовтня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Тернопільської області Кондратюком Р. В. винесено постанови про відкриття виконавчого провадження № 63263659 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» 49 308,57 грн; про арешт майна боржника; про стягнення з боржника основної винагороди; про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.
22 жовтня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Тернопільської області Кондратюком Р. В. винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.
З врахування встановлених обставин суд вважає, що до виниклих між сторонами правовідносин слід застосувати наступні норми матеріального права.
За загальним правилом статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один зі способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Вчинюючи виконавчі написи, нотаріус відповідно до закону встановлює та офіційно визнає факт наявності певної безспірної заборгованості та викладає такий свій висновок у відповідному нотаріальному акті - документі (виконавчому написі), що одночасно є підставою для примусового виконання (пункт 3 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження»).
Нотаріус у межах реалізації наданих йому юрисдикційних повноважень не вирішує спорів про право, але в результаті розгляду нотаріальної справи та вчинення нотаріальної дії правова невизначеність все ж припиняється. Отже, здійснюючи повноваження у сфері безспірної юрисдикції, нотаріус має встановлювати наявність або відсутність певного юридичного складу, щоб покласти його у підставу нотаріального акта в межах вчинюваної ним відповідної нотаріальної дії.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 цього Закону). Таким актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником. При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на і підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі Перелік).
Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною - стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 глави 16 розділу ІІ цього Порядку).
Згідно з підпунктом 1.1 пункту 1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.
Підпунктом 1.2 пункту 1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій вчинення нотаріальних дій перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Пунктом 1 Переліку передбачено, що для одержання виконавчого напису нотаріуса за нотаріально посвідченими договорами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього Переліку), подаються: оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
26 листопада 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».
Зазначеною постановою були внесені зміни в розділ «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами» та доповнено новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».
Тобто, нотаріус міг вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор мав би надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.
Однак постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та нечинною.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі №826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року було залишено без змін.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року було відмовлено в задоволенні заяви ПАТ «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року.
Пленум Вищого адміністративного суду України у п. 10.2 Постанови від 20 травня 2013 року №7 «Про судове рішення в адміністративній справі» роз?яснив, що визнання акта суб'єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта. Суд визначає, що рішення суб'єкта владних повноважень є нечинним, тобто втрачає чинність з певного моменту лише на майбутнє, якщо на підставі цього рішення виникли правовідносини, які доцільно зберегти.
Тобто, на сьогоднішній день, редакція Переліку передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.
За таких обставин, оспорюваний виконавчий напис вчинено після набрання законної сили вказаним вище судовим рішенням про скасування положень, на підставі яких його було вчинено, а саме пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
З приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувана право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувана (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису. Така ж позиція вказана в постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі №754/9711/14-ц.
Крім того, слід брати до уваги постанову Верховного Суду України від 04 березня 2015 року у справі №6-27цс15, в якій викладено наступний правовий висновок: відповідно до статті 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
У постанові від 17 травня 2018 року у справі №307/1580/17 щодо застосування положень ч. 2 ст. 88 Закону України «Про нотаріат», підпунктів 3.1, 3.3 п.3 гл.16 розд.II Порядку вчинення нотаріальних дій Верховний Суд дійшов висновку про те, що нарахування заборгованості, на стягнення якої вчиняється виконавчий напис, не обмежено трирічним строком за умови встановлення сторонами відповідно до ст. 259 ЦК України збільшеної позовної давності для відповідної вимоги. Тож позовна давність, установлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.
Велика Палата Верховного Суду за результатами розгляду справи №916/3006/17 відступила від цього висновку, зазначивши у постанові від 02 липня 2019 року, що такий строк не може бути змінений договором. Так, ст. 88 Закону України «Про нотаріат» та підпунктами 3.1, 3.3 п.3 гл.16 розд.II Порядку вчинення нотаріальних дій передбачено, що якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку. Тобто інший строк давності для вчинення виконавчого напису нотаріуса повинен бути прямо передбачений саме законом і не може бути змінений домовленістю сторін.
Відповідно до висновків Великої Палати, вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Суд встановив, що вчинення нотаріусом спірного виконавчого напису відбулося на підставі звернення ТОВ «Вердикт Капітал» до приватного нотаріуса з недотриманням вимог щодо переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Вказана нотаріальна дія можливо мала місце поза межами строків давності, оскільки у виконавчому написі зазначено, що стягнення заборгованості проводиться за період з 29 січня 2019 року по 11 березня 2020 року, тоді, як покликається позивач, право вимоги вперше було відступлено через 7 років після укладення кредитного договору. Водночас в матеріалах справи відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 повідомлявся про факт відступлення права вимоги відповідачу та отримував від останнього лист-вимогу про усунення порушень за кредитним договором у розмірі, який відображено у виконавчому написі нотаріуса, яка була залишена боржником без виконання. Тобто має місце порушення підпункту 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій, де зазначено, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику.
Відтак, суд має переконання, що нотаріус не мав належних і достатніх підстав вважати, що вимоги стягувача і борг, для стягнення якого кредитор просив вчинити виконавчий напис, є безспірними.
Безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, з якою останній погоджується, що, відповідно, виключає можливість спору щодо її розміру, строку, за який вона нарахована тощо, а відтак, і документи, які підтверджують її безспірність, і на підставі яких нотаріусами здійснюються виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними, та такими, що містять вираз волі стосовно наявності певної заборгованості не тільки кредитора, а й самого боржника, або ж стовідсотково підтверджують наявність у боржника перед кредитором заборгованості саме в такому розмірі.
Враховуючи усі вищевикладені обставини, суд зробив висновок про те, що позовні вимоги є підставними, порушене право позивача підлягає захисту шляхом визнання виконавчого напису за реєстровим номером № 1184, вчиненого 21 вересня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Секістовою Т. І. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» грошових коштів в сумі 49 308,57 гривень таким, що не підлягає виконанню.
Приймаючи таке рішення, суд також врахував висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц, провадження № 14-557 цс 19, а також у постанові від 23 червня 2020 року у справі № 645/1979/15-ц, провадження № 14-706цс19.
В силу ст. 141 ЦПК України з відповідача ТОВ «Вердикт Капітал» на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір в сумі 840,80 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 83, 206, 258-268, 273, 280-289, 352-355 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити.
Визнати виконавчий напис за реєстровим номером № 1184, вчинений 21 вересня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Секістовою Тетяною Іванівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» грошових коштів в сумі 49 308,57 гривень таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» в користь ОСОБА_1 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручену у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», код ЄДРПОУ: 36799749, адреса місцезнаходження: вул. Кудрявський узвіз, 5-б, м. Київ, 04053.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору 1: приватний виконавець Кондратюк Руслан Вікторович, адреса місця роботи: вул. Шевченка, 19б/1, м. Кременець, 47003;
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору 2: приватний нотаріус Секістова Тетяна Іванівна, адреса місця роботи: вул. Тергенєвська, буд. 32А, каб. 7, м. Київ, 01054.
Повний текст рішення суду складено 22 березня 2021 року.
Головуючий суддяО. Я. Герчаківська