26.02.2021 Справа №607/1687/21
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Грицай К.М., за участю захисника Вароди П.Б., розглянувши матеріали, які надійшли від Тернопільського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , ФОП
за ч.1 ст.44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення ,-
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 057438 від 22.01.2021 року, 09 січня 2021 року о 19 год. 05 хв. ОСОБА_1 , який здійснює підприємницьку діяльність в закладі громадського харчування « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , допустив роботу вказаного закладу, чим порушив вимоги пп. 1 п. 3 постанови КМУ № 1236 від 09.12.2020 року та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 44-3 КУпАП.
ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився. Приймаючи до уваги вимоги ст. 268 КУпАП, вважаю за можливе розгляд справи у його відсутності.
Захисник Варода П.Б. у судовому засіданні просить закрити провадження по справі, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 44-3 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.
Частиною 1 статті 44-3 КУпАП передбачено відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Диспозиція статті носить банкетний характер, тобто охоронюваних законом правил поведінки вона не встановлює, а спрямовує до інших актів законодавства, котрі визначають відповідні правила, на порушення яких існує заборона.
Підпунктом 1 пункту 3 постанови КМУ № 1236 від 09.12.2020 року додатково до обмежувальних протиепідемічних заходів, передбачених пунктом 2 цієї постанови, в період з 00 годин 00 хвилин 8 січня 2021 р. до 00 годин 00 хвилин 25 січня 2021 р. на території України забороняється приймання відвідувачів суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері громадського харчування (барів, ресторанів, кафе тощо), крім діяльності з надання послуг громадського харчування із здійсненням адресної доставки замовлень, замовлень на винос та закладів громадського харчування в аеропортах.
Вказана постанова не встановлює правила карантину людей, санітарно-гігієнічні чи санітарно-протиепідемічні правила і норми, а лише забороняє займатись підприємницькою діяльністю закладам громадського харчування шляхом приймання відвідувачів в період з 00 годин 00 хвилин 08.01.2021 року до 00 годин 00 хвилин 25.01.2021 року.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
У кожному конкретному випадку повинно бути встановлено, які саме професійні обов'язки покладались на ОСОБА_1 , відповідно до яких конкретно нормативних актів (інструкцій, правил, вказівок тощо) та, які з цих правил порушено особою, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Однак, до протоколу про адміністративне правопорушення не долучено відомості, які б підтверджували усі вказані в цьому протоколі обставини, зокрема, те що на ОСОБА_1 покладається обов'язок щодо забезпечення умов карантину.
Відповідно до наказу № 12 від 01.09.2020 року, виданого ФОП ОСОБА_1 , з 01.09.2020 року ОСОБА_2 , яка працює директором у закладі громадського харчування «Natura», призначено відповідальною за дотримання працівниками закладу громадського харчування «Natura» протиепідемічних заходів, в тому числі відповідальною щодо визначення часу роботи закладу громадського харчування « ІНФОРМАЦІЯ_3 » у відповідності до чинного законодавства України.
Крім того, долучений до матеріалів справи відеозапис, переглянутий в судовому засіданні, суперечить обставинам вчинення правопорушення, викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення ВАБ № 057438 від 09.01.2021 року, оскільки на відеозаписі зафіксована дата - 22.01.2021 15 год. 28 хв.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Леванте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року, неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Обов'язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, які передбачені ст.62 Конституції України, поєднуються з такими ж положеннями ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована 17 липня 1997 року Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 до Конвенції».
Згідно приписів ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, зважаючи на те, що суду не надано і в судовому засіданні здобуто беззаперечних доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 44-3 КУпАП, дану справу слід закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 9, 245, 251, 254, 256, 268, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. ст. 280, 283-285 КУпАП України,-
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.44-3 КУпАП закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд.
СуддяК. М. Грицай