09.02.2021 Справа №607/21704/20
провадження №1-кп/607/1849/2020
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в м.Тернополі кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020210010000921 від 10 квітня 2020 року про обвинувачення:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Тернопіль, громадянина України, освіта середня - спеціальна, не одруженого, на утриманні одна малолітня дитина, проживаючого в АДРЕСА_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_2 , посада та місце роботи: охоронець ПрАТ "Овочторг", раніше не судимого:
у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч.1 ст.125 КК України, за участю сторін кримінального провадження: прокурора Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_4 обвинуваченого ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_5
09 квітня 2020 року, близько 14 год. 35 хв. у ОСОБА_3 , який перебував у дворі будинку АДРЕСА_3 , на грунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, в ході словесного конфлікту із ОСОБА_5 , виник умисел, спрямований на спричинення останньому тілесних ушкоджень. Реалізуючи свій умисел, 09 квітня 2020 р., близько 14 год.35 хв. ОСОБА_3 , перебуваючи у дворі будинку АДРЕСА_3 , в ході словесного конфлікту із ОСОБА_5 , підійшов до водійських дверцят автомобіля марки «Chery Amulet A15» д.н.з. НОМЕР_1 , сірого кольору під керуванням із ОСОБА_5 , який знаходився у дворі вказаного будинку по АДРЕСА_3 , та скориставшись тим, що вікно дверцят було відчинене, наніс один удар кулаком лівої руки в ділянку обличчя потерпілого, а саме у верхню губу з правого боку. Внаслідок дій ОСОБА_3 , потерпілому ОСОБА_5 , спричинено тілесні ушкодження у вигляді крововиливів у червону облямівку верхньої та слизову оболонку нижньої губи справа, які за ступенем тяжкості належить до легких - п.2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень. (МОЗ України, Київ, 1995).
Вказаними діями, обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, (кримінальний проступок) передбачене ч.1 ст.125 КК України,- умисне легке тілесне ушкодження.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч.1 ст.125 КК України, визнав повністю, підтвердивши зазначені в обвинувальному акті обставини. Вказав, що дійсно, 09.04.2020р. він був свідком того як потерпілий, перебуваючи у авто, подавав звукові сигнали бабусі, яка переходила дорогу по пішохідному переходу. Зробивши потерпілому зауваження, у відповідь останній йому нагрубіянив. Відреагувавши на таку поведінку потерпілого, не стримавшись, він лівою рукою наніс йому удар в обличчя та пішов геть. Просить суд, врахувати його щире каяття та суворо його не карати.
Крім власного визнання вини, обвинувачений ОСОБА_3 повністю погодився зі всіма доказами, що були зібрані під час досудового розслідування і підтверджували його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч.1 ст.125 КК України, згідно повідомлення про підозру та обвинувального акту, відмовившись від їх дослідження під час судового розгляду.
Потерпілий ОСОБА_5 у судовому засіданні зазначив, що жодних претензій у нього до обвинуваченого ОСОБА_3 немає. Просить суворо обвинуваченого не карати.
З'ясувавши думку учасників судового провадження про визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, суд, у відповідності до вимог ч.3 ст. 349 КПК України, визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильність розуміння обвинуваченим зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності його позиції, а також роз'яснивши йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
З урахуванням наведеного, вивчивши матеріали кримінального провадження, керуючись законом та оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд дійшов висновку, що подія кримінального правопорушення (кримінального проступку) мала місце, вина обвинуваченого ОСОБА_3 у заподіянні потерпілому ОСОБА_5 умисного легкого тілесного ушкодження, при обставинах встановлених органом досудового розслідування доведена повністю, поза розумним сумнівом, а дії останнього обґрунтовано кваліфіковані за ч.1 ст.125 КК України.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості, характер та наслідки вчиненого кримінального правопорушення, його ставлення до нього та поведінку після його вчинення, особу винного, зокрема те, що він раніше не судимий, конкретні обставини справи, обставини, які пом'якшують покарання - щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання та підстав для застосування ст. 69 КК України, при призначенні покарання обвинуваченому, суд не вбачає.
Аналізуючи вищенаведене, суд реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, приходить до переконання, що з метою виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 йому слід призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення у виді штрафу. Вищевказане покарання суд вважає необхідним та достатнім для досягнення мети не лише кари за вчинене обвинуваченим, а й буде слугувати для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як обвинуваченим так і іншими особами.
Запобіжний захід по даному кримінальному провадженню не застосовувався.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Речові докази у кримінальному провадженні відсутні .
Процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 368-370, 371, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд,-
ОСОБА_3 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі тридцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) гривень.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області, шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Головуючий суддяОСОБА_1