Справа № 755/19104/20 Головуючий у І інстанції Курило А.В.
Провадження № 33/824/1630/2021 Доповідач у 2 інстанції Дрига А.М.
19 березня 2021 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі судді Дриги А.М. за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Бобовича М.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Бобовича М.М. на постанову судді Дніпровського районного суду м. Києва від 3 лютого 2021 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку смт. Володимирівка, Волноваського р-ну, Донецької обл., громадянку України, працюючу офіціантом в закладі громадського харчування «МістерКет», проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , -
визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн.,
Відповідно до постанови судді, ОСОБА_1 , 05 грудня 2020 року, приблизно о 22 годині 25 хвилин, за адресою: м. Київ, вул. Малишка, 2, будучи адміністратором піцерії «МістерКет» не вжила заходів для його закриття, чим порушила постанову КМУ №641 від 22.07.2020 року та постанову головного санітарного лікаря №32.
Не погоджуючись з постановою судді, адвокат Бобович М.М. в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, а провадження закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що постанова судді є незаконною. Зазначає, що приймаючи рішення по справі суд вийшов за межі своїх повноважень, оскільки самостійно трактував, який саме пункт постанови КМУ №641 від 22.07.2020 року було порушено ОСОБА_1 . Також зазначає, що матеріали справи не містять доказів, які б свідчили, що вона є фізичною особою-підприємцем або безпосереднім суб'єктом господарювання, що здійснює відповідну діяльність, за адресою, яка вказана в протоколі, вона не є власником або директором ресторану. В матеріалах справи також відсутні докази того, що вона взагалі працює в даному закладі, і що саме на неї покладались організаційно-адміністративні повноваження щодо дотримання карантинних норм та заборони роботи закладу після 22 години.
Заслухавши пояснення захисника, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши матеріали адміністративного провадження та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Однак, всупереч вказаним вимогам закону, судом першої інстанції не були в повному обсязі з'ясовані та перевірені всі обставини справи, у зв'язку з чим оскаржувана постанова не може бути визнана законною і обґрунтованою та підлягає скасуванню.
Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.
Так, згідно диспозиції ст. 44-3 КУпАП відповідальність за даною нормою закону настає за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусом SARS- CoV-2» до суб'єктів заборони віднесено не будь-яких осіб, а лише суб'єктів господарювання, якими згідно Господарського кодексу України є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Проте, матеріали справи не містять доказів, які б свідчили, що ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем або безпосереднім суб'єктом господарювання, що здійснює відповідну діяльність, а тому не може бути суб'єктом правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП.
Як вбачається з наказу №26 ТОВ «СТЕЛЬ» від 01.07.2020 року, ОСОБА_1 прийнято на посаду офіціанта до закладу громадського харчування «МістерКет», який розташований за адресою: м. Київ, вул. Малишка, 2 з 01.07.2020 року з окладом згідно штатного розпису.
Як вбачається з наказу №22 ТОВ «СТЕЛЬ» від 22.05.2020 року, у зв'язку із запровадженням карантину та заходів направлених на запобігання поширенню на території України короновірусу COVID 19 призначено директора ОСОБА_2 відповідальною особою за дотриманням у закладі «МістерКет», який розташований за адресою: м. Київ, вул. Малишка, 2 протиепідемічних норм та обмежень, що встановлені рішеннями/актами/постановами/розпорядженнями органів державної влади та/або органів місцевого самоврядування стосовно суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері громадського харчування (ресторанів, кафе тощо) на весь час карантину, у тому числі щодо режиму роботи закладу.
Крім того, ст. 44-3 КУпАП за своїм змістом є бланкетною адміністративно-правовою нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно-правових актів, що наповнює норму ст. 44-3 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення тих ознак, які мають значення для правильної правової кваліфікації зазначеного діяння.
Згідно вимог статті 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення, зазначаються, зокрема суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, а також інші відомості, необхідні для вирішення справи.
При цьому, суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актах, якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій.
Суд першої інстанції, приймаючи рішення про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, послався на докази, яким дав не вірну правову оцінку. Сам протокол про адміністративне правопорушення не може бути доказом вини, оскільки лише констатує порушення особою певних правил.
Відповідно до п.2 ч.8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину; обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до вимог п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи наведене, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, суд вважає, що провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 44-3 КУпАП слід закрити, за відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Бобовича М.М. - задовольнити.
Постанову судді Дніпровського районного суду м. Києва від 3 лютого 2021 року щодо ОСОБА_1 - скасувати, а провадження в справі закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя А.М. Дрига