09.03.2021 Справа №607/3872/21
м. Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Дзюбич В.Л., ознайомившись із заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), заінтересована особа - Управління соціальної політики Тернопільської міської ради (м.Тернопіль вул. Лисенка,8) про визнання особи недієздатною та встановлення опіки,
До Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області надійшла заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), заінтересована особа Управління соціальної політики Тернопільської міської ради (м.Тернопіль вул. Лисенка,8) про визнання особи недієздатною та встановлення опіки.
У заяві заявник ОСОБА_1 заявила клопотання про відстрочення або звільнення від сплати судового збору у зв'язку з скрутним матеріальним становищем.
Перевіривши та дослідивши матеріали даної справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ч. 2 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється нормами Цивільного процесуального кодексу України та Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до ст.8 Закону України «Про судовий збір» та ст.136 ЦПК України підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони. Особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Положеннями пункту 29 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах вбачається, що єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).
За змістом наведених правових норм єдиною підставою звільнення від сплати судового збору є майновий стан сторони. Питання про звільнення від сплати судового збору постає у разі, коли майновий стан особи є таким, що утруднює виконання цього обов'язку. Таким чином, суд вправі постановити ухвалу про звільнення від його сплати, враховуючи незадовільний майновий (матеріальний) стан сторони і остання повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище та подати суду відповідні докази.
Отже, враховуючи вищенаведене, приходжу до висновку, що визначення майнового стану як такого, що дає підстави для звільнення від сплати судового збору є оціночним, тому потребує доказування перед судом і обґрунтування пов'язаних із цим обставин, які свідчать про неможливість або труднощі з оплатою судового збору у розмірах і в строки, встановлені законом, покладається на зацікавлену сторону.
Також, Європейський суд з прав людини виходить з того, що судовий збір має бути «розумним», тобто таким, що може бути сплачений заявником. Адже невиправдано великий розмір, який не враховує фінансового становища заявників, а обчислюється на основі певного відсотка від суми, що є предметом розгляду справи, може бути розцінений як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя, про що свідчить рішення Європейського суду з прав людини в справі ФК «Мретебі» проти Грузії.
При розгляді справ Європейський суд з прав людини установлює, чи був дотриманий баланс між інтересом держави у стягненні судового збору за розгляд справи та правом заявника на доступ до правосуддя, зокрема правом представити свою позицію по суті та захистити інтереси в суді.
Звертаючись із клопотанням про звільнення від сплати судового збору, заявник зазначає, що вона більше року не може знайти роботу та тимчасово не працює, жодних доходів не отримує, а тому просить звільнити її від сплати судового збору або відстрочити його сплату при зверненні із заявою до суду.
Зауважую, що сам по собі факт того, що заявник не працює не може свідчити про важкий майновий стан заявника, який міг би бути підставою для звільнення від сплати судового збору.
Окрім того, важливе значення для висновку про майновий стан заявника, що міг бути підставою звільнення від сплати судового збору, є дані про її матеріально-побутові умови проживання, ведення нею підсобного господарства, наявність інших джерел доходу.
Враховуючи розмір судового збору в даній справі, який підлягає сплаті позивачем, а саме: 454 грн., вважаю, що вказана сума не є непосильною сумою, яку не взмозі чи не могла б сплатити заявник у справі, відтак, немає підстав для висновку про порушення балансу між інтересом держави у стягненні судового збору за розгляд заяви та правом заявника на доступ до правосуддя, а тому з врахуванням наведеного, у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.
Керуючись ст. 8 Закону України "Про судовий збір", ст.ст. 133,136, 260 Цивільного процесуального кодексу України,
У задоволенні клопотання заявника ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати за подання заяви про визнання особи недієздатною та встановлення опіки - відмовити.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддяВ. Л. Дзюбич