18.03.2021 Справа №607/4635/21
Справа №607/4635/21
18 березня 2021 року м.Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Черніцька І.М., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Козирєва Ігоря Миколайовича про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання квартири спільною сумісною власністю та поділ майна подружжя,-
Позивача ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Козирєв І.М., звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання квартири за АДРЕСА_1 об'єктом спільної сумісної власності подружжя, визнання за нею права власності на Ѕ частину даної квартири та витребування її із володіння ОСОБА_3 .
В обґрунтування позовних вимог представник позивача вказав, що 11 серпня 2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було зареєстровано шлюб. 15 грудня 2019 року ОСОБА_2 за спільні подружні кошти було придбано квартиру за АДРЕСА_1 ,. Під час укладення нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу спірної квартир, ОСОБА_2 повідомив нотаріуса, що квартира набувається в особисту приватну власність. Позивач жодних документів про придбання спірної квартири у особисту власність чоловіка не підписувала.
12 січня 2021 року відповідач, продовжуючи перебувати у шлюбі з позивачем, подарував спірну квартиру своїй матері ОСОБА_3 .
Посилаючись на наведене та те, що відповідач за час проживання у зареєстрованому шлюбі із позивачем, без згоди та відома позивача придбав спірну квартиру за спільні сімейні кошти, яку у подальшому, без згоди та відома позивача, відчужив на користь третьої особи, при цьому кошти за які придбалась квартира не були особистою власністю відповідача, представник позивача просив задовольнити позов.
Одночасно із позовом, представником позивача подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру за АДРЕСА_2 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
В обґрунтування заяви представник вказав, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, під час якого придбали квартиру за АДРЕСА_1 . Спірна квартира є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, однак вибула із володіння подружжя та перейшла у власність третьої особи без згоди позивача.
Зазначає, що на момент звернення до суду із позовом, відповідач вже вчинив дії спрямовані на переоформлення спірної квартири без згоди позивача, як іншого подружжя, а тому є об'єктивні та обґрунтовані підстави вважати, що право власності на спірну квартиру може бути і надалі переоформлене на третіх осіб. Крім того, відповідач має безперешкодну можливість передати спірну квартиру в іпотеку.
З врахуванням наведеного вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених, оспорюваних прав позивача.
Посилаючись на вищенаведене та те, що у разі подальшого переходу права власності на спірну квартиру, створення штучних обтяжень, ускладнить виконання можливого рішення суду, а тому просить вжити заходів забезпечення позову.
Розгляд заяви здійснено судом у строки, визначені ч. 1 ст. 153 ЦПК України, в порядку письмового провадження за наявними у суду матеріалами без повідомлення учасників справи та проведення судового засідання, що відповідає вимогам ч. 13 ст. 7 та ч. 1 ст. 153 ЦПК України.
Суд, розглянувши заяву та матеріали позову, не надаючи оцінку доказам, наданими позивачем на підтвердження позовних вимог та не вирішуючи спір по суті, вважає, що заява про забезпечення позову підлягає до задоволення, виходячи із наступних підстав.
Згідно з вимогами ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Положеннями ч. 1 ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч. ч.1, 2 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується, у тому числі: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п.п.4, 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року за № 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
З матеріалів справи встановлено, що між сторонами спору існує спір щодо квартири за АДРЕСА_1 , право власності на яку на час подання позову зареєстровано за ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Позивач стверджує, що спірна квартира придбана відповідачем ОСОБА_2 05.12.2019 року під час перебування у зареєстрованому шлюбу із позивачем. Однак, 12.01.2021 року відповідач, без відомо та згоди позивача, подарував спірну квартиру своїй матері ОСОБА_3 .
Враховуючи вищенаведене та приймаючи до уваги те, що між сторонами спору існує спір щодо даної квартири, і підставою для звернення до суду із заявою про забезпечення позову є ймовірність спрямованих відповідачами дій на подальше відчуження спірної квартири, суд приходить до висновку про необхідність задоволення заяви шляхом накладення арешту на квартиру за АДРЕСА_2 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_3 .
При цьому, суд враховує те, що саме такий вид забезпечення позову є достатнім і співмірним із заявленими позивачем вимогами та в той же час не буде порушувати прав відповідачів.
Станом на час розгляду заяви про забезпечення позову відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов'язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з вимогами ч. 3 ст. 154 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 151-154, 260, 261, 352-355 ЦПК України, суд, -
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Козирєва Ігоря Миколайовича про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання квартири спільною сумісною власністю та поділ майна подружжя задовольнити.
Вжити заходи забезпечення позову у цивільній справі №607/4635/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання квартири спільною сумісною власністю та поділ майна подружжя.
Накласти арешт на квартиру за АДРЕСА_2 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Копію ухвали негайно після її постановлення надіслати заявнику та відповідачу для відому та відповідним органам для виконання.
Суд може скасувати заходи забезпечення позову за вмотивованим клопотання учасника справи у порядку вимог ст. 158 ЦПК України.
Строк пред'явлення ухвали до виконання 3 роки.
Ухвала набирає законної сили в порядку вимог ст. 261 ЦПК України.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом 15 днів з дня складення повного тексу судового рішення.
Якщо ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, учасник справи має право на подання апеляційної скарги з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повна ухвала суду складена 18 березня 2021 року.
Суддя Тернопільського
міськрайонного суду І.М. Черніцька